Як країни Західних Балкан інтегруються в ЄС

У понеділок у Берліні під головуванням канцлерки Німеччини Ангели Меркель відбувся восьмий саміт Берлінського процесу. У відеорежимі в ньому брали участь керівники держав західнобалканської шістки (Албанії, Боснії і Герцеговини, Республіки Косово, Північної Македонії, Сербії та Чорногорії), дев'ять країн-членів Європейського Союзу, керівники Єврокомісії. Обговорювалися питання інтеграції західнобалканської шістки в ЄС.

Берлінський процес — ініціатива, спрямована на активізацію та розширення регіонального співробітництва на Західних Балканах в ім'я їхньої інтеграції в Євросоюз. Він був запущений у Берліні 28 серпня 2014 року Ангелою Меркель і став однією з понад 40(!) нинішніх ініціатив, форумів, асоціацій, платформ і спільнот, присвячених євроінтеграції західнобалканської шістки. Ключовими завданнями цього процесу було визначено: формування спільного регіонального ринку, реформування держав регіону, вирішення двосторонніх і внутрішніх проблем, сталий розвиток кожної з країн.

Нинішній саміт проходив на тлі тривожних тенденцій і процесів, які відбуваються на Західних Балканах.

 По-перше, в державах регіону зростає розчарування перебігом євроінтеграції, викликане багатократним відкладанням початку переговорів ЄС про вступ з Албанією та Північною Македонією. Зокрема через позицію Болгарії. По-друге, в самому ЄС немає одностайності в питанні прийому західнобалканської шістки, попри мантри, що без них Євросоюз неповноцінний. Реакцією був шквал критики західнобалканських лідерів на адресу ЄС на конференції в Охриді, що відбулася за три дні до саміту.

 По-третє, в регіоні жевріють і періодично спалахують конфлікти: між Болгарією та Північною Македонією тривають історико-філологічні суперечки; зростають суперечності між Сербією та Чорногорією; у Хорватії та БіГ різні погляди на низку інфраструктурних проєктів; нестабільна політична ситуація в Боснії і Герцеговині загрожує цілісності цієї держави та стабільності регіону; Косово і Сербія ніяк не можуть сісти за стіл переговорів…

Підсумки двогодинного саміту характеризують слова Меркель: «Ми можемо бути задоволені, але цього дуже мало».

На зустрічі відзначили досягнення та сформулювали цілі й завдання. Все це відбито в десятисторінкових «Висновках головуючого». Серед досягнень країн регіону відзначено поглиблення кооперації в рамках транспортної та енергетичної інфраструктур, роботу над договором про взаємне визнання дипломів, реалізацію «Зеленого порядку денного» для країн західнобалканської шістки та їх націленість на проєкт декарбонізації, успіхи в діджиталізації, прийняття все нових норм і правил ЄС...

Civil Society Forums of the Western Balkans Summit Series|facebook

Значним успіхом саміту стало скасування з 1 липня плати за роумінг між державами західнобалканської шістки та досягнення домовленостей про її скасування з країнами ЄС. І, безумовно, західнобалканських лідерів потішило виділення нового пакета допомоги на суму 9 млрд євро в рамках Економічного та інвестиційного планів ЄК для Західних Балкан із перспективою збільшення інвестицій на 2027 рік до 20 млрд євро.

Президент Чорногорії Мило Джуканович зауважив, що Берлінський процес відіграє незамінну роль у зміцненні регіонального співробітництва та зближенні країн регіону з Євросоюзом у контексті євроінтеграції. Однак є чимало проблем, яких не вдається вирішити в рамках Берлінського процесу.

Зокрема, після кількох багатообіцяючих зустрічей керівників Косово та Сербії у 2020–2021 роках поки що не вдається наблизитися до початку переговорів про нормалізацію відносин між цими двома державами. Що яскраво ілюструє короткий діалог між сербським президентом Александаром Вучичем і косовським прем'єром Альбіном Курті. На запитання Курті, коли ж Сербія визнає незалежність Косова, Вучич відповів: «Ніколи!».

Не може домовитися «шістка» і про створення «малого Шенгену», запропонованого Вучичем. Ця ініціатива передбачає можливість перетину кордонів держав західнобалканської шістки їхніми громадянами без віз або за посвідченнями особи. Це і є вільне пересування людей — найважливіший компонент формування спільного ринку регіону. Але країни регіону побоюються, що Сербія стане регіональним лідером…

Зважаючи на досягнення та проблеми, на саміті було визначено дальші кроки здобувачів членства в ЄС, спрямовані на формування спільного регіонального ринку. Відзначимо кілька концептуальних положень.

Перше: членство в ЄС неможливо без подолання наслідків воєн у регіоні, відмови від сепаратизму та примирення. Взаємна ненависть не приведе до стабілізації, розвитку регіонального співробітництва, а лише віддалить вступ до європейської спільноти народів. В ім'я майбутнього слід відмовитися від тяжкого спадку минулого.

Друге: формування спільного регіонального ринку залишається ключовим елементом економічної інтеграції в рамках Берлінського процесу. Західні Балкани мають перетворитися на регіон вільного руху людей, капіталів, товарів та послуг на основі правил і стандартів ЄС. Це не тільки розкриє економічний потенціал усього регіону та залучить інвестиції, а й наблизить до Євросоюзу.

Третє: країни «шістки» мають ефективніше використовувати кошти, які виділяє Євросоюз. Тому виділення фінансової допомоги надалі буде узгоджуватися з реальними досягненнями країн регіону в проведенні реформ, реалізації інфраструктурних проєктів, успіхами в захисті довкілля, результатами боротьби з корупцією та організованою злочинністю, зменшенням розриву між життєвим рівнем у ЄС та в країнах західнобалканської шістки.

Загалом, восьмий саміт Берлінського процесу підтвердив актуальність заклику міністра закордонних справ Словенії Анже Логара: час переходити від «стратегії розуміння проблем» до «стратегії вирішення проблем» на Західних Балканах.

Більше статей Володимира Цибульника читайте за посиланням.