ІСПАНІЯ. Королівство-прагматик

Одна з найдавніших націй у Європі намагається не втрачати гідності у відносинах із Росією.

Будучи енергетично незалежним та успішно реформуючи економіку країни, Мадрид не запобігає перед Москвою. Однак і сваритися через Україну зовсім не збирається. Маючи власні проблеми із сепаратизмом, Іспанія чітко заявляє, що не визнає анексії Криму й твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Водночас прагматично продовжуючи активне співробітництво з РФ.

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

Голос столиці

Ще недавно у Владіміра Путіна в Мадриді був великий шанувальник його талантів: попередній іспанський монарх король Хуан Карлос неодноразово висловлював захоплення на адресу хазяїна Кремля й часто бував у Росії. Його дружина королева Софія - правнучка російської княгині Ольги Костянтинівни, онучки імператора Миколи I. Однак і після зречення Хуана Карлоса престолу та передачі трону сину відносини між Мадридом і Москвою залишилися цілком дружніми.

Віддавши данину поваги іспанцям, які загинули під час Великої Вітчизняної війни в СРСР, та іспанським "дітям війни", яким Радянський Союз дав притулок під час громадянської війни в Іспанії в 1936–1939 рр. і які ще живуть у Росії, міністр закордонних справ Хосе Мануель Гарсія-Маргальо в ході свого візиту до Москви в березні цього року так окреслив бажаний рівень відносин із Росією: "Ми повинні залишатися союзниками, а не противниками. Це точка зору Іспанії". Він також не забув нагадати, що відповідно до підписаної в 2009 р. спільної декларації відносини Іспанії та Росії проголошено стратегічними.

Будучи на цей час непостійним членом РБ ООН (у 2015–2016 рр.), Іспанія розглядає РФ як впливового гравця, чия позиція важлива для прийняття консенсусних рішень із розв'язання конфліктів у Сирії, Лівії, Іраку та інших точках планети.

"В Іспанії та Росії завжди були хороші відносини", - констатує глава іспанського зовнішньополітичного відомства. В інтерв'ю "Інтерфаксу" він наголосив, що "Іспанія від самого початку української кризи підтримувала позицію ЄС, спрямовану на те, щоб не обмежуватися політикою, яка породжує розбіжності, а в потрібний час підтримувати готовність до діалогу".

Після торішнього референдуму про незалежність у Каталонії, визнаного в Іспанії неконституційним, пан Гарсія-Маргальо однозначно формулює позицію й щодо Криму: "Іспанія не визнає анексії Криму та Севастополя. Ми розглядаємо те, що сталося, як незаконний референдум, що порушує суверенітет і територіальну цілісність України, отже, і міжнародне право. Ми поділяємо цю позицію разом із усіма членами Євросоюзу". Що ж до Каталонії, то міністр так пояснив рішення іспанського конституційного суду: "Національний суверенітет належить усьому іспанському народу, а не одній його частині. Жодна демократична конституція у світі не визнає одностороннього права на відділення, за рідкісним винятком на кшталт Ефіопії... Каталонія має статус автономного співтовариства з найвищим ступенем самоврядування, затвердженого самою конституцією. Каталонія володіє, можливо, одним із найвищих статусів автономності порівняно з будь-яким іншим регіоном у країнах Євросоюзу". Міністр не виключив розгляду "кримського питання" у Гаазі. На прес-конференції після переговорів із С.Лавровим він заявив: "Звичайно, міжнародний трибунал у Гаазі міг би розглянути це питання. Але це не справа Іспанії - втручатися в такі спори. Я просто повторю своє бажання: щоб розбіжності між РФ та ЄС, членом якого є Іспанія, вирішувалися в рамках міжнародного права".

Щодо санкцій пан Гарсія-Маргальо висловився в такий спосіб: "З погляду Євросоюзу та, безумовно, Іспанії, обмежувальні заходи ЄС у жодному разі не націлені на покарання, а лише покликані слугувати стимулом до розмірковувань, що сприятиме більшому залученню в пошук шляхів остаточного вирішення кризи... Заходи ЄС, будучи саме стимулюючими, зворотні. Вони будуть скасовані, якщо зникнуть обставини, які їх викликали. Це означає, що майбутнє санкцій прямо пов'язане з виконанням мінських угод від 12 лютого цього року та з закінченням кризи на Сході України".

Водночас Іспанія послідовно виступає проти посилення антиросійських обмежувальних заходів. У січні, коли глави зовнішньополітичних відомств Євросоюзу розглядали подальші санкції проти РФ (після обстрілу російськими "Градами" Маріуполя), представники Іспанії та Люксембургу заявили, що ЄС не повинен "дестабілізувати" Росію. "Євросоюзу не слід приймати на даному етапі жодних нових рішень із посилення санкцій щодо Росії", - висловив свою позицію іспанський прем'єр-міністр Маріано Рахой перед початком березневого саміту Європейської народної партії. "Санкції не вигідні нікому", і Мадрид не бачить необхідності в їхньому розширенні: мінські угоди виконуються, "новини приходять хороші, відбувається відведення озброєнь", пояснював глава іспанського МЗС Гарсія-Маргальо під час візиту до Москви в березні ц.р.

На тлі російсько-української війни в 2015–2016 рр. проводяться Рік російської мови та літератури російською мовою в Іспанії та Рік іспанської мови та літератури іспанською мовою в Росії. У 2016–2017 рр. також має відбутися російсько-іспанський рік туризму. Іспанія сподівається й надалі залишатися пріоритетним напрямком для російських туристів і, за словами міністра закордонних справ, прийматиме їх "із традиційною сердечністю та симпатією, яку іспанський народ відчуває до російського народу".

Щоправда, в останні місяці деяким росіянам стало в Іспанії не так затишно, як раніше. Навесні цього року багатьом із них, хто купив дорогу нерухомість у сонячному королівстві та зберігав у тамтешніх банках великі капітали, іспанська влада заморозили рахунки. Як повідомляла Deutsche Welle, йдеться про сотні осіб, які не зуміли документально обґрунтувати походження своїх капіталів. За даними іспанської комісії із запобігання відмивання коштів Sepblac, вкладення в нерухомість в Іспанії є основним способом відмивання грошей.

Ще один гучний скандал, який затьмарює іспансько-російські відносини, вибухнув на початку цього літа, коли прокуратура Мадрида висунула обвинувачення проти осіб із близького оточення Путіна. Як повідомило агентство Bloomberg, високопоставлені росіяни, серед яких голова ради директорів "Газпрому" В.Зубков (екс-прем'єр і віце-прем'єр РФ), його зять екс-міністр оборони А.Сердюков, віце-прем'єр Д.Козак та інші, за твердженням іспанських прокурорів, понад десять років підтримували велике російське злочинне угруповання, яке відмивало гроші в Іспанії. І хоча прес-секретар Путіна Д.Пєсков назвав висунуті росіянам обвинувачення "абсолютною нісенітницею", справа "російської мафії" має всі шанси стати болючою скалкою у відносинах Мадрида та Москви.

Енергетика

Іспанія мало залежить від Росії в енергетичній сфері. Хоча нафта й нафтопродукти займають, за даними сайту "Экспортеры России", 75% російського експорту в Іспанію, поставлені в 2014 р. 8,14 млн т російського палива становили лише 14,96% від національного споживання королівства.

На сьогодні у Москви немає газового важеля, з допомогою якого вона могла б впливати на політику Мадрида. Більшу частину блакитного палива (55%) Іспанія одержує з Алжиру. Однак у жовтні 2013 р. між консорціумом "Ямал СПГ" (у складі російської "Новатек" (60% акцій), французької Total (20%) і китайської CNPC (20%) та іспанської Gas Natural Fenosa було підписано довгостроковий контракт на поставку в Іспанію скрапленого природного газу. Угодою, сума якої перевищує 30 млрд дол., передбачаються поставки морськими шляхами 2,5 млн т/рік скрапленого газу протягом
25 років, починаючи з 2017-го. У разі реалізації контракту частка російського газу у внутрішньому споживанні Іспанії може становити близько 10%.

Водночас незабаром після початку російсько-української кризи Мадрид став наполегливіше пропонувати партнерам по Євросоюзу транспортувати алжирський газ через Іспанію в Європу, щоб послабити залежність останньої від Росії. За словами іспанського міністра закордонних справ, "Алжир міг би поставляти в Європу через Іспанію від 50 до 60 млрд кубометрів газу на рік", а іспанські корпорації, які володіють магістральними трубопроводами, одержували б прибуток від транзиту. Як повідомляла Deutsche Welle, президент найбільшої іспанської енергокомпанії Gas Natural Fenosa С.Габарро заявив у квітні минулого року, що "українська криза дала Іспанії шанс зробитися газовими воротами в Європу". У червні ц.р. представники Іспанії, Франції та Португалії зустрічалися в Парижі, щоб обговорити важливість газопроводу MidCat на Піренейському півострові та можливість його добудування. На думку іспанського міністра промисловості, енергетики та туризму Хосе Мануеля Сорія, Євросоюз, імпортуючи газ через Іспанію, може замістити приблизно половину поставок із Росії, що надходять через Україну.

Торгово-економічні зв'язки

Росія не входить ні в трійку основних держав, які імпортують продукцію з Іспанії (ними є Франція, Німеччина, Португалія), ні в трійку основних країн, у яких купує продукцію Іспанія (це Німеччина, Франція, Китай). Іспанія посідає 19-те місце серед зовнішньоторговельних партнерів Росії (1,1%), РФ перебуває на 9–10-му місці серед партнерів Іспанії (1,6%).

У 2014 р. товарообіг між Іспанією та Росією, за даними Федеральної митної служби РФ, становив
8,9 млрд дол., що на 19% менше, ніж роком раніше. Російський експорт в Іспанію знизився на 24,3% і становив 4,6 млрд дол. Зменшення поставок відбулося в основному через зниження експорту органічних хімічних сполук (на 52,9%), відходів харчової промисловості (51,7%), злаків (39,2%), нафти (30,9%).

Іспанський експорт у РФ зменшився на 12,4% і становить 4,3 млрд дол. Через російське продовольче ембарго іспанці поставили в Росію на 35% менше овочів і на 30,5% - фруктів і горіхів. На 37% упав експорт засобів наземного транспорту. Зате на 21,2% зріс експорт у РФ продуктів переробки овочів і фруктів, на 15,3% - фармацевтичної продукції, на 13,6% - алкогольних і безалкогольних напоїв.

У першому кварталі 2015 р. обсяг взаємного товарообігу між Іспанією та РФ становив 1,43 млрд дол., що на 42,2% менше, ніж у першому кварталі 2014-го. Основне зниження відбулося за рахунок зменшення поставок із Росії в Іспанію нафти та продуктів її перегонки, руди, злаків, відходів харчових продуктів. Експорт Іспанії скоротився в основному за такими товарними позиціями: засоби наземного транспорту, фармацевтична продукція, вироби з пластмаси, керамічні вироби, продукти переробки овочів і фруктів, вироби з чорних металів.

Фінансово-економічну кризу, що охопила Росію в результаті падіння цін на нафту та західних санкцій, помітно знизив її інвестиційні можливості. Зокрема, за даними держсекретаріату з питань торгівлі Мінекономіки та конкурентоспроможності Іспанії (DataIvex), обсяг брутто-інвестицій РФ в економіку Іспанії у 2014 р. (32,6 млн євро) зменшився майже вдвічі порівняно з 2013 р. (61,3 млн євро).

Помітно ощадливішими стали й російські громадяни, які більш як удвічі скоротили свої вкладення в іспанську нерухомість: з 15,34 млн євро у 2013 р. до 6,54 млн - у 2014-му. Проте за обсягами купівлі нерухомості в Іспанії РФ поступається лише Великобританії. Російські товстосуми воліють купувати вілли насамперед на узбережжі Каталонії, Валенсії та Балеарських островів. За даними Порталу зовнішньоекономічної інформації (ПЗЕІ), 46,1% усіх російських інвестицій в Іспанії припадає на Каталонію, 17,1 - на Валенсію, 12,7 - на Балеарські острови, 8,5 - на Андалусію, 8,8% - на Мадрид.

Як показують цифри, на настрої іспанських інвесторів російсько-українська криза та охолодження відносин Москви з Заходом вплинули не сильно: величина іспанських вкладень у російську економіку в 2014 р. - 107,2 млн євро - залишилася практично на тому самому рівні, що й роком раніше (107,3 млн).

За даними Інституту зовнішньої торгівлі Іспанії (ICEX), станом на березень 2014 р. у Росії працювало понад 120 компаній з іспанським капіталом. Серед них чимало фірм зі світовим ім'ям. Зокрема, міжнародна вертикально інтегрована нафтогазова компанія Repsol входить у десятку найбільших приватних нафтових компаній світу. Наприкінці 2013 р. вона підписала з російським ТОВ "Нафтова компанія "Альянс" угоду про створення СП AROG (Alliance Repsol Oil&Gas), сумарні активи якого становлять 840 млн дол., з них 570 млн - внесок російського учасника.

Група Antolin, що входить до числа світових лідерів у сфері дизайну та виробництва компонентів інтер'єру салону автомобіля, починаючи з 2007 р. має свою частки капіталів в активах заводів у Санкт-Петербурзі та Нижньому Новгороді. У групи Inditex, одного зі світових лідерів із виробництва та продажу готового одягу, у Росії понад 250 торговельних об'єктів. Компанія Mango, що спеціалізується на продажах готового жіночого одягу, володіє в РФ 93 магазинами, працює з кількома російськими партнерами на умовах франчайзингу. Група FCC - провідна іспанська багатопрофільна будівельна компанія, яка займається зведенням великих інфраструктурних об'єктів, бере участь у реалізації проекту будівництва ділянки платного автобану Москва-Мінськ.

Іспанія продовжує активно взаємодіяти з Росією в різних сферах. Регулярно засідають профільні групи Міжурядової змішаної іспансько-російської комісії з економічного та промислового співробітництва (МПК), обговорюючи питання від спільної роботи зі створення міжнародної космічної обсерваторії до реалізації великих інфраструктурних проектів. У середині червня ц.р. у Мадриді в рамках МПК було проведено Діловий форум "Росія-Іспанія: досвід і перспективи співробітництва", в якому, як повідомляє ПЗЕІ, взяли участь близько 200 представників великих російських та іспанських компаній у сфері транспорту, енергетики, інфраструктури, інжинірингу, послуг і телекомунікацій, "зацікавлених у розвитку економічних зв'язків між обома країнами".

Вплив санкцій

Коли ЄС запроваджував санкції проти РФ, а Росія у відповідь - продуктове ембарго, вважалося, що Іспанія серед членів Євросоюзу буде п'ятою за величиною втрат. У вересні минулого року економічні втрати Іспанії попередньо оцінювалися на рівні 310–350 млн євро на рік. Після запровадження Росією продуктового ембарго іспанський прем'єр-міністр М.Рахой і представники Міністерства сільського господарства були досить оптимістичні та заявляли, що російські заходи Іспанію не лякають, бо поставки плодоовочевої продукції в РФ оцінюються лише в 350 млн євро, а економіка Іспанії перебуває на підйомі.

"Будь-які санкції неминуче призводять до негативних наслідків. Для Іспанії, яка експортує переважно свіжі фрукти та овочі, запровадження Росією минулого літа низки заходів у цій сфері стало сильним ударом та обернулося дуже серйозними збитками. Ми постраждали набагато сильніше, ніж переважна більшість наших партнерів по ЄС", - повідомив у березні іспанський міністр закордонних справ Гарсія-Маргальо в інтерв'ю "Інтерфаксу", перебуваючи з візитом у Москві.

Наскільки ж серйозні ці збитки? Згідно з опублікованими 21 квітня ц.р. даними статистичної служби Estacom Інституту зовнішньої торгівлі та Головного митного управління Іспанії, ця країна за період із серпня 2014 р. по лютий 2015 р. втратила 110,56 млн євро через скорочення поставок фруктів та овочів до Росії.

Через помітне зниження фруктово-овочевого експорту в РФ зменшилася й кількість іспанських компаній, які поставляли цю продукцію на російський ринок: у 2013 р. їх було 410, у 2014 р. - 353, у перші два місяці 2015 р. - лише 64.

Однак якщо порівняти весь іспанський фруктово-овочевий експорт за 2013-й ті2014 р., то очевидно, що він практично не змінився: поставки за кордон фруктів у
2014-му навіть трохи виросли та становили 100,1% від обсягів 2013-го, овочів - 99,42%.

На відміну від Греції та Угорщини, Іспанія не зверталася до РФ із проханнями зробити послаблення для її постачальників і відкрити ринок для її продукції. Відповідаючи на запитання, чи не збирається Мадрид наслідувати приклад Афін і Будапешта, Х.Гарсія-Маргальо відповів, що перш за все слід оцінити, наскільки часткове відкриття російського ринку для окремих країн ЄС відповідатиме нормам СОТ, підписаним як Росією, так і Європейським Союзом.

"Російське ембарго не залишило мурсійських сільгоспвиробників без коштів, а навпаки, дало їм можливість оновитися та відкрити для себе нові ринки в ОАЕ та країнах Азії", - заявила міністр сільського господарства уряду автономного співтовариства Мурсія А.Мартінес-Кача, яку цитує La Vanguardia.

Іспанські сільгоспвиробники, які постраждали від російського ембарго, одержують від ЄС спеціальну допомогу. Зокрема, фермерам дозволяється вилучити частину літніх фруктів з ринку (нектаринів, інжирових і звичайних персиків) для безплатної роздачі або залишити врожай незбираним, за що вони одержують компенсацію. За величиною квоти на фрукти, що вилучаються з ринку, Іспанія посідає друге місце (на першому - Польща).

Після того, як російський ринок закрився для іспанського хамону та інших м'ясних делікатесів, виробники продукції зі свинини також швидко переорієнтувалися на азіатські ринки, значно збільшивши продажі в Китай, Південну Корею, Японію. Як повідомляють іспанські ЗМІ, експорт свинини збільшився у 2014 р. до 3216 млн євро, що перевищує загальне зростання у продовольчій промисловості приблизно удвічі.

Якщо розглядати показники іспанського експорту м'яса та субпродуктів тільки в Росію, ситуація виглядає гнітюче: у 2014 р. іспанці продали в РФ лише 5,8% продукції від обсягів 2013 р. (у вартісному вираженні). Але якщо подивитися на весь експорт, то справи в м'ясної промисловості королівства йдуть досить непогано: в 2014 р. за кордон було продано 107,7% від обсягів 2013-го.

Приблизно така сама ситуація і з експортом риби, молюсків і морепродуктів. У 2014 р. експорт у Росію впав на 97,6%, але весь іспанський експорт цієї продукції становив 103,8% від показника 2013 р., тобто виріс майже на 4%.

Усі ці дані свідчать про те, що іспанські постачальники знайшли нові ринки збуту для своєї продукції. Або продовжують поставляти її в РФ, але вже через треті країни, скаржачись при цьому на виникнення додаткових витрат. Але, до речі, такий шлях на російський ринок використовувався іспанцями й раніше. Аргументуючи значну різницю в даних іспанської та російської митної статистики, торгпредство РФ на сайті ПЗЕІ пояснює її, в тому числі, і "великими обсягами операцій через треті країни".

Втрати деяких іспанських компаній від запроваджених санкцій опосередковані. Так, у вересні минулого року котирування цінних паперів на мадридській біржі IBEX-35 нафтогазової Respol і телекомунікаційної Tecnicas Reunidas упали на 3,57 та 8,85% відповідно. Однак компанії задіяли різні маркетингові інструменти для компенсації таких втрат.

Для багатьох іспанських експортерів проблеми на російському ринку зумовлені не стільки європейськими санкціями та запровадженням РФ продуктового ембарго, скільки знеціненням рубля і падінням купівельної спроможності росіян. Через високі ціни та зменшення доходів населення в РФ знизився попит, наприклад, на іспанську оливкову олію та вина. Але ж Іспанія займає третє після Франції та Італії місце за обсягом експорту в Росію вин і 90% ринку оливкової олії. Хоча, якщо розглядати у вартісному вираженні, то експорт іспанських алкогольних і безалкогольних напоїв у РФ у
2014 р. збільшився на 13,6%, а тваринних і рослинних жирів і олій - на 11,9%.

Як повідомляє видання El Economista, від складнощів на російському ринку зазнають збитків іспанські текстильники. Зокрема, через слабкий внутрішній попит у самій Іспанії та падіння рубля компанія Cortefiel завершила минулий рік у "мінусах" і була змушена відмовитися від намірів значно розширити свою мережу в РФ: замість запланованих
130 нових магазинів у найближчому майбутньому буде відкрито лише 4–5.

Через різке падіння обсягів продажів у 2014 р. (більш як на 50%) із 1 січня 2015 р. припинив продажі на російському ринку Seat. Причини відходу популярної іспанської автомарки концерн Volkswagen, до якого вона входить, пояснив нестабільним валютним ринком та економічною ситуацією в Росії.

Девальвація рубля негативно позначилася й на потоці російських відпочивальників в Іспанію - у
2014 р. їх було на 10% менше, ніж 2013-го, - 1,4 млн чол. Однак це не завадило Іспанії зазначити торік рекордну кількість туристів, які відвідали це піренейське королівство, - понад 65 млн чол. (росіяни становили лише 2,15% усіх приїжджих). Темпи зростання порівняно з 2013 р. становили 7,1%. Як свідчить іспанське видання Expansion, це найвищий показник за останні 14 років. Курорти Іспанії найбільше припали до душі британцям
(15 млн чол.), французам (10,6 млн) і німцям (10,4 млн).

Іноземні туристи залишили в 2014 р. в Іспанії 63 млн євро. Однак, зазначає Expansion, якщо середньостатистичний турист залишив в Іспанії 971 євро, витрачаючи на день 110 євро, то росіяни в середньому витратили по 1512 євро при щоденних витратах 139 євро. За оцінками Інституту туризму Іспанії, у 2015 р. кількість росіян, які відвідали цю країну, може скоротитися наполовину. Дані за перші півроку показують, що турпотік із Росії до Іспанії скоротився на 35,7% порівняно з аналогічним показником 2014 р. Проте експерти вважають, що збитки від часткової втрати російського ринку для іспанської туристичної галузі загалом невеликі. Серйозно постраждати можуть лише окремі готелі та ресторани, які спеціалізувалися виключно на відпочиваючих із Росії.

Туристична сфера - важлива частина іспанської економіки, яка підтримує зростання національного ВВП. Іспанія за цим показником вийшла в лідери Євросоюзу: у 2014 р. її економічне зростання становило 1,4%, а на 2015 р. прогнози дають від 2,5 до 2,9%. Ще недавно Іспанія, як і Греція, входила в групу найбільш кризових європейських країн, об'єднаних образливою абревіатурою PIGS. Однак, на відміну від Греції, популістський уряд якої ніяк не хотів розпочинати реформи та запроваджувати режим економії, кабінет іспанського прем'єра М.Рахоя провів жорсткі та рішучі реформи й витягнув країну з кризи. Хоча рівень безробіття в Іспанії залишається все ще високим - 23,7%, темпи створення робочих місць становлять 2,5%, а прем'єр Рахой обіцяє створити цього року 500 тис. нових робочих місць, до 2021 р. - 20 млн. Міністр економіки Іспанії Луїс де Гіндос очікує зниження рівня безробіття на початок 2018 р. до 8%. Про вихід країни з кризи свідчить і зростання споживання - на 2,4%.

Попри обопільні санкції, запроваджені ЄС і Росією, на економіці Іспанії, яка одужує, вони позначилися несильно. За даними Іспанського інституту статистики, торік зовнішня торгівля цієї країни демонструвала позитивну динаміку: зростання експорту становило 4,7%, імпорту - 7,7%.

Кремлівська колона

Далека та малознайома для іспанців Україна, як показало соцдослідження, проведене компанією TNS на замовлення Інституту світової політики, асоціюється в них із війною та холодом. Однак досить багато іспанців ставиться до нашої країни із симпатією. У шістці найбільш населених країн ЄС, де було проведене опитування (у Польщі, Франції, Великобританії, Іспанії, Німеччині, Італії), в Іспанії набралося найбільше (36%) прихильників тези про те, що "немає жодних підстав давати перспективу членства одним країнам Європи та відмовляти Україні". А 35% іспанських респондентів вважають, що, прийнявши у свої ряди Україну, Євросоюз у такий спосіб захистить її від нових зазіхань Росії.

Проте, незважаючи на досить позитивну для нашої країни соціологію, російська пропаганда не спить і на Піренеях, ретельно вимальовуючи криваві образи "київських фашистів". Передачі іспанської служби відомого своєю "об'єктивністю" телеканалу Russia Today транслюються по кабельних мережах королівства. Але цього Москві здалося замало.

З червня 2010 року популярне щоденне видання El Pais публікує на правах реклами додаток, оплачений і підготовлений "Российской газетой", офіційним друкованим органом уряду РФ. За словами Давіда Аландете, в.о. головного редактора газети El Pais, його видання не несе жодної відповідальності за зміст даного додатка.

Однак такі публікації в додатку до El Pais, як, наприклад, інтерв'ю міністра закордонних справ РФ С.Лаврова за вересень 2014 р., у якому, відповідаючи на запитання журналіста щодо врегулювання "української кризи", глава зовнішньополітичного відомства РФ розповідає, що "Сделав ставку на силовое подавление ополченцев, в ходе карательной операции в Донецкой и Луганской областях Киев активно использовал тяжелую артиллерию, авиацию, системы залпового огня и даже баллистические ракеты и "фосфорные бомбы". Массированным авианалетам подвергались Донецк и Луганск. В результате более двух тысяч человек были убиты и более пяти тысяч ранены, в том числе много детей…", дають уявлення про співвідношення комерційних цін та європейських цінностей у системі координат наших іспанських колег.

Росіяни активно працюють в Іспанії, просуваючи, як і в інших європейських країнах, тезу про "неонацистський режим" в Україні. Як гриби після дощу з'явилися в цій піренейській державі регіональні громадські організації з однотипними назвами: "Комітет підтримки українського антифашизму в Мадриді", "Комітет підтримки українського антифашизму в Сарагосі", "Комітет підтримки українського антифашизму в Саламанці", "Комітет солідарності з українськими антифашистами в Куенці", "Асамблея підтримки народних республік Донецька та Луганська" у Каталонії. Всі ці проросійські "організації" поширюють антиукраїнську інформацію, пікетують українське посольство та консульства, збирають гроші для допомоги "антифашистам Донбасу", проводять маніфестації, на яких розповідають, як українська влада "служить стратегічним інтересам НАТО зі знищення Росії", тоді як "антифашистський Донбас бореться проти імперіалістичної агресії".

За інформацією компетентних джерел, іспанська "громадська організація" "Країна Басків-Донбас" діє за підтримки російських спецслужб і займається не тільки антиукраїнською пропагандою, а й вербуванням добровольців для участі в бойових діях проти Збройних сил України на Сході нашої країни. У діяльності цієї "громадської організації" яскравою зіркою виступає депутат парламенту автономії Країна Басків Ігор Лопес де Мунаїн, який розповів в інтерв'ю Russia Today, наприклад, про те, як українські військові здійснюють масові бомбардування власної території на Сході країни, знищуючи мирне населення. У вересні минулого року ця організація організувала в м. Більбао маніфестацію під час баскетбольного матчу Україна-США, який проводився в рамках групового турніру чемпіонату світу, де закликала "бойкотувати збірну країни неонацистського перевороту - Україну, влада якої проводить етнічні чистки на Сході країни, а також збірну США, яка фінансує цей режим".

З парламентських партій традиційно симпатизують Москві "Об'єднані ліві", основу якої становить Компартія Іспанії. Представники "Об'єднаних лівих" беруть участь в антиукраїнських акціях, інспірованих російською стороною. Однак на псевдореферендумі в Криму був помічений представник зовсім не лівих, а правлячої Народної партії прем'єра М.Рахоя - журналіст Педро Моуріньо, який виступив як "спостерігач".

З непарламентських політичних сил Іспанії на особливу увагу заслуговує ліворадикальна Podemos. Ця партія була створена зовсім нещодавно, у січні 2014 р., але вже стрімко злетіла на вершину політичних рейтингів піренейського королівства та має всі шанси пройти до парламенту у результаті загальнонаціональних виборів, намічених на листопад цього року. На муніципальних та автономних виборах, які відбулися у травні, кандидати, підтримувані Podemos, пройшли в більшість автономних парламентів. Торік свіжоспечена партія на виборах у Європарламент посіла четверте місце та одержала п'ять депутатських мандатів у європейському законодавчому органі. Цю іспанську ліворадикальну партію часто порівнюють із грецькою "Сірізою". Британська Times написала про неї от що: "Podemos - це багато в чому схожа на "Сірізу" коаліція анархістів, соціалістів, регіоналістів та інших подібних активістів".

Іспанці в цілому негативно ставляться до дій Путіна в Україні. Після анексії Криму, ще до початку воєнних дій у Донбасі, у Путіна був найнижчий рейтинг серед світових лідерів, згідно з даними Королівського інституту Елькано, який регулярно опитує іспанців із того чи іншого питання. Чутлива до голосу народу популістська Podemos осанни Путіну не співає, однак до РФ та її дій ставиться цілком лояльно. Що, утім, викликано не стільки любов'ю до Росії, скільки антиамериканізмом та євроскептицизмом, які проповідує Podemos. Лідер іспанських лівих популістів і член Європарламенту Пабло Іглесіас регулярно критикує Америку та Європу, у тому числі й за санкції, запроваджені Заходом проти Росії, а торішні події в Україні назвав "переворотом", у результаті якого до влади в Києві прийшли "неонацисти".

Навіть сьогодні, коли при владі в Іспанії перебуває правий уряд реформаторів, Мадрид активно та плідно співпрацює з Москвою в багатьох сферах і послідовно виступає проти посилення європейських санкцій проти РФ. Однак, попри вихід країни з кризи та економічне зростання, яке випереджає показники інших держав ЄС, населення Іспанії, схоже, втомилося від режиму суворої економії та з дедалі більшою увагою прислухається до промов лівих популістів. Травневі місцеві та регіональні вибори в Іспанії просигналили, що правляча Народна партія прем'єра Маріано Рахоя стрімко втрачає голоси виборців, популісти ж з Podemos упевнено набирають політичні очки. Отже, цілком імовірно, що після листопадових парламентських виборів ставлення Мадрида до Москви та її діянь стане ще більш лояльним.