І знову «Ура!»

«Я хотів би подякувати президенту Франції, президенту Єврокомісії за щиру і виключно конструктивну атмосферу, в якій щойно відбувся саміт і переговори, — заявив у вівторок у Парижі В.Ющенко на спільній прес-конференції з президентом Франції Ніколя Саркозі, головою Єврокомісії Жозе Баррозу і верховним представником ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єром Соланою. — Це один із успішних самітів Україна—ЄС. Я задоволений результатами наших переговорів і результатами цього саміту».

Чим же так задоволений президент України, не зовсім зрозуміло. Адже ще на початку квітня нинішнього року він упевнено заявляв: «Думаю, ми отримаємо чітку перспективу членства в ЄС, як кілька днів тому отримали чітку перспективу членства в НАТО», «вже у вересні Україна отримає статус асоційованого члена Європейського Союзу», зафіксувавши його в політичній частині нової посиленої угоди з ЄС. І ще тоді ж, у квітні, «ДТ» прокоментувало сподівання президента, спрогнозувало, що насправді ми отримаємо на саміті, і докладно роз’яснило, чим отримане відрізнятиметься від бажаного («ДТ», №16 (695) від 26 квітня, стаття «Допоможи собі сам, і друзі тебе більше любитимуть»).

Наші прогнози, на жаль, збулися, і додати до вже сказаного нам сьогодні особливо нічого. Як ми й передбачали, вітчизняні невиправні любителі «перемог» і «проривів» знову протрубили про відкриття чергових обріїв і «якісно нових» відносин із Євросоюзом. Можемо лише повторити: хоч нам і пообіцяли, що новий документ з Україною називатиметься угодою про асоціацію, це зовсім не та асоціація, яку хотіла б отримати наша країна. Звісно, українські дипломати тепер можуть пояснювати, що «шляхом підписання угоди про асоціацію ми автоматично, звичайно ж, отримуємо перспективу членства», оскільки Україна — європейська країна, і тому підписання угоди з ЄС апріорі свідчить про перспективу членства. Однак Польща, Чехія, Угорщина та інші нові члени ЄС — теж європейські держави, проте в їхніх угодах про асоціацію з Євросоюзом у преамбулі було чітко сказано про майбутнє членство в цьому союзі. Власне, вся різниця між «асоціацією європейського типу» і просто «асоціацією» (яка є, наприклад, у Марокко) — в цих кількох рядках преамбули. І можна припустити, що після своєрідного й дуже вільного тлумачення смислу майбутньої угоди українською стороною ми дуже скоро почуємо роз’яснення представників Євросоюзу, в якому нам дохідливо розтлумачать, що ніякої «європейської перспективи» Україна насправді не отримала.

Чи готовий Євросоюз пообіцяти сьогодні членство Україні? Ні, не готовий. На прес-конференції після саміту президент Франції, яка головує в Євросоюзі, Ніколя Саркозі заявив: «Асоціативна угода не закриває дорогу, так само, як і не відкриває ніякої дороги». А потім додав: «Союз не дав мені права приймати інші рішення чи робити інші заяви». Однак за тиждень до цього саміту французький президент висловився цілком конкретно: «Питання про членство України і Грузії в Євросоюзі поки що не стоїть».

І річ зовсім не у внутрішньополітичній кризі, що вибухнула в нас минулого тижня, а в тому, що ці кризи в нас постійно. І ми вже втомилися писати про те, що Євросоюз втомився від України. Втім, від власних проблем він втомився ще більше. Тому досить анонсувати перемоги, а потім сурмити про прориви, якщо насправді ми рухаємося гусячим кроком, причому невідомо куди й незрозуміло з ким.

«Ми вітаємо сигнали, послані Україні Європейським Союзом. Ці сигнали дуже обнадійливі та перспективні. Вони стимулюють нас до виконання цілого масиву важливих завдань, які стоять перед нашою державою», — заявив В.Ющенко. Стимулюють? Ось і виконуйте, врешті-решт.

***

У Спільній заяві щодо Угоди про асоціацію ЄС—Україна сказано, що президент України Віктор Ющенко, президент Французької Республіки Ніколя Саркозі і президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу зробили акцент на тому, що «політична стабілізація в Україні, конституційна реформа, посилення верховен-
ства права, також стосовно інвестицій, і повне виконання зобов’язань, узятих у рамках СОТ, — невід’ємні умови впровадження реформ і поглиблення відносин між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, зокрема демократичних принципів, належного державного управління і прав людини». Вони визнали, що «Україна як європейська країна має спільну історію та спільні цінності з країнами Європейського Союзу. Їм приємно, що нова угода між Європейським Союзом і Україною буде угодою про асоціацію, що залишає відкритим шлях до подальшого поступального розвитку відносин між Україною і ЄС. Європейський Союз визнає європейські прагнення України і вітає європейський вибір України. Президенти визнають, що поступове зближення України з ЄС у політичній, економічній і правовій сферах сприятиме подальшому прогресу у відносинах між Україною та ЄС».

У документах саміту сторони також підкреслили «повну і беззастережну відданість ідеї суворого виконання та поваги до міжнародно визнаних принципів суверенності й територіальної цілісності та непорушності кордонів». Було визнано існування нових перспектив, відкритих після набрання чинності Рамковою угодою щодо участі України в операціях із кризового управління, очолюваних ЄС. На саміті пролунав заклик до дальшого розвитку постійного діалогу між військовими структурами, зокрема між Військовим комітетом ЄС і Генеральним штабом Збройних сил України.

Сторони підтвердили спільний стратегічний інтерес до співробітництва в енергетичній сфері і погодилися продовжити його з метою проведення подальших реформ в енергетичному секторі України заради забезпечення надійного, безпечного та прозорого транзиту енергоносіїв територією України.

Керівники України і ЄС звернули увагу на необхідність повного і дійового виконання домовленостей зі спрощення процедур видачі віз та реадмісії, визнаючи той факт, що Україна звільнила громадян ЄС від візових зобов’язань. Українська сторона підкреслила необхідність удосконалення процедур видачі віз.

Лідери також закликали Україну і сусідні з нею країни ЄС розглянути можливість спільного прикордонного контролю в пунктах пропуску на спільних кордонах як ефективний інструмент спрощення прикордонного руху та торгівлі, із дотриманням вимог безпеки і відповідного законодавства.

З урахуванням початку діалогу щодо впровадження безвізового режиму для нетривалих поїздок між ЄС і Україною як довгострокової перспективи, керівники закликали експертів якнайшвидше розпочати цей діалог ще в поточному році.

Сторони обговорили можливість застосування в майбутньому для України Європейської хартії малих підприємств, націленої на поліпшення умов для малих і середніх підприємств і стимулювання їх створення та розвитку. Керівники вітали значний прогрес у створенні прогнозованого і безпечного інвестиційного клімату й підкреслили необхідність подальшого поліпшення умов ведення бізнесу, зокрема, розглядати як пріоритетні питання регулювання і нагляду у сфері фінансових ринків та послуг. Що ж до значення фінансового сектора як рушійної сили економічного зростання, лідери погодилися з винятковим значенням, яке має в цій сфері регуляторне зближення на основі чітко визначених цілей, пріоритетів і часових рамок у контексті зони вільної торгівлі як складової частини угоди про асоціацію.