Голос слабкого у хорі сильних

Шантаж — зброя слабких. Схоже, Кіпр вирішив узяти на озброєння цю тактику, блокуючи прийняття Європейським Союзом санкцій проти РФ, які Брюссель має намір запровадити через будівництво Росією Керченського мосту і кібератаки російських спецслужб на німецький Бундестаг 2015 року. Втім, річ тут не в російському чиннику, як можна було б подумати (адже Кіпр пов'язаний із Росією сотнями міцних уз — економічних, фінансових, політичних, релігійних), а в турецькому.

Своїми діями Нікосія намагається добитися від ЄС жорсткіших санкцій щодо Туреччини, яка розробляє родовища вуглеводнів поблизу кіпрських берегів. Нині у виключній економічній зоні Кіпру перебувають турецькі бурові установки «Фатіх» і «Явуз». А президент Туреччини Реджеп Ердоган заявляє: країна не відмовиться від планів геологорозвідки в Середземному морі, попри загрозу впровадження санкцій.

«Кіпр захищає свої національні інтереси доступним йому інструментарієм. Зробив він це не тому, що не підтримує санкцій проти Російської Федерації за ці дії, а тому, що вважає: Європейський Союз недостатньо підтримує Кіпр у його питаннях. Питаннях, які турбують Кіпр у відносинах з іншою державою — не членом Євросоюзу», — прокоментував ситуацію міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Для нашої країни збереження і посилення санкцій проти Росії доти, доки не буде деокуповано Крим і частину українського Донбасу, — один із зовнішньополітичних пріоритетів. Тому дії кіпріотів, які зв'язують в один вузол дві різні «ниті», викликають тривогу в українській столиці. Адже що може завадити кіпріотам зробити таку ув’язку й тоді, коли вирішуватиметься питання чергового продовження санкцій ЄС стосовно Росії через окупацію нею Криму та частини Донбасу?

У Києві поки що вірять у те, що Нікосія змінить свою позицію. Бо Кіпр уже не вперше грає в ці ігри. І щоразу партнери з Євросоюзу переконували його переглянути позицію стосовно санкцій проти Росії.

Наприклад, ще на початку року, коли у Брюсселі готувалися запровадити санкції до кількох російських чиновників з окупованого Криму, Нікосія теж намагалася блокувати це рішення. Самі кіпріоти наполегливо заперечували зв'язок своєї позиції із запровадженням обмежувальних заходів ЄС проти Туреччини, стверджуючи, що їм просто потрібен час для аналізу пропонованих обмежувальних заходів проти РФ. Однак неофіційні коментарі чиновників ЄС свідчили про протилежне.

Нагадаємо: 2019 року ЄС запровадив санкції проти Туреччини через її діяльність на континентальному шельфі Кіпру. Однак це не зупинило Анкару, яка стверджує, що роботи ведуться в районі шельфу Турецької Республіки Північного Кіпру, влада якої дала туркам відповідну ліцензію. (Північний Кіпр — невизнана міжнародною спільнотою державне утворення. Лише Анкара встановила з ним дипломатичні відносини.)

Наприкінці минулого року Євросоюз підготував додаткові санкції проти турецьких фізичних і юридичних осіб, які займаються бурінням поблизу узбережжя Кіпру. Однак обмежувальних заходів так і не було введено. У Брюсселі пояснили своє рішення тим, що Анкарі треба дати час на зміну її політики.

Окрім Кіпру, впровадження санкцій проти Туреччини через геологорозвідку, яку та проводить у східному Середземномор'ї поблизу острова Кастелорізо, донедавна вимагала й Греція. На переконання Афін, зона, в якій Анкара проводить дослідження, належить до континентального шельфу Греції. А ще раніше — 2019 року — Туреччина підписала із владою Лівії меморандум про розмежування морських зон у Середземному морі, що обурило Грецію: як стверджує тамтешня влада, ця угода порушує права країни.

У липні напруженість сягнула такого рівня, що Афіни оголосили про приведення армії у підвищену бойову готовність і анонсували військові навчання із залученням флоту й авіації поблизу зони, куди в супроводі військових кораблів Туреччина послала своє дослідницьке судно Oruc Reis. 26 серпня прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що країна планує розширити свої територіальні води в Іонічному морі. 29 серпня влада Туреччини попередила, що розширення Грецією територіальних вод до 12 морських миль може спричинити військовий конфлікт. Днями Анкара оголосила про подовження роботи Oruc Reis до 12 вересня.

Минулого четверга генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Греція й Туреччина погодилися провести технічні перемовини для зниження градуса конфлікту в східному Середземномор'ї. «Після моїх розмов із грецьким і турецьким лідерами обидва союзники погодилися розпочати технічні переговори в рамках НАТО з метою створення механізмів урегулювання конфліктів для зниження ризику інцидентів та аварій у східному Середземномор'ї», — повідомив Столтенберг.

Однак ця домовленість не означає, що проблему вирішено. Адже для Анкари, Афін і Нікосії ставки високі — розробка великих газових родовищ у Середземному морі.

Наприкінці серпня міністри закордонних справ ЄС на зустрічі в Берліні домовилися: «за відсутності прогресу з Туреччиною» буде розроблено список подальших санкцій проти цієї країни, який Європейська рада може обговорити 24 вересня. Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель зазначив, що в Євросоюзі «зростає розчарування» поведінкою Туреччини. Він сказав, що Європейська рада готова додати в чорний список імена осіб, рекомендованих Кіпром для застосування санкцій.

Інформовані співрозмовники ZN.UA, правда, сумніваються, що Євросоюз найближчим часом ухвалить рішення про введення санкцій проти Туреччини. І, хоча вони не виключають сценарію, що Кіпр може до останнього опиратися прийняттю нових санкцій проти РФ, все-таки вони впевнені: Берлін і цього разу зможе переконати Нікосію переглянути свою позицію, а під час засідання Європейської ради з питань санкцій проти Росії буде прийнято позитивне рішення.

По-перше, у Брюсселі та інших столицях країн — членів ЄС не хочуть погіршувати й так непрості відносини з Анкарою. Адже європейцям важливо вести діалог із турками і щодо Сирії, і щодо Ірану, і з питань біженців. Жорсткі слова Жозепа Борреля про перспективи нових санкцій покликані підштовхнути Туреччину до переговорів. Домовилася ж Анкара з Афінами про технічні переговори щодо ситуації у східному Середземномор'ї.

По-друге, в ЄС розуміють: якщо одного разу піддатися на такий шантаж Кіпру, в майбутньому кіпріоти продовжуватимуть ув’язувати питання обмежувальних заходів проти Туреччини з іншими непорівнянними питаннями. Так, у серпні журналіст Радіо Свобода Рікард Джозвяк повідомив, що в Євросоюзі допускають можливість зриву фінального затвердження санкцій проти білоруської влади через позицію Греції та Кіпру, які добиваються впровадження ЄС обмежувальних заходів проти Туреччини через розвідку природного газу у східній частині Середземного моря.

По-третє, після того, як Німеччина заявила, що Олексія Навального отруїли «Новачком», а міжнародна спільнота заговорила про нові санкції стосовно Росії, — неприйняття рішення щодо впровадження санкцій до РФ через будівництво Керченського мосту і хакерську атаку російських спецслужб на Бундестаг — це не той сигнал, який треба подати Кремлю. Аби не породити в нього ілюзію, буцім можна скористатися «слабкими ланками» ЄС, щоб розбити загальноєвропейську єдність.

Та поки що острівна держава намагається всіма доступними засобами обстоювати свої інтереси, роблячи все, щоб її голос був почутий. В інтересах нашої країни — щоб у Нікосії чули не тільки голос Берліна, Брюсселя або Москви, а й Києва.