Філіп "не з конопель". Як Молдова обрала новий уряд

У Кишиневі минулий тиждень позначився новим загостренням силового протистояння на вулицях столиці, яке в середу призвело навіть до нетривалого захоплення парламенту країни.

Проте і в такій непростій ситуації влада Молдови зуміла врегулювати урядову кризу, яка тривала майже три місяці. Мета створення нового кабінету міністрів з допомогою переформатування чинної коаліції в парламенті - не допустити дострокових виборів, яких домагається вулична й парламентська опозиція. Однак поки що складно сказати, чи зможе новий уряд розв'язати внутрішньополітичні протиріччя і впевнено вести Молдову шляхом євроінтеграції, зруйнувати системну корупцію, яка породила нинішню кризу й поставила Молдову перед новим геополітичним вибором.

Складний пошук прем'єра

Уряд під керівництвом віце-голови Ліберально-демократичної партії (ЛДПМ) Валерія Стрельця було відправлено у відставку 29 жовтня 2015 р. І всі спроби знайти компроміс між двома фракціями молдовського парламенту - ЛДПМ і Демократичної партії - для формування нового кабінету торік виявилися безрезультатними. Демократи хотіли зайняти лідируючі позиції в цих переговорах і спробували сформувати нову коаліцію з двома іншими проєвропейськими партіями - Ліберально-демократичною та Ліберальною. Їхньою спільною метою було не допустити дострокових виборів у країні, на чому наполягає опозиція, яка під цим гаслом організовує антиурядові виступи з початку вересня минулого року. Однак у ЛДПМ наполягали, що право висувати кандидатуру очільника уряду належить саме їм. Ці протиріччя й завадили знайти компроміс.

Наприкінці листопада Конституційний суд країни роз'яснив, що молдовський парламент може бути розпущений, якщо впродовж трьох місяців він не сформує нового кабінету. Таким чином, судді визначили крайньою датою для голосування щодо складу нового уряду 29 січня 2016 р. Одночасно Конституційний суд визнав, що розпуск парламенту в такому випадку є законним, навіть попри наявне в Основному Законі Молдови положення, згідно з яким парламент не може бути розпущений в останні шість місяців до закінчення терміну повноважень президента Республіки Молдова. А термін повноважень нинішнього президента країни Ніколає Тімофті спливає 16 березня.

У цих умовах очільник держави використав своє конституційне право, щоб вплинути на перебіг коаліційних переговорів. 21 грудня він сам висунув кандидата на посаду очільника кабміну - підприємця Йона Стурзу, який обіймав пост прем'єр-міністра країни з лютого по грудень 1999 р. Однак проти його кандидатури виступила парламентська опозиція з Партії соціалістів (ПСРМ) під керівництвом Ігоря Додона. Та головне - Стурзу не підтримали й демократи. Вони розраховували побачити на чолі уряду свого висуванця. 4 січня депутати бойкотували засідання парламенту, на якому мали голосувати за кандидатуру Стурзу.

У середу, 13 січня, лідер Демпартії Маріан Лупу привіз у президентську резиденцію в Кондріце пропозицію від парламентської більшості висунути кандидатом у прем'єр-міністри Володимира Плахотнюка. Його вважають фактичним лідером демократів, хоча останнім часом він волів впливати на політику країни і партії з тіні. Слід нагадати, що ім'я цього відомого в країні олігарха згадувалося у зв'язку з корупційними скандалами. Президент скористався своїм правом і відхилив кандидатуру Плахотнюка, хоча демократи стверджували, що вже назбирали 56 голосів депутатів зі 101 на його підтримку. Крім того, у Мережі почали поширюватися чутки про те, що Плахотнюка підтримують Європа, Румунія і навіть США.

У четвер пізно ввечері Тімофті призначив кандидатом у прем'єри свого радника Йона Педурару. Але вже у п'ятницю вдень той відкликав свою кандидатуру. Главі держави довелося знову шукати кандидата, і, на подив багатьох, ним виявився в.о. міністра інформаційних технологій і комунікацій Павло Філіп, член Демократичної партії. За нього того ж дня було зібрано 55 підписів парламентарів.

Через це рішення президента в Кишиневі вже минулої суботи розпочалися масштабні акції протесту опозиційних лівих сил - Партії соціалістів, проросійської "Нашої партії" та правоцентристської платформи DA ("Гідність і правда"). І ті й інші наполягають на розпуску парламенту і проведенні дострокових виборів. У понеділок лідер Партії соціалістів Ігор Додон подав до Конституційного суду запит з проханням відхилити декрет президента про призначення Павла Філіпа кандидатом у прем'єри.

Однак уже у вівторок було оголошено позачергове засідання парламенту. Депутатів зібрали на другу половину дня 20 лютого й пообіцяли, що кандидат у прем'єр-міністри Павло Філіп представить програму і склад свого кабінету міністрів.

Опозицію "розвели" - по-молдовському

Рішення зібрати парламент у середу 20 січня виявилося повною несподіванкою для лідерів опозиції. Вони вважали, що голосування щодо кандидатури нового прем'єра та уряду не відбудеться раніше четверга-п'ятниці. Лідер проросійської партії Ренато Усатий навіть скасував запланований на 20 січня мітинг своїх прибічників, бо думав, що "у товаришів з альянсу" проблем стільки, що вони не зможуть провести засідання. Утім, кількома годинами раніше цього самого дня, 19 січня, він озвучив своє припущення, що нова парламентська більшість під керівництвом демократів затвердить новий уряд "тишком-нишком".

Упевнившись у дезорієнтації опозиції, влада вирішила діяти швидко. У середу затвердження нового складу уряду Павла Філіпа відбулося навіть без обговорення. "За" проголосували 57 парламентарів зі 101. "Проти" виступили фракція соціалістів Ігоря Додона, депутати-комуністи Володимира Вороніна, дехто з лібералів-демократів, а також незалежні парламентарі. Соціалісти блокували трибуну парламенту, однак це не вплинуло на остаточне рішення.

Новий прем'єр у своєму програмному виступі (який йому навіть не дали озвучити повністю, бо саме почалися протести під стінами парламенту, і депутати поспішали проголосувати) сказав, що пріоритетом його діяльності стане підвищення рівня життя громадян, подолання економічної кризи і налагодження співробітництва з міжнародними донорами, зокрема Міжнародним валютним фондом. Раніше прем'єр запропонував вивести з компетенції молдовського МЗС питання європейської інтеграції і передати його окремому міністерству. Також він висловився за поглиблення стратегічного діалогу між Молдовою і США, зміцнення статусу нейтралітету та співробітництво з Росією і країнами СНД. Він також обіцяв знайти вкрадений з фінансової системи країни 1 млрд дол. і покласти край подібним злочинам у майбутньому створенням прозорої фінансово-кредитної системи.

Тим часом терміново скликані в столицю прибічники різношерстої опозиції в середу ввечері почали штурм парламенту, коли стало зрозуміло, що влада перехитрила їх, і уряд уже призначено. У силовому штурмі особливо активну роль відіграли представники платформи DA ("Гідність і правда"). Поліція протистояла не надто активно, і демонстранти зуміли прорватися всередину вищого законодавчого органу. Але на той момент ні депутатів, ні членів щойно обраного уряду в будівлі вже не було. Спецпризначенці за кілька годин витіснили демонстрантів, які тинялися парламентом, а в маси тим часом було запущено іншу "качку", що уряд складе присягу в четвер уранці. Опозиція почала готуватися до нового наступу і нової битви наступного ранку.

Та, як з'ясувалося згодом, прес-секретар президента Влад Цуркану навмисно передав у ЗМІ хибну інформацію про час і місце інвеститури уряду Філіпа. Ближче до опівночі в середу стало відомо, що членів уряду Молдови вже приведено до присяги, а президент Ніколає Тімофті підписав указ про призначення Павла Філіпа прем'єр-міністром країни.