Фатальна легковажність

27 червня, 2020, 17:34 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Бразилія стала епіцентром пандемії коронавірусу в Латинській Америці

Фатальна легковажність
© focus.ua

Бразилія переживає один із найгірших періодів у своїй сучасній історії.

Пандемія COVID-19 уже забрала в цій країні понад 52 тис. життів. Нині за кількістю підтверджених випадків захворювання, яка на днях перевищила 1,1 млн, та смертей Бразилія посідає друге місце у світі після США. За співвідношенням інфікованих осіб і загальної кількості населення – третє місце після США та Іспанії серед країн світу із найчисельнішим  населенням.

Величезна кількість жертв значною мірою стала наслідком легковажного ставлення населення до необхідності дотримуватися  протиепідемічних заходів: тотальними були порушення режиму самоізоляції, невживання засобів особистого захисту та нехтування дистанцією у громадських місцях і в транспорті.

Бразилія не оприлюднює офіційних даних  про кількість проведених тестувань. За інформацією, отриманою пресою від адміністрацій штатів та в медичних закладах, досі   було зроблено, щонайменше, 2,3 млн тестів. Тобто  половина їх  виявилася позитивними.

Недавнє дослідження, проведене Університетом Пелотас за підтримки бразильського міністерства охорони здоров'я, підтверджує, що захворювання в Бразилії може бути значно більш поширеним, ніж свідчать офіційні дані. За підрахунками,  є шість незареєстрованих випадків на кожен підтверджений діагноз, тобто  людей з антитілами  мільйони, а не тисячі. Це підтверджують дані бразильської служби державної реєстрації актів цивільного стану, згідно з якими    кількість смертей з початку березня по  кінець  травня була на 38% вищою, ніж за відповідний період попереднього року. 

Кількість інфікованих та смертей від ускладнень, спричинених коронавірусом, стала стрімко зростати з початку червня, коли з часу виявлення першого випадку захворювання в країні минуло майже п’ять місяців. 19 червня було зафіксовано найбільшу з початку епідемії в країні денну кількість нових випадків зараження – майже 55 тис., а минулої  неділі був досягнутий новий добовий антирекорд: понад 183 тисячі. Антирекорд за смертністю був зафіксований 4 червня, коли померло 1473 особи, а цього вівторка другий пік – 1374 смерті.

Таке стрімке поширення хвороби пов’язують, зокрема, з масштабними протестами, що охопили найбільші міста Бразилії, особливо після того, як уряд 7 червня припинив оприлюднювати статистику захворювань. Згодом він скасував це рішення під тиском громадськості.

Хоча перший підтверджений випадок зараження виявили 26 лютого – в останній день карнавалу в Ріо-де-Жанейро,   карантин у Бразилії був впроваджений з 17 березня, як і в багатьох інших країнах регіону. Однак його суворість різнилася  в   штатах і на національному рівні. В останньому випадку істотних  обмежень не запроваджували, тільки  Міністерство  охорони здоров'я рекомендувало  соціальну ізоляцію.

Тим часом  більшість штатів і федеральний округ вжили  жорсткіших заходів: закрили школи, культурні заклади та обмежили торгівлю (крім торгівлі товарами першої необхідності). Наземні державні кордони було закрито, однак усередині країни зберігалося вільне переміщення населення.

У цих обставинах відповідальність за величезну кількість жертв, пов'язаних із коронавірусом, багато хто як у самій Бразилії, так і за її межами покладає на президента Жаїра Болсонару. Він поставив порятунок економіки вище за порятунок людських життів  і своєю особистою поведінкою спровокував багатьох людей на ігнорування вимог  карантину. 

Болсонару з самого  початку пандемії демонстрував зверхнє ставлення до ситуації. Він називав коронавірус звичайним «грипіком», а соціальне дистанціювання – небезпечнішим  за нього, оскільки воно загрожувало знищенням робочих місць. Його заклики протидіяти карантинним заходам, які впроваджували  адміністрації штатів, скликання масових мітингів та проведення громадських акцій дезорієнтували населення.

Поширювана ним та його прибічниками неправдива інформація про мниму незагрозливість вірусу та про реальні масштаби епідемії посилювалася фальшивими новинами, які надходили у   бразильські видання  та соціальні мережі  значною мірою з російських джерел. До того ж деякі  губернатори штатів оголосили  про можливе близьке послаблення карантину, що створило враження, наче  загроза вже минула.

Усе вкупі призвело до нерозуміння населенням реальної небезпеки  ситуації.

Свобода  руху приватного транспорту дозволила багатьом людям пересуватися країною, нехтуючи заходами особистої безпеки.

Водночас недотримання соціального дистанціювання було зумовлене і об'єктивними причинами. Зокрема  тим, що доходи багатьох бразильців залежать від щоденного заробітку, і вони змушені порушувати карантин, щоби прогодувати свої родини. Іншою причиною нехтування самоізоляцією для багатьох бідних родин стала необхідність регулярно купувати продукти через неможливість довго зберігати  їх в умовах  жаркого клімату, відтак  одним із основних місць поширення вірусу стали ринки. Крім того, в багатьох районах дотримання гігієни ускладнене через відсутність у населення постійного доступу до чистої води.

Всі ці чинники обумовили значне збільшення кількості заражених. На цьому тлі небажання президента змінити поведінку і впровадити  ефективні заходи викликало  зростання невдоволення серед населення та навіть членів його власної команди.

З початку червня міністерство охорони здоров'я Бразилії тимчасово очолює військовий – генерал Едуардо Пазуелло. Це вже третій очільник міністерства, оскільки у травні два попередніх, лікарі за фахом, залишили посаду. Першого було звільнено  наказом президента через незгоду з його політикою, а другий із цієї ж причини сам подав у відставку.

У масових протестах  на тлі корупційних скандалів навколо Болсонару та його родини  беруть участь і ті, кого обурює його відверто расистська риторика. Зараз вона сприймається особливо гостро, оскільки від COVID-19 найбільше постраждало бідне населення великих міст, що має африканське походження. Передовсім  це Сан Паулу, на яке припадає приблизно по 20% від загальної кількості захворювань і смертей у країні.

Друга група, яка потерпає найбільше, — корінні жителі Амазонії. Існування окремих індіанських племен ще раніше опинилося під загрозою через політику уряду Болсонару, під час  правління якого вирубка лісів набула безпрецедентних масштабів. Зараз вони  поставлені на межу повного вимирання, оскільки не мають доступу до належної медичної допомоги.

Паралельно з  протестами відбуваються менш численні мітинги прихильників Болсонару, які закликають закрити Верховний суд  і Конгрес.  

У понеділок, попри надзвичайно швидке поширення хвороби та збільшення кількості смертей упродовж останнього тижня, Жаїр Болсонару знову закликав   послабити  карантин  і відновити  торгівлю та бізнес, оскільки вважає вживані заходи надмірними.

Наступного дня федеральний суд зобов'язав його носити маску в громадських місцях, демонструючи, що президент, як і будь-який інший посадовець, не може безкарно порушувати «масковий режим»  і муситиме  платити штраф. Обов'язкове носіння маски у громадських місцях та  транспорті було запроваджене у федеральному окрузі Бразиліа з 30 квітня, а з 11 травня посилене штрафом на суму  2 тис. реалів (387 дол.).

Наразі ситуація навколо Болсонару нестабільна. Якщо недавно експерти висловлювали сумніви, що  він залишиться при владі на другий термін, то тепер уже  немає впевненості, що він добуде до кінця першого.

Проте  занепокоєння Болсонару через критичну економічну ситуацію насправді виправдане.

Падіння бразильської економіки, яке з кінця січня по квітень становило загалом 6,1%, лише за квітень сягнуло 9,3%. Це найбільше падіння в сучасній історії Бразилії. Воно вже завдало нищівного удару не лише по ВВП країни в цілому, а  й по різних секторах економіки через скорочення внутрішнього попиту і споживання.

Це відбувається тоді, коли Бразилія ще не повністю оговталася від попередньої економічної рецесії, під час якої впродовж 2014 – 2016 років падіння ВВП становило   8,1%. Слабке зростання (в межах 1,2%) упродовж наступних років не допомогло відновити економіку. Тому падіння у квітні, пов'язане  передовсім  із падінням на 15,7% у виробництві (обробній промисловості та будівництві), на 7,3% у сфері послуг (насамперед у   роздрібної торгівлі) та в транспорті, свідчить про величезні виклики, з якими зіштовхнеться  країна до кінця  2020 року.

Не менш критична, ніж у Бразилії,  епідемічна й економічна ситуація в більшості   держав Латино-Карибської Америки.

Минулого вівторка  кількість зафіксованих смертей, спричинених коронавірусом, у регіоні в цілому  перевищила 100 тисяч. Окрім Бразилії, до 15 держав світу  з найбільшою кількістю виявлених випадків захворювання та  смертей входять  ще три латиноамериканські країни: Перу, Чилі та Мексика. Остання наразі є другою після Бразилії за кількістю смертей у регіоні, що подвоїлася за останні три тижні, сягнувши 23 тис. Експерти наполягають: реальна кількість може бути значно більшою  і найближчим часом —  стрімко зрости.

За співвідношенням смертей і кількості населення  в регіоні лідирує Еквадор: там померло близько 8 тис., що становить 18,7 осіб на кожну тисячу населення. При цьому понад 6 тис. смертей зафіксовано  в першій половині квітня, переважно у провінції Гуаяс, де розміщений  головний порт країни Гуаякіль. Уряд визнає, що через порівняно малу кількість тестувань багато випадків у країні залишилися незафіксованими.

Щодо падіння економіки — ще більше, ніж у Бразилії, вона обвалилася  в Перу (на 12%), і трохи менше (близько 7,5%) в Мексиці, Еквадорі та Аргентині.

До початку пандемії економіки Латино-Карибської Америки впродовж шести  років демонстрували  темпи зростання ВВП в середньому 0,4%. Криза, спровокована коронавірусом, прийшла в регіон  внаслідок  послаблення  міжнародної торгівлі, зниження цін на продукцію первинної обробки, погіршення глобальних фінансових умов, падіння попиту на туристичні послуги та зменшення грошових переказів від громадян, які працювали в інших регіонах світу. Деякі країни постраждали через падіння економіки їхнього основного партнера Китаю.

Економічна комісія ООН для Латинської Америки і Карибського басейну прогнозує, що в цілому в регіоні   падіння економіки у 2020 році становитиме, щонайменше, 5,3%, рівень безробіття в середньому сягне 11,5% – це понад 37,7 млн безробітних. При цьому рівень бідності зросте до 34,7% – тобто  29 млн осіб опиняться в ситуації бідності, а в ситуації крайнього зубожіння — до 13,5%, що дорівнює 16 млн осіб. Найбільше падіння ВВП очікується у Бразилії та Мексиці, де воно може сягнути, щонайменше, 15%.

Оскільки більшість держав у Латинській Америці та  Карибському басейні не мають можливості робити необхідну кількість тестувань, реальні масштаби епідемії невідомі. Хоча вже заражено багато людей, експерти не виключають, що захворюваність і смертність ще можуть істотно зрости. Своєю чергою,  спричинена пандемією COVID-19 економічна рецесія, яка вже завдала значних збитків усім державам регіону, але ще не сягнула максимальної глибини, загрожує стати для них найгіршою рецесією з початку минулого століття.

 

 

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК