ЄС — Росії: ідучи — йди

Важке завдання стояло перед президентом Франції Ніколя Саркозі, який вирушив минулого понеділка разом із головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу і верховним представником Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Хав’єром Соланою до Москви. Євросоюзівська делегація, яка взяла на себе місію посередників у врегулюванні грузино-російського конфлікту, повинна була домогтися від російського керівництва згоди виконати пункти укладеної місяць тому угоди про припинення вогню. Зокрема, щоб російські військові залишили Грузію і, як це передбачалося планом Саркозі—Медведєва, вийшли на лінію, яка передувала початку бойових дій. Певною мірою Саркозі і функціонерам Євросоюзу вдалося досягти поставленої мети. Результатом переговорів, які тривали понад чотири години, стали додатки до так званого плану Саркозі—Медведєва.

Так, Кремль ухвалив рішення зняти протягом тижня блокпости між Сенакі та Поті. Як зауважив на прес-конференції російський президент, «беручи до уваги підписання 8 вересня 2008 року юридично зобов’язальних документів із гарантіями незастосування сили проти Абхазії». Крім того, російська сторона зобов’язалася повністю вивести свої війська із зон, які прилягають до Південної Осетії й Абхазії, на лінію, яка передувала початку бойових дій. Правда, Дмитро Медведєв зауважив, що «виведення буде здійснене протягом десятьох днів після розгортання в цих зонах міжнародних механізмів, включаючи не менш ніж 200 спостерігачів від Євросоюзу». Це повинно відбутися не пізніше першого жовтня 2008 року «з урахуванням юридично зобов’язальних документів, що гарантують незастосування сили проти Абхазії і Південної Осетії». При цьому в Кремлі заявляють, що російські збройні сили перебуватимуть на території Абхазії і Південної Осетії протягом тривалого часу.

Що ж стосується власне самих міжнародних спостерігачів, то вони перебуватимуть поза адміністративними зонами Абхазії і Південної Осетії. За словами президента Росії, міжнародні спостерігачі сил ООН і ОБСЄ в Грузії і надалі здійснюватимуть мандат у районі своєї відповідальності відповідно до чисельності і схеми дислокації станом на 7 серпня без шкоди для можливих коригувань у майбутньому за рішенням Ради безпеки ООН.

Домовленості про розміщення в Грузії міжнародних спостерігачів і розробки механізмів мають велику вагу для стабілізації ситуації в цій країні, оскільки це дозволить проконтролювати швидке виведення звідти російських миротворців. При цьому очевидно, що саме Європейський Союз став основним гарантом незастосування Грузією сили проти Південної Осетії й Абхазії.

Пізніше, коли Саркозі разом із Баррозу і Соланою прибув у Тбілісі, Михайло Саакашвілі підписав ці додаткові угоди, які серед іншого передбачають, що Грузія не буде застосовувати силу проти Абхазії і Південної Осетії. Тепер, здавалося б, ніщо не заважає розпочати процедуру виведення російських військ, щоб завершити її до 15 жовтня. «Я вірю, що цієї обіцянки російська сторона дотримає», — заявив на прес-конференції Ніколя Саркозі. Втім, за останній місяць світове співтовариство змогло переконатися в справедливості висловлення канцлера Бісмарка, що «будь-який договір з Росією не вартує паперу, на якому він записаний».

Адже, попри запевнення російського президента, що Росія виконує всі взяті на себе зобов’язання відповідно до ухваленого плану, і військові підрозділи виведені на лінію, яка передувала початку бойових дій, Кремль не поспішає виводити свої війська з території Грузії. Навіть у день перебування євросоюзівської делегації в Москві російські солдати зміцнювали свої блокпости в районі Поті і Сенакі. Не виключено, що хоча міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров і заявляє, що вже в найближчі дні росіяни залишать ці блокпости, у Москві знайдуть ще сотні підстав, аби російські солдати і далі продовжували залишатися на позиціях, які вони на сьогоднішній день займають, і не виконувати досягнутої з посередниками з Євросоюзу угоди.

До того ж Росія пішла на одностороннє визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії. Примітно, що в Москві також було досягнуто домовленості, що 15 жовтня в Женеві розпочнеться «міжнародна дискусія» з ситуації навколо Південної Осетії й Абхазії. Зокрема будуть обговорюватися шляхи досягнення безпеки і стабільності в регіоні, зокрема питання про повернення грузинських біженців у Південну Осетію й Абхазію. Крім того, як зауважив на прес-конференції Дмитро Медведєв, може обговорюватися будь-яке інше питання, внесене з обопільної згоди сторін. Очевидно, що таким питанням стане обговорення статусу Південної Осетії й Абхазії. І навколо нього представникам Росії, Грузії і Євросоюзу доведеться зламати не один спис у гарячих і безрезультатних дипломатичних сутичках.

Сьогодні Кремль намагається переконати світ, що Росія не відступиться і що тепер міжнародному співтовариству необхідно звикнути до нової геополітичної реальності і вести подальший діалог з Абхазією і Південною Осетією тільки як з окремими суб’єктами міжнародного права. Але, крім Росії і Нікарагуа, ці утворення не визнали у світі. І навіть Білорусь, незважаючи на тиск із боку свого парт-
нера по союзній державі, намагається максимально затягти цей процес. Односторонні дії Росії засудив і Європейський Союз (зокрема головуюча нині Франція), який і надалі підтримує територіальну цілісність Грузії. «Жодна країна не має права перекроювати з власної волі кордони сусіда — члена ООН», — сказав Ніколя Саркозі.

При цьому, відповідно до рішення нещодавнього саміту Євросоюзу в Брюсселі, Ніколя Саркозі заявив про можливість поновлення контактів Російської Федерації з Європейським Союзом за новим договором про стратегічне партнерство і співробітництво у разі виконання угод, досягнутих на переговорах із президентом РФ Дмитром Медведєвим. Очевидно, що тепер Євросоюз, на відміну від Сполучених Штатів, які відмовилися серед іншого від співробітництва з РФ у ядерній сфері, не піде на санкції проти Росії. Проте така заява, яка, безперечно, пом’якшує температуру відносин Брюсселя і Москви, не повинна затьмарювати й інше: Росія виявилася фактично на самоті на світовій арені. І, незважаючи на кількаразові привселюдні пояснення російськими політиками логіки дій Кремля, імідж Росії у світі залишає бажати кращого. Незавидне реноме збереглося після того, як Кремль вирішив визнати Абхазію і Південну Осетію. Схоже, що ця реальність і підштовхує російське керівництво до того, щоби вивести свої війська з території Грузії.

Тим часом одним із питань, яке стоїть перед світовим співтовариством, — відбудова Грузії. За приблизними підрахунками, для цього потрібно близько чотирьох-п’яти мільярдів доларів. Більш точну суму назве вже працююча місія зі спільної оцінки потреб Грузії, до якої входять офіційні представники Єврокомісії, ООН, Всесвітнього банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Європейського інвестиційного банку, Азіатського банку розвитку. Її метою є визначення пріоритетів і необхідного фінансування для подолання наслідків конфлікту і проведення робіт з відновлення. Під час візиту в Грузію Жозе Мануэль Баррозу заявив, що Європейський Союз візьме участь у відновленні, крім того, будуть створені умови для вільної торгівлі і спрощення візового режиму. Найближчим часом у Тбілісі пройде конференція, присвячена відновленню країни. Очікується, що в ній візьмуть участь кілька лідерів західних країн, зокрема французький президент Ніколя Саркозі і німецький канцлер Ангела Меркель.