Епідемія без карантину: що відбувається в Білорусі?

Білорусь несподівано стала хорошим прикладом для порівняння з Україною. Ми подивилися, як проходить через епідемію країна, президент якої - один із найвідоміших ковід-дисидентів у світі. (Спойлер: ситуація там, м'яко кажучи, не дуже…)

26 квітня, відвідуючи Наровлянський район Гомельської області Білорусі, Олександр Лукашенко вкотре не оминув тему коронавірусу. За словами білоруського президента, він вирішив діяти виходячи з ситуації. Мовляв, якщо буде необхідно, влада запровадить комендантську годину. "Але це потрібно нашому народові?" - запитав Лукашенко. І сам відповів за цей же народ, що не потрібно: "Немає такої необхідності. Хоч ми ж не заперечуємо, що і в нас люди хворіють. Ми не закрили країну, ми не зупинили виробництво. На Великдень і я, і люди ходили до церкви. На Радуницю - ну як я можу заборонити людині піти поклонитися батькам? Я тільки можу рекомендувати і просити: побережіть себе. Що я точно знаю: якби ми створили паніку, у нас була б біда".

Скільки хворих, не знає ніхто

Напередодні (25 квітня), знову ж таки, на розпорядження Лукашенка, по всій країні проходив суботник, у якому, за офіційними даними, взяло участь 2,3 мільйона людей. Без масок, без дотримання соціальної дистанції. Вигнані підмітати вулиці й садити дерева бюджетники і студенти скаржилися в соцмережах, що їм наказали бути без масок, працювати дружно і скупчено, "показувати, що ми не панікуємо, не віримо в чутки про загрозу вірусу".

Нинішнього року, за численними свідченнями "з місць", влада наголошувала саме на особистій участі громадян у суботнику, - було спущено усну інструкцію "показати, що білоруси довіряють своєму президентові, а не розповідям про коронавірус".

Ще одне розпорядження, спущене "на місця" наприкінці минулого тижня, - забезпечити повну явку дітей у школи. Нагадаємо, що карантин в освітніх установах Білорусі не впроваджувався, дитячі садки теж працюють. І ось тепер до батьків довели: діти повинні відвідувати школу з 29 квітня, інакше навчальний рік їм не зарахують - залишать на наступний рік. Цікаво, що власне весняні канікули закінчилися ще 20 квітня. Просто батьки дітей у школу не пускають, у багатьох класах - по двоє-троє учнів. Посилають у школу дітей ті сім'ї, в котрих тато й мама працюють, а бабусь-дідусів немає. Інші тримають дітей удома, хоча зі шкіл телефонують і вимагають забезпечити явку. Ходять до школи і старшокласники, - їм вступати у виші. А іншим батькам телефонують учителі, благають, кажуть, що їх покарають за неявку дітей.

Олександр Лукашенко заявляє, що діти провинні ходити в школу, а використання в школах антисептиків і масок - "дурість несусвітня", за яку каратимуть. Ці його слова прозвучали 21 квітня, коли всі цифри з кількості заражених уже зашкалювали, а офіційні представники ВООЗ, які побували в Білорусі, рекомендували владі відкласти всі масові заходи - і спортивні, і релігійні, і культурні, а також перевести школи й університети на дистанційне навчання.

За даними на 27 квітня, північний сусід України опинився на 13-му місці у світі за приростом інфікованих. Згідно з останніми офіційними даними, в Білорусі зареєстровано 11 289 підтверджених випадків COVID-19, 75 людей загинули. На ранок понеділка в Україні зафіксовано 9009 випадків зараження коронавірусом COVID-19 (+392). Померли 220 людей, одужали - 864.

Тобто, навіть за офіційним даними, Білорусь стрімко відривається від України за кількістю хворих на коронавірус. При цьому Білорусь майже втроє менша від України площею і вчетверо - за населенням.

Однак і цим цифрам довіри мало. По всій республіці лікарі розповідають, що їм заборонено ставити діагноз "коронавірусна інфекція", а тим більше - вказувати його у свідоцтвах про смерть. Вимога, звісно, неофіційна, але "дуже наполеглива". Її причина очевидна: Олександр Лукашенко за останні тижні кілька разів публічно заявив, що "від коронавірусу в Білорусі ніхто не вмер і не вмре".

У результаті, лікарі зізнаються (на умовах анонімності, та й то не завжди): "У нас є усний, але чіткий припис головлікаря (тобто, вважай, обласного відділення Мінздоров'я): по більшості випадків зараження SARS-CoV-2 вказувати в діагнозах пневмонію, двосторонню чи позалікарняну пневмонію або ускладнення ГРЗ, вікові патології судин тощо".

У результаті, статистику смертей від COVID-19 Мінздоров'я старанно втримує у межах 1 %, зате надзвичайно зросла смертність від "пневмонії" - у десятки разів, порівняно з минулими роками. Тепер цей показник надто очевидно перевищений, тому на місцях намагаються вказувати причиною смерті всілякі ускладнення ГРВІ.

Як розвивалася епідемія в Білорусі

Доки білоруський президент називав пандемію COVID-19 "дурістю" і "психозом", відмовлявся закривати кордони і впроваджувати карантин бодай у дитячих садках, школах та вишах, епідемія накрила країну. Першим "спалахнув" Мінськ, куди вірус привезли студенти з Ірану. Ще 27 лютого громадянин Ірану з симптомами застуди звернувся в 33-тю міську поліклініку. Там юнакові поставили діагноз ГРВІ й викликали "швидку" для перевезення в інфекційну лікарню.

У лікарні громадянин Ірану здав аналізи (зокрема на коронавірус) і, не чекаючи результатів, написав заяву про відмову від госпіталізації. Потім юнак ще тиждень (!) гуляв містом, відвідував виш і навіть складав іспити. Тільки потім стало відомо, що в громадянина Ірану виявлено коронавірус, потрібно терміново його госпіталізувати в інфекційну лікарню. Тут уже іранця білоруські медики й забрали.

Але було пізно: першими осередками інфекції стали мінські виші: в лікарні на обсервацію студентів звозили спочатку групами, а потім - цілими курсами. Відтак, через брак місць студентів, які контактували з хворими, почали просто ізолювати цілими гуртожитками. (Уже місяць у Мінську на карантин закрито кілька гуртожитків разом зі студентами.) Але допомагало це тільки частково, - багато іногородніх студентів роз'їхалися по домівках.

У результаті, на вогнища коронавірусної інфекції перетворилося чимало білоруських райцентрів. Із невеликих провінційних містечок нині надходять прямо-таки страшні свідчення очевидців. Помирають там переважно люди похилого віку, ховати їх влада пропонує в закритих трунах, забороняють організовувати поминки. У Стовпцях, Дзержинську, Жодино, Житковичах і безлічі інших невеликих білоруських містечок - цілі ряди свіжих могил на цвинтарях. А кваліфікованих лікарів у райцентрах бракує, - там медиків бракує, в принципі, у 2014–2015 роках вакансії провінційних лікарів закривали біженцями з України, але у 2016-му більшість їх виїхала назад.

Ще один центр епідемії - Вітебськ, куди на початку березня повернулися туристи, що побували в Італії. Оскільки Лукашенко на той час уже назвав COVID-19 "безглуздим психозом", приїжджих ніхто не перевіряв. Як наслідок, спалах захворювань у Вітебську виявився дуже сильним, швидко поширився на всю область, яку довелося закрити на в'їзд і виїзд.

Нарешті, на початку березня в Білорусь приїхали три тисячі китайців, які від'їжджали на святкування свого Нового року (інші країни на той час китайців у себе вже не приймали). У результаті, сьогодні в Мінську інфекція поширюється дуже швидко, свідчення чого - черги "швидких" біля інфекційних лікарень. Їх різко побільшало: під інфекційні активно перепрофільовують найрізноманітніші лікарні.

21 квітня, відвідуючи Бобруйськ Лукашенко заявив: "Зараз цей коронавірус став політикою. Всі дивляться, за що б укусити Лукашенка, Білорусь, - вони вибилися зі строю. Так не треба дивуватися. Все це тому, що ми зберегли систему охорони здоров'я і привели її в порядок. І так сталося, що ми більш-менш виявилися готовими до цієї зарази, і не тільки до неї".

Проте статистика свідчить, що начальник Білорусі видає бажане за дійсне. Загалом по Білорусі ліжковий фонд із 2010-го скоротився на 8,7 %. Ліжок хірургічного профілю з 2010 року стало менше на 8,2 %, гінекологічного - на 11, педіатричного - на 12,7 %. Ну, а ліжок інфекційного профілю з 2010 року стало менше на 22%.

День нинішній

У Мінську все-таки вирішили відзначити День перемоги, незважаючи на бурхливе поширення інфекції. Понад десять тисяч білорусів підписали петицію, вимагаючи скасувати масовий захід. Через пандемію коронавірусу парад до Дня Перемоги перенесли навіть у сусідній Росії. Однак міністр оборони Білорусі Віктор Хренін відповів тим, хто ратує за скасування параду, так: "Епідеміологічна обстановка, яка складається на цей момент, дозволяє Збройним силам проводити планові заходи бойової підготовки. Збройні сили Білорусі готові і здатні виконати будь-які завдання, у тому числі нарощування потенціалу держави в боротьбі з вірусними інфекціями".

Тим часом ірландський телеканал RTI розповів про зараження коронавірусом 23 вихованців і 10 працівників Весновського будинку-інтернату для дітей-інвалідів у Могильовській області. Шансів вижити в дітей мало, вважає голова Міжнародного фонду "Діти Чорнобиля" Аді Роше, який 20 років допомагає інтернатові. Не тільки тому, що в них знижений імунітет і слабке здоров'я, а й через умови, в яких вони мешкають, - тіснота, відсутність ліків і антисептиків, недотримання правил фізичного дистанціювання.

Через день спалах коронавірусу вразив Червенський психоневрологічний будинок-інтернат для пристарілих та інвалідів у Мінській області, - понад 40 заражених. Людей закрили "на карантин" у приміщенні, абсолютно для цього не пристосованому, в районну лікарню відвезли лише найтяжчих.

Незадовго до цього таке ж лихо скоїлося в Червенському будинкові-інтернаті для дітей-інвалідів і молодих інвалідів з особливостями психофізичного розвитку, - заражені 35 дітей і 10 працівників інтернату. Повідомляється, що люди сидять на карантині без гарячої води й на мізерному харчуванні.

Тим часом Лукашенко вже почав обвинувачувати в поширенні інфекції… лікарів: "Ми починали цю боротьбу тільки силами Міністерства охорони здоров'я. І з певної такої розслабленості наших лікарів. Я б сказав, що в окремих випадках - розхлябаності. І це призвело до того, що ми отримали цю заразу в кількох десятків лікарів. І нам довелося лікувати лікарів. Тому ніякої розхлябаності! За це міністр відповість головою разом із профільним віцепрем'єром і всім урядом.. Мене інформують досі, що "ой, гаразд, зараз зайду, щось зроблю". Зайшла, заразилася, понесла заразу в суспільство".

Хто на черзі?