Експерти: Аналітичні дослідження в Україні робляться під наперед визначені висновки

Українські політики та посадовці замовляють аналітичні дослідження під наперед визначені висновки, а результати досліджень, які їм не подобаються, вони просто ігнорують, переконані експерти із Групи стратегічних та безпекових студій Сергій Герасимчук та Ярослав Матійчик.

«Політики, високопосадовці якщо й проявляють інтерес до аналітики, то роблять це, формуючи (погоджуючи) «теми» з наперед заданим «висновком». Аналітики здебільшого тільки те й роблять, що «підганяють основу» під очікувані замовником висновки для «єдино правильного рішення», — пишуть експерти у статті для «Дзеркала тижня».

Водночас результати аналітичних досліджень, які не відповідають вподобанням політиків та посадовців, просто ігноруються, що, на думку експертів, призводить до неможливості створення повноцінної системи моніторингу та аналізу державної політики.

«Якщо ж аналітичні документи не відповідають «лінії партії» — їх ігнорують або беруть до уваги тільки «про людське око». Відтак ефективної державної системи моніторингу, аналізу, експертизи і прогнозу, побудованої на системному вивченні проблем державної політики України, починаючи зі стратегічного рівня й нижче, досі не склалося», — пишуть Сергій Герасимчук та Ярослав Матійчик.

Однією з головних причин подібного стану справ експерти вважають залежність аналітиків від політиків та посадовців.

«Здебільшого це стосується державних дослідницьких установ, у яких аналітики структурно чи службово підпорядковані політикам, є такими собі «аксесуарами з аналіт-забезу», — зазначають Герасимчук та Матійчик.

Дієвим способом покращити якість роботи та підбір кадрів до державних дослідницьких установ експерти вважають забезпечення відповідальності останніх за якість вироблених дослідниками рекомендації та результатів аналізу.

«Державні дослідницькі установи мали б поділяти відповідальність за якість концептуального змісту пропонованих ними заходів у державній політиці. Такий підхід, серед іншого, викорінив би й практику кон’юнктурної кадрової роботи, яка полягає у запрошенні на роботу не так здібних, обізнаних, зі стратегічним та аналітичним мисленням людей, як «зговірливих, тихих спеціалістів», — зазначають експерти.

Детальніше читайте у статті Сергія Герасимчука та Ярослава Матійчика «Про політиків і аналітиків. Наболіле. Подекуди драматично…» у свіжому номері «ДТ».