ДЖОН ГРОГАН: «МИ СТУРБОВАНІ МАЙБУТНІМ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ»

Політична криза в Україні викликає серйозне занепокоєння в британському парламенті. Тут реагуватимуть на резолюцію Ради Європи і заяву Європейського Союзу, які пропонують Україні утриматися від зміни Конституції неконституційним шляхом і провести відкриті й справедливі вибори президента у жовтні. Про це повідомив Джон Ґроґан — депутат британського парламенту від панівної Лейбористської партії, що є активним членом всепартійної парламентської групи Британія—Україна. З ним розмовляв у Лондоні журналіст Євген Некряч відразу по тому, як стало відомо про заяву Європейського Союзу стосовно намірів української влади змінити Конституцію напередодні виборів.

— Якої реакції можна чекати на резолюцію ПАРЄ і заяву Євросоюзу з приводу політичної кризи в Україні від його парламентської групи Британія—Україна?

— Рада Європи — гарант демократії в Європі. Те, що вона виступила з резолюцією, в якій попереджає український уряд і парламент, — це дуже серйозно. 10 лютого в Палаті Громад відбудуться щорічні загальні збори всепартійної групи Британія—Україна. Це питання буде головним на порядку денному. Бо ми стурбовані майбутнім демократії в Україні, беручи до уваги попередження з боку Європейського Союзу і Ради Європи. Ми вирішимо, як на це конкретно відреагувати і як порушити цю проблему в британському парламенті в цілому.

— Один із ваших колег із британського парламенту, Майкл Ганкок, член третьої за величиною партії країни — Ліберально-демократичної, був у Раді Європи одним із дуже небагатьох серед парламентаріїв усієї Європи, хто підтримав з цієї проблеми українську владу і голосував проти резолюції. Він, за повідомленнями, сказав, що ухвалювати рішення без належного обговорення — це нормальна практика, зокрема в британському парламенті, і що в Україні не відбувається нічого надзвичайного. Українська влада посилається на нього, кажучи, що її підтримують британські парламентарії. Наскільки позиція Ганкока відбиває думку британських законодавців?

— Майкл Ганкок насправді має в британському парламенті репутацію такого собі дивака-індивідуаліста. Він не є якоюсь видатною постаттю, зокрема порівняно з деякими членами групи Британія—Україна, яку очолює колишній міністр закордонних справ лорд Джеффрі Гау. Ми дуже й дуже стурбовані цими подіями в Раді Європи. Я думаю, що значна більшість британських парламентаріїв великою мірою поділятимуть думку Ради Європи і Європейського Союзу. Справді, решта британських делегатів до Ради Європи були іншої думки (а з деякими з них я спілкувався цього тижня), ніж Майкл Ганкок.

— А як ви загалом ставитеся до ідеї змінити Конституцію за дев’ять місяців до президентських виборів, якщо ці зміни передбачають значне скорочення повноважень президента?

— Це так, якби хтось намагався змінити правила футбольного матчу в його перерві. Скажімо, ти програєш 5:0 і раптом кажеш: ми не зараховуємо цих голів, давайте вирішимо все за пенальті. Щось таке. Насправді це — безпрецедентно для європейських демократій. Нам, як друзям України, а це те, чим, власне, і є група Британія — Україна, тобто це люди, особливо зацікавлені Україною: наприклад, працюють там, мають у своїх округах компанії зі зв’язками в Україні або й особистий інтерес до України, — нам буде дуже важко це зрозуміти.

— А які важелі впливу має ваша група в парламенті?

— Ми, наприклад, маємо можливість парламентських запитів до міністерства закордонних справ. Цебто двічі-тричі на місяць ми в парламенті можемо безпосередньо ставити запитання нашому міністрові закордонних справ Джеку Стро. Члени нашої групи намагатимуться поставити йому це запитання. Ми навіть спробуємо влаштувати загальні парламентські дебати з цього приводу, бо наша група дуже стурбована нинішньою ситуацією.

— Раду Європи непокоїть, що самі президентські вибори у жовтні можуть не бути чесними і справедливими. Чи має намір ваша парламентська група якимось чином реагувати на це?

— Є кілька речей, які ми можемо зробити. Що ми можемо зробити негайно — це дуже публічно попросити з’явитися до нас посла України у Великобританії. Це перше, і це буде зроблено так, що одержить великий розголос. Також я знаю членів групи, котрі, якщо на час виборів стан речей і далі залишатиметься незадовільним, розглянуть можливість вирушити до України, аби спостерігати за перебігом виборів.

— Я знаю, що моє останнє запитання суто теоретичне, але… Ви представляєте панівну партію Великобританії. Якби за дев’ять місяців до наступних парламентських виборів вашій партії, що має в парламенті більшість, закортіло, скажімо, скасувати монархію, — чи було б це технічно можливо?

— Це було б дуже й дуже складно. Специфіка Британії в тому, що її конституція не є писаною. Це було б дуже малоймовірно, бо треба було б провести через обидві палати парламенту відповідний закон. Але, гадаю, це вилилося б у народне повстання. Народ би цього просто не прийняв. Жоден британський уряд не міг би таке здійснити швидко. На це знадобилося б багато-багато років дебатів. Щодо таких значних конституційних змін у Британії існує неписане правило: їх долю повинен вирішувати референдум.