«Дунайські хвилі» євроінтеграції

15 сiчня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Навіщо Україні головування в Дунайській комісії?

Початок нового року — це завжди чудова можливість для нових ініціатив, окреслення важливих завдань, встановлення нових вищих рівнів, яких необхідно досягти, а також визначення пріоритетів.

11 грудня 2020 року рішенням 94-ї сесії Дунайської комісії (ДК) представника України вперше за всю історію існування організації було обрано головою цієї міжнародної інституції. Мені особливо приємно прийняти естафету голови ДК від міністра закордонних та європейських справ Хорватії Гордана Грлич-Радмана, який свого часу був обраний на цю посаду як посол Хорватії в Угорщині та представник цієї країни в ДК і приділяв Комісії серйозну увагу впродовж усього періоду виконання обов’язків голови.

Щоб усвідомити важливість зазначеного призначення, слід розуміти значущість і важливість самої Дунайської комісії. Ця Комісія — найстаріша в Європі міжнародна платформа для співпраці між країнами, яка й сьогодні відіграє важливу роль у міжнародному співробітництві. Її засновано Конвенцією про режим судноплавства на Дунаї, підписання якої відбулося в Белграді (на той час — республіка Югославія, а тепер — Сербія) 18 серпня 1948 року. Навіть Раду Європи створено на рік пізніше.

Мета діяльності ДК — забезпечувати і розвивати вільне судноплавство на Дунаї для торговельних суден, які ходять під прапорами всіх держав-учасниць Белградської конвенції, а також зміцнювати та розвивати торгові, культурні, людські зв'язки між ними та в міжбасейновому судноплавстві.

2019 року послугами пасажирських круїзних суден по Дунаю скористалося понад 700 тис. пасажирів, загальний обсяг вантажних перевезень становив понад 40 млн тонн, а торік цей показник міг сягнути понад 90 млн тонн. Дунай — найбільша міжнародна річка в Європейському Союзі. Його протяжність — 2860 кілометрів вод, які беруть свій початок у горах Німеччини і, перетнувши території Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, України та Молдови, впадають у Чорне море. Це на Дунаї побудовані Відень, Братислава, Будапешт і Белград, а великий австрійський композитор Йоганн Штраус присвятив йому найвідоміший вальс «На прекрасному блакитному Дунаї». Це Дунай належить до світової спадщини ЮНЕСКО і є частиною транс'європейського водного шляху від Роттердама на Північному морі до Суліни на Чорному. Тобто коли ми говоримо «Дунай», то маємо на увазі складну систему, де тісно переплетені чинник людської діяльності та чинник довкілля, а збереження і розвиток цієї системи потребують справжньої координації, спільних підходів та стандартів.

Якщо говорити про роботу ДК, то саме ця інституція виробляє й формує основні правила плавання по Дунаю (судноплавна довжина, яка підпадає під дію Конвенції, становить 2411,6 км); узгоджує технічні вимоги до суден, веде нагляд та розробляє вимоги щодо розвитку елементів інфраструктури судноплавства (судновий хід, портові засоби, системи комунікацій); уніфікує правила річкового нагляду, розробляє рекомендації до кваліфікаційної підготовки екіпажів та персоналу, екологічні приписи, координує діяльність гідрометеорологічних та інших компетентних органів країн-членів ДК. Безумовно, ця робота ведеться на основі пропозицій 11 країн-членів організації, які представлені своїми послами в Угорщині, та 9 країн, які мають статус спостерігачів. Таким чином, активність ДК враховує досвід внутрішнього судноплавства практично всієї континентальної Європи. І моє завдання як голови ДК на наступні три роки — максимально сприяти тому, аби було враховано інтереси всіх придунайських країн, та знаходити консенсус із цих питань.

Пріоритетним напрямом діяльності Комісії в майбутньому має стати забезпечення всіх необхідних умов для функціонування Дунаю як найважливішої частини загальної європейської транспортної структури. Наскільки ця частина буде сучасною, ефективною й витребуваною, великою мірою залежить і від роботи Дунайської комісії.

Сьогодні в рамках ДК активно обговорюються можливості та шляхи модернізації нашої організації, щоб наділити її додатковими функціями й повноваженнями для реалізації завдань, які перед нею стоять, у тому числі через активізацію взаємодії з Європейською комісією.

Сприяти цьому має і перегляд Белградської конвенції. Це — окремий процес, що здійснюється у рамках Підготовчого комітету Дипломатичної конференції з питань перегляду Конвенції про режим судноплавства на Дунаї. На жаль, на сьогодні зазначений процес рухається не так швидко, як нам би того хотілося, але Україна готова до активної роботи й на цьому напрямі. У грудні 2020 року Указом президента України було оновлено склад делегації України для участі в Підготовчому комітеті. Тож і до цього питання ми підходимо з новими силами та сповнені енергії. Наразі важко говорити про дати завершення процесу перегляду Конвенції, оскільки він триває з різною інтенсивністю з 2002 року. Процес пошуку взаємовигідних компромісів зі збереженням національних інтересів держав досить складний і чутливий, але важливо, що він триває. В рамках роботи Підготовчого комітету звучать різні ідеї поки триває пошук консенсусу — скільки має бути офіційних мов ДК, і які саме; які держави мають бути членами ДК та чи треба придунайським країнам мати більші повноваження, ніж іншим майбутнім членам; залишити рекомендаційний характер рішень ДК — чи наділити їх обов’язковим характером та багато інших.

Окремо слід сказати про тісну співпрацю з Брюсселем, зокрема в рамках реалізації основних напрямів Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону, які конкретно стосуються транспортних питань, включно з дунайським судноплавством. Наразі, з ініціативи віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, Мінрегіон готує проєкт урядового рішення щодо подання заявки на головування України в Стратегії у 2022 році. Це ще раз свідчить, що Дунай для нас був, є й залишатиметься важливим.

Основним пріоритетом і завданням ДК надалі має бути модернізація і створення сучасної річкової логістичної інфраструктури (модернізація суднового ходу, розвиток портів і систем комунікацій), яка відповідатиме вимогам міжнародних транспортних коридорів і підвищить конкурентоспроможність дунайського судноплавства на ринку насамперед вантажних перевезень. Серед поставлених завдань — і дослідження екологічних проблем: маю на увазі проєкти з модернізації флоту для зниження шкідливих викидів та питання енергоефективності експлуатації флоту.

Крім того, завдання ДК на найближчу перспективу – розвиток потенціалу дунайського судноплавства для його ефективної інтеграції в систему міжнародних транспортних коридорів TEN-T. Свого часу, працюючи у представництві України при ЄС, я вже мала нагоду опікуватися питанням включення транспортних мереж країн Східного партнерства до цієї мережі і вважаю, що здобутий досвід прислужиться і в рамках реалізації завдань, що стоять переді мною як головою ДК.

Також багато важать забезпечення високих стандартів безпеки судноплавства (Safety і Security), охорона довкілля та підготовка висококваліфікованих фахівців флоту і управління.

Ще одне не менш важливе завдання — сприяти модернізації діючого флоту і будівництву нових високоавтоматизованих суден із високими показниками енергоефективності, використанням нових типів конструкційних матеріалів та пропульсивних установок згідно з концепцією Green Danube Fleet.

Завдання ці — досить складні й амбітні. Тому виконуватися вони мають з допомогою стратегічного діалогу держав-членів ДК, обміну технологіями, думками та передовою практикою. Саме у сприянні такій роботі на користь придунайських держав і полягає функція голови. Успіх тут залежатиме від злагодженої роботи керівництва організації, її секретаріату та країн-членів. І ми до такої роботи готові.

Що ж стосується безпосередньо інтересів України, то для нас Дунай — це частина шляху до європейської інтеграції, адже, реформуючи сферу водного транспорту, модернізуючи наш флот, впроваджуючи сучасні екологічні стандарти, через секторальну інтеграцію ми наближаємося до нашої мети — повноправного членства в ЄС. І, паралельно, забезпечуємо розвиток нашої економіки та поліпшення стандартів життя.

Практичний приклад — ухвалений у грудні 2020 року довгоочікуваний Закон України «Про внутрішній водний транспорт», який має відродити найдешевший та екологічний спосіб доставки вантажів — річкові перевезення, покращити конкуренцію на ринку, збільшити інвестиції, створити нові робочі місця, а також перевести частини вантажу з автошляху на річку для розвантаження доріг і зменшення витрат на їх ремонт. Мають перспективу пропозиції щодо зв’язку потенціалів басейнів Дніпра та Дунаю.

Діяльність ДК націлена також на питання створення в Європі єдиної судноплавної системи внутрішніх водних шляхів, що є й національним інтересом України. На жаль, пандемія коронавірусу спричинила чимало проблем, які слід вирішувати з активною участю Комісії. Це і проблеми зі зміною екіпажів суден, з продовженням дії суднових документів, забезпеченням постачання суден паливом, водою та продовольством, це й організація перевантажувальних робіт у портах, технічного обслуговування, захисту екіпажів і постачання засобів захисту тощо.

Пандемія негативно позначилася й на перевезеннях, — статистика за І півріччя 2020-го свідчить про зменшення обсягів перевезень вантажів Дунаєм на окремих ділянках на 15–20% від обсягу першого півріччя 2019 року; практично зупинилися перевезення на круїзних суднах (у 2019 році на Дунаї працювало 190 круїзних пасажирських суден). Сподіваюся, що вакцинація врятує не тільки життя та здоров’я людей, а й економіки наших країн та сприятиме швидкому відновленню і їхньої дунайської складової.

Тож завдання, які стоять перед Дунайською комісією, — непрості, але надзвичайно важливі. Наступні три роки ми матимемо можливість зробити свій внесок у їх вирішення, головуючи в цій організації.

Любов Непоп з головою ДК (2017–2020) Горданом Грлич-Радманом та генеральним директором секретаріату ДК Манфредом Зайтцем
Любов Непоп з головою ДК (2017–2020) Горданом Грлич-Радманом та генеральним директором секретаріату ДК Манфредом Зайтцем

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК