Дипломати країн Балтії різко критикують проект Nord Stream

Дипломати Естонії, Литви і Латвії в коментарях «Дзеркалу тижня» висловили різку критику проекту Nord Stream, котрий передбачає будівництво газопроводу з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря.

«Заяви компанії Nord Stream про те, що вони не мають наміру досліджувати можливості побудови газової траси на суходолі, свідчать про незацікавленість підприємства в реальному співробітництві, — заявив посол Естонії в Україні Яан Хейн. — Економічні інтереси підприємців не можна ставити вище за екологічну безпеку Балтійського моря».

На думку Яана Хейна, Nord Stream реально не сприятиме диверсифікації постачальників енергоносіїв, що є стратегічною метою Євросоюзу.

«Українсько-російська газова криза свідчить, що енергопоставки і транзит мають бути відкритими й зрозумілими, ґрунтуватися на Енергетичній хартії та принципах СОТ, — констатував дипломат. — ЄС повинен докладати більше зусиль до проведення єдиної енергетичної політики стосовно третіх країн, а також до пошуку альтернативних джерел і постачальників енергоносіїв. На нашу думку, проект Nord Stream не здатний допомогти в реалізації цих цілей».

На думку міністра закордонних справ Литви Вігаудаса Ушацкаса, для диверсифікації енергопостачання в ЄС значно перспективнішим є проект Nabucco, котрий передбачає будівництво газопроводу з Туреччини до Австрії по території Болгарії, Румунії та Угорщини.

«Через систематичні перебої з постачаннями газу Європа мала б переконатися, як важливо диверсифікувати постачальників енергоресурсів. Тому насамперед пріоритет слід було б віддати таким проектам, як Nabucco. Він був би набагато кориснішим для енергетичної безпеки Європи», — заявив глава зовнішньополітичного відомства.

Міністр також розкритикував відсутність альтернативних сухопутних варіантів проекту Nord Stream.

«Не влаштовує нас і аналіз альтернативних маршрутів газопроводу, точніше — його відсутність. На нашу думку, альтернативний сухопутний маршрут дозволив би уникнути екологічних загроз і був би набагато дешевшим, ніж підводний», — констатував Вігаудас Ушацкас.

Схожу позицію висловила і керівник прес-центру МЗС Латвії Діана Егліте.

«Латвія дуже серйозно ставиться до проблеми екологічної безпеки і стабільності Балтійського моря. Тому наша країна дотримується тієї точки зору, що екологічна оцінка проекту Nord Stream повинна повністю відповідати міжнародному законодавству», — заявила вона.

За словами Діани Егліте, україно-російський газовий конфлікт жодною мірою не вплине на позицію Латвії.

«Позиція Латвії залишається незмінною незалежно від газової дестабілізації в Європі, котра виникла в результаті розбіжностей між Росією і Україною», — заявила вона.

Детальніше читайте в матеріалі Владимира Кравченко «Потік» заперечень» у свіжому номері «ДТ».