ДЕВІД ОДСОН: «ЯКЩО В УКРАЇНІ БУДУТЬ ДЕМОКРАТИЧНІ ПРОЦЕСИ, ТО МИ ГОТОВІ ПІДТРИМАТИ ЇЇ»

Поділитися
Про українсько-ісландські відносини багато не скажеш. Географічна віддаленість двох країн є причиною і низького товарообігу, і практично повної відсутності політичних контактів...

Про українсько-ісландські відносини багато не скажеш. Географічна віддаленість двох країн є причиною і низького товарообігу, і практично повної відсутності політичних контактів. Проте останніми місяцями в Києва та Рейк’явіка з’явилося бажання змінити цю прикру ситуацію, свідченням чого став минулотижневий візит в Україну прем’єр-міністра Ісландії Девіда Одсона.

Та хоча торговельно-економічного співробітництва й торкалися на зустрічах ісландського прем’єра з українськими чиновниками, ризикнемо все-таки припустити, що головною темою переговорів були внутрішньополітична ситуація в Україні та перспективи її приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) на Стамбульському саміті Північноатлантичного альянсу.

«ДТ» одержало можливість поставити кілька запитань панові Д.Одсону. І хоча прем’єр-міністр був украй обережним у своїх відповідях, але між рядків прозирають досить чіткі месиджи стосовно того, що повинна зробити Україна для досягнення поставлених цілей.

— Пане прем’єр-міністре, для Києва нині є принциповим не лише одержання запрошення на Стамбульський саміт альянсу та проведення там засідання комісії Україна—НАТО (КУН) на вищому рівні, а й одержання запрошення приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО. Чи готова Ісландія підтримати Україну в цьому питанні? Якщо ні, то чому?

— Деякі країни — члени альянсу схильні вважати, що Україна не готова приєднатися до ПДЧ. Передусім це пов’язано з тим, що демократія в Україні не на належному рівні й країна повинна ще багато зробити для поліпшення ситуації.

Та після зустрічей із міністром закордонних справ, прем’єр-міністром і Президентом, я бачу, що сьогодні відбуваються демократичні зміни. Я знаю, що нині розширюються повноваження парламенту, а це стане механізмом для забезпечення парламентської демократії в Україні. По суті, нині питання стоїть не «якщо», а «коли» Україна приєднається до цього Плану. Моя особиста думка: я зацікавлений у тому, щоб це сталося все-таки скоріше, а не пізніше.

— А яка позиція Ісландії?

— Якщо більшість європейських держав визнає, що в Україні відбуваються демократичні процеси, то ми готові підтримати її приєднання до ПДЧ. Саміт пройде в червні, і нам потрібен час, щоб оцінити, якою буде ситуація на той час. Я не можу більш конкретно відповісти.

— Думка яких європейських держав буде визначальною для позиції Ісландії?

— Ясна річ, ми приймемо рішення самі. Але ми також прислухаємося до точки зору Сполучених Штатів й інших європейських країн — членів НАТО. Наскільки я знаю, останні заяви держсекретаря США Коліна Пауелла стосовно України були досить позитивними. І на мене справді справив враження ентузіазм, із яким говорив Президент й інші українські політичні лідери з приводу проведення змін у країні.

— А що ви почули від Президента?

— Я з цікавістю спілкувався з ним понад годину. Він у яскравих фарбах змалював загальну картину в Україні й розповів мені про бажання країни стати членом Європейського Союзу. Думаю, що це позитивний крок, коли лідер держави, розуміючи сформовану ситуацію та нелегкість цього процесу, сприймає Україну як майбутнього члена ЄС. Думаю, що європейські країни не повинні втратити цей унікальний історичний шанс, щоб наблизити Україну до Європи.

— Ви сказали, що деякі європейські країни вважають, ніби Україна ще не готова приєднатися до ПДЧ. Але, можливо, Україні можна було б піти шляхом, пройденим раніше Туреччиною? Адже її, хоч вона й не була демократичною країною, в п’ятдесятих роках прийняли в НАТО. А завдяки тому, що Туреччина є учасником альянсу і прагне стати членом Європейського Союзу, сьогодні в цій країні відбуваються демократичні перетворення.

— Вважаю, що ми не повинні взагалі застосовувати цю модель. Звісно, Туреччина 1955 року була куди менше розвинена, ніж Україна сьогодні. Але я загалом не хотів би проводити ніяких паралелей між Україною і Туреччиною, оскільки тоді були цілком інакші часи. Відтоді цінності демократії та прав людини почали відігравати набагато більшу роль.

— Перебуваючи в Києві, ви сказали, що консультуєтеся про умови вкладення інвестицій в економіку України. За яких умов ісландські підприємці готові на інвестування в нашу економіку?

— Передусім необхідно створити договірно-правову базу: підписати договори про недопущення подвійного оподаткування й захист взаємних інвестицій, а також договір про авіасполучення. Ще одне важливе питання — FATF. Я знаю, що Україна повинна вжити заходів для розв’язання проблем із відмиванням брудних грошей, аби її викреслили з «чорного списку» FATF...

(Інтерв’ю «ДТ» пан Одсон дав за кілька годин до того, як стало відомо, що FATF на своєму пленарному засіданні вирішило вилучити Україну з «чорних списків». — «ДТ».)

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі