Чому так дорого коштує правда

Поділитися
30 січня 1972 року в північноірландському місті Лондондеррі солдати британської армії відкрили вогонь по мирній демонстрації ірландських католиків...

30 січня 1972 року в північноірландському місті Лондондеррі солдати британської армії відкрили вогонь по мирній демонстрації ірландських католиків. Внаслідок цього 14 чоловік були вбиті. До сучасної історії Великобританії та Ірландської Республіки ця трагічна подія відразу ввійшла під назвою «кривава неділя». А через 26 років саме британський уряд оголосив про нове офіційне розслідування. Поки ще його не закінчили. На нього витрачено вже близько 150 млн. фунтів. Показання дали близько тисячі людей. 618-м свідком став 86-річний сер Едвард Хіт, колишній прем’єр-міністр, який очолював із 1970 по 1974 рр. уряд консерваторів.

Та остання неділя січня 72-го в Лондондеррі розпочалася мирною демонстрацією за громадянські права. На вулиці вийшли 20 тисяч чоловік, переважно ірландських католиків, які протестували проти тюремного ув’язнення без суду. Про те, що сталося далі, та як мирна демонстрація перетворилася на криваве побоїще, сперечаються донині. Офіційне слідство 1972 року, яке проводили під керівництвом головного судді лорда Уїджері, фактично виправдовувало військових, оскільки «не могло знайти» ні підстав, ні підтверджень тому, що солдати першими відкрили вогонь. Згідно з офіційною версією, демонстранти самі почали стріляти в солдатів, і ті змушені були захищатися. Католицьке населення Ольстера британській владі не повірило. Люди вважали, що розслідування проводили не з метою встановлення істини, а щоб захистити сили безпеки. Через три дні після оголошення звіту судді обурені демонстранти підпалили британське посольство в Дубліні.

Слід сказати, що саме на початку 70-х років ситуація в Північній Ірландії була найбільш анархічною, непрогнозованою та кривавою. Католики та протестанти перебували на межі громадянської війни. Британський уряд навіть розглядав можливість застосування військової сили проти обох громад Ольстера, щоб змусити республіканців і лоялістів сісти за стіл переговорів.

І от 1998 року громадянам Сполученого Королівства нагадали про давню і для багатьох забуту трагедію. А зробив це не хто інший, як новий прем’єр-міністр лейборист Тоні Блер, який в 26-ту річницю «кривавої неділі» від імені кабінету міністрів оголосив в парламенті про початок нового розслідування подій, що сталися в Лондондеррі. Кажуть, Блер майже був готовий вибачитися за трагедію, чого до нього не зробив жодний прем’єр-міністр. Однак — втримався. Сказав, що «єдиний спосіб домогтися довіри людей — це знову провести повномасштабне судове розслідування подій «кривавої неділі». Не всім сподобалася ініціатива прем’єра. Напередодні свою незгоду з позицією правлячих лейбористів висловили Ольстерські юніоністи, радикальна пробританська партія Північної Ірландії. Крім того, прем’єр витримав опір із боку міністра оборони та армійських генералів, які вважали недоречними нові обвинувачення на адресу спецвійськ, і відповідно, вимоги про покарання і компенсації.

Однак Блер і його уряд змушені були вчинити саме так. З багатьох причин. Минуло понад півроку після парламентських виборів, які тріумфально виграла партія лейбористів. Процес мирного врегулювання в Північній Ірландії був одним із основних обіцянок виборцям, і слід було показати, що він стає важливим пріоритетом у політиці нової влади.

Водночас родичі загиблих у Лондондеррі відмовлялися від компенсаційних вимог і хотіли лише одного — нового та справедливого розслідування обставин розстрілу мирної демонстрації. У Лондоні знали, що їхні вимоги підтримує вся католицька громада Ольстера. Крім того, за ними стояла Ірландія. Ірландський прем’єр Берті Ахерн, який спеціально відвідав Лондондеррі, щоб покласти вінок до меморіалу жертвам «кривавої неділі», особисто наполягав на новому розслідуванні. Тим паче що Дублін ще влітку 72-го передав офіційному Лондону власне досьє-розслідування, що складалося зі свідчень очевидців, матеріалів балістичної експертизи та медичних досліджень.

Ускладнення відносин з Ірландією було зовсім недоречним. Лейбористи прекрасно розуміли, що ніякі мирні процеси в Ольстері неможливі без активної участі уряду сусідньої країни. Тому ініціативу Тоні Блера та його міністрів підтримав парламент.

Ще до початку нового розслідування стали відомі деякі факти, «упущені» слідством 1972 року. Наприклад, те, що ніхто з демонстрантів не мав при собі зброї: під час вуличних боїв вони могли користуватися каменями, але не могли стріляти. Що деякі показання солдат безпеки були змінені. Стався витік з ірландського досьє, що мінімум троє з 14 жертв були застрелені снайперами, а не солдатами-десантниками. Під час розгону демонстрації армія використовувала 108 бойових патронів.

Новий якісний поштовх слідство отримало 2002 року, коли секретні документи були оприлюднені після закінчення 30-річного строку давності. Тоді й стало відомо, що за кілька днів до кривавих подій у Лондондеррі прем’єр-міністра попереджали, що солдати надто гостро й не завжди адекватно реагують на демонстрації в Ольстері на захист громадянських прав. 126 родичів загиблих і поранених звинуватили уряд у тому, що саме з мовчазної згоди політиків солдати розстріляли беззбройних демонстрантів.

На початку 2003 року на допит викликали сера Едварда Хіта. Слід сказати, що він був не першим британським прем’єром, якого викликали й він з’явився (!) на судовий розгляд. До нього, 1993 року Маргарет Тетчер і 1994-го Джон Мейджор давали показання про постачання британської зброї до Іраку. У вересні минулого року показання (теж по Іраку) давав чинний прем’єр Тоні Блер. Нормальна практика.

Отже, 86-річний Едвард Хіт з’явився на допит. Незважаючи на свій вік, він чітко відповідав й навіть вступив у перепалку з прокурорами. Він назвав абсурдом обвинувачення в тому, що його уряд заздалегідь спланував події «кривавої неділі». Заявив, що не чинив тиску на лорда Уїджері. Проте в розпорядженні слідства є протокол зустрічі екс-прем’єра із суддею, яка відбулася наступного дня після загибелі демонстрантів. І от через 30 років усе-таки стало відомо: прем’єр говорив головному судді, який мав вести розслідування, що «Великобританія водночас із військовою операцією веде в Північній Ірландії пропагандистську війну». Саме ці слова були інтерпретовані обвинуваченням як спроба натякнути судді на необхідності будь-якою ціною «обілити дії армії».

Слідство наразі не закінчене. Час від часу на допити викликають дедалі нових свідків. Серед них не лише очевидці, родичі загиблих, учасники демонстрації, жителі Лондондеррі (адже минуло понад 30 років). Показання дають чимало професіональних «секретчиків», які працюють у службі контррозвідки МІ-5, при цьому деякі з них відділені від залу суду екраном із метою «національної безпеки». Лорд Сейвілл, який веде нове розслідування, минулої весни відхилив спроби МI-5 не допустити на допит двох своїх співробітників. Лорд лише підкреслив, що вони можуть не відповідати на запитання, які, на їхню думку, загрожують інтересам держави.

Розслідування і справді широкомасштабне. Так, у листопаді минулого року давав показання один із колишніх лідерів Ірландської республіканської армії (ІРА) Мартін МакГіннесс. Його біографія — наочний посібник північноірландської історії. Після створення 1999 року коаліційного уряду — північноірландської Асамблеї — він зайняв у ньому пост міністра освіти. У ході розслідування з’явилися свідки, які стверджують, що саме МакГіннесс вистрілив першим у день «кривавої неділі». Природно, він заперечує всі обвинувачення і зізнається лише в тому, що був другою людиною в керівництві ІРА, яка того дня взагалі не брала участі в демонстрації.

Чи правильно вчинив британський уряд, призначивши нове розслідування подій «кривавої неділі»? Воно триває вже понад п’ять років, на нього витрачені мільйони, опитано сотні людей. І все заради того, щоб довідатися, як і чому загинули 14 мирних демонстрантів 33 роки тому. Чи варта правда таких зусиль? У Британії вважають, що варта. І думають, що «без з’ясовування правди про похмуре минуле неможливо побудувати мирне майбутнє».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі