Чому потрібна реформа Дипломатичної академії України

Айзек Голдберг, американський журналіст і перекладач, одного разу зазначив, що "дипломатія - це спосіб робити й говорити дуже противні речі приємним чином".

Реформи, про яку б сферу ми не говорили, - річ незручна й часом неприємна, для декого - дуже противна. А коли йдеться про міжнародні відносини, ситуація погіршується ще й тим, що дипломатія - сфера доволі консервативна і спирається на традиції.

Дипломатична академія при Міністерстві закордонних справ України проіснувала понад 20 років, і тому багатьох, необізнаних із нинішнім станом речей, новина про її реформування здивувала, якщо не сказати - обурила. Тим часом про необхідність реструктуризації роботи академії, покликаної докорінно змінити її місію, функції, саму суть освітнього процесу в ній, говорили ще два роки тому, але в умовах війни й надзвичайного навантаження на МЗС до конкретних кроків усе не доходили руки.

Ті, хто реально працює у сфері зовнішньої політики, в Адміністрації президента України, секретаріаті Кабінету міністрів, апараті Верховної Ради, у центральному апараті МЗС та дипломатичних представництвах України за кордоном, чудово знають, яким викликом стали для дипломатичної служби три роки війни. Війни підлої, що ведеться не тільки військовими засобами, а й на шпальтах газет, у соціальних мережах, в офісах міжнародних організацій і кабінетах високих чиновників по всьому світу.

Нам протистоїть противник, який має перевагу не тільки в танках, ракетах і літаках, який володіє не тільки ядерною зброєю, а й мільярдами доларів, що витрачаються на брехливі ЗМІ, армії інтернет-тролів, підкуп журналістів та політологів, підтримку правих і популістських політиків. У деяких країнах персонал посольств Росії перевищує кількість наших дипломатів у кілька разів.

У цих умовах відповідь України не може бути симетричною. Для того, щоб перемогти, треба забезпечити ефективну роботу дипломатичної служби, різко підвищити якість підготовки кожного працівника, рівень його знань та навичок, зокрема в контексті володіння іноземними мовами й технологіями комунікації. Саме на досягнення цієї мети й націлена реформа Дипломатичної академії. Академію не ліквідують, вона просто стає такою установою, якою й повинна бути.

Нинішню Дипломатичну академію (далі - ДА) було створено Указом президента Л.Кучми 1995 р., але її Статут Кабінет міністрів затвердив тільки 1996-го. Тоді, у період різкого збільшення потреб МЗС у кваліфікованих кадрах (а на той момент тільки два університети - Київський і Львівський - готували фахівців-міжнародників, потім до них приєднався Одеський) це був украй своєчасний і виправданий крок.

Правда, для любителів історії не може пройти непоміченою дивна метаморфоза, яка при цьому сталася. Абзац другий п.3 Указу президента № 397 від 30.05.1995, яким і було засновано ДА, гласить: "Основним завданням Дипломатичної академії України є підготовка на базі вищої освіти та підвищення кваліфікації кадрів дипломатичних, консульських, зовнішньоекономічних та інших представництв України за кордоном для роботи в міжнародних організаціях та в державних органах, що займаються питаннями зовнішніх зносин України, а також проведення науково-аналітичних досліджень у галузі міжнародних відносин". При цьому, згідно зі статтею 2 цього документа в редакції Указу президента № 419 від 02.06.1995, "головним навчально-методичним центром з підготовки на базі повної середньої загальної освіти фахівців для роботи у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики України" було визначено Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка.

Усе змінилося, коли Кабінет міністрів на чолі з П.Лазаренком прийняв постанову № 779 від 20.07.1996 (більш ніж через рік після Указу!), якою затвердив Статут ДА. У цьому документі саме ДА раптом стає "головним вищим закладом освіти у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів для роботи у сфері міжнародних відносин. Академія веде освітню діяльність за четвертим рівнем акредитації вищих закладів освіти". Про щось таке в Указі Л.Кучми й мови не було. З якої причини це зробили, історія мовчить. Але відтоді у ДА з'явилася магістерська програма, а згодом - аспірантура.

При цьому всім, кого справді турбує доля ДА, буде цікаво дізнатися, що магістерська програма в ній здійснювалася за ліцензією на підготовку фахівців зі спеціальності "зовнішня політика", а не "міжнародні відносини", як у класичному університетському варіанті. Нині "зовнішньої політики" просто немає в переліку спеціальностей, затверджених постановою КМУ № 53 від 1.02.2017, за якими навчають майбутніх міжнародників, залишилися тільки "міжнародні відносини", і за цією спеціальністю в Україні фахівців на сьогодні готують у 88 вищих навчальних закладах.

Цікаво також, що аспірантів у Дипломатичній академії готували за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія та 032 - Історія й археологія; а також 23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку та 052 Політологія. При цьому кількість істориків перевищувала кількість політологів у півтора рази. Важко назвати точну цифру, але нині до десятків аспірантур у вишах за цими спеціальностями можна сміливо додати й ряд інститутів НАНУ.

Чому саме в ДА повинні навчатися 29 аспірантів-істориків, мають відповісти фахівці. Однак, із погляду інтересів держави, як би гучно це не звучало, причини всіх цих трансформацій не такі важливі, як розуміння того, що ДА в її попередньому вигляді працювати більше не могла.

На довершення до всього набули чинності закони України про державну службу та про вищу освіту, які визначили важливі нюанси діяльності ДА, а також було прийнято ключову постанову Кабінету міністрів України № 920 від 7.12.2016 "Про реорганізацію Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ", що вимагає перегляду її статусу.

Зокрема, Кабінет міністрів погодився з пропозицією МЗС реорганізувати "стару" ДА на державну науково-освітню установу післядипломної освіти "Дипломатична академія України ім. Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ". Віднині право затверджувати Статут академії перейшло до МЗС, і 10 квітня 2017 р. новий Статут затвердив міністр закордонних справ П.Клімкін. 6 квітня ц.р. концепцію реформування ДА обговорювали на комітеті з міжнародних справ Верховної Ради України і в цілому підтримали. Що ж вона передбачає?

Віднині Дипломатична академія не готуватиме магістрів та аспірантів. Ці функції мають бути і будуть передані профільним університетам і науковим установам, як це й заведено в усьому світі. Натомість ДА займеться своїм прямим обов'язком - підготовкою дипломатів. Слухачами академії стануть співробітники МЗС, відповідних підрозділів Адміністрації президента, секретаріату Кабінету міністрів та апарату Верховної Ради України.

Упродовж року реалізовуватиметься система курсів підвищення кваліфікації, спеціальних навчальних програм і професійних тренінгів для тих, хто тільки хоче прийти на роботу в МЗС, хто вперше вирушає в закордонне відрядження, повертається з нього або готується зайняти відповідальну посаду в центральному апараті чи дипломатичному представництві. Навчатимуться всі, приблизно 600 осіб, від кадетів до послів та їхніх дружин (чоловіків).

Слід підкреслити, що такі трансформації відбуваються в усьому світі, оскільки сучасні вимоги до динаміки й змісту зовнішніх зносин разюче відрізняються від класичних. Важливо вміти писати ноти, але не менш важливо ефективно користуватися соціальними мережами. Фейсбук може бути важливим інструментом оперативного поширення інформації, але також може використовуватися і для проведення операцій спецслужб.

Володіння іноземними мовами для співробітників МЗС більше не може перебувати на любительському рівні, і для об'єктивної оцінки ситуації в новому Центрі вивчення іноземних мов ДА буде впроваджено сучасні системи як викладання, так і оцінки рівня знань. У згаданому центрі планується підготувати й видати спеціальні навчальні посібники з іноземних мов для дипломатів, з урахуванням специфічної термінології та властивих цій професії рольових завдань.

Дипломатів навчатимуть не тільки нюансів роботи в тій чи іншій країні, а й правил протоколу, процедур безпеки, абсолютно конкретних практичних знань у сфері комунікації. Навчання проводитимуться значною мірою із залученням чинних старших дипломатів, чий досвід і практичні знання були зовсім не задіяні в ДА.

Серед найбільш амбіційних планів - організація навчальних курсів для іноземних дипломатів, а також створення регіональної дипломатичної школи на базі представництва МЗС в Одесі, де співробітники місцевих адміністрацій (особливо Південного Сходу України), що працюють у сфері зовнішніх зносин, також зможуть пройти перепідготовку та підвищення кваліфікації. Оновлена Дипломатична академія уже встановила найтісніші зв'язки з Програмою професійного розвитку НАТО, ведуться переговори про співпрацю з фондом Фрідріха Еберта, Європейським центром дослідження проблем безпеки Джорджа С.Маршалла, лондонським Центром міжнародних досліджень і дипломатії, низкою закордонних академій, освітніх і дослідницьких структур. Стажування й навчання за кордоном входять до числа обговорюваних проектів.

В оновленій ДА буде створено невеликий чисельно, але динамічний Центр міжнародних досліджень, який самотужки і з залученням провідних політологів ззовні виконуватиме замовлення МЗС на аналітичні дослідження з найбільш актуальних питань зовнішньої політики. Ера п'ятирічних проектів і написання колективних монографій у ДА минає, - ситуація у світі змінюється занадто швидко, щоб марнувати час на суто академічні розробки.

Реорганізації рідко бувають безболісними. І реалізація вище перелічених планів має свій проблемний бік. Так, випуск магістрів у ДА нинішнього року стане останнім. Але всі 54 студенти, які успішно виконають навчальний план, отримають дипломи так само, як це було протягом 20 років.

Найскладніша ситуація - з аспірантами та професорсько-викладацьким складом. У керівництві МЗС це розуміють і вживають заходів для вирішення цієї проблеми з аспірантами, котрі не встигнуть завершити своє навчання й захиститися, і з викладачами, котрі не йдуть на пенсію. Більшості з них сприятимуть у працевлаштуванні у вищих навчальних закладах, де реально бракує кадрів такої високої кваліфікації. Ще рано говорити про вирішення проблеми, але є впевненість, що шлях буде знайдено. У ДА створено спеціальну робочу групу, зусилля якої спрямовані на розв'язання проблеми оптимальним способом. Значною мірою викладачів, котрі працювали на кафедрах ДА, буде залучено до організації курсів та практичних занять із підвищення кваліфікації в новій академії.

Вивчення іноземного досвіду завжди корисне, оскільки дозволяє вчитися на помилках і досягненнях інших. Отож, реорганізацію, подібну до української, у 2013 р. здійснили в МЗС Туреччини, і досить успішно. У Великобританії, де немає дефіциту в освіті екстра-класу в царині міжнародних відносин, два роки тому в структурі Foreign and Commonwealth Office створили Дипломатичну академію, і вона активно працює над проблемою формування "нового дипломата". Більше року тому було засновано ДА в Австралії. Дуже ефективна взаємодія МЗС і Естонської школи дипломатії, заслуговує вивчення кадетська програма формування кадрового потенціалу зовнішньополітичного відомства Ізраїлю. Цей список можна продовжити.

Дипломатична академія була й залишається важливою ланкою в системі підготовки кадрів дипломатичної служби. Просто вона стане іншою, більш сучасною і динамічною. Хочеться сподіватися, що майбутні аспіранти-історики це оцінять.