Чи втратить владу Сі Цзіньпін?

Політика «нульового COVID-19», яка спричинила економічні проблеми в Китаї, та прорахунки у підтримці Владіміра Путіна можуть завадити Сі Цзіньпіну втретє стати лідером КНР на осінньому з′їзді партії. Деякі джерела стверджують, що на цьому шляху в нього несподівано з′явився конкурент — нинішній прем′єр-міністр Лі Кецян.

Політика «нульового COVID-19» цілить у Сі Цзіньпіна

Зимові Олімпійські ігри в Пекіні, підготовкою до яких керував особисто китайський лідер, мали стати демонстрацією потуги Китаю на світовій арені, а також важливим початком переможного року Сі на шляху до переобрання. Здавалося б, про це він подбав заздалегідь. Упродовж останнього десятиліття Сі Цзіньпін здолав опонентів і придушив плюралізм думок серед однопартійців, вибудував масштабну пропагандистську машину та встановив тотальну цензуру над ЗМІ й соціальними мережами. Крім того, він став «ядром партії»: його ім′я внесено в статут КПК поряд з іменами батька-засновника КНР Мао Цзедуна та фундатора реформ Ден Сяопіна. І найголовніше — отримав можливість продовжити свої повноваження втретє завдяки внесенню поправок до Конституції КНР у 2018 році Всекитайськими зборами народних представників. А на думку багатьох експертів — фактично отримав мандат на невизначений термін.

Стратегія «великого омолодження китайської нації», до якої ввійшла глобальна ініціатива «Пояс і шлях», стала відображенням прагнення Сі зробити Китай незаперечним світовим лідером та його власних амбіцій очолити цей процес, сконцентрувавши владу у своїх руках. Не дивно, що й «народну війну» проти COVID-19 Сі Цзіньпін узяв під особистий контроль та використав як елемент пропаганди ефективного управління з боку комуністичного режиму, на противагу розгубленому Заходу. Відстеження й виявлення вірусу шляхом масового тестування, повне блокування великих міст і містечок у відповідь навіть на незначні показники захворюваності допомогли китайській владі приборкати пандемію на початковому етапі, але не вберегли від її повторення цієї весни.

І хоча світ поступово починає вчитися жити з вірусом, знімаючи встановлені раніше обмеження, Сі Цзіньпінь залишається заручником власної політики «нульового COVID-19», яку навіть генеральний директор ВООЗ Гебреїсус визнав наразі нежиттєздатною.

Але найголовніше — вона негативно позначається на економіці держави. Через порушення ланцюгів поставок, ускладнення логістики та складування, закриття портів і неможливість ділових поїздок кількість європейських компаній, які хочуть вийти з Китаю, зросла вдвічі. Це створює проблеми для китайської економіки, особливо зважаючи на те, що влада держави переходить від кількісного до якісного зростання з опорою на розвиток внутрішнього ринку. За таких умов важко буде досягти заявленого партією рівня зростання ВВП у 5,5%.

Аналітики Goldman Sachs знизили свій прогноз до 4% після того, як показники за квітень продемонстрували спад. Але якщо Сі Цзіньпін не готовий зважити на ці чинники, то прем′єр-міністр Лі Кецян останнім часом не приховує стурбованості погіршенням економічної ситуації в Китаї і тричі з кінця квітня порушував на головних партійних зібраннях проблему зайнятості населення.

Getty Images

Лі Кецян виходить із тіні «Номера 1»

Останнім часом з′явилася інформація про посилення позицій Лі Кецяна, який упродовж десяти років залишався в тіні «Номера 1». Нинішній прем′єр-міністр не належить до близького кола соратників Сі. Його пов′язують із Комуністичним союзом молоді — впливовою організацією, з якої вийшло чимало китайських партійних високопосадовців, але яка втратила вплив під тиском Сі Цзіньпіна. Вважається, що наразі саме прем′єр-міністр відіграє роль стримування і противаги, яка допомагає збалансувати державне управління в умовах сповільнення економічного зростання через низку заходів, запроваджених лідером держави. Прагматична лінія Лі Кецяна, що схиляється до багатолітнього курсу капіталізму західного зразка, розходиться з відданістю Сі Цзіньпіна соціалістичному баченню Мао. Китайський лідер неодноразово віддавав перевагу політичним і соціальним питанням перед економічним зростанням. Прикладом може стати торішня кампанія «загального процвітання» та посилення державного контролю над управлінням грошовими потоками, встановлення жорстких заходів для підприємців та інвесторів. За інформацією The Wall Street Journal, саме завдяки впливу Лі Кецяна вдалося послабити регуляторні механізми щодо приватних технологічних компаній, полегшити кредитування забудовників і покупців житла та дати можливість окремим із них відновити роботу.

Ставка на Путіна: спіткнутися чи виграти

Російське вторгнення в Україну принесло Китаю додаткові складнощі. Пекін мав унікальну можливість відіграти посередницьку роль, щоб зупинити війну, однак виявився стороною заангажованою. Значною мірою цьому посприяла й особиста дружба Сі Цзіньпіна з Владіміром Путіним. Небажання осудити РФ та визнати факт її агресії проти України, повторювання натомість російських наративів, серед яких і звинувачення західних держав у «розпалюванні війни» через допомогу зброєю, — чітко свічить, по який бік наразі перебуває Пекін.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війна Росії проти України: в який бік дивиться Китай?

Це ставить Китай у становище держави, що перебуває під прискіпливою увагою американців та європейців як така, що може допомагати й підтримувати РФ. Вихід західних компаній з Росії відкриває китайцям можливості зайняти вигідні позиції в енергетичних, ресурсних та інших секторах, але й створює додаткові ризики потрапити під вторинні санкції.

Росія — важливий постачальник енергетичних ресурсів, а відтак багато важить для енергетичної безпеки КНР, у геополітичному вимірі — поплічник, який поділяє антиамериканську політику й може відтягнути частину уваги США своєю європейською авантюрою. Водночас їй не під силу замінити економічні та технологічні переваги співпраці зі США і ЄС. Саме тому Сі Цзіньпін під час недавнього саміту Китай—ЄС намагався домогтися прагматизму у відносинах із Союзом, тоді як вони обтяжені політичними і безпековими чинниками.

«Дружба без обмежень» із Росією та агресивна політика Китаю в регіоні робить його геополітичним суперником для США і стратегічним конкурентом для ЄС. Певна річ, у таких умовах співпраця з ними матиме дуже обмежені рамки.

Ба більше, здається, в Китаї починають замислюватися й над помилковою ставкою Сі на Путіна. Недавно у пресі з′явився текст виступу експосла Китаю в Україні Ґао Юйшена на China International finance Forum, в якому він наголосив на деградації Росії в економічній, військовій, науково-технічній та інших сферах. Тож, на його думку, її поразка в Україні — лише питання часу.

В окремих експертних і медійних колах останнім часом з′явилися припущення, що невдала стратегія «нульового COVID-19» і політичні прорахунки щодо російсько-української війни, які посилили негативні економічні впливи та ускладнили відносини із Заходом, викликали невдоволення в партійних лавах КПК, що ставить під загрозу переобрання Сі Цзіньпіна на третій термін. Натомість партійним лідером можуть обрати Лі Кецяна — технократа, здатного відновити економічне станновище КНР та поліпшити відносини зі США.

Getty Images

Чи зруйнується прогнозованість за дверима в Бейдайхе?

У непрозорій і втаємниченій системі політичного управління КНР важко сказати, чи обґрунтовані розмови про появу несподіваного конкурента у Сі Цзіньпіна, оскільки шлях до незаперечного лідерства він вибудовував усі десять років. Головним чинником політичної боротьби нинішнього лідера стала масштабна антикорупційна кампанія, під яку потрапила безпрецедентна кількість чиновників КПК, включно з потужними партійними керівниками.

Влітку цього року в північному приморському місті Бейдайхе відбудеться закрита зустріч партійного керівництва, нинішніх і колишніх лідерів, щоб установити негласні партійні лінії з найважливіших питань КПК. А головне — узгодити кадрові призначення в найвищих ешелонах влади. Рішення, прийняті за дверми цієї зустрічі, зазвичай залишаються за щільною завісою, а сама традиція зберігається ще з часів Мао. Сі Цзіньпін за роки правління так посилив свої позиції й потіснив представників впливових груп (насамперед Цзян Цземіня), що донедавна не виникало сумнівів у його спроможності отримати лідерське крісло втретє. Предметом обговорення цьогоріч мали б стати претенденти до керівних партійних органів на заміщення посадовців, котрі полишають свої крісла через досягнення критичного віку, а також визначення кандидатури наступного прем′єр-міністра.

Зустріч у Бейдайхе має погоджувальний характер, а головні рішення буде затверджено на ХХ з′їзді КПК восени. Саме на ньому стане відомо, чи залишилася на сьогодні в Китаї сила, здатна змістити Сі Цзіньпіна, і чи мали розмови про конкуренцію в особі Лі Кецяна під собою ґрунт. А склад ключових партійних органів покаже рівень впливу тих чи інших груп Комуністичної партії. Наразі зрозуміло тільки одне: Сі-переможець стане ще потужнішим і впливовішим.

Більше статей Наталії Бутирської читайте за посиланням.