Чи ввійдуть фіни і шведи у двері НАТО?

Відкинувши вимоги Росії до НАТО переглянути політику «відчинених дверей», генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що у разі подачі заявок Фінляндія і Швеція зможуть швидко вступити до організації. Вашингтон теж підтвердив готовність у будь-який момент розглянути заявки Стокгольма й Гельсінкі. Своєю чергою, Москва заявила, що сподівається на збереження нейтрального статусу Швеції та Фінляндії, додавши при цьому: прийом двох країн матиме «серйозні військові наслідки». 

Останніми десятиліттями питання вступу в НАТО Фінляндії та Швеції порушувалося неодноразово. Наприклад, 2014 року після окупації Росією Криму і початку військових дій на Донбасі. І ось на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України та вимоги Москви до НАТО відмовитися від політики розширення на Схід у Гельсінкі й Стокгольмі загострилися дебати щодо вступу в Альянс.

Шведи і фіни відкинули вимоги росіян відмовитися від суверенного права самостійно вибирати альянси. Президент Фінляндії Саулі Нііністьо після російського ультиматуму кілька разів нагадав, що в його країни є право подати заявку про вступ до НАТО. «Простір маневру та свобода вибору Фінляндії передбачають можливість військового об'єднання і подачі заявки на членство в НАТО, якщо ми самі приймемо таке рішення», — завив Нііністе в новорічному зверненні до нації. Таку саму позицію висловила і прем'єр-міністерка країни Санна Марін. 

Своєю чергою, міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде категорично відкинула вимогу Росії. «Шведська сторона рішуче відкидає будь-які переговори, які б стосувалися основ європейської системи безпеки. У нас має бути світоустрій, побудований на правилах, де в нас є міжнародне право, і кожна країна має право робити свій власний вибір політики безпеки», — сказала очільниця шведського МЗС. При цьому Лінде виступає за збереження нейтралітету країни.

Зберігаючи нейтралітет, Фінляндія і Швеція проводять різну політику у сфері оборони. 

Фінляндія, країна з населенням п'ять із половиною мільйонів людей, має відносно невелику армію, але на випадок війни готова виставити 280 тисяч підготовлених бійців. При цьому кількість резервістів сягає 900 тисяч осіб. «Відкосити» від армії практично неможливо: під рушницю йдуть навіть «свідки Єгови». При цьому 80% фінів підтримують нинішню систему військового призову. А за рівнем готовності населення до захисту своєї країни зі зброєю в руках — близько 74% опитаних у 2017 році — Фінляндія лідирує в Європі. 

Водночас фіни виділяють чималі кошти на модернізацію озброєнь. На початку грудня минулого року в Гельсінкі схвалили контракт на купівлю 64 американських винищувачів F-35 на суму понад 10 млрд дол. На цю дорогу угоду уряд зважився, у тому числі, й через зростання загрози з боку Росії. 

За багатьма стандартами фінська армія повністю відповідає вимогам НАТО. При цьому фіни дотримуються правила не надавати військову допомогу державам, котрі перебувають у стані війни.

Фінляндія часто позиціює себе як майданчик для переговорів політиків Заходу та Росії. Досить згадати, що 2018 року саміт лідерів США й РФ Дональда Трампа і Владіміра Путіна відбувся в Гельсінкі. Нііністьо періодично зідзвонюється з Путіним для обговорення не тільки питань двосторонніх відносин, а й міжнародних проблем. Востаннє така розмова відбулася 14 грудня і стосувався дій Росії поблизу кордонів України. 

Десятимільйонна Швеція має вищі мобілізаційні ресурси на випадок війни, ніж Фінляндія. Але донедавна вона проводила політику зменшення чисельності збройних сил: у 2010 році було скасовано загальний військовий обов'язок. Це пояснювалося тим, що країна не бачила для себе військової загрози. Однак, відчувши дефіцит військових кадрів, у 2017-му влада відновили призов. На цей момент чисельність армії Швеції становить близько 25 тисяч осіб. 

Незаперечний пріоритет як для Швеції, так і для Фінляндії — забезпечення безпеки в Балтійському регіоні. Тому в умовах зростання загрози з боку Росії 15 січня Швеція розпочала патрулювання військовими острова Готланд, який займає стратегічно важливе місце на Балтиці. За словами шведського генерал-лейтенанта Лейфа Майкла Классона, це зроблено у зв'язку з заходженням у Балтійське море трьох російських десантних кораблів, які могли б загрожувати острову. Останніми днями Швеція також посилила охорону своїх АЕС, оскільки в їх районі було зафіксовано польоти невідомих дронів. 

Командувач Сил оборони Фінляндії генерал Тимо Ківінен заявив 18 січня, що наразі не бачить прямих загроз для своєї країни. Проте, за його словами, військово-стратегічна ситуація в Балтійському морі «загострилася й стала менш передбачуваною». У грудні він попереджав, що відкриті бойові дії Росії проти України матимуть наслідки для Балтійського регіону і всієї Європи. 

На тлі посилення військової загрози Фінляндія та Швеція поки що не заявляють про прагнення приєднатися до Альянсу. Політичні партії цих країн дотримуються різної думки щодо вступу до НАТО: якщо праві й центристи зазвичай виступають за членство в цій євроатлантичній організації, то ліві та соціал-демократи — проти. Але якщо в Гельсінкі та Стокгольмі все-таки приймуть рішення подати заявку на членство, навряд чи в Брюсселі роками триматимуть їх під дверми Альянсу.

На сьогодні Фінляндія і Швеція є учасниками не тільки програми «Партнерство заради миру», а й програми «Партнерство розширених можливостей», орієнтованої на взаємосумісність важливих партнерів Альянсу. Зважаючи на стан економіки та рівень демократичних інститутів у цих двох країнах, малоймовірно, щоб, вступаючи у військово-політичну організацію, вони проходили через План дій щодо членства в НАТО. Адже ПДЧ задуманий для того, щоб східноєвропейські країни відповідали економічним, політичним і військовим критеріям Альянсу. 

Але, приймаючи рішення про вступ до НАТО, політики Фінляндії та Швеції орієнтуватимуться на думку своїх громадян. Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним у грудні 2021 року на замовлення Консультативної ради з оборонної інформації Фінляндії, членство країни в НАТО підтримали тільки 24% респондентів, проти виступив 51%. 

У сусідній Швеції відзначається зменшення кількості противників вступу країни в Альянс: за даними агентства Bloomberg, якщо 2015 року таких було 50%, то на кінець 2021 року — вже 36%. А результати грудневого опитування, проведеного газетою Dagens Nyheter, засвідчили, що 35% шведів підтримують ідею приєднання країни до НАТО, а 33% — виступають проти.

Загалом, хоч останніми тижнями у Фінляндії та Швеції й активізувалися дебати про вступ до НАТО, однак поки що ні Гельсінкі, ні Стокгольм не планують подавати заявок.

Усі статті Олексія Коваля читайте за посиланням