Не історією єдиною

14 жовтня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Чи розв’язав візит Дуди до України проблеми в двосторонніх відносинах?

Не історією єдиною
© Facebook/Andrzej Duda

Незважаючи на те, що пандемія коронавірусу «накриває» Польщу та Україну, польський президент Анджей Дуда вирішив-таки приїхати до нашої країни. Під час його візиту і Київ, і Варшаву цікавили три основних питання — безпека, економіка й історія. Від відповіді на них багато в чому залежить майбутнє українсько-польських відносин. Як і від того, чи зуміють українська та польська сторони відновити довіру, добряче зіпсовану невиконанням узятих на себе зобов'язань.

Найкраще справи у Києва та Варшави — зі співробітництвом у галузі безпеки.

Польща є одним із найвідданіших партнерів України у протидії російській агресії й обстоює збереження санкцій проти РФ, доки не закінчиться окупація Криму та частини Донбасу. Варшава також безкомпромісно виступає проти будівництва «Північного потоку-2» і є партнером Києва у Люблінському трикутнику й промоутером нашої країни в ЄС і НАТО. Примітно, що президенти присвятили Росії, Донбасу, Криму, Білорусі, Нагірному Карабаху, проблемі енергетичної безпеки близько половини часу, відведеного на переговори.

Але українсько-польські відносини не є безхмарними. І слова Володимира Зеленського про те, що Україна та Польща вже подолали більшість проблем у двосторонніх відносинах, — це перебільшення. Є проблеми з квотами на вантажоперевезення українських перевізників через Польщу, створенням нових пунктів пропусків на українсько-польському кордоні, освоєнням польського кредиту у 100 млн євро на реконструкцію прикордонної дорожньої інфраструктури.

Щоправда, Зеленський очікує, що проблему з недостатньою кількістю дозволів українським автоперевізникам для проїзду територією Польщі буде вирішено найближчим часом. Він також запевняє, що Київ тісно співпрацює з Варшавою щодо питання збільшення кількості автомобільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та їхньої пропускної здатності. Проте такі очікування та запевняння вже неодноразово звучали після українсько-польських переговорів на високому рівні.

Хоча поляки й не акцентують публічно увагу на законі про освіту, та він викликає у них тривогу. А занепокоєння українців, своєю чергою, — майбутнє призначення міністром освіти Польщі українофоба Пшемислава Чарнека. Обіймаючи посаду люблінського воєводи, він 2018 року звернувся до прокуратури стосовно  голови Українського товариства Польщі Гжегожа Купріяновича, і та розпочала слідство проти останнього за «образу польської нації». Від Чарнека як міністра освіти цілком можна очікувати створення проблем із викладанням української мови в Польщі.

Можливо, частково зніме стурбованість Києва та Варшави міжурядова угода щодо функціонування польських шкіл в Україні й українських шкіл у Польщі, яку планують підписати сторони. Принаймні, такий намір задекларовано у спільній заяві Володимира Зеленського та Анджея Дуди за підсумками зустрічі в Києві.

Українців також турбують нерозслідувані випадки наруги над місцями пам'яті в Польщі. Поляки, зі свого боку, кажуть про акти вандалізму щодо пам'ятників в Україні.

Нагадаємо, що одна з ключових проблем в українсько-польських відносинах — інтерпретація спільної історії та дії Києва й Варшави у сфері політики національної пам'яті. В останній рік вплив історії на двосторонні відносини є мінімальним. Не в останню чергу тому, що офіс Зеленського не приділяє такої уваги питанням політики історичної пам'яті, як адміністрація Порошенко. Та якщо проблема й не озвучується з емоційною напругою в публічній площині, це не означає, що її немає.

Кілька років тому, у відповідь на руйнування пам'ятників воїнам УПА в Польщі (зокрема й легально встановлених), Український інститут національної пам'яті впровадив тимчасову заборону на пошуково-ексгумаційні роботи на території України. Рішення української влади тоді спричинило болісну реакцію польського суспільства. Після перемоги Зеленського на президентських виборах у Варшаві сподівалися, що нова українська  влада відійде від «націоналістичної» риторики та змінить позицію щодо мораторію на пошуково-ексгумаційні роботи. Почасти ці надії виправдалися.

Київ на початку року прийняв рішення дати два дозволи на проведення поляками пошукових робіт. У відповідь в Україні очікували, що польська сторона відновить знищений вандалами легальний пам'ятник воїнам УПА на горі Монастир біля Верхрати. Поляки цього не зробили. В результаті українці подовжили мораторій. Лише напередодні приїзду Дуди в Україну польська сторона, прагнучи створити сприятливе підґрунтя для переговорів, відновила пам'ятник на горі Монастир.

У Варшаві сподівалися, що українська сторона під час візиту скасує мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Але цього не сталося. Адже текст на меморіальній табличці пам'ятника на Монастирі не відповідає оригінальному вигляду: немає списку імен похованих воїнів УПА й напису про «полеглих за волю України». А це є принциповим для Києва. Як зазначив один із наших українських співрозмовників, «відновлення таблички — це лише один крок. Тепер необхідно зробити наступний і відновити повний список імен загиблих українців».

Хоча відсутність прогресу в питанні проведення пошуково-ексгумаційних робіт і спричинила невдоволення польської сторони, це все ж таки не вплинуло на атмосферу перебування Дуди в Україні. Українські та польські співрозмовники ZN.UA зазначали: візит відбувався у гарній атмосфері. Сприяло цьому й те, що питання політики національної пам'яті польська та українська сторони свідомо не зробили пріоритетними на переговорах.

«Питання історичної пам'яті — це тривалий процес. І за один візит їх не вирішити. Але ми б не хотіли, щоби проблеми, які виникли навколо політики історичної пам'яті двох країн, були в основі українсько-польського діалогу», — зазначив один із українських дипломатів у розмові з ZN.UA напередодні візиту. У відносинах із Польщею Київ хотів би зробити ставку на економіку, використовуючи економічний потенціал прикордонних регіонів і участі у спільних інфраструктурних проектах, зокрема й енергетичних. Та чи влаштує такий підхід правлячу коаліцію в Польщі?

З огляду на перспективи торговельно-економічних відносин двох країн, у Києві виявляють зацікавленість в участі в проекті «Тримор'я», ключовими галузями співробітництва якого є транспорт, енергетика та цифрова економіка. Малоймовірно, що Україна стане учасником цієї ініціативи. Більше шансів отримати статус спостерігача. І в цьому Київ сподівається на допомогу Варшави. Принаймні, у спільній заяві зазначено, що Польща підтримає «поглиблення співпраці» України з «Тримор'ям».

Також звернімо увагу й на підписання документа про співпрацю між морськими портами Одеси та Гданська задля підвищення конкурентоспроможності обох портів, а також зміцнення їхніх економічних зв'язків. Примітним є й те, що під час перебування в українській столиці Анджея Дуди Фонд держмайна та польська PGNiG уклали договір про конфіденційність у рамках майбутньої участі компанії у приватизації українських енергетичних об'єктів. (Польську сторону цікавлять приватизації ТЕЦ і обленерго.)

У спільній заяві Зеленський і Дуда заявили, що необхідно продовжувати роботу консультаційного комітету президентів України та Польщі, засідання якого має відбутися у Варшаві. Але в Києві також вважають, що серйозний поштовх економічному співробітництву двох країн може надати приїзд до України польського прем'єра, який не відвідував нашої країни вже років п'ять.

Якщо раніше відсутність візиту до нашої країни глави польського уряду пояснювалася кризою у двосторонніх відносинах через політику національної пам'яті, то нині, як пояснюють наші співрозмовники, причина в іншому — прем'єр-міністр Польщі не вбачає в Україні надійного партнера. Це ставлення до нашої країни характерне не лише для Матеуша Моравецького, а й для всіх урядів, сформованих останніми роками за участю партії «Право і справедливість».

Для майбутнього українсько-польських політичних і економічних відносин важливо, щоб після візиту Анджея Дуди до України Варшава змінила ставлення до нашої країни. А Київ не має давати приводу для сумнівів щодо виконання досягнутих домовленостей. Інакше відносини України і Польщі приречені на провал.

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК