Чехія: реанімація старого уряду

У Чехії урядова криза. Прем’єр Володимир Шпідла пішов у відставку невдовзі після того, як очолюваній ним Соціал-демократичній партії дісталося два з двадцяти чотирьох місць, наданих Чеській Республіці в Європарламенті. Паралельно йому довелося розпрощатися і з кріслом голови партії.

Жорстке протистояння між урядом Шпідли і головною опозиційною силою республіки — Громадянсько-демократичною партією — тривало майже рік. Спроб відправити прем’єра на «лаву запасних» було кілька. Іноді виручав президент (Вацлав Клаус, помічений у зв’язках із громадянськими демократами, ставив підписи під законами, розробленими кабінетом Шпідли), та втрачали контроль над ситуацією самі опозиціонери. Так, наприклад, було наприкінці минулого року, коли для оголошення вотуму недовіри уряду не вистачило лише одного голосу. Підвів свій же: прийшовши на засідання нетверезим, депутат вчасно не второпав, що коїться.

А от після виборів до Європарламенту внутрішньополітичні розбірки в Чехії стали надбанням усіх членів «клубу 25-ти». Завдяки епістолярній «майстерності» усе тієї ж Громадянсько-демократичної партії. У відкритому листі, направленому ГДП у посольства західноєвропейських країн за два дні до саміту лідерів країн ЄС, йшлося про те, що громадянські демократи не вважають себе зобов’язаними виконувати угоди, досягнуті чеським прем’єром у Брюсселі. «Уряд поводиться безвідповідально й не обговорює з опозицією питання європейської інтеграції», — говорилося в посланні. Ще більше партнерів по ЄС насторожила заява про те, що «у випадку перемоги Громадянсько-демократичної партії на виборах у національний парламент зміниться і курс чеської зовнішньої політики».

Втім, про прихід до влади ГДП говорити наразі рано. Формування нового уряду президент доручив виконувачу обов’язків голови Чеської соціал-демократичної партії Станіславу Гроссу. Тридцятичотирирічний міністр внутрішніх справ сьогодні один із найреальніших кандидатів на прем’єрську посаду. Його популярність серед населення просто зашкалює. Попри відсутність реальних заслуг. Секрет успіху Гросса чеські політологи пояснюють просто: він молодий і амбіційний, уміє маніпулювати електоратом і доступно висловлювати свої думки, охоче спілкується з журналістами й відмінно виглядає на телевізійних екранах. Одне слово, повна протилежність Володимиру Шпідлі (у народі — просто «суворому тату»), який на запитання, «коли припиняться урядові реформи?» міг чесно відповісти: «У майбутньому».

Гросса називають політичним махінатором. Шпідла славився своєю непоступливістю: навіть перебуваючи у двох кроках від відставки, він продовжував виступати проти зниження податків (за що боролися президент, опозиція і навіть деякі партнери по коаліції). Чеський прем’єр у цьому питанні вважав за краще зайняти сторону німецького канцлера Шредера, який пригрозив: німецький уряд не має наміру субсидіювати країни ЄС, котрі практикують низькі податкові ставки. Позицію ФРН колеги Шпідли охрестили шантажем, він сам звинувачував у політичному демпінгу ще й Словаччину з Угорщиною.

Розкид думок панував і на фронті зовнішньополітичному. У той час як Володимир Шпідла чітко намагався слідувати вказівкам із Брюсселя, міністр закордонних справ Чехії, розповідають чеські дипломати, більше дослухався до порад із Вашингтона. Складалося враження, що колишній прем’єр просто ставив собі за мету спростувати розтиражовану французькими медіа формулу: «Нові члени ЄС — п’ята колона США». Не наслідувавши приклад Польщі, Чехія відмовилася отримувати бевушні американські винищувачі F-16. Перевагу віддали новим шведським Jas-39 Gripen. Після цього інциденту у відносинах між Прагою та Вашингтоном повіяло прохолодою. Та чи те ще буде, якщо Чехія і справді надумає вивести свій контингент з Іраку. Про необхідність такого кроку вже неодноразово заявляв міністр оборони ЧР.

Щоправда, перед тим, як приступити до передислокації чеських поліцейських до Афганістану і на Балкани, Гроссу і Ко треба вирішити більш актуальне питання: як зберегти правлячу коаліцію. Для затвердження нового кабінету соціал-демократам не вистачає лише одного голосу.

Весь минулий тиждень новоспечений лідер соціал-демократів вигострював свою переговорну майстерність у надії залучити на бік уряду громадянських демократів. На момент здачі номера його старання не увінчалися успіхом: ГДП наполягало на проведенні позачергових парламентських виборів. «Потрібно, щоб виборці знову роздали карти», — заявив в інтерв’ю Чеському телебаченню один із основних функціонерів ГДП Петр Нечет. Повністю охоплені ідеєю дострокових виборів громадянські демократи навіть відмовилися від посади глави Вищої контрольної комісії. А в публічних заявах розцінили пропозицію лідера соціал-демократів як підкуп.

Якщо з громадянськими демократами Мірека Тополанека домовитися все-таки не вдасться, Гроссу доведеться вести переговори з комуністами — найбільш небажаний для нього сценарій. Голова комуністичної партії вже натякнув, що готовий виручити соціал-демократів взамін крісла спікера нижньої палати парламенту. Пікантність ситуації полягає в тому, що на цю посаду, за неофіційною інформацією, мітить і Володимир Шпідла.

Втім, навіть в оновленому складі уряду Чехії буде важко відвоювати електоральні симпатії чехів. І річ не тільки в запущеній владою бюджетній і податковій реформах, що б’ють по гаманцю чеського виборця (попри рівень середньої зарплати в 650 доларів).

Хоч хто опинився б на місці Шпідли, йому навряд чи вдасться швидкими темпами зупинити безробіття чи знайти адекватну відповідь на запитання: так у чому ж полягають обіцяні соціал-демократами блага євроінтеграції? Чеські дипломати розповідають, як першого травня чимало їхніх співвітчизників направилися у бік австрійського та німецького кордону з твердою переконаністю: від дня вступу Чехії до ЄС вони можуть пересуватися територією своїх західних сусідів, навіть не пред’являючи будь-яких документів. Ще більше розчарування чекало на тих, хто перетинав чесько-словацький кордон. Якщо раніше кордон переходили на будь-якій його ділянці, нові правила дозволяють це робити лише на прикордонних КПП. Або ж подбати про спеціальний дозвіл. До речі, бажання співвітчизників «прорватися» на територію західних країн без документів чеські політики розцінили як крок символічний. «Нарешті чехи відчули себе вільними, відчули свою приналежність до Об’єднаної Європи», — написано в одному інтерв’ю високопоставленого чеського дипломата.

Друге випробування для старого-нового уряду — корупція. Попри проведення загальнодержавної програми «Чисті руки», Чехія залишається найкорумпованішою країною з десяти нових членів ЄС після Словаччини. За даними міжнародної організації Transparency International, тема корупції спливає на поверхню щоразу, щойно мова заходить про розподіл державних замовлень і фінансування політичних партій. Аналогічна ситуація з хабарництвом у рядах внутрішніх органів і серед чиновників держустанов. Згідно з результатами останніх соціологічних опитувань, близько 40% чехів зізнаються, що дають хабарі. Отже, новому члену ЄС є над чим працювати.