Чехія після кризи: що далі з олігархом Бабішем?

Відставкою впливового віце-прем'єра і міністра фінансів Андрея Бабіша, але без руйнування коаліції та дострокових виборів, скінчилася політична криза в Чехії, яка тривала з квітня.

Восени у країні відбудуться парламентські вибори, після яких олігарх Бабіш має великі шанси стати наступним прем'єр-міністром. Разом із можливою перемогою чинного президента Мілоша Земана на запланованих на весну 2018 р. президентських виборах це б означало реалізацію в Чехії своєрідного "молдовського сценарію", тобто олігархізацію політики в суто пострадянському стилі.

Приблизно до 2013 р. чеська політична сцена була досить стандартна: у деякі роки правили соціалісти, в деякі - консерватори. Посередині були центристи, до яких можна зарахувати, наприклад, Селянську партію.

З правого боку домінувала Громадянська демократична партія (ОDS) - проринкова, трохи консервативна політсила, заснована Вацлавом Клаусом. Коли Клаус став президентом, лідерами ОDS були, зокрема, колишні прем'єри Мірек Тополанек, Петр Нечас чи нинішній голова Петр Фіала. Друга важлива сила на правому спектрі чеської політики - ТОП-09. Це ідейна партія середовища, яке співпрацювало або належить до спадку Вацлава Гавела, заснована аристократом, колишнім міністром закордонних справ Карлом Шварценбергом. На лівому спектрі домінували соціалісти чинного прем'єра Богуслава Соботки. І аж до останніх виборів політична конкуренція відбувалася саме між правими і лівими - доки до політики не прийшов Андрей Бабіш.

Бабіш - словак і походить із Братислави, однак у Чехії живе з початку 90-х. Він розпочав свою діяльність у бізнесі наприкінці 80-х. Багато осіб, а також словацька Установа національної пам'яті закидають йому, що він заробив "перший мільйон" завдяки контактам із комуністичними спецслужбами. Сам Бабіш заперечує це.

Андрей Бабіш володіє потужною продовольчою групою "Агроферт", а 2013 р. купив найбільшу чеську медіа-групу MAFRA. Вона видає дві найвпливовіші щоденні газети "Млада фронта днес" і "Лідове новіни", тижневик "Тема" та популярні портали idnes.cz і lidovky.cz. У 2011 р. олігарх вирішив піти в політику й заснував із нуля нову, безідейну партію АНО (чеською це слово означає "так"). На парламентських виборах у 2013 партія Бабіша, про яку ще донедавна ніхто не чув, здобула друге місце з результатом 18%. Справу вирішили гроші, які Бабіш вклав у кампанію, а також прихильність афілійованих із Бабішем ЗМІ.

Впродовж останніх 3,5 року Чехією правила коаліція соціалістів, АНО та Селянської партії. Прем'єр-міністром став Богуслав Соботка, а Бабіш - першим віце-прем'єром і міністром фінансів із широкими повноваженнями. Ця ситуація, тобто концентрація влади, бізнесу й ЗМІ в одних руках у стилі українських чи молдовських олігархів, викликала велику критику й зрештою спричинила недавню політичну кризу.

Вже раніше за Бабішем тягнувся скандал навколо його розкішної резиденції "Лелече гніздо", яку цей мільйонер побудував, скориставшись дотацією з ЄС для... малих і середніх підприємців. Усе дуже просто: формально він переписав резиденцію на свою родину та довірених друзів. В ідентичний спосіб, зрештою, він "позбувся" своїх ЗМІ і таким чином "вирішив" конфлікт інтересів. Він перевів видавництво MAFRA у сліпий траст, однак, як з'ясувалося, і надалі має на свої ЗМІ повний вплив.

У квітні було оприлюднено записи розмови Бабіша з редактором "Младої фронти". На них можна почути інструктаж олігарха журналістові, як писати, щоб зашкодити коаліційному партнерові й водночас найбільшому політичному конкуренту, тобто соціалістам.

Тоді ж випливла й нова афера: Бабіш завдяки трюку уникнув сплати податку від купівлі облігацій на декілька мільйонів. Причому саме він, як міністр фінансів, тисне на малих і середніх підприємців, щоб зробити більш жорсткою податкову систему, - звідси і його закон про електронний облік рахунків-фактур, що вдарив, наприклад, по власниках малих пивних барів у провінції.

Всі 3,5 року прем'єр Богуслав Соботка дивився крізь пальці на цю ситуацію, дозволяючи тим самим Бабішу зміцнювати свою владу і неформальні впливи та примножувати статки. Однак це стало для соціалістів дуже великою проблемою: АНО виросла в найпопулярнішу політичну силу, і всі вже говорили про Бабіша як про найімовірнішого майбутнього прем'єра. Тим часом підлеглі Бабішу ЗМІ били по соціалістах, що, як друга політична сила, є для АНО головним конкурентом.

На початку травня Соботка вирішив діяти і висунув своєму віце-прем'єрові ультиматум: той має прояснити ситуацію з облігаціями. Оскільки так не сталося, Соботка поставив вимогу, щоб Бабіш подав у відставку.

Дальші події нагадували, швидше, кабаре, ніж політичну трагедію. Майже щодня прем'єр змінював свою позицію: наприклад, замість відставки Бабіша запропонував відставку всього уряду, щоб не робити з Бабіша політичного мученика. Згодом відмовився й від цього рішення - це після того, як у гру вступив президент Мілош Земан, який не любить Соботку через особистий конфлікт ще з 2003 р. Президент хотів ускладнити Соботці завдання і спекулював, що не прийме відставки Бабіша й навіть доручить місію створення уряду комусь іншому, а не особі, вказаній соціалістами. Тяганина тривала три тижні, остаточно президент вирішив прийняти відставку Андрея Бабіша. Крім заміни міністра фінансів, уряд Соботки зберігся в попередньому складі й надалі в коаліції з АНО та Селянською партією.

Останні події слід розглядати в контексті запланованих на жовтень парламентських виборів, які багато в чому стануть вирішальними не тільки для чеської політики. Останні рейтинги показують, що абсолютним лідером є АНО, за яку хоче голосувати третина чехів. Друга в рейтингу - Соціалістична партія має кільканадцять відсотків, ОДС - трохи більше 10%, до парламенту ввійшли б ще комуністи, Селянська партія та ТОП-09.

А це означає, що Андрей Бабіш має реальний шанс здійснити свою мрію і стати супер-прем'єром із великими впливами у бізнесі, ЗМІ та спецслужбах.

На шляху до цього кілька років тому Бабіш уклав тактичний союз із президентом Мілошом Земаном, який, попри всі свої ляпсуси, лідирує у президентських рейтингах. Проросійський Земан, що зловживає алкоголем і трохи нагадує пізнього Єльцина (через вік, проблеми зі здоров'ям та дивну поведінку), тішиться найбільшою довірою чехів, перш за все - завдяки відсутності конкурентів. На попередніх виборах у 2013 р. таким сильним контр-кандидатом Земана був Карел Шварценберг, що, з огляду на вік, відмовився від активної участі в політиці і є тільки почесним головою ТОП-09. Наразі не видно кандидата, який міг би загрожувати позиціям Земана, хоча не виключено, що такий ще з'явиться. Президентські вибори відбудуться навесні 2018-го.

Бабіш і Земан - це особи, які у звичайних умовах важко знаходили б спільну мову, адже різнить їх, практично, все (крім бажання влади та того факту, що їхній перемозі зрадіє Кремль). Однак наразі вони потребують один одного. Бабіш використовує особистий конфлікт Земана з Соботкою для того, аби президент допоміг йому знищити соціалістів - єдину партію, що може реально загрожувати АНО. Натомість завдяки тихій підтримці АНО, яка не виставить свого кандидата, Мілош Земан має великі шанси перемогти і стати президентом на другий термін, що є його політичною мрією. Під кінець імовірного другого терміну Земану виповниться 78 років.

Багатьом чехам імпонує специфічний стиль Земана. Це такий свояк, президент із народу, який любить випити і сказати прямо, що думає, навіть коли цим викликає дипломатичний скандал. Виборцям Земана не вадить його проросійська й антизахідна риторика. Навпаки, їм подобається, що він уміє протиставити себе інтелігентським елітам із "празької кав'ярні", котрі є однозначно прозахідними, підтримують євроінтеграцію України та демократизацію Білорусі тощо. З цих самих причин цій частині чеського суспільства імпонує Бабіш, який позиціюється як антисистемний політик, борець проти еліти. Оскільки Бабіш контролює ЗМІ, йому вдалося утримати цей імідж антисистемного політика, хоча 3,5 року він був при владі. Андрей Бабіш запевняє, що, на відміну від професійних політиків, він є self-made-man-oм, який власними руками і талантом здобув багатство, а тепер із суто ідейних причин хоче реформувати країну. Оскільки ж економіка розвивається, а безробіття впало до давно небачених показників, багато хто вірить, що тільки цей справний менеджер може забезпечити дальший розвиток країни.

Однак для багатьох чехів сценарій "прем'єр Бабіш - президент Земан" скидається на здійснення кошмарного сну. Представники "празької кав'ярні" навіть кажуть, що це було б реалізацією в Чехії "молдовського сценарію" - коли країною фактично править олігарх, у суто пострадянському стилі.

Це б означало кінець політики, що спирається на конкуренцію стандартних політичних партій, за якими стоять певні ідеї чи політичні програми. Партія Бабіша - безідейна, це бізнесовий проект, що має забезпечити ділові інтереси його засновника. Масштаб нетранспарентних зв'язків на лінії влада - ЗМІ - бізнес вже зараз перейшов у Чехії критичну межу, після якої можна говорити про загрозу для демократичних стандартів у західному розумінні. Неважко уявити, що буде, коли Андрей Бабіш стане наступним прем'єром.

І ще одне: Богуслав Соботка був сильним захисником європейських цінностей, рішуче підтримував євроінтеграцію України й засуджував дії Росії в Криму та Донбасі. Про Бабіша цього не скажеш. Що, вкупі з однозначно проросійською та антиукраїнською позицією Земана, не може не турбувати Київ у разі реалізації описаного вище сценарію.