ЧАС ВІДМОВЛЯТИСЯ ВІД РОТАЦІЇ

Спочатку ідея ротації президентства в ЄС між усіма членами цієї організації здавалася дуже вдалою. Передусім цілком виключалася можливість нехтування інтересами однієї з країн іншими країнами, що особливо хвилювало невеликі й менш впливові з них, а ротація нівелювала загрозу підпорядкування інтересів кожної окремої держави інтересам центральної бюрократії. Крім того, зміна «керманича» ЄС через кожні шість місяців, забезпечувала гнучкість зовнішньополітичного курсу, оскільки кожна країна на час свого правління декларувала власні пріоритети політико-економічного розвитку всієї організації. Так, приміром, Фінляндія 1999 року особливо наполегливо розвивала нову політику ЄС стосовно Росії та країн Балтії, займаючись переважно «північним напрямком». Бельгія минулого року забезпечила максимум уваги з боку ЄС проблемам африканського регіону, попри те, що весь світ сконцентрувався на Афганістані. А Іспанія, черга якої президентствувати підійшла в січні нинішнього року, основний упор збирається робити на розвитку євро-середземноморського партнерства.

Проте зі структурним розвитком ЄС, а надто в світлі майбутнього розширення, система ротації почала радше створювати проблеми, а не розв’язувати їх. Так, гнучкість курсу призводила до його надмірної ламаності, відсутність гарантованої спадкоємності знижувала довіру й ускладнювала вирішення стратегічних завдань, а постійний калейдоскоп зовнішньополітичних представників ЄС перешкоджав налагодженню тісних контактів із рештою світу. Тож не дивно, що в ЄС дедалі частіше лунали заклики відмовитися від ідеї ротації президентства. Ще на початку минулого року про це дуже настійливо заявляв президент Єврокомісії Романо Проді. В інтерв’ю шведській газеті Dagens Nyheter він назвав існуючу систему «неефективним політичним туризмом», підкресливши: коли одну й ту саму роботу послідовно виконують різні люди з різними культурами ведення зовнішньої політики, це тільки створює додаткові проблеми. Утім, тоді ж він заявив і про те, що зміна цієї системи навряд чи можлива найближчим часом.

Проте бурхливі події минулого року значно прискорили «дозрівання» ситуації. Необхідність термінової консолідації всіх світових сил перед загрозою міжнародного тероризму на довгостроковій основі загострила проблему представництва ЄС у світі. І хоча на той час уже значно зросла роль верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики Хав’єра Солани, у більшості випадків його місія дублювалася представником головуючої на той момент у ЄС Бельгії. Саме міністр закордонних справ цієї країни Луїс Мішель, котрий щойно передав свої повноваження міністрові закордонних справ Іспанії, найрішучіше заявив про необхідність негайно покінчити з практикою ротації. «Навперемінне президентство набагато більшою мірою є важким тягарем, ніж задоволенням, — наголосив він в інтерв’ю газеті Het Laatste Nieuws. — Вам доводиться багато їздити, ви повинні створювати для себе міцний фундамент лише для того, щоб залишити його тим, хто зовсім не обов’язково продовжуватиме вашу політику».

Необхідність відмови від системи ротації президентства було озвучено й на торішньому Лакенському саміті ЄС. Зокрема, на ньому створили конвент (його очолив колишній президент Франції Валері Жискар д’Естен), куди ввійшли 113 представників як нинішніх членів ЄС, так і першочергових кандидатів на вступ в організацію. Одним із першочергових завдань визначено підготовку до березня 2002 року дебатів стосовно майбутнього ЄС. До кінця цього року передбачається зробити деякі конкретні кроки, а цілком змінити систему керівництва ЄС планують 2004 року. Експерт із питань зовнішньої політики ЄС Стівен Евертс визнає, що ідея відмови від ротації може не викликати схвалення з боку невеличких країн, а також нових членів ЄС, проте підкреслює, що необхідність реформування організації є основною передумовою її подальшого успішного розвитку.

А тим часом напередодні Нового року в Брюсселі пройшла церемонія передачі повноважень не за звичним ритуалом. Вона проходила під головуванням короля Іспанії Хуана Карлоса й короля Бельгії Альберта Другого, котрі рівно за 2002 хвилини до початку нового року відкрили обернений рахунок до того моменту, із якого весь Євросоюз перейшов на єдину грошову одиницю.

за матеріалами зарубіжної преси