Чардаш з атаксією

02 грудня, 2020, 15:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як україно-угорська криза відобразиться на відносинах України і НАТО.

Київ і Будапешт не просто ввійшли, а стрімко влетіли в нову зону турбулентності двосторонніх відносин.

Загострили ситуацію дії СБУ в Закарпатті: у понеділок спецслужба провела обшуки в лідера КМКС «Партія угорців України» Василя Брензовича та у благодійному фонді «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде». Як зазначає прес-служба СБУ, «перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України», а «окремі українські публічні діячі» «підозрюються в підтримці державних органів сусідньої країни у веденні підривної діяльності на шкоду Україні, зокрема у чиненні дій з ознаками державної зради». «Під час обшуків було виявлено друковані матеріали, які популяризують так звану Велику Угорщину і створення етнічної автономії в Закарпатті», — йдеться в повідомленні пресслужби відомства.

Коментуючи те, що сталося, голова МЗС Угорщини Петер Сіярто заявляє: українська сторона своїми діями переступила межу допустимого, а реакція міжнародної спільноти, насамперед НАТО, нещира. Він також сказав, що «на жаль, в Україні й далі основною політикою уряду залишається політика залякування угорської громади». «Ми будемо відстоювати закарпатських угорців на всіх міжнародних форумах», — повторив Сіярто традиційний меседж уряду Віктора Орбана. Нагадаємо, що Орбан зробив політику захисту прав угорців, які проживають за кордоном, наріжним каменем зовнішньополітичного курсу Угорщини.

Ситуацію загострила і поява відеоролика з таким собі чоловіком у балаклаві, який на тлі покажчика населеного пункту Берегове Закарпатської області, прикрашеного символікою «Правого сектора», загрожує українцям угорського походження — прибічникам угорської автономії. Є підозри, що це відео з'явилося не без участі російських спецслужб, які активно розігрують карту «дискримінації угорців Закарпаття» для дестабілізації регіону та погіршення україно-угорських відносин. Нагадаємо, що на початку 2018 року два польських радикали з ультраправої націоналістичної організації «Фаланга» кинули пляшку з запалювальною сумішшю у вікно приміщення обласного офісу КМКС. Польські слідчі впевнені, що замовниками підпалу були російські спецслужби.

Одночасно з відеороликом, на якому звучать погрози на адресу українців угорського походження, в Мережі опинилося відео, на якому новообрані депутати Сюртівської сільської об'єднаної територіальної громади Закарпаття співали гімн Угорщини. За громаду взялася СБУ, а за відеоролик — Нацполіція.

Загалом, уряди й суспільство двох країн виявилися неабияк розбурхані. Зовнішньополітичні відомства України і Угорщини викликали угорського та українського послів — Іштвана Ійдярто і Любов Непоп, відповідно. Під час розмови очільник українського МЗС Дмитро Кулеба закликав угорську сторону уникати кроків та заяв, які не відповідають реаліям і створюють деструктивну напругу в україно-угорських відносинах.

При цьому Кулеба назвав неприпустимою ситуацію, коли громадяни України — депутати об'єднаних територіальних громад на своєму інавгураційному засіданні співають національний гімн будь-якої іншої держави, зокрема Угорщини. Очільник МЗС також повідомив угорському дипломату, що слідчі дії правоохоронних органів у Закарпатській області проводяться в межах повноважень СБУ стосовно окремих громадян України і жодним чином не спрямовані проти угорської національної меншини.

Наші співрозмовники з правоохоронних органів у Закарпатті стверджують, що в СБУ були законні підстави проводити обшук у Брензовича та у фонді. Але наші конфіденти говорять і про політичне підґрунтя дій спецслужби. Мовляв, голова Закарпатської обладміністрації Олексій Петров намагався таким чином натиснути на керівництво КМКС, щоб ті погодилося створити в області більшість зі «Слугою народу», а його самого – обрати головою облради.

Петров на сторінці у Facebook спростовує цю інформацію. Як стверджують наші співрозмовники, він каже, що обшуки — це ініціатива центрального апарату СБУ. Своєю чергою, в Києві запевняють, що це – ініціатива самого Петрова.

Джерела ZN.UA зі спецслужб та зовнішньополітичного відомства також звертають увагу й на невдало вибраний момент для проведення обшуків.

Так, у Києві і Будапешті ще не вщухнули пристрасті після того, як українська влада місяць тому заборонила в'їзд в Україну двом високопоставленим угорським чиновникам, котрі агітували за КМКС під час передвиборної кампанії в місцеві органи влади, — уповноваженому уряду Угорщини з питань співпраці із Закарпатською областю Іштвану Грежі та держсекретарю з питань національної політики Яношу Арпаду Потапі. Тоді Сіярто виступив із досить різкими заявами. Але в Києві, де сподіваються врегулювати кризу двосторонніх відносин, розцінили їх як «емоційну реакцію», що не матиме серйозних наслідків. Тепер же конфлікт розгоряється з новою силою.

Крім того, операція СБУ відбулася напередодні відеоконференції міністрів закордонних справ країн — членів НАТО, під час якої глави МЗС України та Грузії Дмитро Кулеба і Давид Залкаліані мали взяти участь в окремому засіданні, присвяченому ситуації у сфері безпеки в Чорноморському регіоні. У понеділок Сіярто заявив: Угорщина на зустрічі з членами НАТО буде скаржитися на дії влади і правоохоронних органів України стосовно угорців.

Слова угорський міністр дотримав.

Ключові тези Сіярто були такі: обшуки в Закарпатті — це скандал, який неприйнятний у XXI столітті, особливо з боку країни, котра хоче наблизитися до НАТО. Сіярто також повідомив, що він попросив, по-перше, аби країни — члени НАТО «більше не тиснули на нас (Угорщину. — В.К.) для того, щоб ми зняли своє вето з діалогу України з Альянсом на рівні міністрів. Після таких подій ніхто не може очікувати від нас позитивних жестів». По-друге, щоб країни — члени Альянсу продемонстрували солідарність із Угорщиною, оскільки «країна — не член НАТО напала на національну меншину, яка належить до країни-члена». За словами Сіярто, він також попросить солідарності з Будапештом і під час засідання голів зовнішньополітичних відомств ЄС, яке має відбутися в понеділок у Брюсселі.

Що означають ці слова? Точно — не полегшення діалогу України та Угорщини в рамках НАТО.

Оскільки Київ ставить питання про надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО вже 2021 року, маючи намір приєднатися до ПДЧ разом із Грузією, нашій країні важливо, щоб Будапешт не перешкоджав прийняттю Альянсом зазначеного рішення. І українці могли розраховувати на це. Нагадаємо: хоча через освітній закон угорці і блокують проведення засідань комісій Україна—НАТО (КУН) на високих рівнях, вони не стали перешкоджати приєднанню нашої країни до програми «Партнерство розширених можливостей». Так само відбуваються засідання КУН на рівні послів, а радники з НАТО й далі консультують українські силові відомства.

Тепер же завдання української дипломатії на треку євроатлантичної інтеграції дуже ускладнюється. Не дивно, що в українському зовнішньополітичному відомстві були шоковані подіями в Закарпатті й не мали бажання навіть неофіційно коментувати ситуацію, що склалася. Втім, багато що на українсько-НАТОвському напрямі залежатиме від курсу Вашингтона: оскільки угорський уряд, голова якого публічно підтримав Дональда Трампа під час президентської кампанії, намагатиметься налагодити відносини з адміністрацією Байдена, у Києва є певний шанс змінити позицію Будапешта.

Найближчим часом також слід очікувати, що Угорщина спробує залучити угорську діаспору та міжнародні організації до кампанії тиску на Київ, звинувачуючи нашу країну у використанні різних інструментів тиску на представників нацменшин, які, мовляв, не можуть змиритися з обмеженням їхніх прав у результаті імплементації Україною законів у сфері освіти та мови. Адже мета уряду Орбана — зберегти ізольоване становище угорської громади в Закарпатті та закріпити вплив Будапешта в регіоні — залишається незмінною.

І, звісно ж, ця ситуація — ще один привід Москві для проведення різноманітних інформаційних операцій проти України. Але українська влада сама дала Кремлю таку можливість. Адже історія з обшуком у Брензовича та у фонді «Еган Еде» — це й ілюстрація системних проблем функціонування Української держави, коли немає координації та узгодженості в діяльності різних органів влади. А коли є атаксія держуправління, то завжди знайдуться й ті, хто нею скористається задля своїх нагальних інтересів.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК