Британці готуються до гіршого

Політики в Лондоні та Брюсселі намагаються скористатися останніми днями до Різдва й Нового року, щоб домовитися про нову угоду з торгівлі, яка дозволить Великій Британії опівночі з 31 грудня 2020-го на 1 січня 2021 року остаточно розпрощатися з Євросоюзом із найменшими втратами для обопільних торгових відносин і визначити, як співіснувати далі. Крайній термін для угоди, встановлений на 13 грудня, сторони пропустили, але, очевидно, вирішили продовжувати перемовини вже до останнього дня — 31 грудня.

За складними перипетіями цих переговорів менше уваги приділяється неминучим наслідкам виходу Великої Британії з ЄС, особливо у сфері соціально-економічних відносин. Їх не вдасться уникнути, попри будь-який результат переговорів.

Наприкінці листопада у британську пресу просочилася інформація про документ, який циркулював серед членів британського уряду ще з вересня. У ньому описано найболісніші сценарії остаточного розриву відносин із ЄС, до того ж ще й загострені пандемією. При цьому чиновники британського уряду вочевидь хочуть прикрити реальні наслідки від Brexit саме поширенням Covid-19. Тим часом їхні критики з Європи і проєвропейського табору в самій Британії тепер кажуть, що через дії уряду Бориса Джонсона, який не зумів домовитися з ЄС, британці в новому році зіштовхнуться з двома кризами одночасно. У документі, що має гриф «конфіденційно», за даними газети «Гардіан», ідеться про насування на країну «системної економічної кризи».

 Звісно, від економічної угоди з ЄС залежатиме дуже багато. Але загалом тенденції для Великої Британії очевидні — нинішнього року ВВП країни зменшиться на більш ніж 11%. Це найгірший показник за багато десятиліть. Відновлення економіки може тривати до кінця 2022 року (за оптимістичним сценарієм). Але при цьому Лондон у найближчі кілька років муситиме робити величезні зовнішні запозичення. З інших наслідків, які торкнуться власне громадян, — очікуване зростання безробіття до 7,5% (сьогодні воно на рівні 4,9% , і це найвищий показник за чотири роки), наступного року очікується зростання інфляції з 3 до 5%. Якщо угоди не підпишуть, зростання цін на імпортні товари через тарифи становитиме від 3 до 10%. Європейські тарифи на британську продукцію виявляться ще вищими: на продукцію сільського господарства — 11%, тваринництва — 16%, на молоко — 37,5%. 

Лідер британської партії «Брекзит» Річард Тайс цього тижня закликав співвітчизників більше їсти британської баранини, ціни на яку впадуть через зменшення її продажу в Європу, а замість тріски й тунця – полюбити лосося, скумбрію та минтая, яких виловлюють британські рибалки. Відмовитися від турпоїздок за кордон і розвивати місцевий турбізнес. Одягатися в одяг, пошитий на островах. 

Ці заяви британці активно висміюють у соцмережах, але від цього їм не стає радісніше. За останні десятиліття існування у єдиній Європі вони звикли до іншого життя й не хочуть ставати в'язнями Туманного Альбіону. 

У згаданому вище урядовому документі йдеться, що необхідно вжити заходів для підтримання соціальної стабільності, оскільки від Brexit найбільше постраждають групи населення з низькими доходами, неповні сім’ї, діти в багатодітних родинах та інваліди. 

У британському уряді вважають: неконтрольованого хаосу уникнути вдасться і не йдеться про нестачу продовольства. Але цілком імовірно, що внаслідок затримок на кордоні відчуватиметься дефіцит свіжих продуктів харчування, овочів та фруктів. Це становище може зберігатися і в першому кварталі наступного року. 

Не виключено, що така ситуація призведе до зростання цін і, як наслідок, до соціальних заворушень. При цьому, як попереджають автори документа, уряд у Лондоні може «відчувати нестачу фінансових інструментів» для швидкого реагування на кризові ситуації. Правоохоронні органи мають бути готовими до безпорядків і громадських заворушень, ідеться в документі. 

Влада не підтвердили журналістам існування такого документа, у якому також ідеться про необхідність антикризових заходів у 20 різних сферах життя — від економіки до охорони здоров'я, туризму та роботи надзвичайних служб. Але непрямим підтвердженням його існування стала інформація про те, що кабінет Бориса Джонсона готує пакет фінансової допомоги на суму 10 млрд фунтів стерлінгів різним категоріям громадян — фермерам, рибалкам, автовиробникам тощо. 

Цього тижня ще одним непрямим підтвердженням підготовки до гіршого сценарію став відкритий заклик британського уряду до громадян не скуповувати продукти в супермаркетах. Для фірм, які працюють у сфері роздрібних продажів, 13 грудня було зроблено офіційне звернення — збільшити запаси товарів першої необхідності та життєво важливих продуктів.

Британський консорціум рітейлерів (BRC) уже відзвітував про збільшення запасів консервів, туалетного паперу та інших продуктів тривалого зберігання. 

Підприємцям, очевидно, не було потреби чекати нагадувань від влади. Останніми місяцями всі морські порти європейських країн і тунелі під Ла-Маншем, що ведуть із материка на Британські острови, вщерть заповнені караванами автомобілів із продуктами з Європи. Везуть, практично, все. Але багато бізнесменів уже втратили надію доправити свій товар у Велику Британію до Нового року. На багатьох напрямках транспортні потоки сягнули максимальних рівнів і до січня все заброньовано наперед. 

Керівники багатьох компаній розуміють, що, як мінімум, січень вони проведуть у стресовій ситуації. Дехто просто попереджає в ці дні своїх клієнтів, що замовлень на початку січня приймати не будуть. 46% опитаних представників бізнесу очікують затримки товарів на кордоні на тиждень – два у разі впровадження нових митних правил. Але більшість вірить, що політики домовляться і таким чином урятують британський бізнес від втрат, які вже сьогодні (попередньо) обчислюються сумами в десятки мільярдів фунтів стерлінгів. 

 За словами виконавчої директорки BRC Хелен Дікінсон, якщо угоду з ЄС не буде укладено, то саме суспільство заплатить за нездатність політиків Лондона і Брюсселя домовитися. «Фінансове становище багатьох людей і так напружене через економічний вплив коронавірусу, населення навряд чи може дозволити собі істотне зростання цін на продовольство», — застерегла Дікінсон. 

Міністри британського уряду також попередили постачальників медикаментів і вакцин, що слід створити запаси на шість тижнів. Британія стала першою країною Заходу, яка почала масове вакцинування своїх громадян проти COVID-19. Першими вакцину отримали постояльці будинків для старих і тамтешні працівники. Крім того, пріоритет віддається медперсоналові та людям віком за 80 років. До Різдва Британія отримає кілька мільйонів доз вакцини, й уряд забезпечив її безперебійну доставку з Бельгії. Можливий Brexit без угоди Лондона і Брюсселя не повинен позначитися на поставках вакцини, заявив в інтерв'ю BBC міністр бізнесу Великої Британії Алок Шарма.

 Тим часом британський уряд вважає, що період до квітня наступного року буде найскладнішим для функціонування системи охорони здоров'я та служб опіки над старими людьми й інвалідами. Це пов'язано не тільки з пандемією, а й із можливим відпливом із цих сфер зайнятих тут іноземних громадян. 

 На кінець листопада ц.р., за даними голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, із Великою Британією так і не усунуто розбіжностей у законодавстві, що регулює права працівників, надання державної фіндопомоги, соціальних субсидій, сплати соціальних внесків тощо. 

Нові імміграційні правила Британія введе в дію для іноземців, які працюватимуть у країні з 1 січня 2021 року. Тепер громадяни з країн ЄС і з-за меж Євросоюзу матимуть однакові права, але роботодавець повинен подати заявку на найм іноземців заздалегідь. Для того, щоб отримати візу, потрібно набрати 70 балів за спеціальною шкалою, яка враховує кваліфікацію, знання англійської мови тощо. 

Певні послаблення буде зроблено для тих, хто отримує робочу візу вперше, для працівників охорони здоров'я та сфери освіти. Але загалом, очевидно, нові правила і скасування принципу вільного руху робочої сили призведуть до відпливу трудових ресурсів із країни. 

Сьогодні вже зрозуміло, що британські студенти, швидше за все, втратять можливість навчатися в європейських вишах за програмою освітніх обмінів Erasmus. Програму було запущено 1987 року, вона дозволяла студентам вибирати навчання у понад 4000 навчальних закладів по всьому ЄС. За статистикою за 2017 рік, 16,5 тисячі британських студентів навчалися в європейських вишах за цією програмою, тоді як у британських університетах здобували освіту майже вдвічі більше студентів із Європи. Участь у програмі Erasmus давала країні близько 250 млн фунтів стерлінгів щорічно. 

Британія після Brexit має намір зберегти деякі елементи цієї системи (які — поки що неясно). Тим студентам із ЄС, які зараз навчаються у Великій Британії, буде дозволено на два роки залишатися у країні за спеціальною візою, якщо закінчення курсу заплановане на літо 2021 року. Тим, хто на цей час захистить наукову роботу для отримання ступеня доктора філософії (PhD), — видадуть візу на три роки, щоб вони мали шанс знайти високооплачувану роботу і залишитися в країні.

Людей лякає невизначеність, у якій їх примусили жити політики напередодні остаточного виходу Великої Британії з ЄС. Незалежно від результату переговорів — з угодою про вільну торгівлю чи без, — така ситуація створює безліч ризиків для уряду Бориса Джонсона. Йому сьогодні треба дуже постаратися, щоб невдалий Brexit не призвів до нового витка внутрішньополітичної кризи.