Британські лейбористи обрали нового лідера. Чи надовго?

18 вересня, 2015, 22:00 Роздрукувати Bипуск № 34, 18 вересня-25 вересня 2015р.
Відправити
Відправити

Джеремі Корбіну 66 років. Він ветеран Лейбористської партії, член парламенту з 1983 р., крайній лівий за переконаннями. Людина, для котрої партійна дисципліна нічого не означає, - він рекордсмен з голосування проти рішень своєї партії. В суботу, 12 вересня, на позачерговому з'їзді Лейбористської партії Джеремі Корбіна обрали новим главою британських лейбористів.

Британські лейбористи обрали нового лідера. Чи надовго?

Джеремі Корбіну 66 років. Він ветеран Лейбористської партії, член парламенту з 1983 р., крайній лівий за переконаннями. Людина, для котрої партійна дисципліна нічого не означає, - він рекордсмен з голосування проти рішень своєї партії. В суботу, 12 вересня, на позачерговому з'їзді Лейбористської партії Джеремі Корбіна обрали новим главою британських лейбористів.

Лівий лідер

Корбін - проти НАТО. Він, взагалі, перший з-поміж усіх лідерів Лейбористської партії, котрий відкрито виступає за вихід його країни з Північноатлантичного альянсу. Він проти євроінтеграції й популярного нині в Європі режиму економії бюджетних витрат. Проти участі збройних сил Великобританії в операціях за межами королівства. Вважає, що британську програму ядерного стримування "Трайдент" слід закрити.

І, природно, як будь-який лівий, він - антиамериканіст. У зв'язку з обранням Корбіна на лідерство в народі широко розійшлися сказані ним раніше фрази про те, що вбивство Усами бін Ладена - це "трагедія", а "Хезболла" й ХАМАС - "наші друзі".

При цьому в Джеремі Корбіна є й пункти " за" - він за високі соціальні стандарти, за ренаціоналізацію залізниць і енергетики, збільшення державних витрат, підвищення податків на багатство, одностороннє ядерне роззброєння та діалог із Росією. Він закликає чинного прем'єра виявити більше співчуття до мігрантів, які хочуть у Європу. Мріє примусити Банк Англії (поки що незалежний) увімкнути друкарський верстат для оплати будівництва дешевого соціального житла. До 2025 р. всі мають отримати окремі будинки або квартири. Освіта буде безплатною для всіх - і в школах, і в університетах.

Що стосується біографії лідера, то інформації про неї не так багато (поки що). Народився у графстві Шропшир на заході Англії в травні 1949 р. Навчався в гімназії, але випускні іспити провалив. Після школи два роки працював на Ямайці волонтером. Був одружений, батько трьох синів. Має досвід профспілкового лідера. Веде щотижневу колонку в комуністичній газеті Morning Star. Він - прихильник об'єднання Ірландії в єдину країну. Відомий член Amnesty International. Не має власної машини, пропагує їзду на велосипеді, вирощує врожай на власній ділянці, варить варення.

З головного для нас питання - українського - отримуємо відповідь на сторінках британського щотижневика Sunday Times: "Корбін - один із багатьох європейських крайніх лівих і крайніх правих, хто проковтнув, як наживку, російську брехню про те, що війну в Україні організувало НАТО, а не сепаратисти, які вторглися у східну Україну".

Голосування з сюрпризом

Зміна лідера знадобилася лейбористам після нищівної поразки на загальнонаціональних парламентських виборах 7 травня 2015 р., оскільки, дотримуючись традиції, подав у відставку колишній глава партії Ед Мілібенд.

Нині багато однопартійців Корбіна дивуються, як йому вдалося виграти праймеріз. Та й для себе самого він став лідером лейбористів зовсім неочікувано. А все завдяки недавно реформованій процедурі голосування.

Колеги Корбіна, які й не думали про його перемогу, спровокували того на участь у виборах просто з "дружньої прихильності". І якщо на початку виборчої кампанії він вважався відвертим аутсайдером, то всього через кілька тижнів завершив передвиборні перегони з 60% голосів, перемігши трьох суперників, два з яких - колишні лейбористські міністри.

Раніше вибори глави лейбористів відбувалися суворо по трьох групах голосуючих: фракція в парламенті, профспілки, рядові члени партії. Нова ж реформа процедури голосування дозволяла волевиявитися будь-кому охочому, внісши тільки три фунти як членський внесок. У результаті, кожен, хто заплатив, отримував статус "прихильника" партії. Таким чином, чисельність учасників праймеріз за кілька місяці зросла на 160 тис. За Корбіна проголосували майже 252 тис. осіб, що становило 59,5%. Перемогу він отримав у першому турі.

Прихильники теорії конспірології вважають, що з метою організації саботажу "прихильниками" зареєструвалися члени партій - конкурентів лейбористів, навіть, можливо, самі консерватори. Очевидно, аби привести в лідери досить слабкого для партії торі опозиціонера.

"Загроза національній безпеці"

Доволі симптоматично, що багато провідних політиків Британії, як консерваторів, так і лейбористів, зійшлися в оцінках нового партійного лідера. Особливо емоційним і пригніченим був Тоні Блер, колишній прем'єр-міністр країни від лейбористів. Ще до виборів він писав: "Лейбористська партія нині у найбільш смертельній небезпеці за всі понад 100 років свого існування. Я кажу це як людина, котра очолювала партію 13 років і понад 40 років є її членом". Він назвав перемогу Корбіна трагедією й катастрофою. Блер не приховує, що саме радикальна позиція нового лідера відлякає виборця.

Корбіна обрала лідером партії переконлива більшість лейбористів, які голосували, - 59,5%. Вони необов'язково члени партії, можуть бути просто "прихильниками". Але виборці - це не лейбористи-партійці, а звичайні бюргери, що на загал не розуміються на нюансах політичної боротьби (різновидом якої стали праймеріз). Однак більшість такого електорату боїться людей, відданих радикальним поглядам.

Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон висловився у Твіттері без дипломатичних реверансів - мовляв, лейбористи на чолі з Корбіном являють загрозу національній безпеці Великобританії. Насправді, як зазначає Bloomberg, "торі щосили намагаються стримати свою радість". І пояснює, що консерватори Британії сьогодні мають справу з опозицією так званого "доблерівського" періоду, тобто настільки відірваною від широких мас електорату, що це дало їм можливість перебувати при владі 18 років - доки 1997 р. не перемогли "нові лейбористи" Тоні Блера з прагматичними гаслами соціал-демократії.

Треба відзначити майже одностайний подив британських центральних видань. Усі оглядачі переважно намагаються дати оцінку тому, що сталося. Редакційна стаття Financial Times толерантності не проявила навіть у назві - "Жахливий вибір лейбористів". Найправильніше оцінила ситуацію Times, написавши, що "лейбористи задовольнили свої примхи, але зробили ведмежу послугу країні", й далі пояснюючи, що опозиція в парламенті відіграє дуже важливу роль - вона контролює уряд. Сьогодні ж немає підстав вважати, що "Корбін підходить на цю роль і може з нею впоратися". На врівноважену позицію стала Guardian, яка закликала визнати і перемогу, і поразку, але застерігає різні течії в лейбористській партії від різких внутріпартійних рухів, оскільки нічого, крім шкоди, опозиційній партії вони не дадуть.

Перемога чи розкол?

Наступні вибори в Палату громад відбудуться 2020 р. Тоді Джеремі Корбіну виповниться 71 рік. По-перше, сумнівно, що лейбористи, сповідуючи погляди Корбіна, переможуть. Ще більш сумнівно, що сам Корбін залишиться на той час лідером партії. Але що безсумнівно - то це нові, досить непрості й непередбачувані часи для лейбористів. Більшість політичних оглядачів прогнозують у партії розкол на дві фракції (що призведе до закінчення давньої англійської традиції протиборства двох головних партій - консерваторів і лейбористів). Уникнути розколу буде нелегко, оскільки лівоцентристи, які стоять на позиціях соціал-демократії, не перейдуть у ліворадикальне крило, зайняте безкомпромісними однодумцями Корбіна. А Корбін своє лівацтво віддавати не має наміру (поки що). Відразу після праймеріз колишні члени тіньового опозиційного кабінету лейбористів, які працювали під началом Еда Мілібенда, ввічливо повідомили Корбіну, що з ним не працюватимуть.

Хоч би як лихословили недруги з приводу перемоги Корбіна в праймеріз, він, безумовно, має привабливі риси, яким симпатизує виборець. Він щира й прямолінійна людина, говорить те, що думає. У нього немає такого звичного для політиків лукавства. Однак, крім особистісних, є й партійні якості, прямо пов'язані з політичною програмою. Як вважають експерти, саме його лівацька програма приречена на провал.

Обрання Джеремі Корбіна лідером лейбористів у найближчі роки серйозно вплине не тільки на партію, а й на весь політичний ландшафт Великобританії. Голоси його "прихильників" і колег із лейбористській партії вже свідчать про невдоволення рядових лейбористів, вони намагаються боротися проти "класичної", традиційної політичної моделі. Обрання Корбіна - це також сигнал про те, що частина британського електорату дуже "полівіла", оскільки втратила і терпіння, і віру в кращі часи. І від нового лідера - партійного бунтівника - саме ця частина виборців вимагатиме радикальних реформ, спочатку в партії, потім - у суспільстві.

Що ж стосується виборів до парламенту 2020 р., то навряд чи доводиться говорити про такий феномен як перемога лейбористів Корбіна. Надміру радикальні погляди роблять із нього маргінала, а таких політична система Великобританії за серйозних гравців не сприймає.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК