БРІКС: цеглини у фундамент нового світопорядку?

Восьмому саміту БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР), що відбувся 15-16 жовтня в індійському штаті Гоа, передувала гаряча дискусія експертів і ЗМІ.

Чи варто взагалі говорити про перспективи для організації, котра на десятому році існування втратила свою ключову властивість? БРІКС перестала бути об'єднанням країн світу, в яких найдинамічніше зростають економіки. З усієї п'ятірки сьогодні лише Індія та Китай демонструють відносно хорошу динаміку - 6-7% зростання ВВП на рік. (Хоча й це значно нижче від показників ще зовсім недавнього минулого.) Інші три країни переживають стагнацію економіки. У Бразилії політична й економічна криза. Росія, що потерпає через низькі світові ціни на нафту, до того ж опинилася під санкціями ЄС і США, її економіка нинішнього року, ймовірно, продемонструє від'ємні значення зростання. ВВП ПАР зростає всього на 1%. Проте лідери їхали в Гоа, щоб заявити: справляти тризну по БРІКС передчасно - з політичних, а не економічних мотивів. Але без яскраво вираженої економічної складової БРІКС буде вже зовсім іншою організацією, і як політичний проект об'єднання, очевидно, неспроможне.

Індія задавала тон високому зібранню цього року, зробивши упор на політичну тематику та питання безпеки, а точніше - на боротьбу з тероризмом. Трохи більше місяця тому внаслідок атаки бойовиків на розташування піхотного батальйону індійської армії в районі міста Урі, штат Джамму і Кашмір, були вбито 17 індійських солдатів. За даними індійських спецслужб, терористи прийшли з сусіднього Пакистану, їхня вилазка була, імовірно, помстою за вбивство індійськими силами безпеки одного з лідерів сепаратистського угруповання "Хізб-уль-Муджахидін" Бурхана Музаффара Вані.

Тому індійський прем'єр Нарендра Моді не скупився на гнівні слова на адресу Пакистану, обізвавши його "опорною базою" терористів. Однак у підсумковій декларації, очевидно через протидію Китаю (в якого з Пакистаном встановлені партнерські відносини), ні сам Пакистан, ні організації, котрі діють на його території, згадані не були. Тим часом Росія підтримала Делі в антитерористичних заявах, але для того, щоб спільно засудити ІДІЛ. Цей пункт потрапив до загальної декларації, і сторони підтвердили готовність боротися з тероризмом у всіх його проявах.

Індійська дипломатія домоглася успіху в іншому: саміт допоміг згладити деякі проблемні моменти у відносинах із Москвою. Зокрема, з Росією вдалося досягти домовленостей щодо поставок 12 дивізіонів зенітних ракетних систем С-400 "Триумф". Трохи раніше РФ пообіцяла ексклюзивно продати їх Китаю, тепер такого самого рівня взаєморозуміння було досягнуто і з Індією. Правда, Китай отримає С-400 вже наступного року, а Індія, імовірно, - до 2020 р. Також вдалося домовитися стосовно російсько-індійських енергетичних проектів - поставок нафти й газу та початку будівництва третього і четвертого блоків АЕС "Куданкулам". До кінця року сторони мають намір підписати угоду щодо двох блоків ВВЭР-1000 для станції.

Індія намацувала у спілкуванні з Росією, Бразилією та Китаєм для себе можливість стати учасником Групи ядерних постачальників. Це міжнародне об'єднання, до якого входять 48 держав (у тому числі й Україна), покликане обмежити ризик розповсюдження ядерного озброєння через контроль над експортом ключових матеріалів, устаткування й технологій. Володимир Путін і бразильський президент Мішел Темер підтримали ідею Делі, але Китай виступив проти прийому Індії до ГЯП.

Точно так само, без якогось прогресу, закінчилося неформальне обговорення ідеї зробити Індію постійним членом Радбезу ООН. Китай виступає проти цієї пропозиції, намагаючись зберегти за собою статус єдиної азійської держави в цьому міжнародному органі. За підсумками переговорів лідерів Росії та Китаю Володимира Путіна й Сі Цзіньпіна, було заявлено про необхідність двом країнам тісніше співпрацювати й координувати дії в Радбезі ООН, де склалася непроста ситуація. Китай намагається обстоювати свої позиції у спорах із сусідами в Південно-Китайському морі на основі власних підходів, ігноруючи рішення трибуналу ООН із морського права. Тим часом Росія в ООН постійно піддається критиці з боку інших членів за свої дії в Сирії та Україні. На такому тлі цинічно прозвучали в Гоа слова Путіна, що БРІКС загалом поділяє думку, що "врегулювання міжнародних конфліктів має здійснюватися виключно політико-дипломатичними засобами, - політика силового тиску в будь-якій формі, обмеження суверенітету інших держав неприйнятні".

Хоча Пекін і Москва на словах визнають домінуючу роль ООН у вирішенні глобальних суперечностей, саме дві ці держави (більшою мірою Росія, з початку агресії в Україні) створили в Організації патову ситуацію, повергнули Радбез у стан кризи, позбавивши його можливості сказати своє слово у вирішенні конфліктів на основі міжнародного права. Індія під час саміту БРІКС намагалася переконати партнерів, що в РБ ООН вона зможе зіграти роль балансуючої сили між країнами Європи та США - з одного боку і Китаєм та Росією - з другого. Але ні Москва, ні Пекін не готові визнати за Індією роль глобальної балансуючої сили, хоча на саміті БРІКС Моді всіляко демонстрував, що розвиток відносин Індії зі Сполученими Штатами не впливає на відносини країни з Росією та Китаєм.

На відміну від політичного порядку денного, економічні питання вирішувалися більш дружелюбно. БРІКС створив новий Банк розвитку зі штаб-квартирою в Шанхаї, який уже з наступного року інвестуватиме в конкретні інфраструктурні проекти, зокрема й у Росії, і, ймовірно, почне випускати облігації у валютах країн БРІКС. Одним із завдань банку раніше оголошувалася "допомога країнам, що розвиваються, які потерпають від економічної нестабільності внаслідок експансіоністської грошово-кредитної політики США". Плановані обсяги інвестицій на наступний рік - 2-2,5 млрд дол. США. У Китаї й Росії цей крок розглядають як ще один удар по домінуванню МВФ та Світового банку у світовій фінансовій системі. Через новий банк БРІКС, а також створений Азійський банк інфраструктурних інвестицій Китай активно просуватиме ідею інтернаціоналізації юаня як глобального платіжного засобу, а також активно кредитуватиме окремі країни і власні експортні потужності, які, своєю чергою, роблять неконкурентоспроможними підприємства інших країн БРІКС - насамперед Індії та Бразилії. Тим часом Сі Цзіньпін і бразильський лідер Мішел Темер підписали меморандум про створення фонду для фінансування спільних проектів у сфері енергетики, сільського господарства, розробки мінеральних ресурсів та електронних послуг обсягом 20 млрд дол. США. Китай виділить на створення фонду 15 млрд дол., а уряд Бразилії - решту суми. Бразилія домовилася з Індією про співпрацю в освоєнні космосу.

Цікаво, що консервативного бразильського лідера, який прийшов до влади в країні в результаті імпічменту президента Ділми Русеф, розглядали до зустрічі в Гоа як маріонетку США. Вважалося, що він може внести дисонанс у дискусію лідерів і навіть поставити під сумнів питання існування БРІКС у нинішньому вигляді. Однак він не проявив себе деструктивно, і навіть не прагнув бути активним учасником двосторонніх переговорів на полях саміту. Як відзначили індійські й російські ЗМІ, 75-літній політик використав поїздку на індійський курорт для того, щоб вивести у світ і розважити свою молоду дружину Марселу, колишню фотомодель, з якою зійшовся минулого літа, хоча вона молодша від нього на 42 роки. Можливо, завдяки цій щасливій обставині вдалося уникнути ще однієї лінії розколу на саміті. Адже проголошені Темером ліберальні реформи, за західними лекалами, ведуть Бразилію на курс тіснішого співробітництва зі США й МВФ. Але інші лідери БРІКС вирішили не надавати цьому значення, поки молодята, очевидно, насолоджуються новим шлюбом.

На папері п'ять країн БРІКС становлять собою серйозну силу - це 42% населення планети, чверть території Землі і 25% світового ВВП. Половина світових золотовалютних резервів також у їхніх руках. Однак саміт БРІКС продемонстрував, що організація на 10-му році свого існування все ще перебуває в пошуку власної ідентичності, намагається інституалізувати відносини між членами, позиції яких більшою мірою залежать від зовнішніх чинників та різних інтересів, ніж базуються на якихось спільних підходах і поглядах на світові проблеми. Не ставши локомотивом для зростання світової економіки, об'єднання БРІКС втрачає свої найбільш привабливі властивості, перетворюючись на абревіатуру без суті.