Brexit: гра ва-банк

Британський уряд розпочав практичну підготовку до жорсткого варіанта Brexit - виходу країни з Європейського Союзу без будь-якої угоди.

Про це повідомляють джерела в Лондоні після заяви міністра зовнішньої торгівлі Великої Британії Ліама Фокса в інтерв'ю The Sunday Times 4 серпня ц.р. Він оцінив можливість такого варіанта розвитку подій як 60 до 40. На підтвердження його слів з'явилася інформація, що на початок вересня британський прем'єр-міністр Тереза Мей готує екстрене засідання свого кабінету, щоб оцінити готовність країни до такого розриву відносин з ЄС. Ще одним свідченням цього став лист Мей, розісланий минулої середи членам Консервативної партії, де вона стверджує, що переговори стосовно Brexit зайшли в глухий кут, і пропозиції, зроблені Лондону Брюсселем, "є неприйнятними для неї та Сполученого Королівства". Своєю чергою переговорники від Єврокомісії дали зрозуміти: вони не сприймають ідей, що їх як компроміс і м'який варіант Brexit висуває Лондон.

У Брюсселі наполягають: якщо Британія хоче завершити процедуру виходу з ЄС із певною угодою з усіма 27 країнами до вечора 29 березня 2019 року (цю дату вже підтверджено спеціальним британським законом), то домовленості з усіх спірних питань між Великою Британією і ЄС слід досягнути до нового саміту лідерів Євросоюзу 18-19 жовтня ц.р. А решту часу до кінця березня зарезервовано для ратифікації угоди парламентами всіх країн. Розуміючи, що часу домовлятися зовсім обмаль, Тереза Мей, очевидно, вирішила піти ва-банк.

У першій половині липня їй вдалося переконати членів кабінету й парламенту від Консервативної партії підтримати так званий План Мей (офіційно - Біла книга "Майбутні відносини між Сполученим Королівством і Європейським Союзом") як основу майбутніх домовленостей з ЄС після Brexit. "Ми залишаємо ЄС, але не залишаємо Європи", - пише Мей у преамбулі до документа. Він передбачає, що Велика Британія після фактичного виходу з ЄС 29 березня 2019 року зберігатиме з Євросоюзом відносини в торгівлі через визнання єдиної митної політики та загальних стандартів товарів, включаючи продукцію сільського господарства. Згодом Лондон намагатиметься вийти на Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС. Британські політики навіть кажуть, що їхня майбутня угода з Брюсселем може нагадувати Угоду про асоціацію між Україною і ЄС.

Вільний рух товарів дозволить уникнути необхідності будувати реальний сухопутний кордон і митні пости між Великою Британією та Ірландією для протидії контрабанді. Але, з іншого боку, Лондон наполягає змінити політику, що регулює сферу торгівлі послугами. Також він залишає за собою право самостійно визначати тарифи й вести торговельну політику. Остаточне рішення з приводу торговельних правил ухвалюватиме британський парламент.

Лондон готовий зберегти права на вільне переміщення, працевлаштування й навчання для громадян країн ЄС при гарантуванні таких самих прав для британських громадян у Євросоюзі. Водночас громадяни Євросоюзу муситимуть проходити прикордонний контроль при перетинанні британського кордону. Міграційну політику щодо третіх країн визначатиме Лондон. Певні послаблення британці готові зробити лише для мігрантів, які володіють унікальними знаннями й професійними навичками.

Велика Британія продовжуватиме співробітництво та координацію з ЄС в оборонній сфері й зовнішній політиці. Вона не має наміру виходити з Європейської поліції і продовжить обмін даними з ЄС у сфері безпеки.

Водночас Мей заявила, що її план повністю відповідає тому, за що громадяни Великої Британії голосували на референдумі 2016 року, - країна стане незалежною у виробленні власних законів, вийде з-під юрисдикції Європейського суду, контролюватиме свої фінанси й кордони. Британія перестане бути членом європейських представницьких організацій і не сплачуватиме внесків у бюджет ЄС.

План опинився під вогнем критики як з боку прихильників жорсткого виходу, так і з боку противників виходу Британії з ЄС. Опозиція знову заговорила про повторний плебісцит - на скасування результатів референдуму 2016 року.

Один з основних ідеологів Brexit за жорстким сценарієм міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон заявив про свою відставку 9 липня. Він закликав рятувати Brexit від "Плану Мей". За ним пішов і британський міністр з питань Brexit Девід Девіс, який очолював британську делегацію на переговорах із Брюсселем.

Убезпечити свою партію від розколу Мей змогла лише заявою про те, що якщо її план не підтримають у парламенті, то вона готова піти на дострокові вибори.

Ці погрози подіяли. Британський парламент затвердив "План Мей" і водночас призначив на вакантну посаду міністра закордонних справ Джеремі Ханта і міністра з питань Brexit Домініка Рааба.

Утім, Тереза Мей вирішила тепер сама очолити переговори про Brexit із представниками ЄС, а Раабу відвела роль довіреної особи. Міністерство з питань Brexit поповниться новими кадрами з секретаріату уряду.

Відразу після цього Лондон зробив безпрецедентний крок - "План Мей" переклали й опублікували відразу 22 європейськими мовами. У Брюсселі це вважають безглуздям і спробою в обхід Єврокомісії апелювати безпосередньо до лідерів країн-членів ЄС. Спробою не зовсім вдалою: у дюжині мовних версій виявлено стилістичні помилки, а також фрази, які, за словами носіїв мови (наприклад, французів), неточно передають зміст оригінального англійського тексту.

Для керівника делегації ЄС на переговорах із Великою Британією щодо Brexit француза Мішеля Барньє це стало додатковим приводом, щоб без захвату взяти в руки примірник "Плану Мей". Він буквально відразу ж заявив, що ідеї Лондона не можуть бути основою для переговорів про майбутнє відносин Євросоюзу і Великої Британії, хоча деякі елементи плану можуть допомогти знайти спільні підходи. У ЄС дали зрозуміти, що 27 країн не підлаштовуватимуться під Лондон - партнерство має будуватися на збереженні цілісності спільного ринку і митного союзу, відданості принципам вільного переміщення товарів, людей, послуг і капіталу, а також визнанні повноважень європейських інститутів. Позитивними аспектами плану Барньє назвав бажання Лондона координувати оборонну та зовнішню політику, а також ідею просуватися до Угоди про вільну торгівлю. Водночас він завив, що Угода про вихід Великої Британії з ЄС готова на 80%, і варто було б зосередитися на цьому документі, перш ніж говорити про майбутнє після Brexit. Найбільш гострим залишається питання про режим кордону між Британією та Ірландією.

Попри реакцію Брюсселя, Мей видалася нагода в п'ятницю, 3 серпня, спробувати себе в новому амплуа - головного переговорника. Британський прем'єр вирушила обстоювати свій план перед французьким президентом Еммануелем Макроном. У Лондоні вважають, що Франція може вплинути на позицію всього ЄС і Єврокомісії. Французький лідер приязно й радо прийняв гостю в літній резиденції Форт-де-Брегансон на Лазурному березі, однак відразу було зрозуміло, що Макрон не розмовлятиме з нею якось інакше, ніж розмовляв би Барньє. Президент П'ятої республіки добре інформований про те, що кілька тисяч великих компаній і банків уже перенесли до Парижа з Лондона свої європейські штаб-квартири, не чекаючи розв'язки Brexit.

Для Терези Мей і решти чиновників у Лондоні стало очевидним, що своїм планом вони не зможуть похитнути позиції всіх 27 країн ЄС і Єврокомісії. Саме з цього розуміння постала думка, що "відсутність угоди щодо Brexit - це ліпше, ніж погана угода". Реальність жорсткого Brexit почала наростати.

Британська преса, втім, робить припущення, що після того, як усі спроби домовитися з ЄС про м'який вихід за допомогою "Плану Мей" виявилися марними, британські консерватори можуть піти на рокіровку. На посаду прем'єра можуть призначити Бориса Джонсона, який вчасно дистанціювався від Мей. Обійнявши посаду очільника британського кабінету, він справді почне реалізовувати варіант жорсткого виходу країни з ЄС через те, що пропозиції м'якого було відкинуто. Опитування, проведене британськими газетами, показало: 34% опитаних вважають, що Джонсон зможе ефективно вести переговори з європейськими представниками.

Другим поясненням того, що відбувається в Лондоні, називають звичайний шантаж. Британський уряд просто перевіряє реакцію європейців. Погрозою вийти з ЄС без будь-якої угоди намагається домогтися поступок на фінальному відрізку переговорів.

Другий варіант, очевидно, не діє. Європейські переговорники почуваються впевненіше на тлі політичного хаосу, що панує в Туманному Альбіоні. Додаткової стресостійкості команді Барньє надає опублікована минулого місяця доповідь експертів МВФ, які заявили, що в разі жорсткого варіанта Brexit економічне зростання в 27 країнах ЄС скоротиться на 1,5% до 2030 року. Однак для Британії наслідки будуть іще відчутнішими - країна втратить 4% ВВП у довгостроковій перспективі. Є також підрахунки, які демонструють для Британії падіння ВВП на 8% із втратою 2,8 млн робочих місць. За цим сценарієм після 29 березня 2019 року Велика Британія відразу перетворюється на "третю країну", в торгівлі з якою ЄС керуватиметься правилами Світової організації торгівлі. Це призведе до запровадження повного спектра контролю над переміщенням товарів, карантину, митного очищення на кордоні між ЄС і Великою Британією. Це може спричинити затримки із постачанням товарів. У цьому зв'язку Єврокомісія звернулася до всіх підприємців уже зараз подумати про індивідуальну стратегію для мінімізації втрат.

Хисткість уряду Мей і погрози жорсткого Brexit змусили Єврокомісію ще 19 липня опублікувати 17-сторінковий порадник для представників бізнесу та громадян ЄС із рекомендаціями, як поводитися у разі гіршого результату. "Ми маємо посилити підготовку до кожного з можливих сценаріїв", - заявив Мішель Барньє, все-таки висловивши сподівання, що з Великою Британією вдасться домовитися.