Болгарія. Між двома вогнями

Цікаво, але Болгарію, яку за комуністичних часів називали 16-ю радянською республікою, а в Україні сьогодні багато хто вважає однією зі слабких ланок Європи через її багаторічні "братні" відносини з Росією, у самій РФ нині величають не інакше як "зрадником" і "значно більш ризикованим партнером, ніж Україна навіть у її нинішньому стані". Причини гострої образи Москви на болгарських "братушок" лежать як у політичній, так і в економічній площині.

Голос столиці

Президент Болгарії Росен Плевнелієв одним із перших європейських лідерів засудив анексію Криму Росією і відверто заявив: "Через кризу в Україні Болгарія боїться за свою безпеку". За гостротою висловлювань на адресу РФ з Р.Плевнелієвим у ЄС може суперничати хіба що литовський президент Д.Грібаускайте. Минулого жовтня в інтерв'ю німецькій Frankfurter Allgemeine очільник Болгарії заявив, що "нині усім доводиться мати справу з агресивною та націоналістичною країною, на чолі якої перебуває президент, що дивиться на Європу як на противника, а не як на партнера", "така держава просто не має права вирішувати долю сусідньої України".

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

"Невже ми перебуваємо на шляху виникнення ще одного замороженого конфлікту - в Україні. Хіба це найкраще рішення для жителів Східної України?" - запитував болгарський президент на Мюнхенській конференції лише за чотири дні до Мінська-2. На відміну від багатьох у ЄС, глава Болгарії від самого початку російсько-українського конфлікту розумів, що "йдеться не тільки про Україну, але й про виживання ЄС". "Якщо сьогодні ми відступимо, наш союз не лише буде дестабілізований, а й делігітимізований як демократична модель в очах усіх, хто мріє приєднатися до нього", - заявив Р.Плевнелієв ще у квітні минулого року в інтерв'ю французькому L'express.

Висловлювання болгарського президента не раз викликали роздратовану реакцію Москви та обвинувачення в "зневажанні вікових традицій дружби". Але значно більший гнів і образу спричинила відмова РБ, досить залежної від Росії в енергосфері, від трьох масштабних енергетичних проектів, запропонованих РФ. Причому всі вони були зарубані Софією у часи прем'єрства нинішнього очільника болгарського уряду Бойка Борисова. У 2011 р. Москва одержала повідомлення про відмову Болгарії брати участь у будівництві нафтопроводу Бургас-Александруполіс, 2012-го було зупинене будівництво АЕС "Белене" і, нарешті, 2014-го завдяки стійкості позиції Софії було поховано російські плани пустити газ у Європу в обхід України по "Південному потоку".

Відмова Болгарії від усіх трьох енергопроектів була мотивована їхньою більш ніж сумнівною економічною вигодою й небезпідставними побоюваннями, що справжнім мотивом Москви є бажання посилити свій політичний вплив на Софію та збільшити енергозалежність РБ від Росії. Таким чином, Болгарія, за словами віце-прем'єра Р.Бичварової, продемонструвала усьому світу, що не є прихованим партнером Росії, а у Москви, сповненої непозбутньої туги за колишніми власними колоніями, заслужила звання колонії Брюсселя і Вашингтона. Щоправда, останнім часом уряд у Софії дедалі частіше почав запитувати: "А що ж у підсумку одержала Болгарія за свою стійкість і вірність західним цінностям і європейській єдності?"…

Енергетика

Болгарія й досі залишається одним із найбільш залежних від російських енергоносіїв членів Євросоюзу. Спроби болгарського уряду послабити цю залежність, зокрема, за рахунок видобутку власного сланцевого газу було зірвано завдяки потужній протидії "Газпрому". Представники американського "Шеврона", що одержав ліцензію болгарського уряду на видобуток газу, в 2013 р. обвинуватили "Газпром" у тому, що він "фінансує не тільки антифрекінгову активність", тобто кампанію протидії видобутку сланцевого газу, а й "оплачує болгарських політиків-важковаговиків".

Частка російського газу в споживанні РБ становить 85–95%. У Болгарії "Газпрому" належать 100% Topenergo, що займається торгівлею й транспортуванням газу, 50% Overgas Inc.AD (торгівля газом). Згідно з даними, розміщеними на порталі зовнішньоекономічної інформації (ПЗЕІ) Міністерства економічного розвитку РФ, "Газпромэкспорт" поставляє в РБ 2,5 млрд кубометрів газу для внутрішніх потреб і забезпечує транзит 13 млрд. "Газпромнефть" володіє мережею АЗС під власним брендом і проводить роботу з розширення присутності на болгарському ринку. "Лукойл" - найбільший іноземний інвестор у РБ - за останні десять років вклав понад 1 млрд євро в придбання і реконструкцію Бургаського НПЗ, мережу складських баз та АЗС. Внесок цієї російської компанії в економіку Болгарії, свідчить ПЗЕІ, забезпечує країні близько 9% ВВП і більш як 25% податкових надходжень до бюджету. "Лукойл" виробляє приблизно 80% споживаного в Болгарії палива і є найбільшим у цій країні експортером нафтопродуктів. ДК "Росатом" здійснює модернізацію п'ятого і шостого блоків АЕС "Козлодуй" і поставляє паливні елементи.

У Болгарії зареєстровано понад 4650 фірми за участі російського капіталу (від 5 до 100%). Російські інвестиції становили в 2014 р. 137 млн євро. Щоправда, як свідчать наші джерела, багато російських компаній, зокрема, "Лукойл", потрапляють на болгарський ринок через треті країни, відповідно, їхні інвестиції не враховуються болгарською статистикою як російські.

Торговельні зв'язки

Росія - другий за обсягом взаємного товарообігу торговельний партнер Болгарії, в основному завдяки імпорту енергоносіїв з РФ. Водночас до трійки держав, куди спрямовується болгарський експорт, Росія не входить. Досить цікавою є значна розбіжність у торговельних показниках, які надано офіційними органами РБ і РФ. За даними Міністерства економіки Болгарії, взаємний товарообіг цих двох країн у 2014 р. становив 6041,5 млн дол. США (на 15,3% менше, ні 2013-го), експорт Росії в РБ - 5334,2 млн (скоротився на 16,1%), імпорт з РБ - 707,3 млн дол. (зменшився на 8,8%). А от за даними Федеральної митної служби РФ, обсяг двосторонньої торгівлі Болгарії та Росії в 2014 р. становив лише 2115,4 млн дол. (-27,5%), експорт Росії в РБ - 1463,1 млн (-34%), імпорт - 652,3 млн дол. (-7,1%).

Такі значні розбіжності в даних національних статистик на сайті ПЗЕІ пояснюються досить інтригуюче - "специфікою поставок російської нафти". Що ж стосується зниження російського експорту до Болгарії у 2014 р., то воно "здебільшого зумовлене скороченням поставок енергоносіїв, чорних металів, алюмінію і добрив".

Вплив санкцій

Санкції ЄС проти РФ і відповідні російські не сильно зачепили економіку Болгарії. Їхній вплив, швидше, опосередкований і пов'язаний з ослабленням економіки РФ і зниженням попиту на російському ринку.

Болгарія, яка поставляла колись на радянський ринок овочі і фрукти, тепер сама імпортує більшу частину споживаної її громадянами плодоовочевої продукції з інших країн ЄС і Туреччини. Після впровадження РФ контрсанкцій потік європейської сільгосппродукції в РБ ще збільшився за рахунок товарів, які не потрапили на російський ринок. Натомість експорт болгарської сільськогосподарської продукції, у тому числі й до РФ, досить незначний. Проте, як повідомив наприкінці травня болгарський віце-прем'єр Т.Дончев, ЄС може виплатити компенсацію - 396 тис. євро фермерам Болгарії, які постраждали від російського продовольчого ембарго (щоправда, у Софії хотіли одержати значно більше - 1,4 млн, але Брюссель вважав цю суму нереалістичною).

У 2014 р. на 8,8% знизився експорт до Росії болгарських натуральних виноградних вин. Більш помітно зменшився експорт парфумерних, косметичних і туалетних засобів (15%), а також машинобудівної продукції: підйомників (20,2%), арматури для трубопроводів, котлів, цистерн (23,4%), акумуляторів (14,7%) та ін. Хоча за деякими товарними позиціями машинобудівний експорт зріс, наприклад, пультів, консолей, розподільних щитів (на 45,6%); двигунів і силових установок (25,7%). Збільшився також експорт лікарських засобів (на 6,6%).

Напружені відносини Росії з ЄС і НАТО також позначаються на військово-промисловому комплексі Болгарії, що дотепер використовує в основному стару радянську техніку, обслуговування якої цілком залежить від Росії. Така залежність (особливо у ВПС, де всі ЗРК і винищувачі - радянського виробництва) може призвести до катастрофічних наслідків, висловив восени минулого року свою думку в інтерв'ю Бі-бі-сі тодішній міністр оборони Болгарії В.Шаламанов. Він наголосив, що в результаті помилкової політики останніх 10–15 років, що здійснювалася військовим відомством РБ, сьогодні в умовах "загострення обстановки на сході Європи" Болгарія змушена покладатися на своїх сусідів - Грецію і Румунію при захисті своїх чорноморських кордонів.

Від охолодження відносин із РФ і схуднення гаманців російських товстосумів страждають туристична сфера Болгарії та ринок нерухомості, особливо в курортних зонах. Хоча, як пишуть російські ЗМІ, 15-мільярдні вкладення росіян у болгарську нерухомість, як і раніше, приносять чималі податкові відрахування до болгарської скарбниці.

Кремлівська колона

Дистанціювання від Москви, відмова від російських енергопроектів, підтримка офіційною Софією єесівських санкцій проти РФ викликають різку критику на адресу нинішнього керівництва Болгарії з боку проросійського лобі, яке уміло експлуатує традиційно русофільські настрої значної частини болгарського населення, особливо старшого покоління. Найпалкішою шанувальницею Москви є націоналістична парламентська партія "Атака"
(23 місця в Національних зборах РБ). Торік вона демонстративно відкрила офіційно свою передвиборну кампанію до Європарламенту саме в Білокам'яній (успіху це не принесло, оскільки результат - жодного місця в ЄП).

"Атака" досить агресивно вимагає змін у зовнішній політиці Болгарії - виходу з ЄС і НАТО та відновлення особливих відносин з РФ. Лідер цієї ліворадикальної націонал-соціалістичної політичної сили Волен Сідеров у лютому нинішнього року з двома однопартійцями відвідав Крим, де зустрівся з офіційними особами "Кримського федерального округу РФ" і болгарської громади Криму.

Дедалі більшу лояльність до Москви демонструє й опозиційна Болгарська соціалістична партія (донедавна її лідером був екс-прем'єр Сергій Станішев - уродженець українського Херсона, син екс-секретаря ЦК Болгарської комуністичної партії, колишній громадянин СРСР, а потім до 1995 р. - Росії, підтримує зв'язки з багатьма російськими політиками). Представники БСП наполягають на пом'якшенні та скасуванні економічних санкцій проти Росії. За розвиток політичного та економічного співробітництва з РФ виступає й керівництво партії АБВ на чолі з екс-президентом РБ Г.Пірвановим.

Переосмислення дійсності

І хоча керівництво Болгарії все ще підтримує санкції проти Росії, орієнтуючись на загальну позицію ЄС, останнім часом риторика деяких його представників почала змінюватися. Так, на парламентських слуханнях 15 травня прем'єр Б.Борисов заявив, що сподівається на скасування санкцій і контрсанкцій ще в 2015 р., оскільки вони шкодять як економіці країн ЄС, у тому числі й Болгарії (особливо в сфері туризму і легкої промисловості), так і Росії. За словами очільника уряду, Болгарія "не хоче припиняти відносин з братнім народом", хоча й не згодна з політикою РФ відносно України і не може мати позицію, відмінну від позиції ЄС і НАТО. А віце-прем'єр РБ І.Калфін в інтерв'ю Euobserver у березні цього року заявив, що "санкції - це патологія, вони не призводять ні до чого, крім як до розквіту контрабанди". Пояснюючи мету свого візиту в Москву, віце-прем'єр зазначив, що, на відміну від інших країн ЄС, наприклад, Італії й Угорщини, Болгарія тривалий час не приділяла належної увагу зв'язкам з Росією.

Однак зазначимо, що зміна риторики членів болгарського уряду пов'язана не тільки з певними втратами від санкцій і контрсанкцій, але й із образою на Брюссель і Вашингтон, які не запропонували, на думку Софії, ніяких істотних бонусів за три відхилені Болгарією російські енергопроекти і збереження єдності ЄС у питанні санкцій. Болгари, яким Росія виставляє величезну неустойку за відмову від АЕС "Белене", надзвичайно розчаровані, що американська компанія "Вестингауз" не квапиться інвестувати в добудовування сьомого блоку АЕС "Козлодуй". Вони дуже шкодують, що Європа відмовилася від проекту газопроводу "Набукко". Болгар обурює і ображає, що вони виявилися "покараними" за свою позицію, у той час як Росія замість "Південного потоку" планує нині доставляти свій газ у Європу по "Турецькому потоку" через Туреччину в Грецію та Угорщину, але вже минаючи Болгарію. Замість запропонованого Софією будівництва газового хабу на території Болгарії тепер планується будівництво такого хабу на кордоні Туреччини і Греції.

"Мені важко буде пояснити болгарському народу, чому газ, який пройде через Туреччину і Грецію, - хороший, а якщо він пройде Чорним морем у Болгарію - нехороший. Чим "Північний потік" хороший, а "Південний потік" - нехороший", - скаржився болгарський прем'єр Б.Борисов, який зарубав три російські енергопроекти, на зустрічі з А.Меркель наприкінці минулого року. "Ми як країна - член ЄС дотримуємося Третього енергетичного пакета, а цей новий газопровід загрожує залишити Болгарію в ізоляції, - продовжив нарікати у січні Б.Борисов у присутності посла США на сніданку, організованому Американською торговою палатою в Софії. - Ми не можемо допустити, щоб це сталося. Сподіваюся, що Туреччина і Греція, які є нашими партнерами в НАТО, не скористаються бажанням покарати нас. А якщо ні, то це буде нечесно стосовно болгар, яким буде неможливо пояснити, у чому полягає наш цивілізаційний вибір, якщо енергетичні проекти один за іншим припиняються. У результаті чого ми втрачаємо гроші, робочі місця й одержуємо дорогі енергоносії"…

Поки що Болгарія не порушує єдності ЄС у питанні санкцій проти Росії та вважає себе "вірним членом євроатлантичного співтовариства". Однак якщо економічна ситуація в країні погіршуватиметься, а європейські й американські партнери не почують її голосу, то на наступних виборах до влади в Болгарії можуть знову прийти ліві політичні сили. І в Софії дедалі голосніше та звабливіше звучатиме голос Москви. Ретрансляторів для цього достатньо.