Бентежне літо чеського прем'єра Андрея Бабіша

Чеському прем'єр-міністрові до цього додалися внутрішньополітичні й особисті проблеми - викривальний аудит, який засвідчує наявність у нього конфлікту інтересів; найбільші протести з часів Оксамитової революції 1989 р. і загострення суперечки між президентом Мілошем Земаном і соціял-демократами, яке може призвести до падіння уряду.

Образ успішного бізнесмена допоміг Бабішу стати помітним політиком, але сумнівні підприємницькі маневри його холдингу "Агроферт" стали предметом кількох досудових розслідувань. Одне з них - щодо отримання дотації ЄС на будівництво рекреаційного й конгресового центру "Лелече гніздо" фірмою, яку "Агроферт" неправомірно "унезалежнив", щоб отримати європейське фінансування, передбачене для малого або середнього підприємства, - поліція завершила наприкінці березня 2019 р. Слідчі запропонували прокуратурі обвинуватити прем'єра Бабіша та членів його родини, крім Андрея Бабіша-молодшого - сина прем'єра, який написав чеській поліції лист про своє примусове вивезення до окупованого Росією Криму батьковими людьми. Його випадок є предметом окремого розслідування. Далі чеська прокуратура мала вивчити результати розслідування й визначитися, чи подавати на прем'єра до суду, але всередині квітня про відставку заявив міністр юстиції Ян Кнєжінек.

Часовий збіг відставки міністра з переходом справи "Лелечого гнізда" від поліції до прокуратури, що підпорядковується міністерству юстиції, посилив побоювання громадянського суспільства щодо належного доведення цієї справи до суду. Крім того, новою міністеркою юстиції стала Марія Бенешова - досвідчена правничка, що обіймала посади генеральної прокурорки й міністерки юстиції. Бенешова критично ставиться до нинішнього керівництва прокуратури і вважається наближеною до контроверсійного президента Земана. Уявлення про те, що приязні стосунки між міністеркою Бенешовою і прем'єром Бабішом можуть призвести до закриття справи "Лелечого гнізда" або кадрових змін у прокуратурі, спонукало громадську організацію "Мільйон миттєвостей для демократії" організувати наприкінці квітня в Празі акцію на підтримку незалежности правосуддя. Протестні маніфестації тривали протягом травня й червня, в них брало участь дедалі більше людей і населених пунктів, аж ось, вирішальною краплею оливи у вогонь стало оприлюднення ширшої картини проблемних практик "Агроферту".

Сталося це завдяки попередньому аудиту отриманих холдингом європейських дотацій, що його здійснили урядовці Єврокомісії й наприкінці травня надіслали до Чехії. Перевіривши європейські промислові й екологічні дотації на суму 58,8 млн євро, які "Агроферт" отримав з 2012 р., аудитори ЄС визначили дві засадничі проблеми. Перша - прем'єр Бабіш має конфлікт інтересів. Хоча після оновлення чеського закону про конфлікт інтересів у лютому 2017 р. Бабіш передав "Агроферт" у довірчу власність, він зберігає контроль над холдингом і, як прем'єр, впливає на розподіл європейських дотацій у Чехії. Друга - чеські урядовці й працівники "Агроферту" здійснювали махінації для отримання європейських дотацій. Одне з важливих завдань дотацій ЄС - це підтримка інновацій на підприємствах, які застосовують власні дослідження й співпрацюють з університетами. Аудит ЄС показав, що "Агроферт" отримував дотації для розвитку інновацій, але не запроваджував виробничих новацій, використовуючи вже наявні технології. Наприклад, чеський хлібозавод "Зелена лука", складник "Агроферту", отримав дотацію в сумі 3,9 млн євро для запуску виробництва тостового хліба без консервантів, проте насправді скористався технологією німецького хлібозаводу, що також входить до "Агроферту". Подібна схема працювала також на хімічних заводах холдингу. До того ж аудитори помітили процедурні порушення, зокрема заміну без вагомих підстав спеціялістів з оцінки інноваційности проєктів.

Після отримання офіційного перекладу аудиту чеською уряд матиме два місяці для підготовки захисної відповіді на його результати. Потім відбудуться подальші консультації між урядовцями Чехії та Єврокомісії, і на початку 2020 р. можна очікувати фінальної версії аудиту. Якщо його висновки підтвердять наявність конфлікту інтересів у Бабіша й шахрайство з дотаціями, Чехія, ймовірно, оскаржить аудит у Суді ЄС. У разі програшу чеський уряд повинен буде повернути ЄС 17,7 млн євро дотацій, неправомірно отриманих "Агрофертом", і сплатити штраф. Крім того, Агроферт муситиме повернути дотації, які від грудня 2018 р. й донедавна отримував з бюджету Чехії після того, як Єврокомісія призупинила виплати холдингу з бюджету ЄС.

Прем'єр Бабіш намагається подати попередній аудит як атаку ЄС на Чехію, вписуючи його в історію боротьби європейських інституцій і "великих гравців" - Німеччини й Франції - проти Вишеградської четвірки, яка начебто хоче робити політику по-своєму й не коритися "диктату Брюсселя". У пригоді прем'єру стає й традиційний аргумент: навіть якщо трапляються деякі зловживання, "старі політики" все-таки крали більше. Хоча результати аудиту ЄС і завдали репутації Бабіша та його політичного руху ANO удару, чеський прем'єр залишається популярним політиком, а ANO однаково веде перед в опитуваннях громадської думки. А втім, опублікований аудит - не останній "хук" від Єврокомісії. Чеське міністерство аграрної політики має наступний аудит - тепер уже отриманих Чехією сільськогосподарських дотацій з ЄС, - з яких "Агроферт" від 2012 р. вичерпав понад 235 млн євро, що в чотири рази більше, ніж отримані холдингом промислові й екологічні дотації.

Аудит ЄС спричинив те, що 23 червня в Празі на протест проти прем'єра зібралося понад 250 тисяч людей, а в усій Чехії маніфестації відбулись у 300 населених пунктах. Та чи зможуть подальші аудити й розслідування змінити настрої виборців руху ANO? Вони все ще вважають політику уряду Бабіша успішною і відзначають цілковите розчарування в інших політичних партіях. Щоправда, частина виборців чекає на фінальні висновки аудиту для переоцінки свого вибору. Те, що політичні сили, раніше спіймані на шахрайстві, пройшли оновлення й позбулися скомпрометованих політиків, прихильники прем'єра Бабіша помічають менш охоче. Схоже, оновлення рух ANO може й не пережити через надмірну сконцентрованість на фігурі лідера. Принаймні чимало фахових політиків, які вважали, що ANO це щось більше, ніж Андрей Бабіш, уже залишило рух.

Крім симпатії виборців чеському прем'єрові вдалося також зберегти конфігурацію сил у парламенті, тому ініційоване опозицією висловлення недовіри уряду Бабіша провалилося. Небезпека, однак, підкралася з іншого боку. У квітні міністр культури соціял-демократ Антонін Станєк звільнив директорів двох поважних і креативних культурних інституцій - Національної галереї в Празі та Музею мистецтв в Оломоуці. Критика цього рішення як чеськими, так і закордонними культурними діячами була настільки сильною, що лідер соціял-демократів і віце-прем'єр Ян Гамачек вирішив замінити їхнього номінанта на посаді міністра культури. На вимогу очільника соціял-демократів міністр Станєк подав у відставку, але знайшов собі захисника в особі президента Земана, який відмовився звільнити міністра. Тоді віце-прем'єр Гамачек звернувся до прем'єра Бабіша, який надіслав президентові листом подання на звільнення міністра культури. Таке звернення прем'єр-міністра, відповідно до Конституції Чехії, не залишає президентові повноважень для відмови, проте президент Земан міністра Станєка так і не звільнив.

Захист міністра Станєка є частиною намагань президента Земана сформувати в уряді лояльну до себе фракцію. Водночас Земан, який протягом 1993–2001 рр. був лідером соціял-демократів, і досі злий на цю партію, яка 2003 року не підтримала його на непрямих виборах президента. Прем'єр Бабіш і віце-прем'єр Гамачек намагаються вмовити президента, не вдаючись до радикальніших дій. Голова уряду може ініціювати конституційну скаргу на президента, яку повинен схвалити парламент, але Бабіш не хоче сваритись із Земаном, з яким у прем'єра взаємовигідний альянс. Нині в Чехії функціонує уряд меншости, утворений рухом ANO й соціял-демократами за підтримки комуністів, однак у нижній палаті парламенту часто спрацьовує неформальна більшість руху ANO, комуністів та праворадикальної партії "Свобода і пряма демократія" (SPD). Зберегти чинний уряд вигідно для Бабіша, який навчився перегравати соціял-демократів, дедалі більше послаблюючи їх, проте на випадок загострення кризи прем'єр має альтернативи.

Хоча відкрита співпраця з праворадикалами для частини руху ANO досі залишається небажаною, політична турбулентність може призвести до виникнення однопартійного уряду руху ANO за підтримки комуністів та SPD у парламенті. Ціною за це, ймовірно, стане збільшення другорядних державних посад для радикальних лівиці й правиці. З часів міграційної кризи "м'який" євроскептицизм у поглядах ANO посилюється, що вирізняє рух Бабіша на тлі інших членів його загальноєвропейської "родини" - партії "Альянс лібералів і демократів за Європу" й фракції "Оновити Європу" в Європарламенті. У разі реконфігурації уряду вплив на чеську зовнішню політику антиамериканізму комуністів, нелюбові SPD до ЄС та проросійських поглядів президента Земана може посилитися.

Соціял-демократи нині в поганій формі. До найгіршого результату на парламентських виборах 2017 р. додалися поразки на місцевих та європейських виборах, і успіхи деяких соціял-демократичних міністрів не можуть зупинити процес політичного падіння. Сваволя президента Земана, а на горизонті - й фінальні підсумки аудитів ЄС, актуалізують для соціял-демократів розірвання сумнівної співпраці з ANO. Тим часом парламентська опозиція боротиметься, щоб досягти виборчої перемоги над рухом прем'єра Бабіша, та обмірковуватиме майбутню коаліцію, в якій правоцентристська Громадянська демократична партія й лівоцентристська Чеська піратська партія змагатимуться за вирішальний вплив.