Байден «падає», співчуття зростає: що відбувається після виходу США з Афганістану

Агентство ООН у справах біженців попередило, що після виведення з Афганістану американських військ і захоплення країни «Талібаном» близько півмільйона афганців можуть залишити країну до кінця року. Тільки за останніх два тижні, незважаючи на очевидний хаос навколо аеропорту в Кабулі, американські військові евакуювали 123 тисячі людей.

Війська США провели в Афганістані двадцять років. За цей час у країні, за заявами ЮНІСЕФ, було побудовано чимало шкіл, безліч хлопчиків та дівчаток здобули освіту. У країні зріс рівень грамотності, поліпшилася якість охорони здоров'я, в містах у людей зросли доходи. Але побудувати в Афганістані демократичне суспільство з рівністю всіх громадян, верховенством права та дієздатною армією не вдалося. Ніхто панічно не тікає із країн демократичного правління, а ось від теократії й автократії люди тікають, як від чуми.

Присутність США в Афганістані була, в усіх сенсах, дорогою.

За оцінками дослідників, війна в Афганістані забрала життя понад 171 тисячі людей. Більш як 20 700 військовослужбовців США було поранено й 2461 людину вбито. Крім того, воєнні дії в Афганістані коштували понад 2 трлн дол., що становить близько 300 млн дол. на день упродовж двадцяти років. «Після 20 років війни в Афганістані, — сказав Байден, — я відмовився послати ще одне покоління американських синів та доньок на війну, яка мала закінчитися давним-давно». Президент США рішуче заявив, що «епоха великих воєнних операцій із переробки інших країн» закінчилася.

Sgt. 1st Class Corey Vandiver/The U.S. Army/flickr

Більшість американців, згідно з опитуваннями, Байдена підтримують: з Афганістану час було піти. Але відеокадри звідти — паніка людей, які, втікаючи від розправи «Талібану», чіпляються за шасі літака й ридають в аеропорту Кабула, і те, що тисячі людей, чиї життя за нової влади опинилися в небезпеці, застрягли в Афганістані, — справили гнітюче враження на багатьох громадян США.

Рейтинг схвалення роботи Байдена впав із липневих 58 до 50% в останні тижні. При цьому тільки 47% заявили, що схвалюють те, як Байден впорюється з виведенням військ, тоді як 63% повідомили, що підтримують саме виведення.

А ось співчуття до біженців і бажання їм допомогти зросли. Згідно з опитуванням CBS News /YouGov, 81% 2142 опитаних американців заявив, що США мають «допомогти афганцям приїхати до США», і тільки 19% сказали, що запрошувати біженців із цієї країни не треба. В опитуванні, де конкретно йшлося про афганців, які працювали перекладачами, помічниками в розвідці або водіями в американській армії, 90% демократів, 79% незалежних виборців і 76% республіканців підтримали евакуацію цих людей у США.

Тисячі афганців, які подали прохання на отримання візи до США, як і раніше, перебувають в Афганістані. Говорячи про цих людей, 59% респондентів заявили, що США роблять недостатньо, аби допомогти їм; 27% визнали допомогу достатньою і тільки 14% заявили, що США роблять «занадто багато» для тих, хто ще не виїхав із Афганістану.

У співчутті до афганських біженців американці виявили рідкісну для країни одностайність. Політики обох партій закликали прийняти афганських іммігрантів. Група демократів Конгресу запропонувала «розширити й прискорити видачу віз». Десятки конгресменів-республіканців, чия партія під керівництвом Дональда Трампа ще недавно проводила жорстку антиімміграційну політику й особливо негативно ставилася до іммігрантів із мусульманських країн, підтримали прийом біженців із Афганістану. Принаймні дев'ять губернаторів-республіканців пообіцяли прийняти біженців у своїх штатах. Насправді біженців розподіляють по країні агентства федерального уряду, і від губернаторів штатів мало що залежить. Проте заяви губернаторів допомогли створити атмосферу приязні до новоприбулих.

Позитивне ставлення до біженців особливо важливе, бо саме рядовим американцям доведеться частково взяти на себе турботу про нових іммігрантів.

Зазвичай робота з розселення біженців, їх адаптації та благоустрою припадає на частку дев'яти некомерційних агентств, яких наплив афганців заскочив зненацька.

При адміністрації Трампа нових іммігрантів було так мало, що агентства з облаштування біженців мусили значно зменшити кількість співробітників, і тепер їм доведеться давати раду безпрецедентному напливу малими ресурсами.

Імміграційні агентства зазвичай пов'язані або з лютеранською і католицькою церквами, або з єврейськими організаціями. Одна з найстаріших і найдосвідченіших організацій, котрі допомагають біженцям, — єврейська HIAS. Заснована 1881 році як Товариство допомоги єврейським іммігрантам, що рятуються від погромів у Росії та Східній Європі, HIAS вийшла згодом на міжнародну арену й допомагає біженцям від Кенії до Еквадору.

«В уряду було двадцять років, щоб підготуватися до цього кінця війни в Афганістані. Але він цього не зробив», — гірко заявив днями директор HIAS Марк Гетфілд.

Незважаючи на зменшений штат, співробітники HIAS уже виїхали на військові бази США, де тисячі біженців проходять перевірку. Ці співробітники допомагатимуть афганцям, яким пощастило вибратися з Кабула і яким тепер треба терміново оформляти документи й візи. Тим часом філіали HIAS уже почали приймати біженців у містах, де їх стали поступово розселяти. Працює цей процес так: службовці HIAS знаходять квартиру, обставляють її потрібними меблями, предметами побуту й заповнюють холодильник. Зустрівши біженців в аеропорту, соціальному працівникові HIAS є куди відвезти новоприбулих. Це особливо важливо, оскільки багато хто приїжджає у стані психологічного шоку, і в багатьох немає з собою навіть зміни одягу. Потім новим іммігрантам допомагають із реєстрацією дітей у школі, отриманням карток соціального забезпечення, реєстрацією на курсах англійської та пошуками працевлаштування.

Але все це зараз буде непросто. Є серйозні проблеми з фінансуванням, повідомив Гетфілд у своєму інтерв'ю CNN: «Зазвичай організації, що допомагають біженцям, отримують субсидії від уряду. Але багатьом біженцям видали тільки тимчасову візу, а з такою візою немає офіційного механізму отримання фінансової допомоги від держави. Тож ми одержимо трохи більше тисячі доларів на людину. А нам треба винайняти цим людям квартиру на кілька місяців, закупити їм їжу, дати щось готівкою. Усе це буде дуже складно». Гетфілд, звісно, правий. У США на тисячу доларів, якщо пощастить із дешевою квартирою, можна скромно прожити місяць, але не більше.

Одна зі співробітниць HIAS, Ребекка Курц, пояснює труднощі з пошуками житла: «Тільки коли ми дізнаємося про прибуття конкретної людини, ми можемо укласти договір про оренду квартири». Тим часом через коронавірус люди рідко переїжджають, дешевих квартир звільняється мало, і попит на них великий.

Зрештою, імміграційним агентствам доведеться великою мірою покладатися на волонтерів. Усі ці агентства вже оголосили, що терміново шукають добровольців, які нададуть допомогу новоприбулим — від зустрічі іммігрантів в аеропорту до облаштування квартир та доставки їжі. Вітаються й грошові пожертви в такі фонди як, наприклад, фонд «Сусіди в біді». Агентства з облаштування біженців уже створили сайти зі списками необхідних речей та центри, де можна пожертвувати одяг, продукти, ковдри, підгузки, меблі, мило, шампунь, каструлі й сковороди або навіть запросити нових іммігрантів до себе в дім для тимчасового мешкання.

І допомога від звичайних людей почала надходити, бо співчуття до афганських біженців поки що не вичерпується.

Більше статей Анни Бродські-Кроткіної читайте за посиланням.