Аке Петерсон: Українці стали більше знати, що таке ЄС і НАТО, але гірше розуміти, що таке євроінтеграція

У розпал нинішньої істерії, розкрученої навколо листа українського керівництва до генсека Північноатлантичного альянсу з проханням про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО, майже ніхто не згадує, що 13 років тому схожий «лист трьох» із проханням прийняти нашу країну до Ради Європи було надіслано у Страсбург. Правда, тоді ніхто не влаштовував протестів і не блокував трибуни Верховної Ради. Тим часом принципи діяльності Ради Європи — забезпечення верховенства права, захист прав людини тощо — є основними і для НАТО. І, як вважає Аке ПЕТЕРСОН, представник генсека Ради Європи з координації програм співпраці в Україні, дискусія про європейську та євроатлантичну інтеграцію була б успішнішою, якби взаємозв’язок усіх цих чинників ширше й грамотніше висвітлювали в українських мас-медіа.

— Пане Петерсоне, які ваші загальні враження від нинішнього перебігу дискусії навколо європейської та євроатлантичної інтеграції України?

— Це довга історія. Адже я не можу не порівнювати того, що відбувається тепер, із тим, що бачив тут вісім років тому. Уже той факт, що дискусія точиться, дуже позитивний. Крім того, вона стала більш відкритою, більш аргументованою. Зараз більше українців мають уявлення про європейські та євроатлантичні структури. Тоді ж Європейський Союз для багатьох був якимось абстрактним символом, а про НАТО інформації було більше, але далеко не завжди об’єктивної.

З іншого боку, мене дивує той факт, що саме поняття європейської інтеграції дедалі більше віддаляється від теми Ради Європи. Я бачу в цьому деякі ознаки невиправданого і нерозумного поспіху, спробу проігнорувати певні фази закономірного історичного процесу. Я не можу сказати, що зараз РЄ є основним чинником європейської інтеграції України, адже ваша країна – і так частина Європи. Але якщо Україна ставить перед собою завдання вступу в Європейський Союз, то не слід забувати, що наразі саме Рада Європи є одним із основних механізмів наближення до цієї організації.

Більше того, і членство в НАТО неможливе без виконання зобов’язань, взятих на себе Україною під час вступу до Ради Європи, — із побудови демократії, забезпечення верховенства права, захисту прав людини. Гадаю, що дискусія про європейську і євроатлантичну інтеграцію була б успішнішою, якби взаємозв’язок усіх цих чинників ширше й грамотніше висвітлювали в засобах масової інформації.

Зокрема стосовно копенгагенських критеріїв, які приймалися Євросоюзом на основі досвіду, напрацьованого Радою Європи. Саме тому європейські та євроатлантичні амбіції України ЄС і НАТО розглядають, у тому числі, і у світлі виконання зобов’язань, узятих вашою країною під час вступу до Ради Європи. В Україні ж вирішили, що якщо вже вступили в цю структуру, то про взяті зобов’язання можна забути. А євроінтеграція ж не обов’язково повинна закінчуватися Радою Європи. Але вона обов’язково має починатися з повноцінного членства в цій організації.

— Як ви вважаєте, українські політики, уникаючи теми виконання наших зобов’язань перед Радою Європи, роблять це із незнання чи ж цинічно маніпулюють суспільною свідомістю?

— Ні, я гадаю, про необхідність виконання цих зобов’язань знають усі, хто в Україні наділений владою. Більше того, у процесі особистого спілкування всі вони запевняють мене, що зобов’язання будуть виконані, і завжди дякують за допомогу. З іншого боку, і про свідоме введення в оману говорити не слід.

Звісно, давати обіцянки легше, ніж говорити про те, що мало б бути зроблене вже давно, але так і не зроблене. І якщо Україна хоче, аби до неї ставилися як до сформованої держави й рівноцінного партнера, вона повинна взяти на себе відповідальність за ті зобов’язання, які вже взяла на себе і які планує брати ще.

Європейський Союз — як зірка в небі — далека, практично недосяжна, але дуже приваблива, особливо як політичний козир. Мені здається, що амбіції України, націлені на приєднання до ЄС і НАТО, цілком зрозумілі й пояснимі. Як і те, що вони можуть стати тим важелем, який зрушить із місця процес виконання зобов’язань перед Радою Європи. Для ефективності дискусії важливо пам’ятати про взаємозв’язок між ідеями європейської та євроатлантичної інтеграції і практичною діяльністю Ради Європи. А ми, зі свого боку, надамо всю необхідну для цього допомогу та підтримку. У тому числі й у процесі розробки та реалізації нового плану виконання ваших старих зобов’язань, що має бути готовим до середини весни нинішнього року.