Афганістану загрожують голод і холод. Що буде далі?

Афганістан під контролем «Талібану» рухається до гуманітарної катастрофи. Про це заявляють в ООН та інших міжнародних організаціях на тлі насування холодів, відсутності в країні запасів продовольства і грошей на фінансування гуманітарних програм.

Фінансова допомога з-за кордону раніше становила 75% від витрат афганського уряду. Тепер же світові фінансові інститути — Світовий банк і Міжнародний валютний фонд — поставили на паузу виділення коштів Кабулу. А Сполучені Штати заморозили на своїх рахунках мільярди доларів активів Центрального банку Афганістану.

Ряд країн висунули умови, що фінансування Афганістану може відновитися, якщо таліби дадуть певні гарантії, передусім стосовно прав жінок. Інша частина країн та гуманітарні організації закликають розблокувати допомогу Афганістанові негайно і без політичних умов, вважаючи, що є загроза життю мільйонів афганців.

На пропозицію італійського прем'єра Маріо Драґі, за два тижні до саміту лідерів країн «Великої двадцятки», запланованого на кінець жовтня в Римі, а саме 12 жовтня відбудеться віртуальна зустріч лідерів «двадцяти», присвячена Афганістану. За словами італійського прем'єра, «це обов'язок найбагатших країн світу — що-небудь зробити, аби запобігти гуманітарній катастрофі».

ООН також закликала країни світу відновити фінансування гуманітарних програм в Афганістані. У середині вересня на спеціальній зустрічі в Женеві, присвяченій цьому питанню, генсек ООН Антоніу Гутерреш заявив, що Організації терміново необхідні 606 млн дол. на фінансування своїх гуманітарних операцій в Афганістані до кінця поточного року.

Після цього заклику донори пообіцяли виділити 1,2 млрд дол., і Гутерреш із задоволенням зазначив, що світова спільнота виявила «солідарність із народом Афганістану». Втім, в ООН поки що не дали докладного звіту про те, куди підуть гроші, обіцяні урядами приблизно 100 країн і міжнародних організацій. На 6 жовтня донори перерахували ООН лише 212 млн дол. із обіцяної суми, що ставить під загрозу гуманітарну місію.

Як заявляють в ООН, кошти потрібні на фінансування афганських медичних установ, проєкти з доставки води та її очищення, а також на підтримку проєктів освіти для жінок і дітей. Крім того, за словами керівника ООН, близько 3,5 млн афганців мешкають у таборах для тимчасово переміщених осіб. Понад 800 тис. із них — це нові біженці, які втратили свої домівки внаслідок наступу талібів. Для них потрібні нові наметові табори і продовольство.

За різними оцінками, від 11 до 14 млн афганців найближчої зими голодуватимуть або недоїдатимуть через нестачу коштів на купівлю їжі та посуху, яка охопила країну цього року. Ситуація може погіршитися, якщо Талібан не отримає достатнього обсягу гуманітарної допомоги. 

За низкою оцінок ООН, загалом 18,4 млн афганців (тобто близько половини населення країни) потребуватимуть гуманітарної підтримки найближчими місяцями. «Я вперше спостерігаю, як криза загострюється й посилюється такими темпами і масштабами», — сказала директорка Всесвітньої продовольчої програми для Афганістану Мері-Еллен Макгроарті.

Не відмовляючись від участі в гуманітарних місіях, ряд країн висловили свої сумніви в їхній ефективності.

Наприклад, представники німецького уряду нагадали, що ООН торік запустила «Глобальний план гуманітарного реагування» і зажадала від донорів додатково 10 млрд дол. Метою збору цих коштів оголошено боротьбу з гуманітарними наслідками пандемії COVID-19. Коштів цього фонду, вважають у Берліні, буде достатньо і для запобігання гуманітарній кризі в Афганістані. Питання тільки в тому, наскільки ефективно використовуються зазначені кошти.

Міністр економічного співробітництва і розвитку Німеччини Ґерхард Мюллер закликав до змін у системі розподілу міжнародної допомоги. Попри цю заяву, Берлін пообіцяв збільшити гуманітарну допомогу Афганістанові та сусіднім країнам до 500 млн євро. При цьому США й ФРН є найбільшими донорами «Глобального плану гуманітарного реагування» ООН, у який, однак, донори внесли поки що тільки 3,8 млрд дол., тобто близько 40% від запланованого.

На тлі цієї дискусії, що розгортається напередодні зустрічі «Великої двадцятки», Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП) у своєму останньому релізі щодо ситуації в Афганістані заявляє: «...гуманітарні організації стурбовані повідомленнями про «умовний гуманізм» або спроби використовувати гуманітарну допомогу на політичні цілі. Гуманітарні дії ніколи не повинні ув’язуватися з політичними цілями, цілями розвитку, правами людини або іншими негуманітарними цілями… Донорам настійно рекомендують, щоб операції та інші види діяльності, необхідні для гуманітарних операцій, було виключено зі сфери дії режимів санкцій».

Ці заяви звучать на тлі вимог багатьох країн до уряду Талібану поважати права людини, і особливо права жінок, як умови для відновлення будь-яких відносин із Кабулом. Однак необхідність термінових гуманітарних акцій, імовірно, змінить такий підхід.

А от для «Талібану» ситуація в гуманітарній сфері країни — зручний привід розширити канали комунікації з зовнішнім світом, який не поспішає офіційно визнавати нових правителів Афганістану.

Цього тижня в Кабулі побував спеціальний посланник МЗС Великої Британії Саймон Гасс, який зустрівся з міністром закордонних справ уряду «Талібану» Аміром Ханом Муттакі. Під час першого офіційного контакту з «Талібаном» британський дипломат обговорював гуманітарну кризу, загрозу тероризму та безпеку британських громадян, а також права жінок. Своєю чергою, представник «Талібану» додав, що стояло питання і «відновлення дипломатичних контактів двох країн».

Контакти з «Талібаном» через своїх посланників підтримують також Китай і Росія. При цьому, не висуваючи жодних формальних вимог, вони теж надають Афганістанові гуманітарну допомогу. Так, Китай на початку вересня виділив 200 млн юанів (31 млн дол.) Афганістанові переважно на поставки продовольства й вакцин від COVID-19. А минулого тижня доправив у Кабул партію ковдр і одягу, яка буде лише першою в серії гуманітарних поставок.

Примітно, що на початку жовтня стали надходити повідомлення, що у провінції Бадахшан на кордоні з Китаєм загони «Талібану» проводять операцію проти уйгурських бойовиків з «Ісламської партії Туркестану». Таліби переселяють уйгурів у провінцію Нангархар на кордоні з Пакистаном. Спостерігачі вважають ці дії результатом таємних домовленостей Кабула і Пекіна.

Росія, на відміну від Китаю, тільки планує або обіцяє поставити допомогу Афганістанові, але вже домовляється з талібами про безпеку кордонів держав Центральної Азії.

Політичну підтримку урядові «Талібану» відкрито виявляють Пакистан і Катар. Останній закликав світ «повернутися обличчям» до влади Афганістану, намагаючись домогтися, аби представники талібського уряду взяли участь у 76-й Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Втім, представникам талібів у цьому відмовили. Тим часом ООН теж веде діалог із талібами про безпеку для своїх співробітників в Афганістані.

У вересні Організація отримала письмові засвідчення талібів, що вони готові надати повноцінну підтримку гуманітарним місіям ООН та інших країн. Окремим комюніке таліби навіть пообіцяли співробітникам ООН збройний захист зі свого боку, якщо в такому захисті виникне потреба. Також «Талібан» заявив про свою відданість ісламським цілям розвитку країни, наміру викорінити там наркоторгівлю, обіцяв боротися з тероризмом.

В ООН вважають, що для світової спільноти було б великою помилкою проігнорувати ці сигнали з боку «Талібану». Так, уже з кінця серпня гуманітарна авіаслужба ООН відновила польоти своїх літаків у Кабул, перервані за місяць до того. Тепер домовляються про регулярні рейси з Ісламабада в столицю Афганістану, а також Кандагар, Мазарі-Шариф і Герат для доставки продовольства.

Конференція в Римі стане ще однією перевіркою на ефективність міжнародних інститутів та солідарності народів. Інакше у знекровлену війною країну прийдуть голод і холод.