А ІЗ ВІКОН РАМАЛЛИ ВИДНО ТАНКИ І СТВОЛИ

Терористичні акти на вулицях ізраїльських міст відбуваються з періодичністю в кілька днів. Черговий вибух прогримів у центрі Єрусалима минулої неділі. Жертвою його стала одна людина, поранено були ще півтори сотні, а величезний запас вибухівки зруйнував сусідні магазини та кіоски. Цього разу, вперше в історії, терористом-самовбивцею виявилася жінка — двадцятирічна арабська студентка сумно відомого університету «Аль-Наджа» у Наблусі, звідки, за даними ізраїльської спецслужби «Шин Бет», вийшли шестеро зі 120 палестинців-самовбивць.

Цей приголомшуючий факт, певне, і є причиною того, що жодна з палестинських екстремістських організацій цього разу не поспішала брати на себе відповідальність за подію (хоча ізраїльське керівництво не сумнівається, що новий теракт — справа рук угруповання «Хезболла»). А ізраїльським аналітикам пригода показала: спроби скласти синкретичний портрет терориста-самовбивці приречені на невдачу. Бо тепер уже можна сказати, що в цій ролі за останні роки виступали всі категорії: молоді і люди похилого віку, араби-палестинці й араби — громадяни Ізраїлю, чоловіки та жінки.

Нова трагедія дала ізраїльтянам ще один гіркий урок — запобігти теракту у випадку, якщо терорист проник у місто, практично неможливо. Вибух стався на тому ж місці, де за останні місяці вже було здійснено кілька терактів — у розташованому на площі ресторані «Сбарро» у серпні, на сусідній площі Сіона в жовтні і буквально на тому ж місці три дні тому. Тож саме на цьому перехресті було зосереджено величезну кількість поліцейських. Однак вибух прогримів.

Вже коли тіла терористки та її жертви було відвезено до Інституту судової експертизи, коли поранених було доставлено в лікарню, комісара єрусалимського поліцейського відділення-округу Міккі Леві доставили в лікарню із сильним серцевим нападом. Позначилася напруга останніх днів і той факт, що підвищена боєздатність так і не зуміла уберегти місто від нової терористичної атаки. Цього разу переповнені не лише хірургічні, а й психіатричні відділення лікарень...

Тиждень тому серію терактів в Ізраїлі провела група «Бригада мучеників Аль-Акса», близька до організації Ясіра Арафата «Фатх». Практично в той же час палестинське екстремістське угруповання ХАМАС заявило про те, що вторгнення ізраїльських військ у місто Наблус на Західному березі «відчинило двері» для повномасштабної війни з Ізраїлем. На думку більшості спостерігачів, заява ХАМАСу фактично поклала кінець перемир’ю, встановленому в грудні після того, як лідер Палестинської автономії Ясір Арафат закликав припинити напади на ізраїльтян.

У неділю увечері відбулося засідання уряду Ізраїлю, котре, на жаль, уже стало традиційним після кожного теракту. Було прийнято рішення про продовження так званої практики реакцій у відповідь. Всю відповідальність за події ізраїльське керівництво поклало на лідера Палестинської автономії Ясіра Арафата.

Глава військової розвідки Ізраїлю Аарон Зеєві звернув увагу уряду на різке посилення в палестинському керівництві антиарафатівських настроїв. За його даними, палестинські керівники не лише заговорили про те, що інтифада веде палестинський народ у глухий кут і про необхідність заміни Арафата, а й почали обговорювати кандидатури наступника палестинського лідера. Глава військової розвідки підкреслив, що Арафат геть втратив контроль за подіями і сьогодні вже не здатний зупинити розв’язаний ним же самим терор.

І все це відбувається на тлі скандалу, пов’язаного із захопленням палестинського судна «Karine-А» із вантажем зброї. Керівники служб безпеки Ізраїлю стверджують, що операція з доставки цієї зброї в Палестину здійснювалася не лише з відома Арафата, а й під його безпосереднім керівництвом. Тож ізраїльські міністри вимагають від прем’єр-міністра Аріеля Шарона прийняти однозначне рішення й оголосити палестинське керівництво «ворогами держави Ізраїль», що означатиме припинення усіх видів контактів із ним. Особлива увага приділяється тому, що зброю палестинцям, судячи з усього, відправив Іран й екстремістська південноліванська організація «Хезболла». Цей факт визнав на допиті в ізраїльській контррозвідці і потім сповістив про це в інтерв’ю кореспонденту другого ізраїльського телеканалу капітан судна, підполковник особистої гвардії Арафата — «підрозділу-17» — Омар Аккауї. Троїстий союз Іран — «Хезболла» — палестинське керівництво представляється Ізраїлю найбільш небезпечним і серйозним із усіх чинників, які виникли в останні півтора року.

Схоже, що з трюмів «Karine-А» вивантажили не лише п’ятдесят тонн зброї, у тому числі ракети, якими палестинці змогли б уразити будь-яку точку Ізраїлю, а й нову проблемну ситуацію для всього регіону. Арешт судна зі зброєю ще більше погіршив становище Арафата. Чи могло так бути, щоб лідер палестинців не знав про зброю, котра знаходиться на судні? Як стверджують ізраїльські спецслужби, Арафат особисто розписується на всіх відомостях про зарплату палестинської міліції «Танзім». Жоден хоч трохи серйозний чек не може бути без його підпису. Тому геть виключено, що десятки мільйонів доларів на купівлю і доставку зброї йшли без його відома.

Це було фактично підтверджено і Сполученими Штатами. Джордж Буш направив лідерам Саудівської Аравії, Йорданії та Єгипту документи, що свідчать про причетність керівництва Палестинської автономії до спроби контрабандного ввозу зброї на Західний берег ріки Йордан і в сектор Газа. Більше того, за деякими даними, в американській адміністрації хочуть оголосити дві палестинські групи — «Фатх» і «Танзім» — терористичними організаціями.

Схоже, у палестино-ізраїльського конфлікту з’явилася ще одна особливість. Тепер це вже не протистояння Ізраїлю й організацій типу «Хамас» й «Ісламський джихад», а початок боротьби ізраїльської армії та служб безпеки з палестинською міліцією «Танзім», що вступила на шлях організованого терору, і її лідером Мароном Баргуті. Таким чином, якщо раніше ізраїльтяни боролися з терористичними угрупованнями, від яких Арафат всіляко відхрещувався, то тепер йдеться про воєнізовані і збройні підрозділи, підлеглі безпосередньо палестинському лідеру.

Однак, якщо з Баргуті, схоже, вестимуть боротьбу на знищення, то питання про те, що робити з Ясіром Арафатом, поки залишається відкритим. Сам він ось уже понад місяць змушений жити безвиїзно в Рамаллі. Ізраїльські власті не дозволили йому виїхати за межі міста навіть на різдвяні служби у Вифліємі.

«Питання Арафата» обговорювалося вже кілька разів на засіданнях ізраїльського уряду. Міністри правонаціонального табору наполягають на негайному вигнанні Арафата з території Палестинської автономії. Але з ними не згодний Аріель Шарон. Він гадає, що вигнання Арафата надасть останньому нову можливість «покрасуватися перед міжнародною громадськістю в ролі жертви і національного героя». Прем’єр Ізраїлю переконаний: лідер Палестини мусить і далі перебувати під домашнім арештом, «бачачи щодня у вікні ізраїльські танки і розуміючи, що дітися йому немає куди».

Однак праві міністри стверджують, що у випадку, коли Арафат залишиться в Рамаллі, він, як і раніше, вважатиметься палестинським лідером, котрий не дозволить сформувати нове палестинське керівництво, із яким можна буде вести переговори. Шарон же упевнений в зворотному. На його думку, Арафат уже «добряче набрид не тільки американцям і європейцям, а й багатьом палестинцям». Тому він пропонує почекати, поки таких палестинців буде більшість.

Свій підхід до цієї проблеми є й у міністра закордонних справ Шимона Переса. З його точки зору, на Арафата, як і раніше, має чинитися міжнародний тиск, але усе ж саме він повинен залишатися палестинським лідером — у противному випадку Палестинська автономія перетвориться на анархічне утворення, шматоване на частини бойовиками і польовими командирами, із котрих кожен здійснює свою політику.

Тим часом події розвиваються за сценарієм Шарона. Сполучені Штати поновили тиск на Арафата, вимагаючи припинити акції насильства. Схоже, американці взялися за главу Палестинської автономії всерйоз. Цього тижня президент США провів зустріч зі своїми радниками з міжнародних взаємин, на якій обговорювалася пропозиція вжити жорстких заходів проти палестинського керівництва. Зокрема, мова може йти про розрив зв’язків з Арафатом.

Не виключено, що найближчим часом Джордж Буш пред’явить Арафату ультиматум, вимагаючи негайної зміни його позиції щодо терористичних формувань і незаконних поставок зброї. Найближчим часом у регіон повернеться представник Білого дому Ентоні Зінні, котрий, судячи з усього, і передасть палестинському лідеру ультиматум Джорджа Буша. А за наявними в урядових джерелах Ізраїлю відомостях, якщо США перервуть контакти з Арафатом, то їхній приклад наслідуватимуть і деякі міжнародні структури.

Якщо це так, то часу у палестинського лідера залишилося обмаль. Й ізраїльські служби безпеки вже мають відомості, за котрими Арафат докладає всіх зусиль, щоб залишити Палестинську автономію і виїхати за кордон. Далі він розраховує забезпечити собі міжнародну підтримку, під прикриттям якої зможе повернутися, не ризикуючи знову потрапити під домашній арешт. Та навіть якщо повернення не вдасться, Арафат не дуже перейматиметься, він спокійно перетвориться на ще одного «лідера у вигнанні» і керуватиме палестинським народом із безпечної далечини.