Шляхи розв'язання ситуації навколо Сирії стали ключовою темою саміту "Великої двадцятки" (G20), що розпочався 5 вересня у Санкт-Петербурзі. Погляди учасників з цього приводу кардинально протилежні, і як визнала після прибуття на петербурзький саміт канцлер ФРН Ангела Меркель, зберігаються лише "мінімальні шанси" на досягнення компромісу щодо питання врегулювання конфлікту в цій країні. І хоча, наприклад, представники КНР на саміті в Санкт-Петербурзі висловили побоювання, що воєнний удар по Сирії може завдати серйозної шкоди "хисткій" світовий економічній кон'юнктурі, США продовжують жорстко наполягати на необхідності завдання воєнного удару. Не вдаючись у політичні тонкощі питання, все ж таки доводиться зазначити, що отримувачів основної економічної вигоди від реалізації силового сценарію шукати довго не треба.
І перші, хто виграє від цього конфлікту - це нафтові компанії. Досить поглянути на ціни на нафту, які піднялися до дворічного максимуму, щойно загроза завдання удару по Сирії стала більш-менш реальною.
До речі, сама Сирія ніколи не була значним гравцем на ринку чорного золота. Незалежно від нинішніх подій, видобуток нафти в цій країні, за підсумками минулого року, скоротився майже вдвічі і становив трохи більш ніж 8 млн тонн, тобто 0,2% від загальносвітового обсягу. Водночас її сусіди Іран, Ірак і Кувейт володіють спільно більш ніж чвертю розвіданих загальносвітових запасів чорного золота (формуючи при цьому понад 11% його видобутку).
Запаси нафти в Сирії також невеликі: близько 0,1% від загальносвітових. Зате загалом на Близькому Сході - понад 60%. А Сирія розташована поруч з основними нафтотранспортними магістралями. Тож тривала дестабілізація в регіоні помітно вплине на поставки, а це призведе до помітного зростання цін на основний світовий енергоносій. Експерти вже в найближчому майбутньому бачать їх приблизно у межах 120 доларів за барель.
Другі, кому на руку події в Сирії, - це корпорації, які виконують військові замовлення. Навряд чи американські фінансово-промислові групи проти того, щоб освоїти додаткові бюджетні кошти, які виділяються на підтримку боєздатності доблесної армії США. Пиляти бюджет уміють не тільки пострадянські країни.
Показовою в цьому плані є фраза лауреата Нобелівської премії в галузі економіки Пола Кругмана, котрий заявив, що Велику депресію, яка охопила США в 30-х роках минулого століття, американці подолали переважно за рахунок "величезної програми видатків на суспільні потреби, більш відомої під назвою Другої світової війни". З цього погляду конфлікт у Сирії не такий масштабний, але потенціал, як кажуть, є. До речі, долар на цьому тлі чудово почувається і вже помітно подорожчав щодо основних валют.
Тема номер два, яка хвилює нині світову фінансову громадськість, - чи почне американський центробанк розрекламоване згортання програми кількісного пом'якшення вже у вересні. Поки що все свідчить на користь цього.
Так звана Бежева книжка, яка вийшла буквально два дні тому, показала, що у липні–серпні в більшості регіонів США економіка зростала темпами "від слабких до помірних". Були зафіксовані помірна експансія у виробничому секторі, зростання споживчих видатків у більшості федеральних округів, незначне збільшення активності в секторі послуг і помірне зростання продажів житла.
Трохи раніше опубліковані дані показали, що в Сполучених Штатах індекс виробничої активності ISM у серпні досяг 55,7 пункту порівняно з 55,4 у попередньому періоді і прогнозом 54. Показник досяг максимальної позначки з червня 2011 року.
За словами представника ISM Холкомба "серпень був хорошим місяцем, і виробнича активність була добре збалансована. Помітні ознаки стійкого відновлення. Зміцнення як експорту, так і імпорту свідчить про відновлення світового попиту". Окрім того, було зафіксовано зростання видатків на будівництво на 5,2%.
Тож поки що економічні показники виправдовують надії голови ФРС Бена Бернанке та американських платників податків, які укотре дістали підтвердження непогрішності політики Федерального Резерву. Щоправда, ключові слова тут - "поки що". Трохи забігаючи наперед, зазначимо, що в середині жовтня Штати знову впритул підійдуть до вже добре відомої всім проблеми "боргової стелі". Проте тут Обама обрав позицію лицаря в сяючих обладунках, якому ніколи вирішувати такі дрібні питання, коли батьківщина в небезпеці. Іншими словами, він прямим текстом заявив, що питання "бюджетного обриву" у жовтні не порушуватиметься. Хоча проблема насправді нікуди не подінеться. Такий маневр нагадує звичайне перемикання уваги громадськості.
Тим часом, дохідність 10-річних казначейських зобов'язань США обновила дворічні максимуми і наблизилася до ключового рівня в 3%. Дохідність облігацій досягала позначки 2,96%. Тож інвестори всерйоз налаштовані на те, що ФРС таки почне в найближчому майбутньому згортати свою програму стимулювання економіки шляхом скорочення покупок облігацій на відкритому ринку. За прогнозами Morgan Stanley дохідність 10-річних держоблігацій США до кінця III кварталу поточного року може досягти позначки 3,36%.
Рішення Федерального Резерву завершити програму кількісного пом'якшення спричинило початок шторму на ринку облігацій країн, що розвиваються, оскільки це спровокувало початок репатріації іноземного капіталу з цих країн. Вартість суверенних бондів emerging markets упала, а їхня дохідність різко підвищилася, через що потоки капіталу в країни, які розвиваються, пішли у зворотному напрямі.
Найбільше постраждали держави, які значною мірою покладалися на приплив іноземних інвестицій при фінансуванні дефіциту рахунку поточних операцій. Наприклад, в Індії, де від'ємне сальдо перевищувало 5% ВВП у 2012 році, курс рупії впав стосовно долара до історичного мінімуму. Дохідність 10-річних держоблігацій досягла 10%, що є максимумом за останні 5 років.
До речі, Європа теж не застрахована від втрат через кроки США. У принципі, Євросоюз не настільки залежить від іноземних інвесторів, як країни, що розвиваються. Європейські облігації досить стабільні. Проте економіки країн Єврозони сьогодні не в найкращому стані, та й боргова криза в регіоні навряд чи вже минула, тож якщо "напруженість" затягнеться, то наслідки можуть бути доволі серйозними.