Світові ринки: фактор України

У сусідів

Після дуже серйозного потрясіння, яке відчули російські ринки минулого тижня, поки що в міру нагнітання ситуації в Криму та довкола нього змін на краще там не спостерігається. Фондовий ринок оновлює мінімуми півторарічної давності, а рубль наразі тримається лише завдяки інтервенціям центрального банку Росії. Та навіть російські експерти дивляться в майбутнє без оптимізму через загрозу міжнародних санкцій і майбутній референдум у Криму.

Також ще з минулого місяця почало трясти Казахстан. В один момент їхня національна валюта - тенге - із благословення Національного банку Казахстану обвалилася на 20%. І це при тому, що чиновники навперебій переконували громадськість, що ситуація під контролем. Хоча розмови про можливу девальвацію у фінансових колах країни ходили ще з літа минулого року. Багато хто схильний вважати, що так тенге відреагував на те, що відбувається з рублем.

Президент Назарбаєв одразу поспішив усіх запевнити, що збиток по зарплатах буде компенсований - вони зростуть на 10%. Хоча з урахуванням девальвації в 20% розрив усе-таки значний. Валюту можна купити лише у спекулянтів. Ціни ж у магазинах, за словами самих жителів Казахстану, уже виросли на 25–30%. Офіційні прогнози по інфляції бачать зростання показника на 6–8% на рік. Схоже, їхні методи розрахунків інфляції з тієї самої паралельної реальності, що і в Україні. Населення відреагувало на ці події мітингом, уряд відреагував розгоном і арештами.

До речі, за підсумками минулого року частка Росії в загальному обсязі зовнішньоторговельного обороту Казахстану становила 17,9%, України - 3,3%. В абсолютному вираженні товарообіг з Росією становив торік
23,5 млрд дол., з Україною - 4,3 млрд. У структурі казахського експорту серед країн СНД Україна також посідає друге місце з 2,4 млрд дол. (2,5% від загального обсягу) після Росії (5,8 млрд дол., або 7,0%). Аналогічна ситуація й щодо імпорту в Казахстан, де лідирує Росія (17,7 млрд дол., або 36,2%), а Україна йде другою (2,2 млрд дол., або 4,6%).

Отже, те, що відбувається між Росією та Україною, чинить на казахську валюту прямий тиск. Хоча нині вона стосовно долара утримується в коридорі 185 плюс-мінус 3 тенге. Місцева влада та аналітики сподіваються, що такий діапазон збережеться до кінця 2014 р. Подальшої девальвації поки що не очікують, оскільки вона може спровокувати вибух соціальної напруженості в країні.

На тлі українських подій і загострення геополітичної ситуації похитнулися й валюти центрально-східних країн, які входять у єврозону (Угорщини, Румунії, Польщі та Чехії), а також Туреччини. Угорський форинт, польський злотий і турецька ліра помітно просіли, оскільки Україна є сполучною ланкою для поставки енергоносіїв до Європи.

Однак загалом вплив української кризи на валюти Центральної Європи виявився поки що досить помірним. Так, курс угорської валюти підріс із 231,6 форинта за долар у січні до 223,24 на нинішній момент. І польський злотий теж уже оговтався від зниження, яке спостерігалося наприкінці 2013 р. Так, його вартість у доларах зросла з 0,3175 у січні до 0,3304 на нинішній момент.

Розвинені ринки

На більш віддалених від України та більш розвинених ринках ситуація традиційно мінлива, хоча певні тенденції все-таки простежуються.

Так, євровалюта з липня минулого року подорожчала проти долара США на 9,1% і більш як на 65% - із 2000 р. Однак поточний рік може перевірити євро на міцність: усе-таки аж до середини минулого року економіка ЄС падала шість кварталів поспіль. Ситуація почала змінюватися в другому півріччі, а опубліковані 5 березня переглянуті дані показали, що зростання ВВП єврозони в четвертому кварталі становило 0,5% рік до року після -0,3% кварталом раніше. Тільки в Німеччині, найбільшій економіці регіону, зростання ВВП в останньому кварталі минулого року становило у річному вираженні 1,3% проти 1,1% кварталом раніше.

Ці цифри дали привід Європейському центробанку казати про відновлення економіки в регіоні та визначили рішення регулятора відмовитися від зниження ключової відсоткової ставки на його засіданні, яке відбулося 6 березня ц.р. Місяць тому ЄЦБ зберіг її на позначці 0,25%, а голова центрального банку Маріо Драгі дав зрозуміти, що монетарна влада має намір утриматися від будь-яких дій у рамках зміни грошово-кредитної політики до одержання додаткових економічних даних.

Вичікувальна позиція ЄЦБ пояснюється рівнями безробіття та інфляції, які викликають занепокоєння. Нагадаємо, що інфляція в єврозоні в січні ц.р. несподівано знизилася до 0,7% (мінімум із 2009 р.), тоді як орієнтиром для ЄЦБ залишається 2-відсотковий поріг. Більш того, його прогнози щодо інфляції на 2014 р. було знижено до 1,1% (з 1,5% у попередньому прогнозі). Відносно рекордно високого безробіття (12,0% у січні) можна сказати поки що тільки те, що для його зниження буде явно недостатньо очікуваного Єврокомісією зростання економіки на 1,1% у 2014 р.

Ще наприкінці минулого року аналітики Goldman Sachs Group Inc. заявляли, що перспективи євро в
2014 р. виглядають досить непогано. У найближчі 3, 6 і 12 місяців вони очікували курс на рівні 1,38; 1,40 і
1,40 дол. відповідно (нині 1,3910).

Справа загалом і зокрема - у не надто райдужній оцінці перспектив самого долара. За прогнозами експертів, нових мінімумів вартості американської валюти буде досягнуто найближчим часом (у березні-квітні), тоді як ціни на сировинні товари та дорогоцінні метали також тимчасово скоригуються вниз.

Що ж похитнуло позиції вічнозеленого бакса? Ну, по-перше, новий рік долар зустрів початком процедури згортання програми викупу казначейських облігацій (або QE). Новий управляючий Федеральною резервною системою (ФРС) Джанет Йєллен продовжила згортати політику кількісного пом'якшення та з початку року скоротила програму QE уже на 20 млрд дол. (до 65 млрд на місяць).

Також тиск на долар чинила слабка макроекономічна статистика, яка вказує на деяке сповільнення відновлення економіки країни. Падіння промислового виробництва, скорочення обсягів роздрібних продажів, зниження ділової активності у виробничому секторі та зростання дефіциту торговельного балансу - усе це поки що складно назвати міцним фундаментом для посилення долара. На думку все того самого Goldman Sachs, зростання ВВП США в першому кварталі 2014 р. становитиме лише 1,9% проти колишніх очікувань у 2,3%. А федеральний банк Філадельфії понизив прогноз зростання ВВП США на перший квартал із 2,5 до 2,0%.

Не слід також забувати про постійно зростаючі борги США та регулярні емісії грошей. Відтоді, як у 2006 р. головою ФРС став Бен Бернанке, борги країни зросли більш як удвічі - до 17 трлн дол. (до рівня у 8 трлн дол., що передували цьому показнику, борги США зростали 200 років). З моменту створення Федеральної резервної системи в 1913 р. долар стосовно золота знецінився на 98%. І зниження привабливості американської валюти триватиме. До того ж зберігається ризик того, що ФРС може повернутися до перевіреного інструменту підтримки економіки - QE. І якщо це справді стане реальністю, то якась QE-5 чи QE-6 обов'язково "доб'є" американську валюту.

Перспективи

Хоч як дивно, допомогти долару можуть… події в Україні, які всерйоз розбурхали світове співтовариство загрозою початку воєнних дій із боку Росії та непередбаченого загострення геополітичної кризи. Адже багато чого з того, що ще кілька місяців тому було складно навіть уявити, нині почало набувати фізичної форми.

Уже минулого понеділка, коли протистояння офіційного Києва та Кремля досягло точки кипіння після окупації російськими збройними силами території АР Крим і висування ультиматумів, світові фінансові ринки відреагували падінням основних валют, включаючи євро та британський фунт стерлінгів, а також істотним ослабленням світових фондових ринків. Американський долар, а також золото та нафта в цій ситуації опинилися у вигіднішому становищі, оскільки інвестори в період кризи мають звичай переводити свій капітал у долар, дорогоцінні метали та енергоресурси.

У разі розвитку гіршого сценарію та переходу поточної кризи в серйозну міжнародну перспективи долара порівняно з євровалютою все-таки виглядатимуть краще. Це пов'язано насамперед з тим, що Європа залежить від російського газу, на відміну від США. І навіть найменша загроза поставкам блакитного палива завдасть відчутного удару по валюті єврозони.

Ескалація та затягування в часі конфлікту між Україною й Росією може надати певну підтримку світовим фондовим ринкам, та, знову-таки, тут у США більше переваг, ніж у Європи (з вищезгаданих причин). В умовах підвищеної волатильності на валютному ринку капітал перетікатиме в акції та дорогоцінні метали. Але капіталізація енергетичних компаній, які мають свої інтереси в Росії, напевно знизиться.

Та це - турботи іноземних інвесторів, а що робити зі своїми заощадженнями простим українцям, якщо вони на тлі нинішньої волатильності гривні вирішать пошукати надійніший притулок?

Отже, вкладати кошти у валюти нині (втім, як і завжди) потрібно обережно та ризикувати виважено (припустимо, 65% у євро та 35% у долар). Що ж до стратегічних довгострокових інвестицій, то в цьому разі перевагу логічніше було б віддати золоту в зливках (однак 3-місячні та річні депозити не принесуть відчутного доходу). Найближчий же рік буде для золота досить складним, попри зростання його вартості, яке ми можемо спостерігати з початку цього року.

Після падіння на 26% за підсумками 2013 р., яке завершило багаторічне ралі дорогоцінного металу, у 2014-му його вартість може просісти ще на 10–15% (приблизно до 1050 дол. за унцію), перш ніж розпочати відновлюватися. І знову-таки, тут багато чого залежатиме не лише від стану світової економіки в цілому, а й від коливань долара США зокрема.

Ну й, нарешті, від того, як швидко та з якими наслідками вирішиться ситуація в Україні. Не виключено, що всі вищевказані прогнози зазнають істотних змін у випадку, якщо з боку Росії відбуватимуться дії, які суперечать будь-якій логіці…