СИНДРОМ АКСЕЛЕРАЦІЇ

У цьому випадку термін «акселерація» не стосується дітей-переростків, на яких і вчителям, і батькам доводиться дивитися задерши голову. Синдром акселерації, про який наразі стільки говорять і пишуть в Америці, призводить до ще більшого прискорення темпу життя. Найпарадоксальніше, що ніякої об’єктивної потреби в цьому прискоренні немає, і на що американці витрачають вивільнений час, ніхто до пуття не знає. Проте принцип «швидкої їжі», який визначав національні особливості американського трапезування в минулі роки, тепер уже вважається застарілим. Йому на зміну прийшов принцип «миттєвої» їжі.

У супермаркетах, ясна річ, ще трапляється давній добрий листковий чай, заварювати який слід неквапливо, з душею. Проте одноразові пакетики неабияк потіснили його позиції. Втім, і вони незабаром відійдуть у минуле. Адже для того, щоб ними скористатися, доводиться так довго чекати, поки нарешті закипить вода. Фірма Lipton успішно розв’язала й цю проблему, викинувши на ринок одноразові пакетики чаю, який заварюється навіть у холодній воді. І хоча це сталося менше року тому, нині на частку Cold Brew припадає вже 5,5 відсотка всього ринку одноразових чайних пакетиків.

Як з’ясувалося, просто неймовірних зусиль доводилося докладати, щоб залити молоком вівсянку з сухофруктами. Тож на ринку з’явилися General Mills Milk ‘n Cereal — батончики, внутрішня начинка яких і є суспензією зернових та фруктів у молоці.

Фірма StarKist розпочала випуск тунця в конверті з тіста, зваживши на небажання своїх клієнтів марнувати час на відкривання консервної банки й викладання маркетингового родича кільки на хліб чи тарілку. Тепер цілеспрямовані американці легким порухом руки розривають пластикову упаковку та й споживають собі пронумеровані калорії. І хоча цей продукт коштує в середньому на 30 центів дорожче, ніж скибка хліба зі шматочком риби, новинка йде в американських супермаркетах буквально з рук.

Приготування бутербродів із горіховою олією, які стали культовим символом американської невибагливості, також поступово переходить у розряд анахронізмів. Фірма Smucker налагодила випуск уже змащених олією сандвічів. Щоправда, продаються вони в замороженому вигляді й перед поглинанням потребують обробки в мікрохвильовій печі. Та й коштують щось два з половиною долари за упаковку з чотирьох одиниць. Зате заощаджують дорогоцінні хвилини, які раніше так необачно витрачалися на нарізання й намащування хліба!

Варити спагеті, навіть найшвидшого приготування, з’ясувалося, теж надміру трудомістка процедура. Фірма Classico пропонує It’s Pasta Anytime — порційні упаковки готових макаронів, для яких, знов-таки, не потрібно ні каструль, ні ложок, ні тарілок. Лише мікрохвильова піч. І зайвих кілька центів, які заощадять кілька зайвих хвилин.

Закусочні мережі McDonald’s, що й так годували своїх клієнтів, як то кажуть, із коліс, тепер ще прискорили процес обслуговування. Офіціанти приймають замовлення з машини, яка під’їжджає, по мобільному телефону, і з допомогою того ж таки мобільного телефона та кредитної картки відбувається розрахунок за замовлення. Бо ще, чого доброго, доведеться чекати, поки обслуговуючий персонал порпатиметься в кишенях, шукаючи здачу!

На аналогічну систему переходять і службовці автозаправок, яким дуже ускладнила життя вимога федеральних агентів з охорони довкілля обмежити швидкість наповнення бензобаків десятьма галонами на хвилину. Тепер вони заощаджують час своїх клієнтів, установлюючи спеціальну апаратуру, яка зчитує ідентифікаційні номери кредитних карток і робить усі замовлені розрахунки безпосередньо в момент в’їзду автомобіля на територію заправки.

Фірма General Electric викинула на ринок спеціальну духовку, яка може запекти курку за тридцяти хвилин і приготувати чіпси за чотири з половиною хвилини. Такі дива кулінарії досягаються за рахунок додаткового використання трьох потужних галогенних ламп і коштують споживачеві 1300 доларів. А нова пральна машина того ж виробника обіцяє за тридцяти хвилин випрати й висушити вашу спортивну форму.

За словами фахівців, веб-сторінки, які для свого завантаження потребують більше дес’яти секунд, взагалі залишаються «непрочитаними», а чекання ліфта понад чотири секунди миттєво гарантує втрату як мінімум однієї зірочки на фасаді п’ятизіркового готелю.

Девід Ші, президент Фурмановського університету в Гринвілі, історик культури, автор численних книжок, вважає, що синдром акселерації призводить в Америці до необоротних наслідків. «Ця тенденція стає дедалі абсурднішою.Технологія дозволяє створювати продукти, покликані заощаджувати наш час. Але, економлячи час, ці продукти роблять нас дедалі нетерплячішими. Люди все більше починають відчувати потребу миттєвого задоволення». Однак що потім робити зі своїм «відчуттям миттєвого задоволення», біль-шість із них не знає.