Післядефолття країни Травневого сонця

Населення цієї країни - 42 мільйони чоловік. За останній рік її національна валюта обвалилася більш як на 50%, тривалий час підтримувався режим фіксованого обмінного курсу. У кредитній історії держави були неплатежі та реструктуризація зовнішнього боргу. Близько 10% ВВП цій країні приносить сільське господарство. Високе значення експортоорієнтованих машинобудування, харчової промисловості та металургії.

Україна? Цілком.

Утім, мова про Аргентину. В історії й географії цієї латиноамериканської країни можна знайти багато паралелей з Україною. Але є одна особлива історія, з якої ми зобов'язані зробити уроки. На майбутнє.

Знову дефолт?

Наприкінці липня 2014 р. нью-йоркський суддя Томас Грієза зобов'язав Аргентину відшкодувати в повному обсязі кошти двом американським хедж-фондам - NML Capital та Aurelius Management. Ці дві фінансові компанії свого часу викупили аргентинський борг за заниженою ціною. Разом із цим американський суддя наклав ембарго на виплату 539 млн дол. США, які раніше Буенос-Айрес перерахував Bank of New York Mellon для виплат за реструктуризованими облігаціями.

Таким чином, Аргентина, чия економіка є третьою за розміром у Латинській Америці (понад 600 млрд дол. США), знову опинилася на межі дефолту за держоблігаціями.

В останній день липня рейтингове агентство Fitch погіршило рейтинг Аргентини як суверенного емітента з рівня СС до RD. Дисконтованим облігаціям країни, випущеним на зовнішні ринки, присвоїли рейтинг
D. Агентство Standard&Poor's понизило рейтинг країни до "вибіркового дефолту".

Правда, інше рейтингове агентство Moody's обмежилося негативним прогнозом рейтингу Саа1, немов наголошуючи: економічних причин для дефолту немає. З ним згоден президент країни Крістіна Фернандес де Кіршнер: "Дефолт оголошують ті, хто не платить, а Аргентина заплатила".

Міністр економіки Аргентини Аксель Кісільоф вважає, що це судове рішення підштовхує країну до технічного дефолту. "Хоч би як ви це сприймали, така поведінка призведе до економічної кризи в Аргентині. Наші люди можуть опинитися в ситуації, коли борг їхньої країни різко збільшиться вдвічі. Чи не нагадує це вам ситуацію
2001 р.?" - зазначив він.

Для пересічного аргентинця згадування про 2001-й більш ніж болюче. Тоді країна визнала себе неспроможною платити за зобов'язаннями, які накопичувалися та зростали протягом трьох десятиліть. Довелося відмовитися від головного завоювання "латиноамериканської стабільності" - фіксованого обмінного курсу песо до долара, який у рамках currency board підтримувався на рівні 1:1. У перший місяць 2002 р. песо девальвувало вдвічі, а вже через рік національна валюта Аргентини коштувала дешевше в 3,5 разу.

При цьому було оголошено багатоденні банківські канікули, щоб населення не могло зняти свої вклади в песо й конвертувати їх у тверду валюту. Розуміння того, що вони залишилися без багаторічних заощаджень, змусило людей масово вийти на вулиці. З порожніми каструлями, шинами, коктейлями Молотова. У пригородах Буенос-Айреса протестувальники грабували магазини, перегороджували дороги, вели вуличні бої з поліцією. "Ми голодні й хочемо їсти!" - найпопулярніше гасло того часу.

Небезпечний прецедент

Це був протест не тільки проти закриття банків, а й проти багаторічної політики влади, яка призвела до економічної руїни.

Тоді Аргентина, що мала держборг понад 95 млрд дол. США, оголосила дефолт, оскільки не змогла заплатити 35 млрд дол. за зовнішнім боргом, з яких 8 млрд було оформлено на внутрішньому ринку. Пізніше, 2005-го й 2010-го, заборгованість було реструктуризовано. Але на умови реструктуризації погодилися 92,4% кредиторів, а група хедж-фондів, яким Аргентина була винна близько півтора мільярда, вимагали погасити зобов'язання у повному обсязі. У червні
2014-го Верховний суд США зобов'язав Аргентину виплатити борги цим інвесторам, причому заборонив здійснювати відсоткові платежі іншим кредиторам доти, доки вона не дійде згоди з цими фондами.

Заплатити американським хедж-фондам аргентинський уряд може. Півтора мільярда - це лише 5% золотовалютних резервів країни.

Однак проблема в іншому: якщо це станеться, буде створено прецедент для інших інвесторів. Аргентинські аналітики вважають, що тоді відразу доведеться погасити близько
15 млрд дол. зовнішнього боргу. А це понад половина міжнародних резервів держави.

Аргентині загрожує перехресний дефолт. За даними агентства Bloomberg, облігації Аргентини на суму до 29 млрд дол. містять умову, що їхні власники можуть вимагати дострокового погашення паперів, якщо з'ясується, що емітент неплатоспроможний. Насамперед це стосується власників страховок від аргентинського дефолту (так звані контракти CDS). Факт страхової події має встановити спеціальний комітет Міжнародної асоціації свопів і деривативів (ISDA).

Рука Вашингтона

Варто звернути особливу увагу на те, що у випадку з Аргентиною-2014 спусковим гачком боргової кризи став іноземний суд. Американський суд.

Для середньостатистичного аргентинця це судове рішення - те саме, що інтервенція. У країні досі не можуть забути масштабного експерименту, який спочатку тлумачили як "аргентинське економічне диво". Коли він сумно закінчився, жителі країни прокляли й колишнього президента Карлоса Менема, і архітектора реформ Домінго Кавальо. Неоліберальні реформи 1990-х, які передбачали приватизацію монополій, лібералізацію руху іноземного капіталу, скорочення соціальних видатків, таки оздоровили державні фінанси. Однак через брак компенсаторів перетворення обернулися стрибками безробіття до 20% і стрімким зростанням зовнішнього боргу.

МВФ для багатьох жителів Аргентини - це організація, що залишила їх сам на сам із кризою на початку 2000-х. Утім, це не так: саме в 2001–2003 рр. фонд виділив країні кредитів на загальну суму близько 20 млрд дол. Причому якихось жорстких умов МВФ не висував - він і так бачив, що уряд віддаватиме борги за рахунок експортних надходжень.

Валютний фонд, штаб-квартира якого розташована у Вашингтоні, в очах латиноамериканців асоціюється винятково зі США. Нині, коли відносини між Буенос-Айресом і Вашингтоном далекі від теплих, аргентинські оглядачі побачили в рішенні Верховного суду США геополітику.

Та що там політологи й журналісти! Прем'єр-міністр Аргентини Хорхе Капітанич заявив, що зважує перспективу подачі позову до міжнародного трибуналу в Гаазі. За його словами, Буенос-Айрес має намір закликати до відповіді "хижаків із хедж-фондів". "Відповідальність лежить на певній державі, а саме - США", - сказав Капітанич.

Аргентина вже звернулася до Міжнародного суду ООН із проханням розглянути позов, який вона хоче подати проти США у зв'язку зі спором із кредиторами. На думку Буенос-Айреса, рішення американського суду, яке призвело до дефолту країни, порушує її суверенітет. Однак для початку розгляду справи треба, щоб Вашингтон визнав юрисдикцію Міжнародного суду ООН.

Рахунок за помилки

Дефолт призвів до того, що протягом 2000-х кредитне вікно від приватних інвесторів для Аргентини було наглухо зачинене. І уряду довелося покладатися на власні сили в пошуках валюти, щоб відновити виплати за вже реструктуризованими зобов'язаннями - стимулювати експорт та обмежувати імпорт. Якщо 1998 р. торговельний дефіцит становив 4,9 млрд дол., то 2002-го сформувався вже профіцит на рівні 16,7 млрд. Він зберігається й донині: у 2013 р. перевищення експорту над імпортом становило 8 млрд дол.

Однак високий рівень виведення за кордон доходів від інвестицій призводить до того, що сальдо поточного рахунку залишається від'ємним: за підсумками минулого року дефіцит становив 4,5 млрд дол., а цього року МВФ очікує "дірку" у сумі 2,2 млрд.

Платити за колись нестаранне проведення реформ доводиться й іншим. Високі видатки на соціальні потреби роблять Аргентину країною, в якій один із найвищих у світі рівнів перерозподілу ВВП через бюджет: видатки скарбниці становлять 47% ВВП. Крім того, дефіцит державних фінансів хронічно перевищує 4% ВВП, що потребує його покриття доходами від внутрішнього боргового ринку. Останнє призводить до того, що інфляція з року в рік перевищує 10% і залишається найвищою серед країн - членів Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР).

Загострення ж боргової проблеми у 2014 р. уже призвело до нового витка обвалу національної валюти: за останні 12 місяців її курс упав із 5 до 8 песо за долар. На думку рейтингового агентства Moody's, спад економіки Аргентини нинішнього року становитиме 2,5%.

Аргентинський економіст Клаудіо Лосер, який у 2001 р. був директором департаменту країн Західної півкулі МВФ, вважає, що новий виток скандалу навколо зовнішнього боргу його країни й триваюче відсторонення Аргентини від міжнародних ринків капіталу зроблять відсоткові ставки за позиками заборонно високими. Навпаки, угода з кредиторами дала б змогу знизити премію за ризик на 4–5 процентних пунктів та, відповідно, боргове навантаження - на 4–6 млрд дол.

Також Лосер вважає, що якщо Аргентина уникне дефолту, це вселить упевненість в інвесторів. Тоді, за його оцінкою, потік прямих іноземних інвестицій у країну збільшиться на
5 млрд дол. США на рік. Зокрема, для інвесторів мають становити інтерес величезні запаси сланцевих нафти й газу на родовищі Vaca Muerta.