"Криза? Ну що ж вдієш?!"

Сьогодні грецькі підприємці переживають не кращі часи: тисячі приватних підприємств по всій країні закриваються або переходять на режим особливого стану в боротьбі з економічною кризою. Від високих податків, на думку аналітиків, страждає кожен п'ятий представник малого бізнесу Греції, а за фінансові транші від

Євросоюзу греки заплатили різким зниженням рівня життя населення. Скорочення соціальних виплат, зниження заробітної плати в державному секторі та підвищення пенсійного віку викликали падіння купівельної спроможності населення. Греки почали заощаджувати, що відразу ж ударило по грецькому малому бізнесу.

Наслідок кризи - безробіття - також болісно позначився на "малій економіці" країни: згідно з офіційними даними державної статистичної служби Греції, у березні 2013 р. безробіття серед працездатного населення Греції досягло 26,8%, (лютий 2013 р. - 26,7%, березень 2012 р. - 22,2%).

При цьому, станом на березень 2013 р., зайнятих громадян у Греції налічується 3,58 млн чол., що на 246 тис. менше, ніж у березні 2012 р.

Світова економічна криза скоротила потік іноземних туристів до Греції, вдаривши по всіх видах підприємництва, пов'язаних із туризмом. Знизилися й експортно-імпортні операції з продукцією.

Порти і флот

Проте не все так погано в Греції, як це здається на перший погляд.

"Багато міжнародних рейтингових агентств стверджують, що пік кризи в Греції вже пройдено, - коментує генеральний консул Республіки Греція в Маріуполі Дімітріс Папандреу. - Для нашого малого й середнього бізнесу криза стала серйозним випробуванням. Підприємці змогли осмислити свою діяльність, навчитися на власних помилках, щоб ураховувати цей досвід надалі. Деякі підприємства закрилися, інші продовжують працювати, але в них чималі борги. Повсюди дає про себе знати тенденція: закрилися ті підприємства, фірми або магазини, які й до кризи мали серйозні проблеми. Проте наступного дня на їхньому місці з'являються нові.

Крім непопулярних програм жорсткої економії, є безліч державних програм поліпшення бізнес-клімату та боротьби з безробіттям. Ці програми в кожній сфері бізнесу з'явилися в результаті співробітництва держави з приватними підприємцями, до них залучаються внутрішні й іноземні інвестиції.

Сьогодні спостерігається позитивна динаміка: наприклад, прем'єр-міністр Греції відвідав Китай, і ми очікуємо кардинальних змін за рахунок серйозних інвестицій із цієї країни.

Вектор наших економічних зв'язків змінився: сьогодні за обсягом інвестицій у Грецію лідерами є Китай, США, країни ЄС і Японія.

Китай почав активно входити на грецький ринок з допомогою державного органу COSCO з питань розвитку торговельних вантажоперевезень. У порту Пірея є представництво цієї компанії, звідки вантажі з Китаю розподіляються по всій Європі. Нині ведуться переговори про відкриття такого пункту в порту Тімбакі на Криті.

У нас є важлива перевага - морські порти. Грецький торговельний флот посідає перше місце у світі, а більшість суден торговельного флоту належать грецьким судновласникам. Це судна-контейнери для нафти й газу, які охоче орендують Японія, Китай і Південна Корея".

За грецькою статистикою, найгостріше безробіття відчувається в областях Епіру - Західній Македонії (29,9% у березні 2013 р. і 24,1% у березні минулого року), Македонії - Фракії (28% і 23,9%) і в Аттиці (27,9% і 23,1%).

Місцеві представники бізнесу - власники готелів, виробники винної продукції, хазяї ресторанів і таверн - у співдружності з муніципалітетами й Грецькою державною туристичною фундацією організовують тури для представників бізнесу з різних країн, у тому числі й України, з метою пожвавлення інтересу до найбільш постраждалих від кризи областей Греції.

Сімейний бізнес і знання мов - гарантія виживання

У грецькій "глибинці" зовнішні прояви кризи не так впадають в око, як у Салоніках, Афінах та інших великих містах, де кількість закритих магазинів помічаєш одразу.

У Західній Македонії, яку називають "грецькою Швейцарією", з її помірним кліматом та орієнтацією на внутрішнього - грецького споживача, більшість підприємств, магазинів і готелів продовжують працювати.

"Західна Македонія - центр енергетики всієї Греції, а також європейський центр торгівлі хутрами, - розповідає заступник керівника периферії Західна Македонія Філос Талідіс. - Крім того, вона відома як центр виробництва знаменитого грецького мармуру, шафрану Козані та інших сільськогосподарських продуктів. На жаль, у нашій периферії високий відсоток безробіття, з яким ми боремося, щоб приватна ініціатива та підприємства могли розвиватися. Сподіваємося покласти початок багаторічному плідному співробітництву з Україною".

Голова Об'єднання підприємців Західної Македонії Константінос Кіріакідіс захоплено розповідає про район Козані з населенням понад
70 тис. чол., який вирізняється прекрасними штучними озерами на півдні й потужним виробництвом енергії на півночі. Приватне підприємництво в цьому регіоні досить розвинене.

В умовах економічної кризи представники грецького малого й середнього бізнесу намагаються шукати нові шляхи виживання.

Власники невеликих готелів, яких тут безліч, почали продавати сільськогосподарську продукцію свого регіону. Це особливого сорту боби й квасоля, грецьке варення й джеми, виготовлені за стародавніми місцевими рецептами дружинами робітників компанії Velvento.

Баночки з надзвичайно смачними продуктами коштують близько 5 євро - недешево, але цілком доступно, тож розлітаються як гарячі пиріжки.

Майже всі готелі надають СПА-послуги, а найбільші в умовах кризи запровадили транспортні й екскурсійні послуги, відмовившись від посередників.

Сьогодні в Греції модно залучати персонал із числа емігрантів з країн колишнього СРСР - надії Греції в плані зростання економіки пов'язані зі слов'янськими країнами, які мають спільну з їхньою країною культуру та релігію.

"Ми із сином приїхали в Грецію багато років тому, - розповідає управителька готелю PreSpa Ірина. - Жили в Салоніках, де я, як і багато українців і росіян, добре заробляла уроками мови. Хазяїн готелю запросив мене як управительку, оскільки ми сподіваємося, що нас почнуть відвідувати мої співвітчизники. Ми охоче долучилися до акції з прийому підприємців з України й покладаємо великі надії на те, що це допоможе економіці Греції".

Сьогодні готелі Західної Македонії заповнені в середньому на 50%. Природно, їхні власники зазнають відчутних труднощів. Аби заощадити на зарплаті персоналу, грецькі підприємці почали активно залучати до роботи родичів - сімейний бізнес більш живучий.

У власниці затишного чотиризіркового готелю Pindos Palace Hotel Марії ціле літо працювала дочка - студентка факультету психології місцевого університету. Дівчина непогано володіє німецькою мовою. Взагалі, мова в Західній Македонії - велика проблема. Оскільки периферія орієнтована на місцеве споживання послуг, більшість підприємців не володіють іноземними мовами. Щоб вийти на міжнародний ринок, місцевий бізнес повинен повністю реформувати свою рекламу та обслуговування з урахуванням іноземних мов.

Менеджер одного з найпривабливіших готелів регіону Ioannou Resort Василіс Іоанну, батько чотирьох дітей, улаштував свого старшого сина шеф-кухарем готелю. Страви хлопця виявилася дуже смачними, а доходи пішли в сім'ю...

Зацікавлені в персоналі з числа наших співвітчизників і виробники хутряних виробів у великому торговельному центрі Edika м. Кастор'я. Місцеві продавці розповіли, що 95% продукції в їхньому центрі розкуповують гості з Росії та України.

"Купувати шуби через кризу стали менше, - розповідає продавець одного з відділів торговельного центру Афродіта Папагеоргіаду. - Влітку попит упав більш ніж удвічі порівняно з минулими роками. Саме тому хазяї йдуть на великі знижки. Не дивуйтеся, якщо вас запитають: скільки можете дати за шубу?

Ми намагаємося йти в ногу з модою: сьогодні в Греції родзинка сезону - шуби з рисі та американської лисиці з колючим хутром сторчака. Ці шуби коштують дорого, і особливих знижок на них не буде - від
4 до 7 тис. євро".

Жителі Кастор'ї виготовляють хутряні вироби з XV ст., зберігши секрети кушнірської майстерності до наших днів. Найвищого розквіту гільдія кастор'янців-хутровиків досягла в XVI-XVII ст. у Константинополі, а в XIX ст. їхня діяльність розгорнулася вже в Європі й Америці.

Нині в Кастор'ї щорічно навесні організовуються виставки й покази шуб. Це найважливіша торговельна подія року, яка приваблює фахівців і покупців з усього світу.

Закордон нам допоможе!

Місцеві винороби теж зазнають серйозних труднощів через кризу.

Провідні фахівці підприємства "Альфа Естейт" (Alpha Estate) Макіс Маврідіс і Ангелос Ятрідіс розповіли, що їхнє винне виробництво в умовах кризи тримається переважно на експорті продукції. Місцеве споживання вина значно скоротилося через зниження купівельної спроможності населення.

Виноградники цього господарства мальовничо розкинулися на схилах плато Аміндео, а вина компанії є найвідомішими сухими винами Греції у світі.

Завдяки багаторічним зв'язкам на ринку, хорошій репутації, нагородам та участі в різних виставках компанія успішно бореться з кризовими явищами.

Важче маленьким компаніям, наприклад невеликому винному виробництву Vogiatzi в містечку Вельвенто та винному виробництву Diamanti у м. Сіатіста.

Щоб приготувати літр унікального вина з рідкісних місцевих сортів винограду, сім'я Діаманті переробляє 10 кг ягід, які вирощує на 8 га своєї власної землі. Потім вино витримують не менше ніж три роки в дубових діжках при особливій прохолодній температурі майже в повній темряві. При такій технології собівартість вина чимала, і реалізувати його не так просто.

Підприємці борються з кризою з допомогою різних акцій.

"Відкриті двері" - ініціатива Європейської мережі міст вина - захід, який став останніми роками постійним у Греції. Споживачі мають можливість побувати на екскурсіях, дегустаціях, отримати сувеніри.

Союз виробників вин асоціації "Вина Північної Греції" вже кілька років проводить захід "Відкриті двері".

Цього року планується провести перший у Західній Македонії винний фестиваль, у якому візьмуть участь багато виробників вина з цього регіону. На учасників фестивалю чекає дегустація вин, лекції сомельє, виставки й джазовий концерт. Планується відвідування винних садиб Сьятісти, Вельведо, Аміндео, Кастор'ї.

Аби пережити тяжкі часи, греки активно включаються в європейські програми.

"Найближчими днями ми одержимо два нові моторні човни, які працюватимуть на сонячній енергії - благо її тут багато, - розповідає мер селища Преспа Базіліос Зепас. - Це будуть перші "сонячні" човни в Греції. Їх побудували в німецькому Франкфурті в рамках європейської програми Interekt. Місцеві перевізники активно домагалися включення в неї. Тепер екскурсії озерами до печер із фресками на скелях та до "Столиці пеліканів" будуть дешеві й комфортні. Завдяки програмі триває ремонт місцевого готелю вартістю 400 тис. євро, а також отримано кошти на будівництво нового пірса з причалами для човнів".

Сьогодні жителі селища розуміють, що єдиний порятунок - у залученні споживачів з інших країн. Від цього виграють і продавці невеличких крамниць, і власники готелів і ресторанів, і перевізники, і гіди.

Активно долучається до європейських і місцевих програм грецька молодь, яка особливо постраждала від кризи: безробіття торкнулося вікової групи від 15 до 24 років (58,3% у березні цього року та 53,1% у березні 2012-го), а також від 25 до 34 років (34,6% і 30,3% відповідно).

Випускниця університету Еліна Чатзідімітріу мріє відкрити маленький готель з допомогою програми для молоді, за якою надається кредит на суму 150 тис. євро. Така можливість знайти роботу під час кризи - чи не єдина для молодих греків.

Греція - невелика країна, промисловість якої після вступу в Євросоюз розвивалася в рамках його програм однобічно й спрощено.

"У Греції весь бізнес прив'язаний до туризму, - коментує генеральний менеджер Туристичної організації Салоніків Нікос Сапунтзіс. - Ця галузь здатна вижити в найважчих умовах. Не випадково, за даними Асоціації туристичних агентств Македонії, у Салоніках за час кризи не закрилося жодне з 200 турагентств і жоден зі 120 готелів. З 1980-го по 2010 р. 75% загального числа туристів, які відвідали Салоніки, становили греки, й лише 25% - туристи з інших країн. Починаючи з 2010 р. кількість туристів-греків постійно знижувалася, а іноземців зростала".

У 2010 р. Салоніки відвідали
2 939 українців, а в 2012-му ця цифра зросла до 10 529, чому сприяють прямі рейси між Салоніками й Києвом, Дніпропетровськом, Донецьком, Харковом, Луганськом, Львовом.

На щастя, фінансовий колапс не залишив своєї печаті на обличчях і серцях греків.

Вони, як і раніше, сидять із чашечкою кави у вуличних кав'ярнях або біля своїх будинків і, як завжди, усміхаються.

"Криза? Ну що ж вдієш?!" - безжурно кажуть греки, і в цьому - вся їхня життєлюбна натура.