Економічне відлуння російської агресії

22 березня, 2022, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Те, що не зруйнував COVID-19, доб’є війна

Економічне відлуння російської агресії
© unsplash/freewalkingtoursalzburg

Війна вплине не тільки на економіки воюючих країн, але й на світ загалом, — фінансові ринки падають, санкції посилюються, ціни на сировинних ринках зростають, на відміну від прогнозів економічного зростання. Вторгнення Росії в Україну загрожує завдати серйозної шкоди багатьом країнам і цілим галузям промисловості.

Економічні наслідки нападу на Україну для країни-агресора

Згідно з даними Світового банку, економіка Росії з капіталом у 1,5 трлн дол. є 11-ю за величиною у світі. Два тижні тому вона вела активну торгівлю енергоносіями, експортуючи мільйони барелів сирої нафти на день з допомогою великих нафтових компаній. Сьогодні шквал санкцій ударив по економіці РФ. Російський фондовий ринок упав майже вдвічі, а російський рубль опустився до рекордно низького рівня відносно долара. Російські акції виключили зі світових індексів, а торги деяких російських компаній зупинено в Нью-Йорку й Лондоні.

Москві стає дедалі важче продавати поставки нафти й газу іноземним покупцям, які побоюються наслідків фінансових санкцій. Багато найбільших нафтових компанії світу залишають країну або припиняють нові інвестиції в проєкти з розвідки та розробки родовищ. Найбільша нафтогазова компанія США Exxon Mobil почала відкликати американських фахівців, які працюють у Росії, і заявила, що виходить зі свого останнього проєкту в країні «Сахалін-1», який було оголошено «однією з найбільших разових прямих міжнародних інвестицій у Росії». Дочірня американська компанія Exxon була оператором проєкту, й рішення компанії піти поклало край її більш як 25-річній присутності в Росії. Французька компанія Total Energies призупинила нові інвестиції.

Технологічні гіганти, автовиробники, ритейлери й авіакомпанії призупинили свою діяльність у Росії. Visa і Mastercard більше не працюють у РФ. Boeing і Airbus не обслуговуватимуть російського флоту. І це ще далеко не всі обмеження.

Зростання цін на зернові й не тільки…

Усі знають Україну як житницю Європи. Вона є п’ятим за величиною експортером пшениці у світі. Обсяги експерта зерна з України збільшувалися з кожним роком, про що свідчать цифри. За підсумками дев’яти місяців 2021-го, Україна експортувала 13,1 млн тонн пшениці на 3,15 млрд дол. Це був новий історичний максимум.

Також відомо, що на частку України й Росії, разом узятих, припадає майже 30% світового експорту пшениці. Цей потік зерна з двох країн становить понад 70% від загального обсягу імпорту пшениці в країни Близького Сходу з нестабільною економікою, в Єгипет, Туреччину і Ліван. Ємен, наприклад, імпортує 22% свого споживання пшениці з України, Лівія — близько 43%.

Це створить додаткове навантаження на Туреччину, яка вже перебуває в розпалі економічної кризи та бореться з інфляцією, що наближається до 50%, зі стрімким зростанням цін на продукти харчування, паливо й електроенергію.

Україна відправляє понад 40% свого експорту пшениці й кукурудзи в Африку, де виникають побоювання, що подальша нестача продовольства і зростання цін можуть спровокувати навіть голод. За підрахунками ООН, у період з 2018-го по 2020 рік 32% імпорту пшениці в Африку припадало на Росію і ще 12% — на Україну. А в Сомалі й Бенін уся імпортована пшениця в зазначений період надходила з воюючих зараз країн.

До 90% ліванського імпорту пшениці й соняшникової олії, а також більша частина імпорту зерна припадають на Україну й Росію. Бойові дії в Україні охопили південні порти країни, зупинивши поставки, а імпорт із Росії утруднений через фінансові санкції, накладені на Москву. У результаті в Лівані запасів пшениці залишилося тільки на місяць, що посилює вже наявну там продовольчу кризу. Крім того, через різке зростання світових цін на нафту офіційні ціни на паливо в цій країні зросли менш як два тижні тому на шокуючі 33% після вторгнення Росії в Україну. Триваючі воєнні дії посилили економічну кризу в Лівані, в результаті чого понад три чверті населення країни впали в злиденність.

У найбільшого імпортера Єгипту резерви ще є, але там уже шукають альтернативу в інших країнах.

Війна в Україні підштовхнула Сирію до нормування пшениці. А Всесвітня продовольча програма (ВПП) назвала ситуацію, що склалася, «зворотним відліком до катастрофи» для Ємену, який значною мірою залежить від імпорту. Імпорт пшениці й інших зернових із Північної та Південної Америки потребує часу та надзвичайно дорогий через високі транспортні витрати.

Чорне море служить основним каналом для міжнародних поставок зерна з України, яка також є одним із провідних експортерів ячменю, кукурудзи й ріпаку. Із 2018 року по 1 жовтня 2021-го Україна експортувала понад 180 млн тонн кукурудзи, пшениці та ячменю.

Ціни на пшеницю й інше зерно майже подвоїлися з початку вторгнення РФ в Україну 24 лютого, при цьому ціни на добрива зросли більш як на три чверті, на кукурудзу — на понад 40%. Але вплив на постачання продовольство деякою мірою пом’якшується тим, що всі ці події розгортаються взимку, а не під час збору врожаю.

Якщо фермери в Україні не зможуть вирощувати й збирати врожай пшениці до липня 2022 року, ланцюжок поставок буде перервано. Але навіть якщо й зможуть, то немає жодних гарантій, що їм удасться використовувати необхідну інфраструктуру для перевезення зерна в порти.

Зростання цін на кукурудзу також може призвести до збільшення витрат на корми для тварин і спровокувати подальше зростання цін на м’ясо.

Ціни на пальмову олію також підскочили, оскільки ринки намагаються знайти альтернативу соняшниковій олії, поставки якої застопорилися в портах Чорного моря.

Дані про морські перевезення показують, що комерційні перевезення в Україну і з України значною мірою припинилися після нападу російських військ, а також повідомлень про вибухи в ключових портах Одеси й Маріуполя. Служби відстеження не виявили суден, які перетинали б Керченську протоку, що з’єднує Чорне й Азовське моря. Десятки суден зазвичай щодня проходять протоку, перевозячи сталь, зерно й промислові товари. Дані розвідки Lloyd’s List показують, що понад ста суден застрягли поблизу південного входу в Керч.

У той час як ціни на енергоносії та інші товари вже викликають глобальну інфляцію, будь-яке припинення поставок з Росії та України може призвести до ще більшого зростання цін і ослаблення світової економіки, особливо в Європі.

За оцінкою Capital Economics, найгірший сценарій ескалації конфлікту та санкцій може призвести до зростання цін на нафту до 140 дол. за барель.

Експерти вважають, що Росія й Україна відіграють вирішальну роль у світовому виробництві неону, ключового компоненту для виробництва мікрочипів, а війни й конфлікти можуть збільшити нестачу напівпровідникових компонентів, а також поставок в автомобільній промисловості.

***

Два роки пандемії COVID-19 показали, як незначні збої в одному регіоні земної кулі можуть викликати серйозні наслідки в іншому. Дефіцит і стрибки цін на окремий товар — чи то на газ, пшеницю, алюміній або нікель — можуть на кшталт лавини викликати глобальні потрясіння в усьому світі, який усе ще намагається оговтатися від наслідків пандемії.

Втрати для світової економіки вже не просто значні, а величезні. Найбільше у світі постраждають люди з низькими доходами, оскільки на продукти харчування й комунальні платежі за газ і тепло припадає більша частина їхніх витрат.

Найбільшою економічна шкода буде в Росії та, звичайно ж, в Україні, хоча оцінити масштаби збитків, завданих атакованій агресором країні, надто важко, вважають європейські аналітики. Їх можна зрозуміти, бо кожен день війни — це нові втрати, санкції та ризики для глобального ринку. Об’єктивно оцінити завдані збитки можна буде тільки після завершення війни й розуміння часу дії накладених на РФ санкцій.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК