Чого більше боїться Європа — економічного спаду чи інфляції?

Грудневе, перше за останні п’ять років, підвищення Європейським центробанком (ЄЦБ) процентної ставки супроводжувалося набагато бурхливішими дискусіями, ніж нинішнє. А також, цілком ймовірно, і наступні. Адже встановлена минулого тижня нова позначка в 2,5% досі ще є, за словами президента ЄЦБ Жан-Клода Тріше, «дуже низькою». За оцінками економістів, оптимальний рівень ставки перебуває в межах 3—3,5%.

Чи означає це, що Європа вже може ігнорувати загрозу економічної депресії і спрямувати всі свої зусилля на боротьбу з привидом інфляції, котрий замаячив на хвилі підвищення цін на нафту? Нічого конкретного на цю тему президент Європейського центрального банку поки що так і не сказав. Зате дав зрозуміти, що зростання долара до 1,2 за євро в Нью-Йорку створює передумови для подальшого жорсткішання європейської монетарної політики. Передбачається, що наступне підвищення європейської процентної ставки відбудеться вже у червні, і до цього повинні готуватися усі зацікавлені сторони.

Стверджувати, що нинішні уявлення глави ЄЦБ про те, «що добре і що погано» для європейської економіки є загальноприйнятими, було б несправедливим. Адже пан Тріше одночасно посилається як на перегляд раніше спрогнозованих рівнів зростання європейської економіки — із 1,4—2,4 до 1,9—2,5%, що має свідчити про наростання оптимістичних настроїв, так і на зростаючу загрозу інфляції, яка уперто прагне вийти за межі тих параметрів, які були їй визначені, — 2,0%. Схоже, дискусії про те, чи варто жертвувати темпами зростання з метою боротьби з інфляцією, або ж навпаки, на рівні ЄЦБ закінчилися. Залишається зіставити їх з економічними реаліями окремих країн.

Так, стагнація в Німеччині (цю країну ще не так давно сприймали як економічний локомотив усієї Європи) і особливо трипроцентний показник бюджетного дефіциту, з якими країна закінчує вже п’ятий рік поспіль, навряд чи стануть у пригоді прихильникам підвищення ставки. І навпаки, зростання споживчих витрат у Франції, яка виявилася, мабуть, єдиною країною, котра зуміла підбадьорити внутрішнє споживання (на 0,9% за січень), грає на руку борцям з інфляцією. А вже досить набридлі нарікання на потенційну стагнацію не сприймаються всерйоз...