Бізнес-огляд

Реаліті-шоу американських податківців: заощадь мільярд!

Черговий перелік американських багатіїв, наведений журналом Forbes, привернув увагу міжнародних ЗМІ задовго до виходу у світ паперової версії видання. Той факт, що кількість мільярдерів у США збільшилася за останній рік із 262 до 313, сам журнал пояснює поліпшенням економічної ситуації в країні та сприятливими для фінансового ринку тенденціями. Однак повідомлення відразу про кілька економічних досліджень, присвячених проблемам оподаткування в Америці, які з’явилися в пресі приблизно в той самий час, показують, що стрімке зростання сукупного американського капіталу має й інші причини.

Загальний дохід 400 найбагатших американців зріс за минулий рік на 45 млрд. дол. і сягнув 1 трлн. — уперше з 2000 року, який поклав край «мильній бульці» фондового ринку високих технологій. Скільки податків було сплачено з цієї суми, журнал Forbes не повідомляє. Хоча це питання дуже цікавило авторів дослідження «Податки з доходів корпорацій за роки правління Буша», які проаналізували прибуток до сплати податків 275 із 500 найбільших американських корпорацій, що входять у список Fortune 500. Як виявилося, цей прибуток становив 1,1 трлн. дол. за період із 2001 по 2003 рік. При цьому, стверджується в дослідженні, податки було сплачено лише з половини цієї суми. Ті компанії, котрі не показали великого прибутку або взагалі виявилися збитковими, у цьому дослідженні не враховувалися.

Авторів дуже зацікавив досвід тих 28 компаній, котрі за цей період узагалі не сплачували податків, попри те, що обсяг їхнього прибутку становив 45 млрд. дол. У цілому ж кількість компаній, котрі не сплачували податків, як мінімум, протягом року за цей період, сягнула 82-х (кожна третя з найбільших прибуткових американських корпорацій), а їхній сукупний прибуток перевищує 100 млрд. дол. Причому кількість таких прибуткових компаній збільшилася за ці три роки на 40%.

Як стверджується в дослідженні, у цілому американська скарбниця недорахувалася з 2001 по 2003 рік 175 млрд. дол. корпоративних податків. Однак Вільям Біч, експерт із податкової політики Heritage Foundation, вважає, що цих результатів усе ж не досить, аби робити висновок, що уникнення податків «типове» для корпоративної Америки. Проте саме такий висновок, схоже, готові зробити в міністерстві торгівлі, де отримали такі показники: прибуток корпорацій із 2001 по 2003 рік зріс на 26%, а обсяги сплачених корпоративних податків за той самий період зменшилися на 21%. Частка податків на корпорації в національній економіці скоротилася до найнижчого з часів Другої світової війни рівня і покриває зараз лише 6% державних витрат. Більше того, розміри капітальних інвестицій, зроблених тими ж компаніями, знизилися 2002 року на 12% і ще на 3% — 2003-го.

Як саме американським корпораціям удається уникати сплати податків, ідеться ще в одному дослідженні, проведеному колишнім працівником міністерства фінансів США (його прізвище в International Herald Tribune чомусь не називають). Однак там наведено отриману ним цифру в 149 млрд. дол. — саме такий прибуток одержали американські корпорації за рахунок своєї офшорної діяльності. Конкретних розрахунків суми податків, яких при цьому недорахувалася американська скарбниця, у статті немає. Проте там «на пальцях» (точніше, на комплектуючих для комп’ютерів) показано, як можна заощадити за рахунок відкриття філій у таких «податкових гаванях», як Ірландія, Бермуди, Люксембург і Сінгапур.

Природно, це далеко не єдиний можливий варіант реалізації «агресивної стратегії уникнення податків», практикований американськими корпораціями. Але, вочевидь, важку артпідготовку в пресі проводять недарма, і Америку очікує чергова податкова реформа. Питання лише в тому, чи піде вона в потрібному для всього американського народу напрямі.

Східна Європа на теренах економічної свободи

Свій рейтинг країн за показником їхньої економічної свободи Інститут Фрайзера, що у Ванкувері, публікує вже багато років поспіль. Перші місця в цьому хіт-параді традиційно посідають західні економіки, а східноєвропейським пропонували хіба що набиратися досвіду у своїх «старших товаришів». Однак нинішній рейтинг приніс чимало сюрпризів, головними серед яких стали ривок уперед Естонії і відкіт назад Франції.

Перші місця в рейтингу все ще традиційно посідають Швейцарія, Великобританія, Ірландія та Люксембург. Їх Естонія поки що не обігнала, хоча й домогла успіху стосовно Німеччини, Бельгії та ще 110 країн із загального списку на 123 пункти. Зате Франція пропустила вперед не лише всіх «старих» членів ЄС, а й більшість нових, включно з Угорщиною, Латвією та Чеською Республікою. Вражаючий успіх останніх пояснюється тим, що взірцем для наслідування вони взяли англосаксонську модель капіталізму, на відміну від квазісоціалістичної, якої дотримується Франція і, меншою мірою, Німеччина. Як каже Андрус Саалік, головний аналітик міністерства фінансів Естонії, якщо чітко знаєш, куди слід іти, не потрібно робити зайвих зупинок.

Однак розгорнута останніми днями на шпальтах світових ЗМІ широка дискусія про те, хто ж усе-таки домігся більших економічних успіхів — США чи Західна Європа, — свідчить, що однозначної думки не існує. Країнам досі доводиться вибирати, що краще: щоб було якомога більше багатих чи щоб не було бідних.

«Сезонний розпродаж» France Telecom

Розмови про намір французького уряду виставити на продаж частину належних йому акцій найбільшої у країні телекомунікаційної компанії велися давно. Однак рішення розпочати реалізацію цих планів у перші ж дні після закінчення періоду літніх відпусток багатьох захопило зненацька. Хоча аналітики відразу запропонували кілька можливих пояснень причин такого поспіху. Головними з них є прагнення вирішити проблему свого бюджетного дефіциту, а також випередити своїх основних конкурентів — Deutsche Telekom і Swisscom, частина акцій яких також планується на продаж.

Відповідно до правил ЄС, доходи від приватизації при підрахунку дефіциту бюджету не враховуються. Зате вони дозволяють дещо скоротити державну заборгованість, яку за 30 років збереження бюджетного дефіциту Франція довела до трильйона євро, що становить 63,7% ВВП — при максимумі в 60%, згідно з маастрихтськими домовленостями.

Як відомо, Брюссель має намір вжити досить жорстких заходів щодо порушників тривідсоткового обмеження на дефіцит бюджету. Франція за цю «червону лінію» заступає вже третій рік поспіль, але тільки зараз почала всерйоз демонструвати, що збирається виправлятися.

Запланована на продаж частина акцій становить від 9,6 до 12,1% (залежно від попиту) статутного фонду. В результаті держава позбудеться контрольного пакета і змушена буде обмежитися 41—43,5% акцій. При цьому в бюджет країни має надійти від 4,6 до 5,7 млрд. євро.

Торік обіг France Telecom становив 46,1 млрд. євро, а ринкова вартість компанії оцінюється в 58,4 млрд. При цьому загальна сума боргів сягає 44 млрд. євро (щоправда, 2002 року їх сума перевищувала 70 млрд.). І це незважаючи на активну допомогу з боку держави, яка не лише видала їй кредит у 9 млрд. євро на досить пільгових умовах, а й дозволила недоплатити податків на суму в 1,1 млрд. євро. Щоправда, Єврокомісія визнала таку практику незаконною і зобов’язала компанію відшкодувати цю різницю, аби не порушувати закони вільної конкуренції.

Після оголошення часткової приватизації вартість акцій компанії знизилася на 1,8% і становила 19,08 євро. Тоді як на піку моди на телекоми їхня ціна сягала 189 євро... І нарешті 2 жовтня ц.р. угоду з France Telecom було укладено. Продаж 10,85% акцій принесла скарбниці 5,1 млрд. євро — в межах прогнозованого.