БІЗНЕС-ОГЛЯД

Борги British Telecom

Борги британського Телекому, найбільшої телекомунікаційної компанії країни, продовжують стрімко зростати. Якщо не вдасться переломити існуючу тенденцію, то до березня нинішнього року вони сягнуть фантастичної суми в 30 мільярдів фунтів стерлінгів (44,7 мільярда доларів). Тому рішення керівництва компанії про частковий розпродаж власності компанії саме з метою зменшення боргових зобов’язань виглядає дуже своєчасним.

Насамперед передбачається продати більшу частину нерухомості, що належить British Telecom. Усього до продажу готується 7500 об’єктів загальною площею 5,85 мільйона квадратних метрів на суму 3 мільярда доларів. У перелік запропонованих до продажу об’єктів входить навіть дев’ятиповерховий будинок штаб-квартири компанії, розташований навпроти собору Святого Павла, у якому зараз трудиться 1,5 тисячі службовців британського Телекому.

За словами Бенедикта Еванса, аналітика WestLB Panmure, керівництву компанії немає з чого вибирати, бо фінансове становище вкрай тяжке. А 70 відсотків усієї проданої площі BT намічається використовувати й надалі, щоправда, на правах оренди. Такий крок, на думку фахівців, дозволить не лише вивільнити значні капітали, а й додасть компанії гнучкості й маневреності, полегшивши завдання з перекидання з місця на місце персоналу і згортання чи розгортання нових операцій. Наприкінці 70-х, коли на озброєнні телекомунікаційних компаній була аналогова техніка, потреба в приміщеннях була великою і BT обзавелася великими виробничими площами. Тепер же, із приходом цифрової апаратури, така потреба поступово відходить у минуле, зате вільних капіталів потрібно дедалі більше. З урахуванням же різкого підвищення цін на нерухомість її розпродаж аналітики вважають набагато виправданішим кроком, аніж розпродаж часток BT у різноманітних мобільних телекомунікаціях, ціни на які падають занадто стрімко.

Фондова казуїстика

2000 рік був явно невдалим для фондових ринків більшості країн світу. Хоча найбільше хвилювалися з приводу зниження індексів американського фондового ринку (індекс Доу-Джонса знизився за результатами року на 6,2 відсотка порівняно з попереднім, Standart&Poor’s — на 10 відсотків, тоді як ASDAQ Composite — аж на 39 відсотків), проте абсолютним рекордсменом за темпами зниження став індекс Сеульської фондової біржі — він упав на 51 відсоток. У цілому на Азіатському континенті темпи падіння фондової активності були найвищими, і середній показник коливався в межах 20—30 відсотків. Зокрема, в Японії падіння індексу становило 27 відсотків, і тільки Гонконг відбувся незначними 11 відсотками. Відносним добробутом могли похвалитися лише деякі фондові біржі Західної Європи, особливо Швейцарії й Італії, де було навіть зареєстровано деяке зростання індексів — на 12 і 5 відсотків відповідно. На 6,3 відсотка зріс також індекс і на фондовій біржі Торонто. А ось у Лондоні, Франкфурті й Парижі падіння індексу склало 10, 7,5 і 0,5 відсотка відповідно.

Щоправда, скрупульозніше вивчення фондової активності дозволило виявити одну цікаву деталь. 1999 року, коли приріст індексу Standart&Poor’s 500 склав 20 відсотків, лише в 241 із 500 компаній відзначався приріст ціни на акції. Натомість 2000 року, при загальному падінні індексу на 10 відсотків, зростанням цін на акції могло похвалитися більше половини охоплених цим індексом компаній, а саме 276. Більш того, у межах чотирьох галузей промисловості — охороні здоров’я, фінансовій, енергетичній і машинобудівній — у прибутку виявилося 86 відсотків усіх зареєстрованих компаній проти 39 відсотків 1999 року. Тож загальна картина виявилася дуже зіпсованою в основному за рахунок акцій високотехнологічних компаній, серед яких тільки акції Microsoft Corp. втратили в ціні 62 відсотки. І, як запевняють «оптимісти» фондового ринку, це ще далеко не межа.