БІЗНЕС-ОГЛЯД

Бюджет розширеного ЄС великим планом

Результати тієї відчайдушної торгівлі, на яку перетворився останній саміт ЄС у Копенгагені, економісти аналізуватимуть ще дуже довго. А поки що за справу взялися фахівці зі статистики: вони вже видають на-гора різні економічні показники як «старого» ЄС, так і його нових членів.

Отже, сукупний бюджет ЄС 2003 року становитиме 100 млрд. євро (99,38 млрд. дол.). Цифра здається чималенькою, але доти, доки не з’ясовується: це лише одна восьма частина бюджету лише Німеччини... Та й порівняно з сукупним ВВП ЄС сума бюджету дорівнює аж 2 відсоткам.

Виділення з такої «виснаженої» загальноєвропейської скарбниці 41 млрд. євро протягом наступних трьох років як «підйомних» для нових членів ЄС викликає небагато радості по обидва боки нинішнього кордону Євросоюзу. Тим, хто віддає, здається, що це дуже багато. Тим, кому дають, грошей дуже не вистачає. І це не дивно, якщо врахувати, що в нових країнах ЄС частка ВВП на душу населення становить від 33 (Латвія) до 69 (Словенія) відсотків від середньої по державах—членах Союзу. Правда, темпи економічного зростання майбутніх членів ЄС значно перевищують убогі 0,9 відсотка, зареєстровані в Союзі 2001 року. За винятком Польщі, яка за цим показником уже вийшла на західноєвропейський стандарт (1%), приріст ВВП, як правило, тримається в межах від 2,5 до 4 відсотків, а в Естонії та Литві — взагалі 7 відсотків.

Найобнадійливіший економічний чинник майбутнього розширення — створення величезного спільного ринку чисельністю 450 млн. чоловік, що за сумарним ВВП практично наздожене США (9,3 трлн. євро проти американських 10 трлн.). Правда, неймовірно зростуть і економічні проблеми. Так, дефіциту бюджету серед новоприбулих країн немає лише в Естонії, понад 3 відсотки дефіциту мають Польща, Угорщина, Словаччина та Чехія, а на Мальті — всі 7 відсотків. Рівень безробіття нижчий від середньоєвропейських 7,6 відсотка тільки на Кіпрі, у Словенії та Чехії, а в Польщі та Словаччині він сягнув 20 відсотків.

Західні журналісти вже охрестили майбутнє розширення ЄС «великим вибухом». Узагалі-то аналогія видається досить мирною й натякає на народження нашого Всесвіту. А ось що насправді з цього вийде, побачимо.

Новий головнокомандуючий аргентинських банків

Призначення нового глави центробанку Аргентини стало вже четвертим у поточному році. Цього разу головним банкіром країни став 37-річний Альфонсо Прет-Гей, колишній економіст відомої лондонської фірми J.P.Morgan. Нового головного банкіра країни, чия економіка перебуває в жахливому стані, вважають прибічником вільного ринку і противником фіксованого обмінного курсу та надмірної урядової участі в управлінні економікою.

Робота Прет-Гей на новій посаді розпочнеться у винятково складних економічних умовах — глибокої рецесії, некерованої інфляції та призупинення всіх кредитних угод. Проте його призначення зустрінуте з великим ентузіазмом. Аргентинське песо, від початку року втративши 70 відсотків своєї вартості проти американського долара, після оголошення про ухвалене рішення трохи зміцнило свої позиції. Адже нове призначення, цілком імовірно, сприятиме поновленню переговорів із МВФ про надання Аргентині кредиту, якого вона гостро потребує.

Великі родовища газу розвідано
в Індії

Дві енергетичні компанії — бомбейська Reliance Industries Ltd. і единбурзька Cairn Energy PLC — під час пробних бурінь у Бенгальській затоці виявили два великі родовища природного газу. Розвідані запаси одного з них оцінюються в 150 млрд. кубічних метрів, а другого — в 24 млрд. Буріння здійснювалося на глибині 1000 метрів, що означає додаткові технічні складності й потребує великих обсягів фінансування для розробки цих родовищ.

Cairn Energy знайшла також ще два газові родовища, спільні запаси яких становлять 25,5 млрд. кубічних метрів. Вони розміщені на значно меншій глибині, тож розпочати експлуатацію буде легше. Обидві компанії продовжать пробні буріння, сподіваючись на нові знахідки, а також розроблятимуть уже відкриті.

Хоча ці відкриття належать до найзначніших нинішнього року, проте перетворити Індію на експортера газу вони не зможуть. Правда, розвіданого цілком вистачить для задоволення власних потреб Індії в природному газі протягом восьми років. А це може спричинити зміну військового й політичного балансу сил у регіоні. Зараз Індія купує газ у Катарі й Бангладеш, проте виявлення газу в океані потребуватиме нарощування військово-морського флоту, необхідного для охорони газовидобутку. Вартість освоєння родовищ оцінюється в 300—500 млн. дол., і ще 500 млн. знадобляться для будівництва газопроводу до Бомбея.