Злочин чи правопорушення

На початку червня Верховною Радою в першому читанні було прийнято законопроект №7279-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", основною метою якого є визначення на законодавчому рівні поняття кримінального проступку та правових наслідків його вчинення.

Річ у тім, що на сьогодні має місце деяка неузгодженість у термінології, яка використовується в Кримінальному і Кримінальному процесуальному кодексах. Зокрема, відповідно до першого в Україні кримінальна відповідальність може настати тільки за здійснення "злочинів", тобто суспільно небезпечних винних діянь, передбачених цим самим кодексом. Водночас у прийнятий у 2012 р. Кримінальний процесуальний кодекс законодавець увів новий різновид кримінально караних діянь, доповнивши їх терміном "кримінальний проступок" та об'єднавши його зі "злочинами" в одну категорію - "кримінальні правопорушення".

Саму суть поняття "кримінальний проступок" у процесуальному кодексі розкрито не було, однак було встановлено, що подібний вид відповідальності має бути передбачений окремим законом. Водночас для кримінальних проступків був передбачений окремий спрощений порядок їхнього розслідування та розгляду судом, виходячи з якого можна зрозуміти, що ця категорія кримінальних правопорушень характеризується невеликою тяжкістю та суспільною небезпекою.

І тільки через шість років наші парламентарії знову згадали про зазначену прогалину у законодавстві. Однією з причин, що послужили подібним поштовхом, стало те, що на сьогодні органи, які розслідують злочини та, зокрема, слідчі надзвичайно перевантажені. Це істотно впливає як на строки розгляду кримінальних справ, так і на якість проведення розслідувань і розкриття злочинів. Законодавець вважає, що передача розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень у відання дознавачів дасть можливість слідчим органам розвантажитися мінімум на чверть і зосередитися на більш важливих завданнях.

Слід зазначити, що подібна концепція сама по собі не нова. Питання про виділення злочинів невеликої тяжкості в окрему категорію злочинних діянь розглядалося ще десять років тому. Так, у 2008 р. Рада національної безпеки та оборони прийняла рішення "Про перебіг реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів", яким з метою гуманізації кримінального законодавства пропонувалося певну частину злочинів трансформувати в кримінальні проступки, замінивши покарання за їхнє здійснення з тих, що пов'язані з позбавленням волі, на штрафні санкції.

Аналізуючи законопроект №7279-д, перш за все слід зазначити, що до кримінальних проступків планується віднести всі кримінальні правопорушення, за які передбачене покарання у вигляді штрафу в розмірі до 51 тис. грн або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Однією з цілей ухвалення цього законопроекту заявлено "швидке та повне розслідування кримінальних правопорушень". Досить суперечливо на цьому тлі виглядає усунення з Кримінального процесуального кодексу положення про граничні строки проведення розслідування по кримінальних проступках. Тобто, якщо нині такий строк обмежено шістьма місяцями з моменту початку досудового розслідування, то в проекті пропонується встановити тимчасові обмеження лише з моменту повідомлення особі про підозру в здійсненні кримінального проступку:

- 72 години, якщо підозрюваний визнає провину;

- 20 діб, якщо підозрюваний не визнає провини, тобто необхідність у проведенні додаткових слідчих дій, або проступок вчинено неповнолітнім;

- 1 місяць, якщо є необхідність у проведенні експертизи.

Проблема полягає ще й у тому, що тяжкість злочину не завжди порівнянна зі складністю його розслідування, тому на сьогодні немає гарантій того, що злочини, які підпадуть під визначення кримінальних проступків, будуть розслідувані у встановлений законом строк. Такими при кладами можуть слугувати розслідування злочинів, передбачених статтями 177 (порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослини, раціоналізаторську пропозицію), 206 (протидія законній господарській діяльності), 275 (порушення правил, які стосуються безпечного використання промислової продукції або безпеки експлуатації будівель і споруд) Кримінального кодексу, які у разі прийняття законопроекту стануть кримінальними проступками. Можливо, саме для цих цілей законодавець пропонує ніяк не обмежувати строків розслідування проступків до моменту повідомлення особі про підозру, щоб основний масив пошукових дій проводити в цей період.

Також законодавець знайшов досить оригінальний спосіб вирішення проблеми з переходом значної частини злочинів у розряд кримінальних проступків. Зокрема, законопроектом передбачається, що покарання за здійснення значної кількості злочинів буде посилено шляхом підняття максимальної межі штрафу (вище за вже зазначені раніше 51 тис. грн). Якщо розглядати це на прикладі економічних злочинів (злочинів у сфері господарської діяльності), то за винятком п'яти з них (підроблення документів (стаття 205-1), протидія законній господарській діяльності (стаття 206), порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (стаття 213), незаконних операцій з контрольними марками (стаття 216) і розголошення комерційної або банківської таємниці), за всіма іншими 17 буде збережено статус злочинів з допомогою збільшення розмірів штрафів. Водночас подібний підхід повністю суперечить самій ідеї виділення окремої категорії кримінальних правопорушень, а саме - "гуманізації кримінального законодавства".

Однією з передбачених законопроектом особливостей притягнення до кримінальної відповідальності за здійснення кримінального проступку є також і те, що особи, засуджені за їхнє вчинення, визнаються такими, що не мають судимості, відразу ж після відбуття покарання. Це фактично виключає можливість обтяження провини засудженого за вчинені надалі злочини у зв'язку з наявністю таких факторів, як повторність або рецидив.

Підсумовуючи, можна сказати, що на сьогодні не зовсім зрозумілий сенс створення окремої правової категорії у вигляді кримінальних проступків, оскільки такі проблеми, як розвантаження слідчих органів, пом'якшення відповідальності, можна було б вирішити шляхом установлення окремого порядку здійснення розслідування (дізнання) злочинів, що не є тяжкими. Подібні зміни не потребували б внесення величезної кількості поправок і доповнень, передбачених законопроектом №7279-д. У цілому запропоновані нововведення виглядають, швидше, як один зі способів посилення відповідальності за вчинення низки злочинів, хоча й у досить гуманній його формі - збільшивши суми штрафів.