З-під кредитної палиці

Будучи ошуканими вже не одним українським урядом, функціонери Міжнародного валютного фонду стали значно жорсткіше вимагати від Києва виконання так званих попередніх умов (prior actions). Отже, попри гостроту нинішніх українських проблем (особливо на валютному ринку) і виявлену лояльність у переговірному процесі, без голосування низки необхідних законів парламентом не могло бути й мови про затвердження підготовленої сторонами програми розширеного фінансування (extended fund facility).

Через відсутність інших кредитних джерел Кабмін мобілізувався й старанно виконав необхідні умови, запропонувавши парламенту пакет так званих реформаторських законів. Їхнє ухвалення, разом із бюджетними поправками, про які DT.UA вже писало, дасть МВФ підстави для надання кредиту Україні. Питання вирішуватиметься на нараді директорів 11 березня. Тому голосування за урядові закони проходило поспіхом, зі скандалами та під особистим керівництвом прем'єра. Назвати революційними прийняті норми язик не повернеться, але якщо врахувати, що всі проведені до цього "реформи" нагадували, швидше, фарс, то нинішні зміни справді здатні поліпшити ситуацію, щоправда, далеко не всі.

Детінізація зарплат та общипування пенсій

Розпочати хотілося б із позитивів - уряд визнав свої помилки та переглянув підходи до детінізації зарплат. Попри те, що фіскальна служба відзвітувала про 20-відсоткове зростання надходжень податків і зборів у січні-лютому порівняно з аналогічним торішнім періодом, сталося це, вочевидь, не через детінізацію оплати праці. Надходження від єдиного соціального внеску (ЄСВ) за два місяці становили 25,8 млрд грн: майже 12 млрд грн у січні та 14 млрд у лютому. Для порівняння, у грудні минулого року надходження від ЄСВ становили майже 18 млрд, у жовтні - 14,8 млрд, у серпні - 13,9 млрд грн. Очевидно, що ситуація з тіньовими зарплатами, попри проведену реформу, не змінилася. Розуміючи, що такими темпами вирішити проблеми з дефіцитом Пенсійного фонду неможливо, уряд відмовився від ряду критеріїв, необхідних для застосування понижуючого коефіцієнта для ЄСВ.

Критерії, прийняті попередньою редакцією закону, були нездійсненними для більшості бізнес-структур: середня зарплата на підприємстві мала становити щонайменше 3654 грн, платіж ЄСВ - не менш як 700 грн. Звичайно, для великих підприємств такі норми не були нездоланною перешкодою, однак для дрібних і середніх знизити ЄСВ було практично неможливо. Запропоновані зміни прибирають ці обмеження, критерій збільшення заробітної плати зменшено з 30 до 20% від середнього показника за минулий рік. Щоб уникнути зловживань, запроваджено критерій середнього платежу - він також має бути не меншим за торішній аналог, а також обмежено збільшення кількості співробітників - не більш як удвічі. Крім того, чітко розписаний механізм розрахунку коефіцієнта та порядку його застосування, а сфера його використання розширена за рахунок самозайнятих осіб.

"Запропоновані зміни спрощують застосування даного коефіцієнта. З огляду на індекс інфляції та девальвації, більшість підприємств збільшуватимуть свої заробітні плати, що дасть їм змогу зменшити відсоток ЄСВ. Навіть збільшення заробітної плати на 20% дозволить підприємцям зменшити ставку ЄСВ із 37 до 30,8%, тобто на 6,2%. Збільшення середньої зарплати на 50% зменшить ставку ЄСВ до 24,7%, на 12,3%. Для одержання коефіцієнта 0,4, а ставка ЄСВ у цьому разі становитиме 14,8%, заробітну плату потрібно збільшити в 2,5 разу, що реально зможуть зробити тільки ті, хто активно виплачував заробітні плати в конверті. Ми розраховуємо, що цей механізм усе-таки стимулюватиме вихід зарплат із "тіні", - розповів DT.UA Ілля Несходовський, експерт РПР групи "Податкова реформа".

Говорити про якісь перемоги зарано, але змінений підхід справді дає другий шанс детінізації зарплат. При цьому важливо розуміти, що витрати ПФ становлять 14% ВВП, третина з них (понад 80 млрд грн) покривається за рахунок держбюджету. Для скорочення витрат фонду уряд запропонував низку змін і до пенсійного законодавства, що викликали шквал критики, за якою часто немає нічого, крім популізму. Ухвалити закон змогли лише з п'ятої спроби, через дві години цілком безпредметних суперечок і демагогії.

У результаті передбачене поступове підвищення пенсійного віку на п'ять років для жінок, яким призначаються пільгові пенсії за віком і пенсії за вислугу років. На п'ять років збільшено страховий стаж, необхідний для призначення таких пенсій, і для чоловіків, і для жінок. Крім того, для окремих категорій на п'ять років збільшуються вимоги до необхідного стажу вислуги років. Обмежено виплати пенсій працюючим пенсіонерам. У період роботи пенсіонеру виплачуватиметься пенсія в розмірі 85%, але не менш як 1423 грн. Остання норма діятиме з 1 квітня 2015-го до 1 січня 2016 р. Утім, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. При цьому розмір пенсій для працюючих суддів і держслужбовців тепер обмежений 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи і не може перевищувати 9490 грн. Мабуть, головним позитивом стала домовленість про подачу до
1 травня законопроекту про кардинальний перегляд спецпенсій як таких та їхньої ліквідації у разі, якщо до 1 червня цей законопроект не буде прийнято.

Тут важливо розуміти, що людей, які одержують пенсії нижче за 1500 грн, зміни не торкнуться, а це переважна більшість українських пенсіонерів. Пенсії понад 1,5 тисячу одержують близько 3,6 млн чоловік, працюють із них тільки 600 тис. Також не будуть обмежуватися пенсії для інвалідів 1-ї, 2-ї й 3-ї груп, учасників бойових дій, у тому числі АТО, і членів родин загиблих учасників бойових дій. За оцінками аналітиків, прийняті зміни не зможуть кардинально вплинути на ситуацію та знизять дефіцит фонду менш як на 4 млрд грн. Отже, основну надію на розв'язання проблем із дефіцитом ПФ усе ще покладають на детінізацію зарплат, для якої, за найоптимістичнішими оцінками, потрібен рік.

Нафтогазове лихо

Як уже відомо, підвищуються не тільки тарифи на газ для населення на 280%, а й рента на видобуток газу - з 20 до 70%. Отриманий додатковий ресурс держава спрямує на субсидування населення. Для того, щоб підвищення тарифів не обернулося величезними боргами за комунальні послуги, Мінфін додатково виділив 12,5 млрд грн на субсидії для населення, а Мінсоцполітики змінило систему нарахування субсидій, зробивши її максимально простою. За словами міністра Розенка, якщо зараз субсидіями користуються близько мільйона українців, то після підвищення тарифів їх потребуватимуть уже 4 млн. Додаткових коштів, на переконання Мінсоцполітики, має з надлишком вистачити на виплату допомоги всім, хто цього потребує.

"Укргазвидобування" очікувано заявила, що підвищення ренти унеможливлює нарощування видобутку газу навіть при його подорожчанні, а погіршать ситуацію хронічні заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед підприємством. Отже, в, здавалося б, ідеальній схемі все-таки закладено певні ризики, уникнути яких без вирішення проблем "Нафтогазу" не вийде. Уряд спробував це зробити хоча б частково, прийнявши закон про стабілізацію фінансового стану компанії, погашення заборгованості за природний газ і запобігання виникненню цієї заборгованості в майбутньому.

Станом на 1 січня 2015-го загальна заборгованість споживачів перед "Нафтогазом України" перевищила 29,6 млрд грн, у тому числі борг населення становив 2,1 млрд, бюджетних установ та організацій - 160 млн, підприємств ТКЕ - понад 16,1 млрд, підприємств промислового та енергетичного комплексів - 11,2 млрд грн. При цьому компанія, яка уповноважена формувати ресурс природного газу України та визначена його гарантованим постачальником, до цього моменту була позбавлена дієвих інструментів стягнення заборгованості та впливу на боржників. Грубо кажучи, прийнятий закон надає НАКу право обмежувати газопостачання підприємств теплокомуненерго до рівня технологічної безпеки у разі порушення ними умов оплати за поставлений газ і перевищення виділених лімітів газу.

Вирішити проблеми із заборгованостями завдяки прийнятому документу справді можливо, от тільки проблеми газового монополіста не обмежуються лише заборгованостями. Ревізію витратної частини бюджету компанії так і не було проведено, відповідно, прийняті законодавчі зміни не зможуть вирішити всіх причин її поганого фінансового стану. "Нафтогаз" - дуже велика компанія, неефективність їй притаманна просто за визначенням. Перш ніж казати про стабілізацію її фінансового стану, необхідно зрозуміти, що там насправді відбувається і як витрачаються кошти. Для цього однозначно необхідний аудит. Причому необхідний він не тільки нам із вами, щоб зрозуміти, є там якісь схеми чи ні, а й самій компанії, щоб оцінити та усунути наявні проблеми. Тим паче якщо вона й надалі планує підвищувати тарифи", - вважає Олександр Паращій, аналітик Concorde Capital.

Банківські пристрасті

У спробі стабілізувати ситуацію в банківському секторі Верховна Рада прийняла президентський законопроект, який підсилює відповідальність пов'язаних із банком осіб, насамперед керівників банків, контролерів та інших власників істотної участі в банку. Насамперед ідеться про рішення, які впливають на фінансовий стан банку або стабільність банківської системи, а також зачіпають інтереси вкладників та інших кредиторів банку. У тому числі й відповідальність за дії, які призвели до того, що банк було віднесено до категорії проблемних. У більшості випадків йдеться, звичайно ж, про адміністративну відповідальність. Але якщо з вини менеджера або власника банк не тільки віднесли до категорії неплатоспроможних, а й було завдано великого матеріального збитку державі або кредитору, передбачається кримінальна відповідальність.

Банкрутства банків справді стали серйозною проблемою для фінансової системи України. Цього року Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) було виділено понад 20 млрд грн із держскарбниці, 2014-го він одержував від НБУ дві кредитні лінії на 10,2 млрд та 9,95 млрд грн. На початок року фінансові ресурси фонду не перевищували 16,8 млрд, і, за словами голови фонду, їх ледь вистачить на майбутні потреби. Кожен банк, виведений з ринку регулятором, - це тягар на плечах ФГВФО. От тільки реформою вжитий захід навряд чи можна вважати, та й ситуації в банківському секторі він принципово не змінить.

"Ми не можемо сказати, що в Україні це питання взагалі не регулювалося. Внесені зараз зміни є додатковими. Якщо ви подивитеся на ту кількість позовів, яку уже подано Фондом гарантування вкладів на власників і менеджмент банків, то побачите, що їхня кількість величезна. Акціонери тих банків, якими зараз займається ФГВФО, нам уже відомі. Зміни, внесені законом, просто дозволять нам швидше та ефективніше впоратися із ситуацією", - запевнила громадськість голова НБУ Валерія Гонтарева.

І справді, ще до прийняття цих змін, за заявами ФГВФО було порушено понад 230 кримінальних справ проти менеджменту та власників комбанків. Природно, не маючи зворотної сили, закон не пошириться на власників і менеджмент тих установ, які вже було визнано неплатоспроможними, і кримінальна відповідальність їм уже не загрожує. Але не зупинить вона, на жаль, і їхніх послідовників через повальну корумпованість судової системи та режим вседозволеності, в якому живуть можновладці. Насправді, саме ця норма виглядає найменш дієздатною та найбільш популістською з усіх запропонованих.

Залучити та втримати інвестора

Очевидно, що вжиті заходи не здатні вирішити всі фінансові проблеми України, як неспроможна вирішити їх і кредитна програма МВФ, яку буде кинуто на погашення позик і поповнення золотовалютних резервів. У поточних умовах залучення інвестицій - правильне та необхідне рішення. Для цього парламент прийняв низку законів, що дозволяють як залучити в Україну іноземні компанії, так і захистити їхні права на вітчизняних ринках. Щоправда, і тут усе не так однозначно, як здається на перший погляд.

Дерегуляція бізнесу - один із ключових аспектів, на яких робить акцент МВФ. Україна планомірно скорочує кількість ліцензій і дозвільних процедур для бізнесу. Черговим кроком до спрощення ведення бізнесу стало скасування 34 ліцензій. Справді, позиція України в рейтингу легкості ведення бізнесу від Світового банку Doing Business може поліпшитися, але DT.UA (і не тільки DT.UA) уже неодноразово писало про те, що сама по собі позиція в цьому рейтингу не має бути самоціллю влади.

Понад те, на сьогодні серед оцінюваних СБ сфер найгіршими в України є такі, як приєднання до електромереж (185-та позиція в рейтингу), міжнародна торгівля (154-та), вирішення неплатоспроможності (142-га) і оподаткування (108-ма). Жоден з перелічених вище індикаторів не поліпшиться лише завдяки ухваленому закону. Противагою залишаються й систематичні зміни податкової політики держави, які лякають потенційних інвесторів та дуже виснажили підприємців, що працюють в Україні. Тому назвати прийняті зміни революційними, як про це заявляли деякі парламентарії, не виходить.

"Працювати ще є над чим. Список скасованих ліцензій можна й потрібно розширювати. Цілей, які переслідує ліцензування деяких із видів діяльності, що залишилися в законі, можна досягти й іншими заходами державного регулювання, - вважає юрист Святослав Бартош. - Зокрема, шляхом ефективного здійснення ринкового нагляду, підвищення ефективності правоохоронних органів, посилення відповідальності правопорушників, а головне - викорінення корупції в діяльності контролюючих органів".

Підсилити ж захист прав інвесторів покликаний ще один прийнятий урядом законопроект, який, з одного боку, закладає основи дерегуляції господарської діяльності акціонерних товариств, а з іншого - підвищує вимоги для публічних акціонерних товариств, акції яких включено до біржового реєстру. Знову ж, на думку авторів документа, це має позначитися на позиціях України в рейтингу Doing Business і зробити акціонерні товариства привабливими для інвестування. Але з погляду залучення інвестицій, запропоновані зміни - лише невеликий і не найважливіший крок у правильному напрямі.

Набагато більшою проблемою з погляду портфельних інвесторів на сьогодні є непрозорість звітності компаній і "сірі" схеми, якими вони користуються. Недавній приклад агрохолдингу "Мрія" показав, що навіть міжнародний аудит та іноземний лістинг не гарантують, що фінансовий стан компанії відповідає її проспектам для інвесторів.

"Будь-які зміни мають бути обґрунтованими. На жаль, це жодним чином не стосується даного законопроекту. Багато чого з того, що пропонується, навряд чи приведе до спрощення правовідносин і підвищення захисту інвесторів, - зазначає Артут Нонко, управляючий партнер юридичної фірми "Центр правового консалтингу". - Справді, питання захисту власників бізнесу від зловживань із боку посадових осіб, призначених такими власниками, є актуальним. Але правовою перешкодою для нормального їхнього захисту насамперед є застарілі положення розділу IХ (статті 130–138) Кодексу законів про працю України. Однак з невідомих причин автори зазначеного законопроекту їх саме й обійшли".

Зате автори документа не пройшли повз посилення прав міноритаріїв, що у вітчизняних реаліях чревате зловживаннями з їхнього боку. У результаті бажання залучити портфельних інвесторів, які зазвичай купують максимум два-три відсотки акцій і вимушені покладатися на законодавчі гарантії їхніх прав, а не на силу голосування, можуть лише розхитати відносини між тими власниками бізнесу, які ним реально управляють, і тими, хто тільки прагне цього.

"По суті, будь-який власник пакета в 5% зможе ініціювати досить тривалий і складний процес проти емітента та оскаржити практично будь-який його договір. У кожній такій справі, природно, можна застосовувати забезпечення тощо, - пояснив DT.UA Дмитро Шемелін, юрист ЮФ "Ілляшев і Партнери". - Крім того, цікаво буде подивитися на ситуацію, коли два 5-відсоткові акціонери подадуть позови одночасно, з різних підстав. Наскільки законопроект справить негативний ефект, залежатиме від його застосування судами. Попередню хвилю грінмейлу вдалося збити, в основному завдяки судовим роз'ясненням та, частково, законодавчим змінам". Як бачимо, і тут реформ не так уже й багато, а та користь, яку принесуть зміни, може бути повністю нівельована зловживаннями, яким відкривають дорогу нормативні нововведення.

***

Що ж маємо в підсумку? Збірну солянку з розрізненими, відірваними один від одного нормативними рішеннями, аналізуючи які, неозброєним оком можна побачити відсутність системного розуміння реформ, масштабу змін, їхньої пов'язаності між собою. Неможливо позбутися відчуття, що уряд просто спробував виконати необхідну для одержання кредиту програму-мінімум, "поставивши галочки" навпроти необхідних до виконання пунктів. Виходить, що без батога і пряника МВФ Кабмін не в змозі приймати системні рішення та адекватно реформувати економіку.

Можна побоюватися, що як тільки на державні рахунки надійдуть перші транші, Кабмін із помпою відзвітує про сто днів уряду та "замовкне" доти, доки не витратить ліміту фінансування й заодно довіри міжнародних кредиторів. Та й наскільки ефективними будуть такі точкові зміни? Адже вони явно не враховують усього комплексу нинішніх економічних проблем, потреб пов'язаних галузей і ринків. По суті, реформи торкнулися лише деяких, вихоплених міжнародними експертами, болючих осередків кризи та, замість позбавлення недуг, запропонували усунути їхні симптоми, причому далеко не всі.