Ви банкір. Це тимчасово!

Хоч як парадоксально, але саме так можна сказати про нову професію, яка народилася в період кризи, прямо в нас на очах, — тимчасовий адміністратор банку. Особа дуже важлива, таємнича і недоступна, яку наділено необмеженими владними повноваженнями. Один їхній перелік зачаровує. У світовій історії такі повноваження мали тільки римські диктатори. Давайте пробіжимося швиденько по цьому солідному переліку.

Закон суворий

То що каже закон про тимчасові адміністрації? У нашому випадку він не просто суворий, він дуже суворий стосовно проблемного банку. Відповідно до норм ст. 75 Закону «Про банки та банківську діяльність», є цілих вісім причин призначення НБУ в банк тимчасового адміністратора:

1) систематичне порушення банком вимог НБУ;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу на 30% упродовж останніх шести місяців за одночасного порушення хоча б одного економічного нормативу;

3) якщо банк упродовж 15 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов’язань (тут і далі виділено мною. — М.С.);

4) арешт чи вступ у силу обвинувального вироку про злочинні дії керівників банку;

5) дії банку з приховання рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;

6) необгрунтована відмова банку в наданні документів чи інформації НБУ;

7) наявність публічного конфлікту в керівництві банку;

8) наявність клопотання банку про введення тимчасової адміністрації.

У принципі, в період нинішньої кризи НБУ цілком вистачило б тільки пункту №3 цієї статті для введення тимчасових адміністрацій. Перебої з виконанням банками своїх прострочених зобов’язань у таких обсягах є сьогодні в доброї половини україн­ських банків. Таким чином, привід для введення тимчасової адміністрації в НБУ є завжди.

А хто може стати цим самим тимчасовим адміністратором? Відповідно до вимог законодавст­ва тимчасовим адміністратором може виступати:

— фірма, яка спеціалізується на тимчасових адміністраціях бан­ків, аудиторських, юридичних чи консультаційних послугах і має у своєму складі НЕ МЕНШЕ ТРЬОХ працівників із сертифікатом НБУ на право здійснення тим­часової адміністрації в банку;

— незалежний експерт;

— працівник НБУ.

Найлогічнішим для НБУ було б іти найбільш професійним шляхом і призначати як тимчасових адміністраторів не окремих осіб, а фірми, що мають цілий штат високопрофесійних фахівців. Адже до тимчасового адміністратора з першого дня призначення його в банк переходять УСІ повноваження загальних зборів акціонерів, наглядової ради і правління банку. Відразу в пам’яті виникають кадри зі старих радянських фільмів — комісари в шкіряних тужурках і запилених шоломах...

Далі — більше. Тимчасовий адміністратор має права:

— продовжувати або припиняти будь-які операції банку;

— виконувати будь-які дії та рішення від імені банку;

— розривати будь-які договори, що, на думку тимчасового адміністратора, є збитковими або непотрібними для банку;

— звільнити або перевести на іншу посаду будь-якого з керівників чи працівників банку;

— продати такі активи або повернути такі пасиви, які, на думку тимчасового адміністратора, мають бути продані або повернуті для підвищення плато­спроможності банку або захисту вкладників банку;

— звернутися до суду з вимогою визнати недійсною будь-яку господарську операцію, пов’язану з придбанням майна або послуг, якщо, на думку тимчасового адміністратора, оплата значно перевищує реальну вартість таких товарів і послуг. І це — за останні три роки, які передують введенню тимчасової адміністрації!

Наступники Геракла

Щоб розібратися повною мірою зі станом банку, тимчасовому адміністратору відповідно до ст. 85 Закону «Про банки та банківську діяльність» надається цілий місяць. За цей час він має підготувати звіт до НБУ, баланс, звіт про прибутки і збитки з розшифровками, кошторис витрат банку, план дій зі стабілізації роботи банку, план продажу частини майна банку, скорочення адміністративних витрат і ще багато-багато-багато відомостей для НБУ. Ні, за законом він, звичайно, може залучити для роботи експертів, консультантів тощо. Однак тільки після затвердження в НБУ кошторису витрат до кінця року. Отже, через місяць. А цей місяць тимчасовий адміністратор працює в банку самостійно! Такий собі сучасний Геракл, сертифікований НБУ.

Отже, хто ж вони, ці геракли фінансів?

Пам’ятаєте знамените запитання із «Золотого теля» Ільфа і Петрова: «Ні, ну хто ти такий?», що сильно цікавило Шуру Балага­нова в суперечці з Паніковським. Сказати, що це запитання втратило свою актуальність для нинішніх вкладників проблемних банків, — нічого не сказати. Це одне з найголовніших запитань, яке їх нині цікавить. На сьогодні у проблемних банках працюють 13 тимчасових адміністраторів, один із них — співробітник НБУ, решта — незалежні експерти. І жодної фірми зі штатом професійних фахівців.

І абсолютно незрозуміло, за які фахові заслуги і наявний досвід було призначено у той чи інший проблемний банк тимчасового адміністратора. НБУ береже все в секреті, а даремно. Адже одне з основних завдань тимчасового адміністратора — вгамувати пристрасті, що розпалилися, і обнадіяти клієнта. А як його можна обнадіяти, цього клієнта, якщо він про тимчасового адміністратора взагалі нічого, крім прізвища, імені та по батькові, не знає!

А тепер спробуємо поставити себе на місце цих сучасних камікадзе. Входить у банк такий тимчасовий адміністратор. Ставлення до нього з боку персоналу, керівництва й акціонерів, м’яко кажучи, вороже. Адже йому необхідно прийняти на себе ВЕСЬ банк, у тому числі касу, розібратися зі структурою банку, штатним розкладом, кредитним портфелем, портфелем цінних паперів, тарифами банку. При цьо­му необхідно особисто спілкуватися з вкладниками банку, із великими позичальниками банку, підписувати ВСІ документи банку, зокрема, документи дня, заявки на купівлю валюти, внутрішні документи, меморіальні ордери, бухгалтерські документи, платіжні доручення і т.ін.

Крім того, треба розібратися з філіальною мережею банку, переоформити на себе право підпису в банку, поспілкуватися з ключовими фахівцями, щоб вирішити, кого можна скоротити. А крім того, розібратися з балансом банку, створити бюджет банку до кінця року, вирішити, що треба реалізувати з майна і транспорту фінустанови.

Крім переліченого вище, тимчасовий адміністратор має шукати майбутніх інвесторів, спілкуватися з ними, їздити в НБУ і спілкуватися там із співробітниками на предмет узгодження плану подальших дій.

Легендарний Геракл порівняно з нинішнім тимчасовим адміністратором банку — рідкісний ледар!

Можна ще довго перелічувати всі ті дії та обов’язки, що їх тимчасовий адміністратор у перший місяць має виконати самостійно, без своєї команди! Або довіривши більшу частину роботи саме тим фахівцям, які довели банк до кризового стану і яких він прийшов контролювати та організовувати! І тільки через місяць, коли тимчасовий адміністратор затвердить у НБУ свій проект бюджету банку, він зможе залучати фахівців собі в допомогу, гарантуючи їм оплату за рахунок коштів банку! А банк і так уже в збитках, як у шовках. Де гроші брати ще й на утримання цих спеціалістів?

Ставлення професійних банкірів до ситуації, що склалася на сьогодні, досить однозначно висловив голова правління «ВТБ банку» Вадим Пушкарьов під час нещодавнього круглого столу на тему: «Вплив фінансової кризи на банківський сектор. Проблеми та шляхи їх розв’язання». На його думку, введення тимчасових адміністрацій в особі однієї людини — незалежного експерта — не виправдане, бо одна людина не в змозі повністю подолати усі труднощі, які виникають у проблемному банку. Для цих цілей необхідно наймати високооплачуваних управлінців, а кошти на їхнє утримання виділяти з коштів держави, спрямованих на рекапіталізацію. Коли тимчасові адміністратори входять у банк, вони фактично виходять на мінне поле без будь-якої карти. Розібратися одразу в усіх проблемах навіть непоганим експертам досить складно, не кажучи вже про те, щоб привести банк у робочий стан.

Таку ж думку поділяє голова правління банку «Форум» Ярослав Колесник. Він вважає, що тимчасовий адміністратор просто зупиняє людей біля дверей банку, але не може розв’язати його проблем і вже тим паче підшукати інвестора для банку. У нього на це просто фізично бракує часу, найчастіше з ним важко зв’язатися навіть телефоном, коли вже тут вести докладні переговори!

З цим не можна не погодитися. Управління банком навіть у звичайний час — справа дуже трудомістка, потребує злагодженої роботи команди професіоналів-керівників. Як їх усіх у кризовий час може замінити один незалежний експерт?

Щоб зрозуміти весь абсурд ситуації, уявимо собі підготовку до складної операції, яку веде ціла бригада з двох хірургів, медсестер, анестезіолога. І раптом в операційну заходить головлікар і каже: «Ви всі відсторонені від операції, проводитиме операцію один незалежний експерт!»

Після таких слів і дій голов­лікаря операційна бригада, найшвидше, викличе до нього «швидку допомогу» із найближчої психіатричної лікарні. І правильно зробить!

Відповідальність на цих тимчасових адміністраторах і без того лежить величезна, а з урахуванням цифр запланованої Кабінетом міністрів рекапіталізації банків — узагалі величезна. За словами в.о. міністра фінансів І.Уманського, обов’язковою умовою рекапіталізації банків є введення тимчасової адміністрації, яка має забезпечити технологічні процедури в банку. Адже на кону стоїть чимала сума — 20 млрд. гривень. Та ми всі вже розуміємо, що реально всі технологічні процедури в банку забезпечуватиме не команда професіоналів, а одноосібно тимчасовий адміністратор! І саме він відповідатиме за оперативне та оптимальне використання виділених державою коштів!

Фантастика? Ні, жахлива реальність банківської кризи в Україні!

А Мурий їсть собі та їсть!

А ви знаєте, як реагують на введення в банки тимчасових адміністраторів власники цих самих банків? Ви, мабуть, думаєте, що під тягарем повноважень, наданих тимчасовому адміністратору, відсторонені від управління банком, змушені давати пояснення з приводу тих чи інших сумнівних угод власники банку, м’яко кажучи, вовком дивляться на тимчасового адміністратора? Адже вони мають досить оперативно оптимізувати свої витрати в бізнесі, щоб погасити борги перед банком і його вкладниками, терміново шукати шляхи виходу з кризи.

Отут ви зовсім не праві. Ось думка одного з керівників і власників Банку регіонального розвитку, в який НБУ призначив тимчасового адміністратора 24 березня 2009 року.

«Зрозуміло, що 2009 рік вніс свої корективи: помінялися погляди на життя, на якісь зміни, що відбуваються у фінансових, бізнесових структурах. Ми по-новому починаємо дивитися на ці процеси, — зазначив голова наглядової ради БРР Валерій Ксьонзенко. — Нещодавно тимчасова адміністрація асоціювалася з дуже великими труднощами в банку. На сьогодні думка щодо введення тимчасової адміністрації теж змінилася.

У ситуації, коли банки не вірять клієнтам, клієнти не вірять банкам, бізнесмени не вірять політикам, політики — бізнесменам, звичайно, складно жити і працювати. Зрозуміло, що будь-якому бізнесу за таких обставин потрібна перерва. І тимчасова адміністрація, яка увійшла в багато банків, — це, передусім, період емоційного розвантаження. Ми не вважаємо, що це мінуси для нашого банку, навпаки, це плюси. І піврічна перерва, яку надано нам нині за законодавством, дасть змогу через шість місяців по-іншому подивитися на бізнес. Іншими будуть і емоції, люди по-іншому міркуватимуть, менше буде паніки.

За цей час, узявши канікули, ми зможемо структурувати весь свій бізнес і правильно сформулювати бізнес-план у нових ринкових умовах. І так, щоб цей бізнес не тільки не припинив існувати, а й був конкурентоспроможним і надалі».

Цю думку відстороненого від роботи і позбавленого всіх своїх повноважень голови наглядової ради банку опубліковано 2 квітня ц.р. на офіційному сайті Банку регіонального розвитку. Для нього поява тимчасового адміністратора в банку — канікули та емоційне розвантаження! Цікаво, чи погодяться з його думкою вкладники банку, які не можуть своєчасно одержати свої депозити, і підприємства, в яких зависли платежі та депозити в цьому банку?

А тепер уявимо собі, чи був би таким благодушним банкір, якби в його банк зайшла команда професійних антикризових менеджерів і почала б жорстко відновлювати платоспроможність банку за рахунок перегляду умов співробітництва його підприємств із банком? Вважав би він таку жорстку перебудову та оздоровлення «канікулами» та «емоційним розвантаженням»? Навряд чи! Найшвидше, він, узявши ноги в руки, займався б терміновим пошуком коштів і інвесторів, рятуючи свій бізнес.

Цей приклад можна поширити й на інші банки, в які введено тимчасову адміністрацію. Що цілком можна пояснити. Власни­ки банків — це бізнесмени по-українськи, і щось кардинально змінювати і терміново перебудовувати у своєму бізнесі вони будуть тільки під тиском команди профе­сіоналів, відчувши всю міру відповідальності за свої вчинки!

Ви можете заперечити: мов­ляв, не обов’язково щось змінить навіть команда професіоналів. Дозвольте в такому разі навести приклад із нашого недалекого минулого — періоду кризи 90-х і досвіду відновлення платоспроможності великого промислового підприємства в одній з областей.

Підприємство було твердим горішком. Узявши багатомільйонні кредити в кількох банках, воно перестало їх погашати, перейшло повністю на бартерні схеми роботи. Директор підприємства придбав собі за бартером кілька «мерседесів», побудував шикарну дачу на березі моря й розкошував. Не гірше почувалися і його менеджери. А для своїх кредиторів і постачальників підприємство оголосило себе ледь не банкрутом, і це при тому, що було воно одним із монополістів у своїй галузі і його продукція мала постійний попит!

Однак щасливе життя швидко закінчилося. Один із банків-кредиторів першим подав позов до суду про визнання підприємства банкрутом і уклав у результаті з підприємством мирову угоду на умовах введення команди антикризових менеджерів банку під керівництвом першого заступника голови банку і начальника служби внутрішнього аудиту. Команда з десяти осіб включала юристів, бухгалтерів, фахівців із цінних паперів, кредитників, валютників та ін.

Півроку відвертої боротьби менеджерів підприємства з антикризовою командою банку не увінчалися успіхом. На підприємстві скоротили витрати, реалізували непрофільні активи, налагодили облік і контроль, прибрали схеми розкрадання. У результаті через півроку воно почало погашати кредити всім банкам! І всього цього досягли лише завдяки злагодженій роботі команди професіоналів!

Розглянутий приклад стосується промислового підприємства. Однак банк перебудувати та оздоровити значно складніше…

Даєш колективізацію і контроль!

Отже, резюмуючи все вищевикладене, можна дійти двох простих і логічних висновків.

Перший — порочну практику тимчасових адміністраторів-одинаків від НБУ треба негайно припиняти. Адже вони діють не від свого імені, а від імені ДЕРЖАВИ! Тому всі їхні проколи і помилки, яких не може не бути з урахуванням існуючих реалій, нездатність оперативно змінити на краще ситуацію в проблемному банку підривають насамперед авторитет держави! Про яке ж відновлення довіри до банківської системи в такому разі може йтися?

На наш погляд, тільки повно­цінна фірма, укомплектована досвідченими юристами, фінансистами та аудиторами, яка має трьох сертифікованих тимчасових адміністраторів, спроможна звалити на себе вирішення найскладнішого завдання відновлення платоспроможності банку в цілому. І в цієї фірми буде достатньо кош­тів і можливостей вести переговори з інвесторами щодо входження в капітал банку і забезпечувати широку інформаційно-роз’яс­нювальну кампанію серед вкладників і клієнтів установи.

Держава в особі НБУ має укладати з такою фірмою договір, в якому обумовлювати конкретні терміни та етапи відновлення платоспроможності проблемного банку. Після затвердження договору ці етапи мають стати надбанням широкої громадськості, тобто відновлення банку повинно бути гласним! Якщо фірма проходить затверджені етапи в коротші терміни, вона повинна одержувати преміювання за це! Фінансування такої фірми має здійснюватися виключно з бюджетних коштів. Ці кошти, після відновлення платоспроможності, держава стягує з банку в повному обсязі.

І другий — за роботою цих фірм потрібно встановити постійний і гласний незалежний контроль.

Та це вже конкретні складові, а поки що питання стоїть руба: бути чи не бути тимчасовим адміністраціям реальним інструментом ДЕРЖАВИ в оздоровленні банківської системи України?