Уперта безсистемність

Перегини тотальної фіскалізації таки відгукнулися авторам законів, добре пізнаваних під номерами 128-IX і 129-IX, що були прийняті Верховною Радою з подачі президента України як детінізаційні. Рівно через рік на порядку денному парламенту з’явилася низка законопроєктів, розробники яких декларують захист малого бізнесу, обіцяючи виправити помилки «тоталізаторів», аж до скасування того, що прийняли народні депутати навіть минулого скликання. От тільки не потрапити б із однієї крайності в іншу, яка нічим не ліпша. Але ж питання фіскалізації — це лише одна зі складових боротьби держави з незаконним оборотом товарів: контрабандою, контрафактом, фальсифікатом… Для того щоб побороти цього Змія Горинича, потрібен системний підхід, що забезпечує надійний контроль усього ланцюжка поширення товару. У разі контрабанди це — митниця, транспортування, оптова торгівля, кінцева точка продажів. Відповідно, боротьба на митниці неефективна, якщо немає контролю в кінцевій точці продажів. Аналогічно, якщо навпаки.

Збавляємо на поворотах…

Обороти за схемою «контрабанда та сірий імпорт» уже становлять 226–320 млрд грн, що призводить до недонадходжень у бюджет України 68–96 млрд грн… Але замість створити комплексну державну систему протидії незаконному обороту товарів, обивателя раз у раз годують кампаніями з наведення ладу на митниці й у податковій, а народні обранці взагалі вправляються в популізмі, намагаючись створити ілюзію наведення ладу в кінцевих точках продажів. Так, народні обранці, що підігріваються наближенням місцевих виборів, у намаганні догодити малому бізнесу, ображеному на закони №128-IX і 129-IX (які з затримкою на один-два роки поступово впроваджували реформу спрощеної системи оподаткування, підвищуючи рівні 2–3-ї груп ССО, оберігаючи 1-шу групу), розродилися законопроєктами. Кілька з них заслуговують на особливу увагу.

Передусім це законопроєкт №2645Д, рекомендований податковим комітетом ВР, який у такий спосіб намагається пом’якшити фіскальне регулювання в чинних законах №128-IX і 129-IX. Фактично мова про скорочення кількості ФОПів, які мають наступного року використовувати РРО. Для цього запровадили критерій торговельної площі 40/60 кв. м. І тепер ФОПи 2-ї групи, які використовують площі, що не перевищують цих розмірів, зможуть відмовитися від використання РРО. Крім того, в 1-й групі розширили перелік видів діяльності, які належать до побутових послуг, — перекладачам, перукарям, немережним кав’ярням тощо РРО не знадобиться.

При цьому розробники не допустили послаблення для бізнесу, що торгує товарами, які належать до групи ризику. На сьогодні такими офіційно визнано: технічно складні побутові товари (які підлягають гарантійному ремонту), лікарські засоби, ювелірні вироби. Очевидно, розробники в курсі, що в секторі торгівлі електронікою середні обороти «сірого» імпорту становлять 30% від загального обсягу продажів за минулий рік. А до 10% усіх реалізованих ліків є фальсифікатом. Звідси й група ризику.

…і перегинаємо палицю

Однак чому не в курсі цих нюансів автори законопроєктів №3853-1 і 3853-2? Адже вони пропонують не просто скасувати тотальну фіскалізацію, таку ненависну спрощенцям. Судячи з пропонованого в текстах законопроєктів, уже йдеться про боротьбу з легалізацією продажів. Адже проєкти №3853-1 і 3853-2 пропонують скасувати положення статті 9 Закону України «Про використання РРО в сфері торгівлі, громадського харчування й послуг». Тобто забирають обов’язкове використання РРО при реалізації технічно складних побутових товарів (які підлягають гарантійному ремонту), лікарських засобів і ювелірних виробів. Невже про це справді попросили депутатів законослухняні підприємці?

І добре, якби ці законопроєкти представляли депутати-новачки, далекі від теми, але ні, першою серед ініціаторів законопроєкту №3851-1 на сайті ВР значиться Ніна Южаніна, що очолювала податковий комітет у парламенті попереднього скликання і пропонувала цю фіскалізацію запровадити. Тому ще більш дивно, що вона ініціювала скасування тих положень закону, які сама ж і приймала в парламенті попередньої каденції. І тим самим посилила аргументацію її нинішнього візаві Данила Гетьманцева: «У процесі підготовки до наступного засідання комітету виявив шокуючий факт! У законопроєкті №3853-1 співавторства вельмишановної Ніни Южаніної пропонується скасувати фіскалізацію для аптечної торгівлі та технічно складних побутових товарів.

Напевно, Ніна Петрівна, відома своєю послідовною позицією стосовно фіскалізації, припустилася фатальної помилки, адже вона сама голосувала за запровадження фіскалізації при реалізації технічно складних побутових товарів, лікарських засобів і виробів медичного призначення в 2016 і 2018 роках, відповідно (закони №1791 і 2628)».

На жаль, аргументація Южаніної виглядає не дуже переконливою: «Я подавала кілька депутатських запитів у ДПС, щоб одержати інформацію, наскільки після запровадження норм щодо зобов’язань використання РРО при продажу лікарських засобів і складної побутової техніки збільшиться кількість касових апаратів у цих сферах, яка наявна вигода РРО в протидії реалізації в роздрібній мережі таких контрабандних товарів. Жодних доказів того, що зазначені заходи детінізації економіки виявилися ефективними, я не одержала. Та й кожен споживач це щодня бачить, купуючи товари в інтернет-магазинах. Тому ці норми треба скасувати».

Делегалізація?

Нічого особистого, але дивно, що ексголова податкового комітету ВР виступає не просто проти зайвої фіскалізації, це можна зрозуміти й підтримати, але ратувати за скасування фіскалізації ризикових сфер і товарів, яка вже понад три роки там успішно застосовується, — це, напевно, вже надто. Та й те, що хтось не знайшов або не одержав доказів ефективності РРО в справі детінізації економіки, зовсім не означає, що їх немає. І вже точно це не може стати причиною для скасування використання РРО. Ніхто не сперечається, процес цей не ідеальний, але він іде, й там, де раніше давали покупцям товарний чек, нині вручають фіскальний. Це вже роблять великі (й не тільки) інтернет-магазини. І покупці не можуть цього не знати.

Конкретний перелік із більш як 300 товарів, обов’язкових до продажу через РРО, затверджено Кабміном (постанова №231 від 16 березня 2017 року). До нього ввійшли: мобільні телефони, телевізори, холодильники, мікрохвильовки, квадрокоптери...

Тепер про цифри. Вони все-таки є. Ось таблиця з офіційними даними ДПС щодо надходження податку на прибуток від здійснення торгівлі комп’ютерним, електронним та іншим обладнанням у 2015–2019 роках.

Важко не помітити, що починаючи з 2017-го, коли було введено обов’язковість РРО при продажу складної техніки, відрахування до держбюджету прискорено зростають. А за 2018 рік вони збільшилися в середньому за всіма групами приблизно на 70%.

Крім того, не можна ж зводити успіхи детінізації за рахунок фіскалізації тільки до прямих надходжень у держбюджет. Адже від цього також залежать конкуренція «тіні» з легальними продавцями й виробниками, робочі місця, «білі» зарплати й відрахування від них до бюджету, трудова еміграція і навіть корупція...

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлинський, наприклад, упевнений у такому: «Особливо в тих секторах, де контрабанда конкурує з національним виробником, — в легкій промисловості, виробництві меблів, вона підриває національне виробництво. Контрабанда робить невигідними спроби розвивати виробничі потужності, зате робить вигіднішим зайнятися імпортом з використанням схем». Він вважає: «Фіскалізація є одним з інструментів у боротьбі з нелегальним імпортом. І запроваджувати її слід для всіх і відразу, тим більше що нині запущено в роботу програмні РРО, і, нарешті, закінчилися розмови про їх дорожнечу. А якщо ні, то виникають корупційні можливості».

Хаос замість системи

Замість працювати над створенням цілісної системи протидії незаконному обороту товарів, ми вдаємося до неузгоджених дій, від яких контрабанда, контрафакт і фальсифікат тільки зростають. Чому б їм не зростати, якщо для них створено всі умови за всім ланцюжком руху товару?

Якщо так і далі триватиме, то, за прогнозами незалежної групи аналітиків Ukraine Economic Outllook, 2021 року загальні втрати держбюджету лише від існування контрабандних схем перевищать 5,2 млрд дол. США. Це при тому, що ще 2016-го вони становили трохи більше половини від цієї суми — 2,7 млрд дол.

За тими ж даними, майже мільярд доларів втрат очікується 2021 року від контрабанди техніки й електроніки, 664 млн дол. — транспорту, 642 млн — хімії, 594 млн дол. — текстилю й одягу…

Час уже боротися зі зловживаннями не на словах, а на ділі. І боротися комплексно: контроль на кордоні, контроль руху й продажів товарів усередині країни, а також системний аналіз і аудит контролюючими органами. А особливий контроль над товарними групами ризику дозволить виконувати роботу з більшою віддачею. Адже «обілення» контрабанди тільки на 20% дає змогу залучити до бюджету держави додатково: від техніки й електроніки — майже 200 млн дол., від транспорту — 133 млн, від хімії — 129 млн, від текстилю й одягу — 119 млн дол…

Тому не слід впадати в крайнощі, відмовляючись від будь-якої фіскалізації малого бізнесу, або в крайнощі ревізії того, що вже давно й успішно працює. Безумовно, фіскальне законодавство потребує серйозного доопрацювання і вдосконалення, але не повного скасування фіскалізації. Контроль держави є одним із пазлів для побудови прозорих правил торгівлі та фінансовою основою існування держави.