У ПАРЛАМЕНТІ ДІЛИЛИ «ШКУРУ» НЕГОТОВОГО БЮДЖЕТУ АДЖЕ СТАВКИ БАЗОВИХ ПОДАТКІВ НА НАСТУПНИЙ РІК ОСТАТОЧНО ЩЕ НЕ ВИЗНАЧЕНО

Середа, 4 жовтня. У Верховній Раді подається проект бюджету країни на наступний рік. Усе за планом. Спочатку — прозвучав формальний виступ міністра фінансів Ігоря Мітюкова під монотонне гудіння депутатів, яким буцімто і діла немає до старань промовця. Потім — запитання до оратора, а після перерви — виступи прибічників і опонентів запропонованої редакції проекту держ- бюджету. І, нарешті, під завісу цього подання — заспокійливе заключне слово прем’єра Віктора Ющенка, що, буквально, заворожило сесійний зал. Зміст його зводився до того, що створено проект держбюджету з параметрами, яких країна досі не бачила. І це не просто проект уряду, це документ усієї Української держави, тому допрацьовувати його потрібно конче разом, на засадах партнерства...

Усе начебто зрозуміло і звично. Але навіть після, здавалося б, повного виконання передбаченої регламентом процедури, коли «загіпнотизовані» прем’єром депутати почали розходитися по комітетах, залишалося нав’язливе відчуття, що чогось у цьому бюджетному поданні все ж бракує. Причому не просто важливого, а вкрай необхідного, мало того — клятвено обіцяного урядом. Ах так, бракує нових (знижених) ставок хоч і старих податків та нового балансу бюджету, побудованого на їхній основі.

Соціальна сфера на баскому коні

Цифри, «забиті» у бюджет-2001, звісно, вражають. А як же інакше, коли його автори вважають головною особливістю свого дітища те, що воно впроваджується у життя на «початку етапу економічного піднесення в Україні та реалізації ряду глибоких і системних реформ у сфері податків, бюджету, агропромислового й паливно-енергетичного комплексів, пенсійного забезпечення». Зрештою, розробники пошурували по засіках і змогли навіть бувалих у бувальцях здивувати аж 52,1 млрд. грн. для дохідної частини зведеної державної скарбниці. Точно на ту ж суму (жодних дефіцитів або профіцитів) запланували і витрати на наступний рік.

Насамперед заплановано істотно збільшити фінансування пріоритетних галузей та державне інвестування. І насамперед — інноваційне інвестування підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки країни. У цю сферу буде влито 2,2 млрд. грн. бюджетних коштів.

Вугільній промисловості на реформування та фінансове оздоровлення з держбюджету пропонується надати 1,84 млрд. грн.

У 1,6 раза більше, аніж поточного року, одержить від держави сільське господарство — 937,3 млн. грн. За рахунок цих коштів очікується збільшити у 3,7 раза витрати на селекцію у рослинництві й у 4,1 раза — у тваринництві. Щоб не ставити під загрозу проведення сільськогосподарських робіт наступного року, запропоновано продовжити практику часткового відшкодування сільгоспвиробникам ставок по банківських кредитах. Для цього передбачено 100 млн. грн. Близько 500 млн. планується скерувати на закупівлю сільгосптехніки вітчизняного виробництва.

Водночас головним пріоритетом фінансового документа названо соціальний сектор. Тому, як стверджує глава уряду Віктор Ющенко, політичні спекуляції на соціальній політиці уряду просто недоречні: «З кожної тисячі гривень витрат майбутнього бюджету 460 грн. йдуть на соціальні параметри. З урахуванням Чорнобильської програми, на соціальні потреби буде витрачено понад 50% консолідованого бюджету». У цілому в зведеному бюджеті соціальні витрати зростають на 29% (на 4,4 млрд. грн.), порівняно з 2000 роком. Ці кошти підуть на підвищення на 25% зарплати працівникам соціально-культурної сфери, остаточне розмежування виплати пенсій між Державним бюджетом та Пенсійним фондом. З 7 до 270 млн. грн. збільшено витрати на адресну соціальну допомогу понад 400 тис. малозабезпечених сімей.

Бюджет повністю бере на себе асигнування на загальнодержавні програми у сфері охорони здоров’я. Зокрема на закупівлю імунобіологічних препаратів для проведення обов’язкових профілактичних щеплень (76,4 млн. грн.), реалізацію комплексних заходів для боротьби з туберкульозом (36 млн.), централізовану закупівлю інсулінів (35 млн.).

Хоч уряд і не наважився реформувати міжбюджетні відносини (формально, в тому провина Бюджетної резолюції, яка мовчить із цього приводу), зате зроблено спробу компенсувати це збільшенням на 4,3 млрд. грн. (або на 35,4%, порівняно з поточним роком) ресурсів місцевих бюджетів. Добавка піде на збільшення зарплат працівників бюджетних установ, а також надання пільг та субсидій населенню.

Можна було б і далі йти в тому самому напрямку, перераховуючи благі наміри уряду, і при цьому згадати, наприклад, про заплановане шокуючо велике надходження у бюджет від приватизації наступного року — 9 млрд. грн. Заслуговують окремої уваги й наполеонівські плани уряду щодо скорочення зовнішніх кредитів, яких Україні вже протягом року ніхто не дає. Як пожартував із цього приводу народний депутат Віктор Суслов, «уряд уже тепер може рапортувати про успіх кампанії з розрахунку із зовнішніми боргами завдяки лише тому, що нам ніхто нічого не дав. Ось ми і сповідуємо концепцію незбільшення боргу».

А слона ми й не помітили

Однак згадаємо ще про один пріоритет і водночас дуже вузьке місце бюджету-2001 — податки. Бодай про базові, які забезпечують найбільші надходження до бюджету: ПДВ — 35% загального фонду держбюджету, податок із прибутку підприємств — 17%, прибутковий податок із громадян — 18%. Зрозуміло, що без них навіть за найбільшого бажання соціальну сферу всім обіцяним не забезпечиш...

За словами міністра фінансів Ігоря Мітюкова, проект бюджету враховує повністю 23 пункти Бюджетної резолюції, частково — 5 і не враховує лише 3 пункти. Одним із цих трьох злощасних неврахованих пунктів і стали базові податки. А вони якраз і становлять основу для реального зниження податкового пресу в країні. І через них, схоже, зчинилася буча. Не випадково одне із перших запитань парламентарів до Ігоря Мітюкова стосувалося саме цієї сфери: «Бюджетна резолюція містить положення про зменшення податкового тиску, а саме, передбачалося зменшити ставки ПДВ, податку з прибутку підприємств і прибутковий податок із громадян. Ці самі положення містить і програма уряду. Зараз не йдеться про прийняття Податкового кодексу, але, вочевидь, при голосуванні за бюджет ми могли б ухвалити рішення про зниження ставок податків. Чи готовий уряд внести до проекту закону про бюджет такі зміни, відповідно до Бюджетної резолюції та вимог самої програми уряду?»

Характерно, що міністр відповів ствердно: «Ми можемо піти на прийнятне скорочення ставок оподаткування». А саме цього і бракувало в програмі сесійного дня. Адже до подання бюджету уряд мав внести свої пропозиції та відповідні розрахунки до них. Щоб не позбавити Президента задоволення поставити свою візу під фінансовим документом, створеним на новій податковій базі, лише скасування збору в Державний інноваційний фонд і збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства буде недостатньо. Замало буде, навіть якщо додати до них і відмову від застосування знижуючих коефіцієнтів для нарахування амортизації. Як ніколи потрібні послаблення в тісній компанії базових податків.

Відразу два податкових кодекси, але маленькі

Схоже, уряд просто не встиг підготувати відповідні пропозиції щодо зміни податкового законодавства, або так званий малий Податковий кодекс. Водночас він, за словами народного депутата Сергія Терьохіна, категорично відкинув аналогічну ідею і навіть готовий проект документу з пропозиціями парламентської комісії з питань фінансів і банківської діяльності. Останній був підготовлений ще влітку, наприкінці минулої парламентської сесії, коли стало очевидно, що вже не встигнути з підготовкою бюджету на основі повноцінного Податкового кодексу. Але тепер, схоже, трапила коса на камінь — у понеділок на горизонті постануть уже два малих податкових кодекси. Один — депутатський, другий — створений у ДПА.

Остаточний варіант депутатського кодексу пропонує зменшити ставку ПДВ на 2001 рік до 17%, а 2002-го — до 15%. Компенсацією стане розширення бази оподаткування. Зокрема за рахунок скасування пільгового оподаткування (зі сплати ПДВ і акцизів) при ввезенні імпортних товарів у вільні економічні зони. Запропоновано також нову шкалу для стягування прибуткового податку з громадян — щоб не оподатковувалися доходи, котрі не перевищують прожиткового мінімуму. Стелю прибуткового податку відсунули до 30%, але перепаде він цього разу лише справді багатим. А для легалізації дуже великих капіталів передбачено ще одну відсоткову сходинку в шкалі, трохи нижчу від стельової.

Зате замість зниження безпосереднього податку із прибутку підприємств депутати пропонують збільшити амортизаційні відрахування. На переконання Сергія Терьохіна, такий підхід приведе до аналогічного ефекту, але дасть і можливість додатково підтримати компанії з високою фондоємністю, тобто в першу чергу виробничі підприємства.

Всі запропоновані депутатами зміни коштуватимуть бюджету близько 4,5 млрд. грн. Забагато, звісно, але головне, що тепер почнеться діалог парламенту з урядом і з цього питання. Причому, як запевняє Сергій Терьохін, «не депутатський проект буде альтернативним урядовому, а саме навпаки».

Щодо урядового варіанта малого Податкового кодексу, то він готується в ДПА. І поки що абсолютно таємно. Але точно відомо, що вже у понеділок його основні параметри будуть оприлюднені заступником глави Державної податкової адміністрації Олексієм Шитрею. Втім, дещо у цьому законопроекті можна ризикнути передбачити з досить високим рівнем вірогідності. Прогноз неважко скласти, хоча б базуючись на поглядах фахівців компанії «Барентс Груп», які беруть участь у проекті USAID «Фіскальна реформа» і, відповідно, консультують ДПА.

Очевидно, що в законопроекті «від податкової» не варто особливо розраховувати на зменшення ставок ПДВ: радники з «Барентс Груп» переконані, що цей податок на споживання дуже мало вплине на збільшення економічної активності в Україні. Зате, на думку Річарда Лаліберте, директора київського представництва компанії, у зниженні ПДВ прихована серйозна небезпека втрати надходжень від зовнішньої торгівлі із сусідніми країнами (Росія, Польща), в яких цей податок залишиться на теперішньому рівні, тобто стане відносно вищим за український.

Консультанти більше налаштовані на зменшення прибуткового податку з громадян і збільшення амортизаційних відрахувань підприємств. Цілком реально, що буде запропоновано нову шкалу оподаткування з упором на зниження податкового тиску на низькі доходи та збільшення норми амортизації на інвестиції. Чим компенсуватимуть ці нововведення, поки що невідомо. Але, судячи з усього, американські консультанти не дуже схильні чекати благодійної реакції тіньового ринку на податкові послаблення чи різкого економічного піднесення в Україні. Таким чином, в ім’я розширення податкової бази комусь доведеться розпрощатися зі своїми пільгами. Отож, шановні пільговики і платники податків, чекайте сюрпризів. Цього добра вистачить з переливом.