Центробанки не виправдали очікувань

Засідання політикоформуючих комітетів одразу трьох провідних світових центробанків - ФРС США, Банку Англії та Європейського ЦБ - стали ключовими подіями в міжнародному фінансово-економічному порядку денному минулого тижня. І хоча розбурхати ринки (особливо наприкінці тижня) вдалося непогано, особливого натхнення інвесторам це поки не принесло. Але про все по порядку.

ФРС США

Середа, 1 серпня, 18.15 GMT (21.15 за Києвом).

Фінансові ринки з нетерпінням очікували підсумків дводенного засідання Федерального комітету відкритого ринку (FOMC) Федеральної резервної системи США. Однак почули лише стару пісню, тільки в новому аранжуванні. Залишивши відсоткові ставки на історичних мінімумах, Федеральний резерв заявив, що готовий до рішучих дій у разі необхідності, оскільки економіка США продовжила зменшувати оберти в першому півріччі 2012 року, ситуація на ринку праці також залишає бажати кращого, а споживчий сектор й досі не проявляє особливої активності.

На перший погляд, нічого нового. Та якщо копнути глибше, можна побачити відмінності з попередньою заявою. Так, у серпні ФРС зазначила, що темпи відновлення економіки уповільнилися, а отримувана статистична інформація ретельно вивчається. Якщо повернутися до червневого засідання, ми бачимо, що тоді центральний банк заявив: «економіка відновлюється помірними темпами», а також «банк готовий до подальших дій». Можна припустити, що готовність перейти в наступ з кожним засіданням зростає.

Нагадаємо, що, за даними офіційної статистики, у другому кварталі зростання економіки США становило всього 1,5% після 2% у першому кварталі і 4,1% в четвертому кварталі 2011 року. Спадна динаміка в наявності. І якщо все триватиме в такому ж руслі, здається цілком реальним, що вже на вересневому засіданні FOMC риторика глави ФРС Бена Бернанке щодо додаткового стимулювання економіки із допомогою програми викупу бондів буде більш конкретною.

На сьогодні Федеральний резерв завершив уже дві програми кількісного пом’якшення (quantitative easing, QE), які були покликані знизити відсоткові ставки для стимулювання кредитування і споживчих витрат. У рамках цих програм у фінансову систему країни було закачано понад 2 трлн. дол. із допомогою купівлі казначейських облігацій.

Окрім того, з вересня минулого року ФРС почала практикувати обмін короткострокових бондів на довгострокові. Ця програма отримала назву «operation twist» і розрахована до кінця цього року, за підсумками якого з короткострокових бондів буде перекинуто в довгострокові облігації близько 667 млрд. дол.

Однак навіть за умови запуску третьої хвилі QE це навряд чи значно допоможе американській економіці. Малоймовірно, що більша частина компаній і домогосподарств, які зараз уникають кредитів, поміняють свою думку в разі, якщо ставки впадуть ще більше. Доходність за 10-річними казначейськими облігаціями вже перебуває на рекордному мінімумі в 1,39%, досягнутому минулого тижня. Середня ставка за автокредитами у США нині в окремих випадках перевищує 3%, а середня ставка за 30-річними іпотечними позиками минулого тижня впала нижче 3,5% вперше за останні 60 років.

Колеги Бена Бернанке з регіональних банків неодноразово висловлювали побоювання щодо того, що штучне заниження відсоткових ставок може збільшити ризик зростання інфляції. Але сьогодні інфляція в країні перебуває на низькому рівні: базовий індекс споживчих цін, який виключає ціни на такі волатильні компоненти, як продовольство та енергоресурси, зріс усього на 2,2% за останні 12 місяців, при цьому цільовий орієнтир центрального банку залишається на рівні 2%.

Банк Англії

Четвер, 2 серпня, 11.00 GMT (14.00 за Києвом).

Від Банку Англії особливих рішень не очікували: програма з викупу активів збереглася на рівні 375 млрд. фунтів стерлінгів (близько 585 млрд. дол.), а основна облікова ставка залишилася на рекордному мінімумі в 0,5% (з березня 2009 року). Однак важливо зазначити, що напередодні, 1 серпня, Банк Англії спільно з міністерством фінансів запустив 4-річну програму фінансування кредитування з метою збільшити потік кредитів в економіку шляхом надання дешевих ресурсів. Рішення Банку Англії було прийнято через тиждень після того, як опублікована статистика показала спад національної економіки у другому кварталі на 0,7%.

Такий поворот подій не міг не привернути уваги критиків до роботи міністра фінансів країни Джорджа Осборна і викликати чимало запитань щодо його планів на майбутнє, аж до того, чи варто йому залишатися на цій посаді. Річ у тім, що програма скорочення бюджетного дефіциту від Осборна, затверджена 2010 року, передбачала, що цього року зростання економіки становитиме 2,8%. Фактично ж показник зараз на 0,9% нижче, аніж у третьому кварталі 2010 року, коли партія прем’єр-міністра Девіда Кемерона прийшла до влади і розпочала боротьбу з наслідками кризи 2008 року.

ЄЦБ

Четвер, 1 серпня, 11.45 GMT (14.45 за Києвом).

Як і передбачалося, Європейський центральний банк за підсумками свого засідання прийняв рішення залишити основну облікову ставку на поточному рівні в 0,75% (у липні її було знижено на 25 б.п. із 1,0%). Саме по собі рішення було практично проігнороване фінансовими ринками, бо основну увагу було зосереджено на прес-конференції глави ЄЦБ Маріо Драгі.

Саме ця людина от уже тиждень не давала всім спокою, вселивши надію на порятунок єврозони своєю гучною заявою: «ЄЦБ зробить усе, що в його силах, для порятунку євро». Цією фразою він дав інвесторам привід вважати, що чиновники розглядають новий раунд заходів, які допоможуть регіону подолати кризу. Яким чином? На перших порах - шляхом зниження вартості запозичень для Іспанії та Італії.

Мова йде про дії ЄЦБ і Європейського стабілізаційного фонду (ESM). Передбачається, що в рамках цієї схеми ESM купуватиме держоблігації цих країн на первинному ринку, тоді як ЄЦБ зможе їх викуповувати на вторинному. Також ідеться про можливе надання Європейському стабілізаційному фонду банківської ліцензії, що вже викликало багато суперечок.

Під час прес-конференції Маріо Драгі дав чітко зрозуміти, що Європейський центральний банк має намір скоординувати дії всіх урядів для купівлі певної кількості держоблігацій з метою послаблення напруженості в регіоні та виходу з кризи. Це та сама інтервенція, на яку минулого тижня натякала Іспанія після зростання дохідності за 10-річними бондами до рекордних максимумів значно вище від критичного рубежу в 7%.

За словами пана Драгі, купівля облігацій центральним банком, найімовірніше, стосуватиметься короткострокових паперів. На даний момент йдеться про бонди Італії та Іспанії. Однак реалізувати це можна буде лише після того, як обидві країни зроблять офіційний запит про потребу в повноцінній фінансовій підтримці. Цей проект ще перебуває на розробці в ЄЦБ, і його деталі обіцяють оприлюднити в найближчі тижні.

Окрім цього, Маріо Драгі зазначив, що не схиляється до ідеї про надання Європейському стабілізаційному фонду банківської ліцензії, наголосивши, що «ESM не є прийнятним контрагентом для операцій Європейського центрального банку з рефінансування». Проти такої ідеї раніше також висловилася Німеччина. В середу глава Бундесбанку Йєнс Вайдманн нагадав європейській спільноті, що ЄЦБ не повинен перевищувати свої повноваження і зобов’язаний зосередитися виключно на підтримці цінової стабільності в регіоні.

Хай там як, а інтервенцію на ринку облігацій навряд чи можна розглядати як панацею від нинішніх боргових і макроекономічних проблем. Також у даному питанні не слід забувати і про так званий моральний бік медалі: якщо Іспанії та Італії можна, то чому іншим - ні?

Фінансові ринки різко відреагували на заяви чиновника, так само, як і тиждень тому. Єдина валюта напередодні виступу зросла на 100 пунктів, протестувавши позначку 1,2400 проти долара США (максимум із 6 липня ц.р.), однак потім, ще до кінця прес-конференції, впала на 200 пунктів.

Таку різку зміну настроїв ринку можна пояснити зауваженням «Великого Маріо», що для переходу до реальних дій ще необхідно домогтися схвалення 23 країн - членів ради ЄЦБ.

Тобто насправді ми знову маємо лише обіцянки, поки що не підкріплені реальними діями. Тим більше що противником подібних заходів традиційно виступає такий євро-важковаговик, як Німеччина. Хоча, якщо інші країни дадуть зелене світло, Меркель/Вайдманну доведеться поступитися...

Що ж стосується самої євровалюти, то вона, найімовірніше, до кінця року залишиться в нинішньому діапазоні (1,20-1,25 дол./євро), оскільки різких та значних змін курсу Старий Світ зі своєю стогнучою економікою витерпіти не зможе. Водночас посилення економічної кризи вже привело євро до дворічного мінімуму (1,2040 дол./євро) минулого тижня. Це на руку великим країнам-експортерам регіону, включаючи Німеччину, адже дешева валюта робить товари більш конкурентоспроможними на світовому ринку. Проте хочеться вірити, що європейські чиновники допоможуть єдиній валюті намацати «золоту середину»...