СВІЙ ОСОБЛИВИЙ ФІНАНСОВИЙ... КРАХ?

Міністра фінансів України Ігоря Мітюкова в Криму чекали давно. Якщо вірити Леонідові Грачу, то Президент країни Леонід Кучма давно вже доручив йому особисто з’їздити в Крим і розібратися з тамтешнім бюджетом. А він усе не їхав — був завантажений справами. Але тільки-но сесія Верховної Ради автономії прийняла звернення до Президента з приводу того, що Кабінет міністрів України схвалив проект указу Президента щодо призупинення дії постанови про бюджет- 2000, Ігор Олександрович опинився в Криму. «З власної ініціативи!» — повідомив Леонід Грач.

«З великими труднощами спільними зусиллями Президента України, Верховної Ради України і Верховної Ради АРК ми досягли правового, конституційного врегулювання статусу автономії, взаємовідносин між центром і автономією, — скаржилися кримські депутати Президенту. — Проте підхід Кабінету міністрів України зводить нанівець досягнуте порозуміння, підриває основи стабільності в регіоні, дестабілізує суспільно-політичну ситуацію». Про стабільність, як бачимо, навіть двічі — щоб Президент злякався й подумав, що Кабмін уже створив у Криму революційну ситуацію, що тисячі й тисячі кримчан зараз розпочнуть масові безпорядки під гаслами «Київ, віддай наш ПДВ!»

Ми в «ДТ» уже кілька разів писали про проблему кримського бюджету. Суть її, якщо коротко, полягає в тому, що коса, тобто кримська ВР, найшла на камінь, тобто на Мінфін України. Вже два роки поспіль автономія вимагає в Києва надати їй право на одноканальну систему податків і залишати в Криму все, що там збирається, навіть ПДВ. Вимагає, як заявляє Леонід Грач, на підставі кримської Конституції. Але Київ вважає, що Леонід Грач просто неправильно читає свою Конституцію. Там хоч і написано, що до компетенції автономії відноситься «зарахування... у бюджет АРК податків і зборів, які збираються на території АРК... із подальшою передачею в держбюджет України коштів для загальнодержавних витрат» (ст. 18), але знову ж таки — там, де ми навмисно поставили крапки, стоять ті слова, які Леонід Грач намагається «не бачити», — «відповідно до Конституції України і законів України». А закони України кажуть, — поки що? — інше: ні Конституція України, ні закони про бюджет одноканальної системи збору податків не передбачають.

За таким же принципом побудовані й інші пункти цієї статті — 13-й і 14-й: про фінансову самостійність АРК, про міжбюджетні відносини між центром і автономією. З одного боку, вони гарантуються, проте з іншого — порядок їх здійснення «визначається законами України», які лише мають ухвалити. Отже, за великим рахунком, Верховна Рада Криму, яка два роки поспіль зараховує до свого бюджету всі податки, у тому числі загальнодержавний ПДВ, лише вперто видає бажане за дійсне. Не даремно Конституційний суд України, куди звернулися кримські депутати, просто не побачив тут будь-якої колізії.

У чому ж, власне, причина того, що кримську Верховну Раду так довго ніхто не в змозі привести до тями?

Причина в тому, що апетит з їдою прибуває. Леонід Грач не втомлюється повторювати, що Крим — особливий регіон саме тому, що це фінансово вигідно. Не секрет, що в Криму депутати Верховної Ради вважають себе повновладними господарями бюджету, які можуть ухвалювати по ньому будь-які рішення. Минулої сесії депутати намагалися виправити ухвалений раніше бюджет на 2000 рік вже вчетверте. За два місяці до кінця фінансового року Рахункова палата вирішила, що «бюджет поточного року можна збільшити на... 154 мільйони гривень»! За рахунок чого? Депутати припускали урізати соціальні виплати з 50,7 до 45,7 мільйона, пільги ветеранам війни та праці — із 16,7 до 13,7 мільйона. За рахунок цих грошей керівництво Верховної Ради намірилося підтримати і так не бідне лікеро-горілчане підприємство, купити магазин у Москві для реалізації кримських товарів, фінансувати інші зовсім не першочергові заходи.

Про те, що депутати відчули себе повновладними хазяями бюджету, свідчить не лише те, що Верховна Рада на свій розсуд за рахунок грошей платників податків організовує масу дорогих фестивалів, щедро оплачує такі заходи, як створення гімну Криму, а й волаючий непрофесіоналізм запропонованих змін. Проект їх був «просунутий» президією Верховної Ради в порушення закону України «Про бюджетну систему України». Відповідно до цього закону, внесення змін до бюджету має відбуватися за тим же механізмом, за яким відбувалося його початкове затвердження — тобто зміни повинні бути обговорені та ухвалені урядом, який виконує бюджет. Але президія цього разу вирішила повністю обминути уряд, не спитавши навіть його думки. І лише завдяки позиції міністра фінансів Людмили Денисової та глави уряду Сергія Куницина проект цих змін до бюджету був... не ухвалений, а відправлений на доопрацювання, хоча, за твердженням заступника голови Радміну Криму депутата Сергія Веліжанського, «його не можна було не лише відправляти на доопрацювання, а й взагалі розглядати, оскільки він від самого початку незаконний».

І ось проект бюджету 2001 року кримські депутати знову зверстали з урахуванням ПДВ, заклавши в його доходи близько 300 мільйонів зайвих гривень, які отримані не будуть, хоча, природно, розписані за витратами. На думку Мінфіну Криму, це катастрофа, оскільки навряд чи можна працювати з дефіцитом у четверть бюджету. Дивно також, що кримський парламент завзято наполягає саме на отриманні ПДВ, хоча це може бути небезпечно для самої автономії: за розрахунками бюджетного комітету ВР України, за рахунок відшкодування ПДВ на експорт автономна республіка може загубити близько 500 мільйонів гривень... Ігор Мітюков мав розібратися в цьому хитросплетенні фінансів і політики.

На зустрічах і з урядом, і з президією Верховної Ради Ігор Олександрович говорив мовою, яку міг зрозуміти лише поінформований слухач. Він сказав, що «мій принциповий підхід полягає в тому, що я повністю підтримую статтю 18 Конституції АРК» — це з одного боку, але це ще не означає, що Крим має перспективу отримати всі податки, оскільки «…якщо ви уважно прочитаєте пункт 13, то побачите, що для того, щоб остаточно і повністю відповісти на те запитання, яке ви зазначили, то потрібно буде доповнити бюджетний кодекс України». А він уже ухвалений у другому читанні й нічого подібного поки що не передбачає. Іншими словами, закони України припускають можливість залишити в розпорядженні Криму загальнодержавні податки, але жодний закон у країні не передбачає право уряду залишати Криму всі податки, як того хоче кримська Верховна Рада. У Криму створена спеціальна робоча група, яка, за словами Ігоря Мітюкова, «запропонує рішення, що повністю врегулює цю проблему». Що робоча група може запропонувати? Якщо діяти суворо за законом, у неї є єдина можливість — запропонувати Президенту підписати указ про скасування рішення кримської ВР про бюджет-2000 (а за ним і 2001 року!) як одноканального...

Ігор Мітюков побічно дав зрозуміти, що Крим, звичайно, може й далі наполягати на питанні про ПДВ, але краще все ж організувати все розумно. За його словами, «одноканальна система працює вже давно, тільки Крим цього не помічає. Вже півтора року вона працює в усіх регіонах України, крім Криму. Ну, ще Київ, оскільки є закон про столицю, який регулює взаємовідносини бюджетів. Всі інші області мають одноканальну систему. Давайте її проаналізуємо, якщо вона не підходить, давайте її уточнимо. Питання полягає в тому, щоб додати кримську специфіку. Приміром, Одеська область вчора отримувала 4—5 відсотків від загальнодержавних податків і зборів, зібраних на своїй території. Від сьогоднішнього дня вона отримуватиме 50 відсотків, оскільки виконала план. Те ж саме в Херсонській області, в інших областях... Я думаю, що Криму теж пора приєднатися...»

Водночас, міністр фінансів визнає, що сьогодні міжбюджетні відносини центру та регіонів далекі від досконалості. Але налагодити їх допоможе нормативний принцип формування бюджету, на який країна повинна перейти у недалекому майбутньому. Проте Крим знову може залишитися на узбіччі цього процесу.