Ставки в мінусі: що може змінити ситуацію

09 лютого, 2022, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Ставки в мінусі: що може змінити ситуацію
© depositphotos/belchonock

В Україні склалася парадоксальна й тривожна ситуація, — пересічних українців практично позбавили можливості безпечно зберегти свої заощадження, які тануть на очах. За офіційної інфляції в 10% і різкої девальвації гривні стандартні ставки в банках на найпопулярніші депозити сьогодні перебувають у діапазоні 7,5–8,5%. З урахуванням оподаткування депозитів і ситуації з нестабільним курсом гривні реальні ставки, таким чином, пішли в глибокий мінус. За депозитами в іноземній валюті (у доларах і євро) банки сплачують зовсім смішні відсотки — не більш як 1% річних. Однак люди продовжують нести свої гроші в банки, а банкіри не квапляться підвищувати дохідність вкладів, оскільки реальної альтернативи зберегти гроші від інфляції в більшості українців практично немає, і банкам це відомо.

Економічна криза, викликана пандемією, стала першою кризою в Україні, під час якої вітчизняна банківська система не відчула відпливу депозитів. Навпаки, спостерігалося зростання вкладів, і воно триває дотепер, попри грабіжницькі умови банків. Причини такої ситуації криються в реальній і психологічній безальтернативності банківських депозитів. Цей інструмент досить тривалий час був простим, прибутковим і відносно безризиковим способом зберігання грошей. Ситуація змінюється, але українці ще не готові до активніших форм інвестицій. Чи зможуть депозити знову стати привабливим інструментом, залежить сьогодні від низки причин.

Нацбанк у січні підвищив розмір своєї облікової ставки з 9 до 10% річних, натякнув на подальше її підвищення ближче до весни до 11%, а також збільшив норматив резервування та заявив про зміну своєї поведінки на міжбанку в частині проведення інтервенцій. Крім того, ринок переварює погіршення регулятором макроекономічних прогнозів: із річної інфляції — з 5 до 7,7%, а зі зростання ВВП — з 3,8 до 3,4%.

Підвищення облікової ставки НБУ та нормативу резервування спрямоване на монетарне придушення інфляції, хоча нині зростання цін має далеко не монетарні причини та пов’язане насамперед зі зміною структури поставок і попиту на товари, і не лише в самій Україні. Тим самим фактором світового підвищення цін на енергоносії ніяк не можуть управляти наші чиновники. Ослаблення курсу гривні, мабуть, також пов’язане не з надлишком грошей у населення, а із загостренням загрози вторгнення РФ.

Та повернімося до депозитів. Згідно з тлумаченням НБУ, економічно обґрунтованою можна вважати ставку за строковим річним депозитом у національній валюті не нижче від показника інфляції або облікової ставки НБУ. Тільки тоді заощадження захищені від знецінення, а депозити банків можна вважати комерційними. Виходячи з цих міркувань, НБУ та експерти фінансового ринку обґрунтовано очікували зростання дохідності депозитів, аргументуючи свої очікування оголошеним рівнем річної інфляції за 2021 рік у 10% і розміром облікової ставки, яка в січні також становила 10%. Перша реакція банків, здавалося, виправдала ці очікування, і ставки почали підніматися: з 1 по 21 січня 2022 року UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок у 20 найбільших українських банках) за 12-місячними вкладами піднявся з 8,98 до 9,05%. Скромно, але все-таки. Однак за останні десять днів січня середні ставки за річними депозитами у гривні з не меншим успіхом, ігноруючи економічні закони та рекомендації НБУ, відкотилися назад до 8,97%.

Причина такої поведінки банкірів не зовсім типова для кризової ситуації, — гривнева ліквідність банківської системи залишається сьогодні надвисокою (понад 200 млрд грн), а до банків не лише не вишиковуються черги вкладників із метою забрати гроші, а й спостерігається впевнене збільшення коштів населення, в основному, щоправда, завдяки поточним рахункам. Відповідно, банкіри не квапляться та навряд чи поспішатимуть підвищувати ставки, допоки ця ситуація не зміниться.

Відчувати потребу в грошах банки будуть лише у разі значного зростання кредитування. За нинішніх умов невизначеності на це навряд чи варто сподіватися. Хоча кредитні портфелі в гривні сьогодні збільшуються відносно швидкими темпами, випереджаючи приріст депозитів (зростання чистого портфеля кредитів у національній валюті за останні 12 місяців становило 40%), але кардинально змінити ситуацію з надліквідністю це не може. Значні зміни на даному ринку можуть внести хіба що обіцяні ініціативи держави із запуску пільгових програм кредитування купівлі житла, електромобілів або здобуття освіти. Якщо це відбудеться в досить широких масштабах, то ситуація може реально сильно змінитися, і ставки за депозитами при цьому можуть зрости трохи значніше.

На динаміку депозитних ставок може вплинути, зрозуміло, і політична ситуація в країні, а також діяльність регулятора. Наприклад, із запровадженням НБУ нормативу NSFR (коефіцієнт чистого стабільного фінансування) банки будуть змушені збалансувати активи та пасиви за термінами погашення, тому можуть розпочати активніше залучати депозити на триваліші терміни й під вищі відсотки. Але й тут особливої щедрості банкірів очікувати не варто.

Вище зростання депозитних ставок, на думку самих банкірів, може бути спровоковане лише в тому разі, якщо в гривневих депозитів з’явиться гідний конкурент. 2022 року планується запуск одразу кількох продуктів, які відкриють простий і легальний спосіб приватного інвестування в акції іноземних емітентів і облігації, у тому числі у вітчизняні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Саме їх дедалі частіше називають як альтернативу банківським депозитам.

ОВДП були дуже популярні торік і вже можуть вважатися гідним конкурентом класичним банківським вкладам. За попередніми даними, портфель ОВДП приватних осіб збільшився 2021 року на 14 млрд грн, до 25 млрд. Для порівняння, депозитний портфель у гривні за той самий період виріс лише на 35 млрд грн. Тобто ці цифри вже практично порівнянні.

Держоблігації поки що не стали масовим інструментом для заощаджень населення, але їхня популярність швидко зростає. Цьому сприяв розвиток цифрової інфраструктури, яка дає змогу купувати папери онлайн і знижувати комісійні посередників. Донедавна ОВДП були інструментом, доступним для клієнтів, спроможних вкласти 1 млн грн і більше. Завдяки спрощенню роботи з облігаціями середній вклад знизився сьогодні до 100 тис. грн, а мінімальний поріг інвестицій — до 50 тис.

ОВДП — якісна альтернатива, тому що держава гарантує їх повністю, незалежно від суми. На ринку доступні ОВДП з термінами обігу від двох місяців до шести років. Плюси інвестування на тривалий термін — вища ставка дохідності, яка фіксується до закінчення терміну. На ОВДП залежно від терміну обігу можна заробити від 10,5 до 13,25% річних у гривні та від 2,5 до 3,5% річних — у валюті. Це вище за середні ставки за депозитами. Хоча фізособі й не треба платити податки із доходів із ОВДП, їй доведеться оплатити комісії посередникам: торговцю, депозитарній установі та банку — за переказ коштів.

На сьогодні категорія фізосіб залишається найменшою серед інвесторів в ОВДП. Найбільший портфель — у банків (540 млрд грн), у нерезидентів — 90,8 млрд, у юридичних осіб — 82,2 млрд грн. Ще 312 млрд грн — у НБУ. Але, попри порівняно невеликі обсяги в 25 млрд грн, портфель приватних інвесторів зростає набагато активніше, ніж в інших категорій інвесторів: приріст у 222% у гривневих ОВДП і 86% — у валютних облігаціях.

Новини про можливу агресію Росії підштовхують ставки вгору, оскільки іноземні інвестори виходять із українських ОВДП, а уряду України однаково доведеться позичати гроші й чималі. Зростання ставок означає підвищені ризики, але водночас це знижує поріг входу в ОВДП для локальних інвесторів. При незначних сумах інвестицій дохідність ОВДП нівелюють комісійні витрати — на відкриття рахунку, зарахування та облік цінних паперів, списання при погашенні, брокерські комісії. Але через вищу дохідність держоблігацій ці витрати вже можна перекрити навіть на відносно невеликих сумах купівлі ОВДП.

Таким чином, при відсутності форс-мажорних обставин обсяги інвестицій в ОВДП 2022 року можуть збільшитися в кілька разів. На тлі високої інфляції дохідність держпаперів практично гарантовано підвищуватиметься. За умови збереження облікової ставки НБУ на тривалий час на рівні понад 10% дохідність гривневих облігацій перебуватиме в діапазоні 11–14%, а може зрости й суттєвіше.

Конкуренцію держоблігаціям 2022-го становитимуть не лише звичні для українських інвесторів депозити та нерухомість, а й зарубіжний ринок акцій. 2021-го індекс S&P 500 зріс майже на 25%, очевидно, що інвестувати в нього було вигідніше, ніж у держоблігації. Крім того, S&P500 легше продати на будь-якому етапі, а от вийти з ОВДП без дисконту складніше. Чи зуміють нові інструменти підтягнути за собою дохідність депозитів хоча б до додатних значень, покаже час. І це залежатиме не тільки від добрих намірів банкірів і брокерів, а й від активності та фінансової грамотності пересічних українців.

Усі статті Артура Федорчука читайте за посиланням

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК